Рішення

від 09.12.2024 по справі 902/858/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2024 р. Cправа № 902/858/15(902/634/24)

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Приватного підприємства "Хілл" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В.

до: Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяни Володимирівни

до : Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 37617775; юридична адреса: 21050, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 59)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити дії

в межах справи № 902/858/15

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Фінанс" (код ЄДРПОУ 43520773)

до: Приватного підприємства "Хілл" (код ЄДРПОУ 13333298)

про визнання банкрутом

за участю :

арбітражний керуючий (ліквідатор) Ткачук О.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради : Олексюк Т.С.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл".

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Так, ухвалою суду від 18.11.2024 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута - ПП "Хілл" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. по справі № 902/858/15 - до 19.05.2025 року. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 19.05.2025 року.

Разом з тим, 10.06.2024 року до суду від ПП "Хілл" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. надійшла позовна заява б/н від 07.06.2024 року (вх. № 652/24) до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяни Володимирівни про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити дії, в межах справи № 902/858/15.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/858/15(902/634/24), вказаний позов передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 14.06.2024 року відкрито провадження у справі №902/858/15(902/634/24) за позовом ПП "Хілл" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити дії, в межах справи № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл". Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Залучено ОСОБА_1 - у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача. Судове засідання у справі призначено на 04.09.2024 року.

29.07.2024 року до суду від арбітражного керуючого Ткачука О.В. надійшло клопотання б/н від 28.07.2024 року (вх. № 01-36/769/24) про залучення співвідповідача у справі № 902/858/15(902/634/24).

Ухвалою суду від 04.09.2024 року відкладено розгляд справи № 902/858/15(902/634/24) в межах справи № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл на 22.10.2024 року. Задоволено клопотання арбітражного керуючого Ткачука О.В. б/н від 28.07.2024 року (вх. № 01-36/769/24) про залучення співвідповідача у справі № 902/858/15(902/634/24). Залучено до участі у справі № 902/858/15(902/634/24) в якості співвідповідача - Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради.

Разом з тим, судове засідання 22.10.2024 року у цій справі не відбулося, в зв`язку з перебуванням судді Тісецького С.С. на лікарняному.

25.10.2024 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року призначено справу № 902/858/15(902/634/24) в межах справи № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл" до розгляду в судовому засіданні на 09.12.2024 року о 15:00 год.. Ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Ткачука О.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/858/15(902/634/24), яке призначено на 09.12.2024 року о 15:00 год., в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату - 09.12.2024 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явилися представники Позивача та Співвідповідача.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з`явилися, відзиву на позовну заяву та письмового пояснення щодо позову не подали.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно матеріалів справи, ухвала суду від 14.06.2024 року направлялась електронну адресу Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 та на відому суду поштову адресу : вул.Соборна, 59, м. Вінниця, 21000.

Також, ухвала суду від 25.10.2024 року направлялась електронну адресу Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_4 та на поштові адреси третьої особи : АДРЕСА_1 ; вул. Виноградна, 9, с. Капустяни, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 24332, та відповідна ухвала була вручена третій особі, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами справи та за відсутності Відповідача і третьої особи.

В судовому засіданні представником Співвідповідача було заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи та зазначила, що була присутня на засіданні по справі №902/858/15(902/643/24), відповідно в якій були подані відзиви на позовну заяву.

Представник Позивача заперечив щодо відкладення розгляду справи та повідомив, що представник відповідача був присутній в минулому судовому засіданні, яке відбулось 04.09.2024 року.

З огляду на викладене, суд, заслухавши представників сторін, дійшов висновку про відхилення клопотання представника Співвідповідача про відкладення розгляду справи.

В ході розгляду справи, представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити.

Представник Співвідповідача заперечила щодо задоволення заявленого позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, встановив наступне.

За змістом позову, позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15(902/828/21), позов ПП "Хілл" задоволено повністю та витребувано у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ПП "Хілл" нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 79,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1458912805241.

13.10.2023 р. ПП "Хілл" звернулося до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради із заявою № 57507849 про державну реєстрацію права власності за Приватними підприємством "Хілл" (код ЄДРПОУ 13333298) на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру, загальною площею 79,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458912805241.

