Постанова

від 11.12.2024 по справі 904/2132/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2132/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідач

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2024 року у справі №904/2132/23 (суддя Євстигнеєва Н.М.)

за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Жовті Води Дніпропетровської області

до ОСОБА_2 , м. Жовті Води Дніпропетровської області

про визнання права власності на майно,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2024 року у справі №904/2132/23 зустрічний позов ОСОБА_1 з доданими до нього документами повернуто.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2024 року у справі №904/2132/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скаржник вважає, що при винесенні ухвали від 18.07.2024 року у справі №904/2132/23 судом було проігноровано наведені ним позиції Верховного Суду, неправомірно відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви, чим порушено права та законні інтереси заявника.

За доводами апелянта, покупець, як законний власник майна (частки в статутному капіталі товариства), право власності на яке набуто за оплатним договором, вважаючи, що подачею позову про визнання такого договору недійсним ОСОБА_2 оспорює фактично таке право власності, звернувся за захистом своїх прав у судовому порядку шляхом звернення із зустрічною позовною заявою. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2024 року порушено основоположне право особи право володіння належним йому майном; обмежено право заявника на доступ до правосуддя, яке відповідач мав намір реалізувати шляхом звернення із зустрічною позовною заявою.

Скаржник вказує, що зустрічна позовна заява є взаємопов`язаною із первісною спільним предметом, сторонами, а її задоволення може повністю виключити задоволення первісного позову; вважає, що при винесенні ухвали від 18.07.2024 року у справі №904/2132/23 судом було проігноровано наведені ним позиції Верховного Суду, неправомірно відмовлено в прийнятті зустрічної позовної заяви, чим порушено права та законні інтереси заявника.

Відповідач за зустрічним позовом своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ч.3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 року для розгляду справи №904/2132/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Коваль ЛА. (доповідач) суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.09.2024 року для розгляду справи №904/2132/23 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання недійсним договору №6/02 купівлі-продажу (відступлення) часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Зов" від 06 лютого 2023 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 05.09.2023 року, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.02.2024 року у справі № 904/2132/23 скасовано. Справу №904/2132/23 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.2024 року суд прийняв справу №904/2132/23 до свого провадження та призначив підготовче засідання на 16.07.2024 року.

15.07.2024 року у системі Електронний суд від відповідача надійшла зустрічна позовна заява.

За результатами розгляду зустрічної позовної заяви, місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу від 18.07.2024 року.

Ухвала обґрунтована тим, що оскільки відповідач подав зустрічну позовну заяву з порушенням строку, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви відповідачу як такої, що не відповідає ч.ч. 2, 6 ст. 180 ГПК України.

Також суд зазначив, що при новому розгляді справи суд досліджує наявні в матеріалах справи докази і документи з урахуванням Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.05.2024 року, а тому встановлення судом строку для подання відповідачем відзиву на позовну заяву (який вже надавався при первісному розгляді справи), є недоцільним. Тим більше, в ухвалі про відкриття провадження у справі від 18.05.2023 року відповідачу був встановлений строк для подачі відзиву.

Виходячи з аналізу положень ст. 46 ГПК України суд вважав можливим застосувати їх за аналогією до даного випадку, з огляду на відсутність прямої вказівки у законі, та зробив висновок, що подача зустрічного позову при новому розгляді справи можлива у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання. Однак, виходячи з суті зустрічних позовних вимог про визнання права власності на майно, заявник міг звернутися з таким зустрічним позовом під час первісного розгляду справи.

Колегія апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 177 ГПК України визначено завдання підготовчого провадження: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Отже, на цій стадії судового процесу суд має повноваження на здійснення належної підготовки справи для розгляду по суті, і право суду на "вчинення інших дій" обумовлене лише метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Обсяг дій, що вчиняє господарський суд у підготовчому засіданні, визначено ст.182 ГПК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, серед іншого, про прийняття зустрічного позову, якщо це питання не було вирішене раніше.

Пунктом 3 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з правовою позицією, наведеною Верховним Судом у постанові від 25.05.2023 року у справі № 916/21682/15, ГПК України не регулює питання, з якої стадії судового процесу починається новий розгляд справи після скасування судового рішення по суті спору касаційною інстанцією. Новий розгляд справи має відбуватися зі стадії підготовчого провадження, оскільки протилежний підхід означав би, що новий склад суду був би позбавлений можливості вчинення дій, здійснення яких є можливим лише до початку розгляду справи по суті, як то визначення належного складу учасників спору шляхом залучення до участі у справі співвідповідача та заміна неналежного відповідача (стаття 48, пункт 4 частини 2 статті 182 ГПК України), самостійного визначення порядку розгляду справи, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (пункти 5, 6 частини 1 статті 177 ГПК України), залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (пункти 1-3 частини 1 статті 185 ГПК України), з`ясовування думки сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті (частина 5 статті 185 ГПК України), а учасники судового процесу - можливості вчинення процесуальних дій, притаманних підготовчій стадії судового процесу.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалою від 25.06.2024 року, прийнявши справу № 904/2132/23 до свого провадження після скасування Верховним Судом попередньо ухвалених у даній справі рішень, розпочав розгляд справи з підготовчого провадження, що, у тому числі, вбачається і з самої ухвали. При цьому строк на подання відзиву (інших документів) цією ухвалою судом не встановлено.

Відтак, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення зустрічної позовної заяви, поданої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у справі № 904/2132/23 на стадії підготовчого провадження, оскільки питання прийнятності такого позову не було вирішено раніше.

Крім того, відповідно до п.2 ст.180 ГПК України на яку, у тому числі, послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Разом з тим, в ухвалі від 18.07.2024 року відсутнє будь-яке мотивування висновків щодо невідповідності зустрічної позовної заяви саме п.2 вказаної статті Кодексу та лише заначено, що виходячи з суті зустрічних позовних вимог про визнання права власності на майно, заявник міг звернутися з таким зустрічним позовом під час первісного розгляду справи.

При цьому колегія суддів зазначає, що саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права не може вважатися належною юридичною кваліфікацією.

Підсумовуючи усе вищенаведене, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви з посиланням на ст. 180 ГПК України з наведених в ухвалі мотивів.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст.280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п.6 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених вище норм та обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2024 року у справі №904/2132/23.

За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про повернення позовної заяви справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 282 284 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2024 року у справі №904/2132/23 скасувати.

Справу №904/2132/23 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду зустрічної позовної заяви.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г.Іванов