Рішення

від 09.12.2024 по справі 902/858/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" грудня 2024 р. Cправа № 902/858/15(902/643/24)

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Приватного підприємства "Хілл" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В.

до: Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяни Володимирівни

до: Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 37617775; юридична адреса: 21050, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 59)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити дії

в межах справи № 902/858/15

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармонія Фінанс" (код ЄДРПОУ 43520773)

до: Приватного підприємства "Хілл" (код ЄДРПОУ 13333298)

про визнання банкрутом

за участю :

арбітражний керуючий (ліквідатор ПП "Хілл") Ткачук О.В. (в режимі відеоконференцзв`язку)

Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради: Олексюк Т.С.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл".

Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Так, ухвалою суду від 15.05.2024 року продовжено строк ліквідаційної процедури банкрута - ПП "Хілл" та повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. по справі № 902/858/15 - до 18.11.2024 року. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2024 року.

Водночас, в межах цієї справи про банкрутство розглядається справа №902/858/15(902/643/24) за позовом ПП "Хілл" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В., до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити дії.

Так, 12.06.2024 року до суду від ПП "Хілл" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. надійшла позовна заява б/н від 11.06.2024 року (вх. № 661/24) до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити дії, в межах справи № 902/858/15.

В позовній заяві позивач просив суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. № 72345296 від 01.04.2024 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

зобов`язати державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. здійснити державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Хілл" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт Крижопіль, вул. Чкалова, 16-Б, код ЄДРПОУ 13333298) на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241 на підставі рішення рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/827/21).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/858/15(902/643/24), вказаний позов передано на розгляд судді Тісецькому С.С.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року відкрито провадження у справі №902/858/15(902/643/24). Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Залучено ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. Судове засідання призначено на 04.09.2024 року.

22.07.2024 року до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшов відзив б/н від 19.07.2024 року на позовну заяву у справі № 902/858/15(902/643/24).

29.07.2024 року до суду від арбітражного керуючого Ткачука О.В. надійшло клопотання б/н від 28.07.2024 року (вх. № 01-36/7663/24) про залучення співвідповідача у справі № 902/858/15(902/643/24), в якому позивач просив суд:

- залучити до участі у справі № 902/858/15(902/643/24) в якості співвідповідача - Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 37617775; юридична адреса: 21050, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 59);

- розглядати уточнені позовні вимоги з урахуванням зміненого складу учасників справи в наступній редакції :

1) визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяни Володимирівни № 72345296 від 01.04.2024 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

2) зобов`язати Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Хілл" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт Крижопіль, вул. Чкалова, 16-Б, код ЄДРПОУ 13333298) - на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1458932205241 на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/827/21).

Ухвалою суду від 04.09.2024 року було відкладено розгляд справи №902/858/15(902/643/24) в межах справи № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл на 21.10.2024 року. Залучено до участі у справі № 902/858/15(902/643/24) в якості співвідповідача - Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради.

11.10.2024 року до суду від Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради надійшов відзив б/н від 11.10.2024 року на позовну заяву у справі № 902/858/15(902/643/24).

Разом з тим, судове засідання 21.10.2024 року у цій справі не відбулося, в зв`язку з хворобою судді Тісецького С.С.

25.10.2024 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.

Ухвалою від 25.10.2024 року справу призначено до розгляду на 09.12.2024 року.

В судове засідання на визначену дату з`явились представник позивача та другого відповідача.

Перший відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце розгляду справи перший відповідач повідомлена належним чином, ухвалою від 17.06.2024 року, копія якої надіслана засобами поштового зв`язку та була вручена 21.06.2024 року та ухвалою від 25.10.2024 року, копія якої була надіслана на зазначену у позовній заяві адресу електронної пошти.

Третя особа про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалами від 17.06.2024 року та від 25.10.2024 року, копії яких надіслані засобами поштового зв`язку за вказаною у позовній заяві адресою. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0690265429641, ухвала від 25.10.2024 року вручена третій особі 31.10.2024 року.

Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання, але останні не скористались правом на участь у судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

Від першого відповідача та третьої особи будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи не надійшло. Також, судом встановлено, що першим відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що першого відповідача та третю особу належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка сторін є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України.

Так, в ході розгляду справи, представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, підтримав їх та просив задоволити в повному обсязі.

Представник другого відповідача щодо задоволення позову заперечила, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Так, позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15(902/827/21), позов ПП "Хілл" задоволено повністю та витребувано у ОСОБА_1 на користь ПП "Хілл" нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241.

13.10.2023 р. ПП "Хілл" звернувся до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради із заявою № 57508126 про державну реєстрацію права власності за ПП "Хілл" (код ЄДРПОУ 13333298) на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241.