До відповідної заяви, як підставу набуття права власності було надано рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/828/21).

18.10.2023 р. було отримане рішення про зупинення розгляду заяви № 57507849 від 13.10.2023, яким Державний реєстратор прав на нерухоме майно Москалюк Леся Михайлівна зупинила розгляд заяви до усунення обставин.

Підставою для прийняття відповідного рішення було те, що під час розгляду заяви були встановлені обставини, які є підставою для зупинення розгляду заяви, а саме не надано документ, що підтверджує виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна у належного власника.

05.12.2023 р. Державним реєстратором відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяною Володимирівною було винесено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №70533226.

Виносячи відповідне рішення Державний реєстратор зазначила, що після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: не подано документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно належного власника по АДРЕСА_1 .

На переконання Позивача, рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. № 70533226 від 05.12.2023 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, винесено з порушенням Конституції України, Цивільного кодексу України, норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також є таким, що порушує права та законні інтереси Позивача з наповнення ліквідаційної маси майна боржника, його подальшої реалізації та задоволення вимог кредиторів з огляду на наступне.

Так, Позивач посилаючись у позові на судову практику Верховного Суду та норми законодавства, стверджує, що оспорюване рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 70533226 від 05.12.2023 р. було винесено з порушенням ст. 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127.

Крім цього, у клопотанні арбітражного керуючого Ткачука О.В. б/н від 28.07.2024 року (вх. № 01-36/769/24) про залучення співвідповідача у справі № 902/858/15(902/634/24), зокрема, повідомлені такі обставини.

У наданому відзиві на позовну заяву від 19.07.2024 Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради зазначила, що Відповідач у справі - ОСОБА_2 , державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно департаменту адміністративних послуг міської ради, звільнена із займаної посади 31 травня 2024 року (розпорядження міського голови від 28.05.2024 № 924/о).

Таким чином, позовні вимоги в частині зобов`язання державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяни Володимирівни здійснити державну реєстрацію права власності за Позивачем є неефективним способом захисту, внаслідок втрати Відповідачем статусу суб`єкта реєстрації прав та повного припинення адміністративної компетенції.

За цих обставин, Позивач у згаданому вище клопотанні просить розглядати уточнені позовні вимоги у справі з урахуванням зміненого складу учасників справи в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяни Володимирівни № 70533226 від 05.12.2023 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- зобов`язати Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Хілл" на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 79,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458912805241 на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/828/21).

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2020 року у справі № 910/8264/18, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу

Предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради № 70533226 від 05.12.2023 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень і зобов`язання Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності за Позивачем на нерухоме майно на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 року по справі № 902/858/15(902/828/21).

Підставами позовних вимог, серед іншого, зазначено те, що оспорюване рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 70533226 від 05.12.2023 р. було винесено з порушенням ст. 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами цієї справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/828/21), позов ПП "Хілл" задоволено повністю та витребувано у ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.код НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ПП "Хілл" нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 79,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458912805241.

Вказаним вище рішенням суду, зокрема, встановлені такі обставини.

14.12.2017 року між ПП "Хілл" (Продавець) в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Василика В.В. та ТОВ "Дім Цукру" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство, згідно якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві майно, а Покупець зобов`язується сплатити ціну його продажу та прийняти майно, що було виставлено для продажу на аукціоні, а саме : Лот № 1: Майно підприємства-банкрута ПП "Хілл", що виставляється для продажу на аукціоні у вигляді цілісного майнового комплексу, до складу якого входять: об`єкти нерухомості, сільськогосподарська техніка, транспортні засоби, дебіторська заборгованість, корпоративні права, вимоги до третіх осіб, (надалі - майно).

Окрім цього, пунктами 1.4, 2.1 вказаного вище договору купівлі-продажу майна банкрута в провадженні у справі про банкрутство, обумовлено, що право на придбання майна Покупець набув за результатами проведеного "14" грудня 2017 р. аукціону за ціною продажу майна у розмірі, вказаному в пункті 2.1 договору, згідно протоколу № 03/17 про проведення аукціону від 14.12.2017 року.

