Ухвала

від 10.12.2024 по справі 904/5028/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

10.12.2024 м. ДніпроСправа № 904/5028/20 (203/1009/20)За позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар Люкс",

Державного реєстратора Комунального підприємства "Будинок юстиції" Дніпропетровської обласної ради" Єрмоленко Наталії Сергіївни,

Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Сіті-Центр",

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Консоль"

про визнання права на частку, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання майнового права, витребування майна

в межах справи №904/5028/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лофт Проперті", м. Дніпро

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельмар Люкс", м. Дніпро

про визнання банкрутом

Суддя Мартинюк С.В.

за участю секретаря судового засідання Рибалка Г.Д.

Представники:

Від позивача: Сидоренко О.П., адвокат;

Від відповідачів: не з`явився;

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Люкс», Державного реєстратора Комунального підприємства «Будинок юстиції» Дніпропетровської обласної ради» Єрмоленко Наталії Сергіївни, де третьою особою залучено ТОВ фірма «Консоль» на предмет визнання права на частку, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання майнового права, витребування майна.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.05.2020 позовну заяву, відповідно до ст. 30 ЦПК України, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального провадження.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 19.10.2020 справу №203/156/20 передано до Господарського суду Дніпропетровської області для розгляду в межах справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельмар Люкс".

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №904/5028/20 (203/1009/20) передано для розгляду судді Мартинюку С.В.

Ухвалою господарського суду від 23.11.2020 прийнято до свого провадження справу №203/1009/20 для розгляду в межах справи №904/5028/20. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Провадження по справі №904/5028/20 (203/1009/20) перебуває на стадії підготовчого провадження.

12.11.2024 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява з вимогами майнового і немайнового характеру.

12.11.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідачів та третіх осіб.

Ухвалою господарського суду від 18.11.2024 уточнену позовну заяву (вх.№52426/24 від 12.11.2024) ОСОБА_1 - залишено без руху. Позивачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки уточненої позовної заяви, а саме: - надати до суду докази доплати судового збору на суму 36 336,00 грн.; - докази направлення уточненої позовної заяви (вх.№52426/24 від 12.11.2024) з доданими до неї документами - Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Черновській Людмилі Григорівні, ОСОБА_5 , яка в якості державного реєстратора Комунального підприємства «Криничанське бюро технічної інвентаризації» ухвалювала спірні рішення; ТОВ «Дольник і К» і ФОП Филимонову Сергію Леонідовичу.

Ухвалою господарського суду від 18.11.2024 зобов`язано Центр надання адміністративних послуг міста Дніпра: Відділ "Правобережний" у строк протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання цієї ухвали суду надіслати на адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_3 . За наявності кількох осіб з однаковим прізвищем, ім`ям та по-батькові - надати відомості про усіх осіб.

04.12.2024 до суду від Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та Дозвільних процедур Дніпровської міської ради надійшов лист на виконання вимог ухвали господарського суду від 18.11.2024, відповідно до якого повідомлено суд, що у Реєстрі територіальної громади міста Дніпра відомості стосовно реєстрації місця проживання ОСОБА_3 на території міста Дніпра станом на 28.11.2024 - відсутні.

10.12.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№57300/24 від 10.12.2024) про зменшення (відстрочення) сплати судового збору, відповідно до якого представник позивача просить суд зменшити до 14 534,40 грн. визначену в ухвалі суду від 18.11.2024 суму судового збору, яка підлягає доплаті за подану уточнену позовну заяву (вх.№52426/24 від 12.11.2024), а у випадку, якщо це неможливо - відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі та продовжити встановлений в ухвалі суду від 18.11.2024 строк усунення недоліків уточненої позовної заяви (вх.№52426/24 від 12.11.2024).

Розглянувши у судовому засіданні 10.12.2024 клопотання представника позивача (вх.№57300/24 від 10.12.2024) про зменшення (відстрочення) сплати судового збору, господарським судом встановлено наступне.