До відповідної заяви, як підставу набуття права власності було надано рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/827/21).

01.04.2024 р. Державним реєстратором відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. було винесено Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 72345296 щодо проведення державної реєстрації права власності за ПП "Хілл" на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241, яка була витребувана рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/827/21).

Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 72345296 від 01.04.2024 мотивоване тим, що заявником (Позивач) не подано документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно належного власника по АДРЕСА_1 .

Виносячи відповідне рішення Державний реєстратор зазначив, що після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: не подано документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно належного власника по АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В.№ 72345296 від 01.04.2024 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, винесено з порушенням Конституції України, Цивільного кодексу України, норм ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також є таким, що порушує права та законні інтереси Позивача з наповнення ліквідаційної маси майна боржника, його подальшої реалізації та задоволення вимог кредиторів.

Так, Позивач посилаючись у позові на судову практику Верховного Суду та норми законодавства, стверджує, що оспорюване рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій було винесено з порушенням ст. 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. N 1127.

На підставі викладеного, Позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. № 72345296 від 01.04.2024 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

зобов`язати державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. здійснити державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Хілл" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт Крижопіль, вул. Чкалова, 16-Б, код ЄДРПОУ 13333298) на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241 на підставі рішення рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/827/21).

Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради у поданому до суду 22.07.2024 року відзиві на позовну заяву, зокрема, зазначає, що 17.10.2023 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Негай Т.В. прийнято рішення № 69780900 про зупинення розгляду заяви від 13.10.2023 за реєстраційним номером 57508126 у зв`язку з тим, що подані документи для державної реєстрації не в повному обсязі, передбачених законодавством, а саме: відсутній документ, що підтверджує право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка витребувана з чужого незаконного володіння.

01.04.2024 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Негай Т.В. за результатами розгляду заяви ПП "Хілл" прийняте рішення № 72345296 про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, а саме: не подано документ що підтверджує право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Отже, рішення державного реєстратора від 01.04.2024 року № 72345296 є законне та відповідає законодавству, станом на момент розгляду заяви, в сфері державної реєстрації речового права, а державний реєстратор Негай Т.В. при прийнятті рішення про відмову в проведені реєстраційних дій за заявою ПП "Хілл" діяла у межах повноважень та в порядку ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку "Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127.

Що стосується вимоги про зобов`язання державного реєстратора прав на нерухоме майно департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. здійснити державну реєстрацію права власності за ПП "Хілл" на нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 74,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241 на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 по справі № 902/858/15 (902/827/21), згідно з ч.4 ст.11 вказаного Закону, державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, яка проводиться відповідно до визначених законом етапів, вчиненню реєстраційних дій передує перевірка поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства. Отже, суд не може зобов`язати здійснити державну реєстрацію права за обставин, коли достеменно не встановлено, що усі подані документи є належним чином оформленими, а усі етапи їх перевірки - завершені.

Крім того, Негай Т.В. , державний реєстратор відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно департаменту адміністративних послуг міської ради, звільнена із займаної посади 31.05.2024 року (розпорядження міського голови від 28.05.2024 №924/о).

Посилаючись на наведені обставини, департамент просить суд відмовити в задоволенні позову.

Позивач у клопотанні б/н від 28.07.2024 року, окрім іншого, просив суд розглядати уточнені позовні вимоги з урахуванням зміненого складу учасників справи в наступній редакції:

визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. № 72345296 від 01.04.2024 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

зобов`язати Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Хілл" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт Крижопіль, вул. Чкалова, 16-Б, код ЄДРПОУ 13333298) - на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1458932205241 на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/827/21).

Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради у поданому до суду 11.10.2024 року відзиві на позовну заяву, окрім наведених раніше обставин, зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 5 липня 2024 р. № 785 внесені зміни в п. 67 Порядку 1127, а саме: виключено в абзаці першому слова і цифри "подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують право власності на таке майно належного власника, крім випадку, коли право власності належного власника було зареєстроване в Державному реєстрі прав" замінити словами "подається відповідне рішення суду".

Отже, станом на сьогодні, для державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подається відповідне рішення суду, тобто документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно належного власника не вимагається.

З огляду на вищевикладене та враховуючи чинне законодавство, на переконання другого відповідача, відсутній спір щодо державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду, та матеріали справи не містять жодної відмови департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, що свідчить про не порушення прав Позивача.

Посилаючись на наведені обставини, департамент просить суд відмовити в задоволенні позову.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства", Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтями 6, 13 Конвенції, ратифікованої Верховною Радою України Законом від 17.07.1997р. № 475/97-ВР.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2020 року у справі № 910/8264/18, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу

Предметом позову у цій справі є визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень і зобов`язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію права власності за Позивачем на нерухоме майно на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15(902/827/21).