Продаж майна вчинено за ціною у розмірі 20 328 945,83 гривень, без ПДВ, що склалася за результатами проведеного аукціону 14.12.2017 р., зокрема, продано об`єкт нерухомості (квартира), розташований за адресою: АДРЕСА_1 - ціна 4 350,21 грн., без ПДВ (додаток № 18, який є невід`ємною частиною до даного договору).

Отже, належна ПП "Хілл" вказана вище квартира була куплена ТОВ "Дім Цукру" за результатами аукціону від 14.12.2017 року та в подальшому була продана останнім Відповідачу - ОСОБА_1 , якому відповідна квартира наразі належить на праві власності, що підтверджується долученою до позову Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 269594421 від 09.08.2021 року.

Так, 04.09.2019 року переможець аукціону - ТОВ "Дім Цукру" (Продавець) відчужив вказане спірне нерухоме майно на користь ОСОБА_1 (Покупець) на підставі договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Курановою О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2199.

За змістом вказаного договору, Продавець продав, а Покупець купив квартиру за номером АДРЕСА_1 , далі по тексту "квартира" (п. 1).

Квартира, що відчужується, належить Продавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва, виданого 10.01.2018 року Вірською А.І., приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вінницької області за реєстром №7. Право власності Продавця на квартиру зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.01.2018 року, державним реєстратором Вірською А.І., приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вінницької області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.01.2018 року, індексний номер витягу: 110268053, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1458912805241, номер запису про право власності: 24339507 (п.2).

Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана квартира АДРЕСА_1 має загальну площу - 79,7 кв.м, житлову площу - 42,2 кв.м. (п.4).

За змістом Свідоцтва, виданого 10.01.2018 року приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вінницької області Вірською А.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 7 вбачається, що приватним нотаріусом відповідно до ст. 75 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та на підставі акту про переданим права власності на куплене нерухоме майно від 15.12.2017 року і протоколу про проведення аукціону, складеного ТОВ "Клірингова палата" від 14.12.2017 року, посвідчено, що ТОВ "Дім Цукру" належить на праві власності нерухоме майно, що складається з: квартири, загальною площею 79,7 кв.м., житловою площею 42,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка придбана ТОВ "Дім Цукру" за 4 350,21 грн., що раніше належало ПП "Хілл" на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Крижопільської державної нотаріальної контори 28.05.2009 року за реєстровим № 1-821.

Відтак, спірне нерухоме майно (квартира, загальною площею 79,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), яке належало позивачу - ПП "Хілл" та було відчужено на користь ТОВ "Дім цукру" за договором купівлі-продажу на підставі аукціону, проведеного 14.12.2017 року, результати якого в подальшому судом визнано недійсними, на даний час належить відповідачу - ОСОБА_1 .

Принагідно, суд зважає на те, що згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі №902/858/15(902/828/21) набрало законної сили - 31.08.2022 року, а отже є чинним.

Відтак, встановлені вказаним вище рішенням суду від 01.08.2022 р. по справі №902/858/15(902/828/21) обставини щодо витребування на користь Позивача нерухомого майна, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України під час розгляду позовної заяви ПП "Хілл" в особі ліквідатора боржника у справі № 902/858/15(902/634/24).

Разом з цим, судом встановлено, що 13.10.2023 р. Позивач - ПП "Хілл" звернувся до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради із заявою № 57507849 про державну реєстрацію права власності за Приватними підприємством "Хілл" (код ЄДРПОУ 13333298) на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру, загальною площею 79,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458912805241.

До відповідної заяви, як підставу набуття права власності було надано рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/828/21).

Водночас, згідно наявної у справі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 13.09.2023 № 346326215 у реєстрі прав власності на нерухоме майно наявні відомості про реєстрацію права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 за Приватним підприємством "Кряж" (колишня назва ПП "Хілл", про що повідомлено у позові).