В обґрунтування поданого клопотання представник позивача зазначає, що сума судового збору є обтяжливою для позивача, оскільки з початком в 2022 році відкритої військової агресії російської федерації проти України позивач втратив можливість отримувати доходи від джерел бізнесу нині розташованих на окупованих територіях. У зв`язку з чим позивач просить суд зменшити суму судового збору визначену ухвалою суду від 18.11.2024 з 36 336,00 до 14 534,40 грн., яка є результатом помноження 12-ти вимог немайнового характеру на встановлену ставку судового збору 0,4 розміру працездатних осіб встановлену пп.2 п.1 ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір". Тому що позивачем було подано первісний позов до суду загальної юрисдикції та позивач вважає, що у випадку наступної зміни в сили приписів закону юрисдикційної підсудності його справи із загальної на господарську, він як позивач - фізична особа, не може потрапляти у більш обтяжливе фінансове становище.

Щодо клопотання про зменшення ставки судового збору та відстрочення його сплати, господарський суд зазначає наступне.

Господарський суд зазначає, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 13 ГПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Нормами ГПК України та Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Тобто, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру є такий, обумовлений виключними обставинами, майновий стан сторони, який об`єктивно унеможливлює сплату нею судового збору у відповідному розмірі.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 11 ЦПК України і статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на національні суди покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов`язковість якої надано ВРУ та практику ЄСПЛ, як джерело права.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland" від 26.07.2005, пункти 63-64).

При здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ГПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Всупереч наведеним правовим нормам, представником позивача до клопотання не додано доказів на підтвердження скрутного матеріального стану позивача по справі №904/5028/20 (203/1009/20), що перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати судового збору за подання уточненої позовної заяви.

Щодо продовження встановленого в ухвалі суду від 18.11.2024 на усунення недоліків, господарський суд зазначає наступне.

Ухвалою господарського суду від 18.11.2024 уточнену позовну заяву (вх.№52426/24 від 12.11.2024) ОСОБА_1 - залишено без руху. Позивачу запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки уточненої позовної заяви.

За приписами ст. 113 ГПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Наслідки пропуску процесуальних строків встановлені ст. 118 ГПК України, згідно з якою право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ч. 1 ст. 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

За приписами ч. 3-5 ст. 119 ГПК України, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Таким чином, можливість поновлення та продовження процесуальних строків законодавець пов`язує з наявністю відповідної заяви учасника справи. При цьому, заявник повинен надати належне обґрунтування поважності причин пропуску пропущеного строку та, в разі необхідності, подати докази на їх підтвердження.

Ухвалу господарського суду від 18.11.2024 отримано представником позивача 26.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (т.14, а.с. 47), тобто визначений 10-ти денний строк ухвалою суду на усунення недоліків уточненої позовної заяви сплинув 06.12.2024.

Враховуючи обставини викладені в обґрунтування поданого клопотання, з урахуванням спливу встановленого строку, господарський суд відмовляє в клопотання про продовження встановленого строку та з метою недопущення позбавлення позивача можливості скористатись своїм процесуальним правом, передбаченим ч. 3 ст. 46 ГПК України, суд вважає за необхідне поновити строк на усунення недоліків уточненої позовної заяви строком на 5 днів з наступного дня після постановляння ухвали суду, а саме до 16.12.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Відповідно до частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим кодексом строку підготовчого провадження зокрема у випадках коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Відповідно до приписів ч.1-2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи необхідність забезпечення права учасників провадження по справі, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне розглянути справу у розумний строк.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне відкласти підготовче засідання, оскільки це необхідно для забезпечення реалізації учасниками процесу своїх прав, а отже, і належної підготовки справи до розгляду по суті.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 177-185, 131-132, 202, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору за подачу уточненої позовної заяви та відстрочення його сплати - відмовити.

2. Поновити строк на усунення недоліків уточненої позовної (вх.№52426/24 від 12.11.2024) заяви строком на 5 днів з наступного дня після постановляння ухвали суду, а саме до 16.11.2024.

3. Відкласти підготовче засідання на 14.01.2025 о 10:45 год.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 1-309 за адресою: вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027.

Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, приймаючи до уваги неможливість забезпечення на даний час безпеки учасників судових проваджень, рекомендувати утриматися від безпосередньої участі у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області та роз`яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань на адресу суду:

- за допомогою електронної пошти: inbox@dp.arbitr.gov.ua;

- за допомогою сервісу "Електронний суд";

- засобами поштового зв`язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

Ухвала набирає законної сили 10.12.2024 та не підлягає оскарженню.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

Суддя С.В. Мартинюк