Підставами позовних вимог, серед іншого, зазначено те, що оспорюване рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій було винесено з порушенням ст. 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення, вимог ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. N 1127.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами цієї справи, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/827/21), задоволено позов Приватного підприємства "Хілл" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. до ОСОБА_1 про витребування майна у справі № 902/858/15(902/827/21) в межах справи № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл", повністю. Витребувано у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Хілл" (вул. Чкалова, 16-Б, смт. Крижопіль, Крижопільський р-н, Вінницька обл., 24600; код ЄДРПОУ 13333298) нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., житлова площа: 45,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна : 1458932205241.

Принагідно, суд зважає на те, що згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових, рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/827/21) набрало законної сили - 31.08.2022 року, а отже є чинним.

Відтак, встановлені вказаним вище рішенням суду від 01.08.2022 р. по справі №902/858/15 (902/827/21) обставини щодо витребування на користь Позивача нерухомого майна, є преюдиціальними в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України під час розгляду позовної заяви ПП "Хілл" в особі ліквідатора боржника у справі № 902/858/15(902/643/24).

Судом встановлено, що 13.10.2023 року позивач звернувся до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради із заявою № 57508126 про державну реєстрацію права власності за ПП "Хілл" на об`єкт нерухомого майна, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241.

До відповідної заяви, як підставу набуття права власності було надано рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15 (902/827/21).

01.04.2024 року Державним реєстратором відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. було винесено Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 72345296 щодо проведення державної реєстрації права власності за ПП "Хілл" на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241, яке мотивовано тим, що після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: не подано документ, що підтверджує право власності на нерухоме майно належного власника по АДРЕСА_1 .

Отже, беручи до уваги викладене та підстави позову, на переконання суду, необхідним є встановлення факту щодо неправомірності прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення згідно приписів ч. 3 ст. 23 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Приписи ст. 129-1 Конституції України передбачають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

В силу ч.ч. 1-4 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 2 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

За змістом пунктів 1, 2, 3, 9 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - Закон у редакції на момент прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Заявник: власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право (у тому числі замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва), або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав.

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 5 Закону, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини, в яких вони розташовані.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону, організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

Відповідно до Положення про департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, затвердженого рішенням Вінницької міської ради № 1724 від 07.07.2023 року (далі - Положення), Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (надалі - Департамент) є виконавчим органом міської ради, який утворено відповідно до рішення 3 сесії 6 скликання Вінницької міської ради від 14 січня 2011 року № 85 "Про оптимізацію загальної структури виконавчих органів міської ради, апарату міської ради та її виконкому та їх чисельності".

Метою Департаменту є забезпечення реалізації повноважень виконавчих органів міської ради з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, формування та ведення Реєстру Вінницької міської територіальної громади відповідно до закону, надання відомостей з Державного земельного кадастру (п.п.2.1.3 п.2.1 Розділу 2 Положення).

Для досягнення мети своєї діяльності Департамент вирішує наступні завдання забезпечення у встановленому порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (п.п.3.1.3 п.3.1 Розділу 3 Положення).

Відповідно до п.п. 4.1.3 п.4.1 Розділу 4 Положення забезпечення виконання повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Департаменті покладається на державних реєстраторів прав на нерухоме майно, які здійснюють свої повноваження відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Державні реєстратори прав на нерухоме майно забезпечують виконання своїх повноважень та реалізують свої права у відповідності до закону виключно у центрі надання адміністративних послуг.

Згідно з п.7.3 Розділу 7 Положення адміністратори, державні реєстратори, державні реєстратори речових прав здійснюють свої повноваження в межах відповідних структурних підрозділів Департаменту у приміщенні утвореного виконавчим комітетом Вінницької міської ради центру надання адміністративних послуг. Положення про зазначені структурні підрозділи затверджується керівником Департаменту за погодженням із заступником міського голови відповідно до розподілу обов`язків на підставі цього Положення та Положення про центр надання адміністративних послуг та порядок взаємодії його учасників, яке затверджується відповідним рішенням виконавчого комітету міської ради.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частина 1 ст. 11 Закону передбачає, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону, заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 23 Закону, розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви.

Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Рішення повинно містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви.

Державний реєстратор не має права вимагати від заявника надання інших документів, крім тих, відсутність яких стала підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, якщо інше не випливає з документів, що надані додатково.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону, підстави для відмови в державній реєстрації прав: після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Пунктом 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127 (у редакції на момент прийняття оспорюваного рішення державного реєстратора) передбачено, що для державної реєстрації права власності у разі витребування майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують право власності на таке майно належного власника, крім випадку, коли право власності належного власника було зареєстроване в Державному реєстрі прав.