Разом з цим, судом встановлено, що 18.10.2023 р. Державним реєстратором прав на нерухоме майно Москалюк Лесею Михайлівною прийнято рішення № 69790320 (копія наявна у справі) про зупинення розгляду заяви № 57507849 від 13.10.2023, оскільки, відсутній документ, що підтверджує виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна у належного власника.

Однак, 05.12.2023 р. Відповідачем - державним реєстратором Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяною Володимирівною було винесено Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 70533226 (копія наявна у справі) , яке мотивовано тим, що після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: не подано документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно належного власника по АДРЕСА_1 .

Отже, беручи до уваги викладене та підстави позову, на переконання суду, необхідним є встановлення факту щодо незаконності прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення згідно приписів ч. 3 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписи ст. 129-1 Конституції України передбачають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом ч. 1, п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

В силу ч.ч. 1-4 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом пунктів 1, 2, 3, 9 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - Закон у редакції на момент прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Заявник : власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав.

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 5 Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частина 1 ст. 11 Закону передбачає, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону, заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

За змістом ч. 2 ст. 12 Закону, відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 23 Закону, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону, підстави для відмови в державній реєстрації прав: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Пунктом 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 (у редакції на момент прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора) передбачено, що для державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують право власності на таке майно належного власника, крім випадку, коли право власності належного власника було зареєстроване в Державному реєстрі прав.

Відповідно до пунктів 142-144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі №466/8649/16-ц, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі №48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2024 року у справі № 915/715/16(915/772/23), відповідно до правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 по справі №922/614/19 в контексті застосування, зокрема, статті 388 ЦК України, відповідно до якої власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

У свою чергу, саме рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.

Отже, беручи до уваги наведені норми законодавства та правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15(902/828/21), яким витребувано у ОСОБА_1 на користь ПП "Хілл" нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 79,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458912805241, є підставою для внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію за Позивачем - ПП "Хілл" права власності на відповідне нерухоме майно.

Поряд з цим, суд зважає на те, що відносно Позивача наразі тримає ліквідаційна процедура у справі № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл".

Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Отже, внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ПП "Хілл" на відповідне нерухоме майно, яке витребувано вказаним вище рішенням суду на користь Позивача, надасть змогу ліквідатору ПП "Хілл" сформувати ліквідаційну масу банкрута, здійснити її реалізацію та задовольнити грошові вимоги кредиторів у порядку, визначеному КУзПБ.

Відтак, прийняте Відповідачем-1 оспорюване рішення № 70533226 від 05.12.2023 про відмову у проведенні реєстраційних дій суперечить викладеним вище приписам законодавства та правовим висновкам Верховного Суду, а тому є незаконним.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Зважаючи на викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяни Володимирівни № 70533226 від 05.12.2023 про відмову у проведенні реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на згадану вище квартиру за Позивачем - ПП "Хілл", підлягає задоволенню.

Разом з цим, відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2024 року у справі № 911/4706/15 (911/1626/21), задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18), що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Принагідно, суд звертає увагу на викладені у згаданому вище клопотанні арбітражного керуючого Ткачука О.В. б/н від 28.07.2024 року (вх. № 01-36/769/24) про залучення співвідповідача у справі № 902/858/15(902/634/24) норми законодавства та обставини.

Так, відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", організаційну систему державної реєстрації прав становлять, зокрема : суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Згідно п. 1.1. розміщеного на веб сайті Вінницької міської ради Положення про департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (за посиланням : https://www.vmr.gov.ua/departament-administratyvnykh-posluh#parentHorizontalTab6, далі - Положення), затвердженого Рішенням Вінницької міської ради від 07.07.2023 № 1724, Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (надалі - Департамент) є виконавчим органом міської ради, який утворено відповідно до рішення 3 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 14 січня 2011 року № 85 "Про оптимізацію загальної структури виконавчих органів міської ради, апарату міської ради та її виконкому та їх чисельності".

Метою Департаменту є забезпечення, зокрема, реалізації повноважень виконавчих органів міської ради з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, формування та ведення Реєстру Вінницької міської територіальної громади відповідно до закону, надання відомостей з Державного земельного кадастру (п. п. 2.1.3, п. 2.1. Положення).

Для досягнення мети своєї діяльності Департамент вирішує наступні завдання, зокрема, забезпечення у встановленому порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п.п. 3.1.3, п. 3.1. Положення).

Забезпечення виконання повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Департаменті покладається на державних реєстраторів прав на нерухоме майно, які здійснюють свої повноваження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.п. 4.1.3 Положення).

Адміністратори, державні реєстратори, державні реєстратори речових прав здійснюють свої повноваження в межах відповідних структурних підрозділів Департаменту у приміщенні утвореного виконавчим комітетом Вінницької міської ради центру надання адміністративних послуг. Положення про зазначені структурні підрозділи затверджується керівником Департаменту за погодженням із заступником міського голови відповідно до розподілу обов`язків на підставі цього Положення та Положення про центр надання адміністративних послуг та порядок взаємодії його учасників, яке затверджується відповідним рішенням виконавчого комітету міської ради (п. 7.3. Положення).

Департамент є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України, номерні печатки із зображенням Державного Герба України, штампи та бланк із своїм найменуванням і діє відповідно до чинного законодавства та цього Положення (п. 9.1. Положення).

З огляду на вказане, Позивач посилаючись також на судовому практику Верховного Суду, у вказаному вище клопотанні зазначив, що позовні вимоги щодо зобов`язання Відповідача-1 здійснити державну реєстрацію права власності на нерухоме майно є неактуальними у зв`язку із втратою Відповідачем-1 функцій державного реєстратора внаслідок припинення трудових відносин з суб`єктом державної реєстрації прав (Відповідач-2), і такий спосіб захисту є неефективним та призведе до відновлення порушеного права та законного інтересу Позивача.

Натомість, враховуючи те, що Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (Відповідач-2) є суб`єктом державної реєстрації прав з яким у трудових відносинах перебувають державні реєстратори, а тому на переконання Позивача, саме у нього є функції та повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів Позивача.

Зважаючи на викладені норми законодавства, Положення про департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що Позивачем правомірно заявлені позовні вимоги у цій справі до Співвідповідача про зобов`язання Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Хілл" на зазначене вище нерухоме майно.

Поряд з цим, оскільки, судом задоволено позов в частині визнання незаконним та скасування рішення Державного реєстратора № 70533226 від 05.12.2023 про відмову у проведенні реєстраційних дій, в зв`язку з чим, позовна вимога про зобов`язання Співвідповідача здійснити державну реєстрацію права власності за Позивачем на відповідне нерухоме майно, також підлягає задоволенню.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з мотивів наведених вище.

Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги те, що судом задоволено позов та у клопотанні б/н від 28.07.2024 року (вх. № 01-36/769/24) арбітражним керуючим Ткачуком О.В. повідомлено про припинення трудових відносин Відповідача-1 із суб`єктом державної реєстрації прав - Відповідачем-2, та на останнього покладенні повноваження здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд дійшов висновку про покладення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 4 844,80 грн на Співвідповідача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Задоволити позов ПП "Хілл" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В., до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити дії у справі № 902/858/15(902/634/24) в межах справи № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл", повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяни Володимирівни № 70533226 від 05.12.2023 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

3. Зобов`язати Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул.Соборна, буд. 59, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 37617775) здійснити державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Хілл" (вул. Чкалова, 16-Б, смт Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600; код ЄДРПОУ 13333298) на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 79,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458912805241 на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі №902/858/15(902/828/21).

4. Стягнути з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул.Соборна, буд. 59, м. Вінниця, 21050; код ЄДРПОУ 37617775) на користь Приватного підприємства "Хілл" (вул. Чкалова, 16-Б, смт Крижопіль, Крижопільський район, Вінницька область, 24600; код ЄДРПОУ 13333298) 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити рекомендованим листом згідно переліку; також до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: арбітражному керуючому (ліквідатору ПП "Хілл") Ткачуку О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - cap@vmr.gov.ua.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 11 грудня 2024 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим. :

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).