Відповідно до пунктів 142-144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16, метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі №466/8649/16-ц, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

При цьому, відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.02.2024 року у справі № 915/715/16(915/772/23), відповідно до правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.02.2020 по справі №922/614/19 в контексті застосування, зокрема, статті 388 ЦК України, відповідно до якої власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

У свою чергу, саме рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16.

Отже, рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 року по справі № 902/858/15(902/827/21) (яке набрало законної сили та є чинним на даний час), яким позов ПП "Хілл" задоволено повністю та витребувано у ОСОБА_1 на користь ПП "Хілл" нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241, є підставою для внесення запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно.

Відтак, з огляду на наведені вище обставини, положення закону та судову практику, оскаржуване рішення державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В. № 72345296 від 01.04.2024 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, було прийнято з порушенням чинного на той час законодавства та відповідно оскаржуване рішення порушує законні права та інтереси позивача, з огляду на що таке рішення визнається судом незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем на нерухоме майно, суд зауважує наступне.

Так, як зазначено раніше, за змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У підпунктах 11.82 - 11.85 постанови від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Оцінюючи належність обраного позивачкою способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 5.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Отже, якщо особа звернулася до суду по захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, то виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (див. пункт 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 8.02.2022 у справі № 209/3085/20).

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 58 постанови від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц та пункті 23 постанови від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (постанова від 09.11.2021 року № 466/8649/16ц).

При цьому, суд зважає на те, що відносно Позивача наразі тримає ліквідаційна процедура у справі № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл".

Так, постановою суду від 04.10.2016 року у справі № 902/858/15 визнано приватне підприємство "Хілл" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 12.01.2021 року ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ткачука О.В.

За змістом ст. 1 КУзПБ, ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 62 КУзПБ, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси.

Суд зауважує, що в силу наведених вище норм законодавства, Положення про департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради та встановлених обставин справи, позивачем правомірно заявлені позовні вимоги у цій справі до Співвідповідача про зобов`язання Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Хілл" на зазначене вище нерухоме майно.

Також, з огляду на наведені вище положення закону та судову практику, на переконання суду, позивачем було вірно обрано спосіб захисту щодо зобов`язання Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради здійснити державну реєстрацію права власності за позивачем на нерухоме майно; обраний спосіб захисту є належним та ефективним, таким, що призведе до відновлення порушених прав та інтересів позивача, та відповідне внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за позивачем, витребуваного рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 р. по справі № 902/858/15(902/827/21) нерухомого майна, а саме: квартири, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 1458932205241 надасть змогу ліквідатору сформувати ліквідаційну масу банкрута, здійснити її реалізацію та задовольнити грошові вимоги кредиторів у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з мотивів наведених вище.

Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.

При цьому, судом не приймаються заперечення другого відповідача щодо позовних вимог, оскільки доводи відповідача не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують заявлених позовних вимог.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Пунктом ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, беручи до уваги те, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі та у відзиві другого відповідача повідомлено про припинення трудових відносин першого відповідача (державного реєстратора Негай Т.В.) із суб`єктом державної реєстрації прав - другим відповідачем (Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради), та оскільки саме на останнього покладенні повноваження здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд дійшов висновку про покладення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 4 844,80 грн на співвідповідача - Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради, згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ПП "Хілл" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Ткачука О.В. до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Т.В., до Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень та зобов`язання вчинити дії у справі №902/858/15(902/643/24), в межах справи № 902/858/15 про банкрутство ПП "Хілл", задоволити в повному обсязі.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради Негай Тетяни Володимирівни № 72345296 від 01.04.2024 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

3. Зобов`язати Департамент адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 37617775) здійснити державну реєстрацію права власності за Приватним підприємством "Хілл" (24600, Вінницька область, Крижопільський район, смт. Крижопіль, вул. Чкалова, 16-Б, код ЄДРПОУ 13333298) на нерухоме майно, а саме: квартиру, загальною площею 74,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №1458932205241, на підставі рішення Господарського суду Вінницької області від 01.08.2022 року по справі № 902/858/15(902/827/21).

4. Cтягнути з Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 37617775) на користь Приватного підприємства "Хілл" (вул. Чкалова, 16-Б, смт. Крижопіль, Крижопільський р-н, Вінницька область, 24600; код ЄДРПОУ 13333298) 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення надіслати рекомендованим листом згідно переліку; також до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: арбітражному керуючому (ліквідатору ПП "Хілл") Ткачуку О.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Негай Т.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - cap@vmr.gov.ua.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 12 грудня 2024 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим. :

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ).