Рішення

від 02.12.2024 по справі 906/443/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/443/24

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Барановська М.Д. - керівник, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

Черниш М.М. - адвокат, довіреність № 29 від 16.05.2024,

від відповідача: Стафійчук Р.О. - представник, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

від третьої особи: Сорока О.І. - керівник, виписка з ЄДРЮОФОПГФ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки

до Олевської міської ради Житомирської області

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на

стороні позивача: Олевської районної спілки споживчих товариств

про визнання недійсним п.2 рішення міської ради в частині скасування державного акта на

право постійного користування землею.

Процесуальні дії по справі.

Олевський комбінат громадського харчування райспоживспілки звернувся до господарського суду з позовом до Олевської міської ради, в якому просить судвизнати протиправним та скасувати п.2 рішення VII сесії VІІІ скликання Олевської міської ради від 28.04.2021 щодо скасування та визнання таким, що втратив державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ №002061, виданий Олевському комбінату громадського харчування 26.01.1999 загальною площею 1,1124 га.

Правовими підставами позову визначено ст.92, 126, п. 6 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.21 Цивільного кодексу України, ч.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Ухвалою суду від 25.04.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.05.2024.

У зв`язку з загрозою ракетних обстрілів та оголошенням повітряної тривоги на території Житомирської області 23.05.2024 з 11:03 по 13:43 судове засідання по даній справі, яке було призначене на 23.05.2024 о 12:30, не відбулося, справа не розглядалась. Ухвалою суду від 23.05.2024 призначено підготовче засідання на 18.06.2024.

Ухвалою суду від 18.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 02.07.2024.

Ухвалою суду від 02.07.2024, серед іншого, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Олевську районну спілку споживчих товариств. Продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 03.09.2024.

Ухвалою суду від 03.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 23.09.2024.

Ухвалою суду від 23.09.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 22.10.2024.

Ухвалою суду від 22.10.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/443/24 до судового розгляду по суті на 07.11.2024.

Ухвалою суду від 07.11.2024 клопотання Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки №93 від 07.11.2024 про долучення доказів - залишено без розгляду; оголошено перерву в засіданні суду до 02.12.2024 року.

У судовому засіданні 02.12.2024 продовжено розгляд справи по суті.

Представники позивача при розгляді справи по суті в судовому засіданні 02.12.2024 позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві №27 від 22.04.2024, відповіді на відзив №28 від 09.05.2024, відповіді на додаткові пояснення №34 від 02.07.2024 (т.1, а.с.1-6, 65-68, 113-114), просили позов задовольнити.

Представник відповідача при розгляді справи по суті в судовому засіданні 02.12.2024 проти позову заперечив, просив у позові відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 03.05.2024, запереченнях (на відповідь на відзив) від 15.05.2024, додаткових поясненнях від 01.07.2024 (т.1, а.с. 37-42, 72-73, 106-108).

Представник третьої особи при розгляді справи по суті в судовому засіданні 02.12.2024 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у поясненнях №56 від 28.08.2024 (т.1, а.с.127-128).

Представник позивача в судовому засіданні 02.12.2024, після дослідження наявних у матеріалах справи доказів, заявив усне клопотання про оголошення перерви з метою надання часу для подачі бухгалтерських документів щодо перебування майна на балансі позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовив у задоволенні усного клопотання представника позивача про оголошення перерви з метою надання додаткових доказів, оскільки у підготовчому засіданні судом було надано достатньо часу та створено усі умови за яких позивачем могли бути подані такі документи. При цьому, неможливість подачі позивачем відповідних документів, в тому числі бухгалтерських, які існували на стадії підготовчого провадження, представником позивача не доведена.

Після оголошення про перехід до стадії судових дебатів, представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для підготовки до судових дебатів.

Розглянувши в судовому засіданні 02.12.2024 усне клопотання представника позивача - адвоката Черниша М.М. про відкладення судового засідання для підготовки до судових дебатів, господарський суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч.2 ст.202 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Виходячи з приписів наведених норм, судом не встановлено підстав для відкладення розгляду справи.

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі (ч.2 ст. 216 ГПК України).

З аналізу наведеної норми слідує, що основною передумовою для оголошення в судовому засіданні перерви є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Проте, у даному випадку судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи у даному судовому засіданні, з огляду що суд дійшов відмовив у задоволенні усного клопотання представника позивача.

В судовому засіданні 02.12.2024 представником позивача оголошено промову в судових дебатах, відповідно до якої представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Письмово викладену промову в судових дебатах від 02.12.2024 представником позивача долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 02.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 січня 1999 Олевською селищною радою, відповідно до рішення Олевської селищної ради №120 від 03 грудня 1998 року, Олевському комбінату громадського харчування було видано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ №002061, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №37. Згідно даного Державного акта Олевському комбінату громадського харчування були надані у постійне користування для виробничого використання чотири земельні ділянки загальною площею 1,1124 га, розташовані в м.Олевськ Житомирської області, а саме по вул.50 років Жовтня, 45, площею 0,0514 га; по вул.Площа Перемоги,5 (нова назва вул.Кооперативна) площею 0,1347 га; по провул.Московському 3, буд.6 (нова назва вул.Київська 3) площею 0,8256 га; по пров. Московському 3, буд.6 (нова назва вул.Київська 3) площею 0,1007 га.

Олевський комбінат громадського харчування зазначає, що станом на квітень 2021 року на земельній ділянці розташованій в м.Олевськ, вул.Кооперативна, знаходиться кафе "Золотий ключик", яке належить на праві власності Олевській районній спілці споживчих товариств. Вказує, що Олевський комбінат громадського харчування райспоживспілки є підприємством, створеним Олевською районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна. Не зважаючи на те, що Олевський комбінат громадського харчування являється добросовісним землекористувачем, своєчасно сплачував та сплачує податок на землю за користування земельною ділянкою, на якій розташовано його об`єкт нерухомості, 28.04.2021 року рішенням №302 VII сесії VIII скликання Олевської міської ради, без відома комбінату громадського харчування райспоживспілки, було безпідставно та незаконно припинено право постійного користування земельними ділянками комунальної власності та незаконно скасовано і визнано таким що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею від 26 січня 1999 року серії І-ЖТ №002061, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №37, виданий Олевському комбінату громадського харчування.

Вважає, що рішення VII сесії VIII скликання Олевської міської ради від 28.04.2021 року щодо припинення права постійного користування Олевському комбінату громадського харчування права постійного користування земельними ділянками має бути визнано протиправним та скасовано. Відповідно до п.п. 2.8 постанови Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 №6, право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст.141 ЗК України, є таким, що порушують право користування земельною ділянкою. За таких обставин, враховуючи, що Олевський комбінат громадського харчування не звертався до Олевської міської ради з заявою про відмову від державного акту на право постійного користування землею, що питання щодо скасування та визнання таким, що втратив чинність вищезазначений Державний акт, сесією вирішувалось без участі та без відома Комбінату, без повідомлення Комбінату про прийняте сесією рішення щодо скасування державного акту - рішення Олевської міської ради №302 VII сесії VIII скликання (п.2) - являється протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав, що у заявленому позові Олевський комбінат громадського харчування райспоживспілки вбачає порушення свого права на землю виключно в тому, що Олевська міська рада не отримала його згоду на припинення права користування земельними ділянками з метою передачі їх в користування власнику нерухомості. У той же час відповідно до акту на право постійного користування землею серії І-ЖТ №002061 Олевському комбінату громадського харчування, код ЄДРПОУ 01748913, було надано право постійного користування землею на кафе "Левада", кафе "Золотий ключик", підсобне господарство, овочесховище.

Вищезазначені земельні ділянки знаходяться за такими адресами:

- Ділянка № 1 - кафе "Левада": м. Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, буд. 41-а;

- Ділянка № 2 - кафе "Золотий ключик": м. Олевськ, вул. Кооперативна, буд. 1;

- Ділянка № 3 - підсобне господарство: м. Олевськ, провулок Московський 3, буд 6;

- Ділянка № 4 - "Овочесховище": м. Олевськ, провулок Московський 3, буд 9.

Водночас відповідач вказує, що позивач не зазначає, що приміщення, які знаходяться за адресою: м. Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, буд. 41-а, м. Олевськ, провулок Московський 3, буд. 6, м. Олевськ, провулок Московський 3, буд. 9, відчужені третім особам, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав. Доводить, що на належній Олевському комбінату громадського харчування райспоживспілки на праві постійного користування земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке на праві власності належить Олевській районній спілці споживчих товариств, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вказує, що всі власники нерухомості, окрім Олевської районної спілки споживчих товариств, оформили за собою право власності на землю під приміщеннями відповідно до укладених ними правочинів. Після отримання в 1999 році Акта про постійне користування, позивач не оформлював технічну документацію на земельну ділянку, не присвоював їй кадастровий номер та не вчиняв будь-яких інших дій у цьому контексті. Зазначає, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, інформації Державного земельного кадастру про право власності, земельні ділянки сформовані на користь третіх осіб.

Третя особа повністю підтримує позовні вимоги Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

13.10.1998 рішенням Виконавчого комітету Олевської селищної ради Олевського району Житомирської області №96 "Про затвердження матеріалів по встановленню меж земельних ділянок окремим підприємствам та організаціям смт. Олевська" затверджено матеріали по встановленню меж земельних ділянок: кафе "Золотий ключик" - 0,1347 га, кафе "Левада" - 0,0514 га, підсобне господарство - 0,8256 га; надано вказаним підприємствам та організаціям державні акти на право постійного користування земельними ділянками (т.1, а.с.199).

26.01.1999 року на підставі рішень Олевської селищної Ради народних депутатів від 13.10.1998 року №96, від 08.12.1998 року №120 Олевському комбінату громадського харчування (код 01748913) було видано Державний акт на право постійного користування землею І-ЖТ №002061 (кафе "Левада", кафе "Золотий ключик", підсобне господарство, Овочесховище) загальною площею 1,1124 гектарів землі для виробничих і господарських потреб. Вказаний Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №37 (т.1, а.с.11-16).

21.07.2005 на підставі рішення Виконкому Олевської міської ради №28 від 15.03.2005, Олевська районна спілка споживчих товариств зареєструвала право власності на нежитлову будівлю кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 431,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул. Кооперативна (вул. Фрунзе), буд.1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.07.2005 та Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7845118 від 21.07.2005 (т.1, а.с.17-19).

Пунктом 1.1 Статуту Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки, затвердженого постановою правління райспоживспілки від 23.11.2009 передбачено, що підприємство райспоживспілки "Комбінат громадського харчування райспоживспілки" є підприємство, що створене районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна (далі-Статут).

Відповідно до пункту 1.2 Статуту, комбінат громадського харчування Олевської райспоживспілки є правонаступником прав та обов`язків СП комбінат громадського харчування Підприємство райспоживспілки "Комбінат громадського харчування райспоживспілки" (далі підприємство) створене виділенням з райспоживспілки на базі майна СП комбінат громадського харчування, реорганізованого приєднанням до райспоживспілки відповідно до рішення зборів Ради засновників спільних підприємств (об`єднань) райспоживспілки, споживчих товариств від 18 квітня 2003 року №7 п.3 "Про створення підприємства райспоживспілки "Комбінат громадського харчування райспоживспілки" передачею йому прав та зобов`язань райспоживспілки в межах прав та зобов`язань спільного підприємства "Комбінат громадського харчування", які перейшли до комбінату громадського харчування райспоживспілки в результаті його реорганізації (т.1, а.с.12 на звороті -19).

16.01.2014 Олевська районна спілка споживчих товариств за договором дарування відчужила нежитлове приміщення - кафе "Левада", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 (т.1, а.с.54-56).

25.03.2016 Олевська районна спілка споживчих товариств за договором дарування №585 від 25.03.2016 відчужила нежитлове будівлю (складське приміщення), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 (т.1, а.с.59-60).

11.11.2019 Олевська районна спілка споживчих товариств за договором купівлі-продажу №2018 від 04.10.2019 відчужила нежитлову будівлю (станцію технічного обслуговування автомобілів), що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 (т.1, а.с.57-58).

Зазначеними фізичними особами було вжито заходів щодо оформлення на своє ім`я прав на частини земельних ділянок під придбаними нежитловими будівлями:

- відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 1824455100:01:030:0041, місце розташування: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (т.1, а.с.51);

- земельна ділянка, кадастровий номер 1824455100:02:002:0019, місце розташування: АДРЕСА_2 , відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (т.1, а.с.52);

- земельна ділянка, кадастровий номер 1824455100:02:002:0021, місце розташування: АДРЕСА_3 , відповідно до Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (т.1, а.с.53).

28.04.2021 п.2 рішення Олевської міської ради Житомирської області №302 від 28.04.2021 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками комунальної власності", скасовано та визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею, виданий Олевському комбінату громадського харчування 26 січня 1999 року, серія І-ЖТ №002061, - загальною площею 1,1124 га, у зв`язку з набуттям іншою особою права власності на будівлі або споруди, розташованих на земельних ділянках, зазначених в акті (т.1, а.с.12).

Не погоджуючись з прийнятим 28.04.2021 Олевською міською радою Житомирської області рішенням Олевський комбінат громадського харчування райспоживспілки просить визнати його протиправним та скасувати п.2 рішення VІІІ скликання Олевської міської ради від 28.04.2021 щодо скасування та визнання таким, що втратив державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ №002061, виданий Олевському комбінату громадського харчування 26.01.1999 загальною площею 1,1124 га.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За приписами пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Отже, відповідно до статті 25, пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції міської, сільської та селищної ради відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Тобто міська рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання, зокрема щодо прийняття спірного рішення.

Частиною 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) унормовано, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ст. 95 Земельного кодексу України).

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають, в тому числі, обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом.

Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Обґрунтування та доведення порушення своїх прав/законних інтересів здійснюється особою, яка звертається до суду та вказує про їх порушення, саме в контексті предмета та підстав позову.

У заявленому позові Олевський комбінат громадського харчування райспоживспілки вбачає порушення свого права користування на землю в тому, що міська рада неправомірно припинила право користування земельними ділянками за Державним актом за відсутності відмови позивача від Державного акту на право постійного користування землею та без участі та відома позивача. Зазначає, що станом на квітень 2021 року на земельній ділянці розташованій в м.Олевськ по вул.Кооперативна, знаходиться кафе "Золотий ключик", яке належить на праві власності Олевській районній спілці споживчих товариств. Вказує, що Олевський комбінат громадського харчування райспоживспілки є підприємством, створеним Олевською районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна.

Судом встановлено, що Державний акт на право постійного користування землею І-ЖТ №002061 було видано Олевському комбінату громадського харчування на такі об`єкти: кафе "Левада", кафе "Золотий ключик", підсобне господарство, Овочесховище загальною площею 1,1124 гектарів землі для виробничих і господарських потреб.

Нежитлове приміщення - кафе "Левада", що знаходиться за адресою: Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул. Свято-Миколаївська, буд. 41-а, нежитлова будівля (складське приміщення), що знаходиться за адресою: Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, провулок Московський 3, будинок 9 та нежитлова будівля (станцію технічного обслуговування автомобілів), що розташовані за адресою: Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, провулок Московський 3, будинок 6, були відчужені на користь фізичних осіб - ОСОБА_3 (кафе "Левада"), ОСОБА_2 (складське приміщення), ОСОБА_1 (станцію технічного обслуговування автомобілів).

За вказаними трьома об`єктами новими власниками було оформлено право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1824455100:01:030:0041, 1824455100:02:002:0019, 1824455100:02:002:0021.

Олевська районна спілка споживчих товариств 21.07.2005 на підставі рішення Виконкому Олевської міської ради №28 від 15.03.2005, зареєструвала за собою право власності на нежитлову будівлю кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 431,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул. Кооперативна (вул. Фрунзе), буд.1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.07.2005 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7845118 від 21.07.2005 (т.1, а.с.17-19).

Пунктом 2 рішення Олевської міської ради Житомирської області №302 від 28.04.2021 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками комунальної власності", скасовано та визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею, виданий Олевському комбінату громадського харчування 26 січня 1999 року, серія І-ЖТ №002061, загальною площею 1,1124 га (т.1, а.с.12).

Підставою для прийняття оспорюваного рішення визначено: набуттям іншою особою права власності на будівлі або споруди, розташовані на земельних ділянках, зазначених в акті.

Згідно пункту "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Частиною 1 статті 377 ЦК України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16.

У пункті 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №713/1817/16-ц Верховний суд також зазначав, що згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття.

Таким чином, у разі набуття особою права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, наданій іншій особі на праві постійного користування, право на оформлення на своє ім`я частини земельної ділянки, необхідної для обслуговування нерухомості, виникає у власника нерухомості в силу закону.

Сам принцип єдності долі земельної ділянки та об`єкта нерухомості означає, що неможлива ситуація, при якій у двох осіб є однакові права на земельну ділянку. В момент, коли одна особа внаслідок придбання об`єкта нерухомості набуває права на землю, інша особа їх втрачає, і це відбувається в силу згаданого вище принципу єдності. Якщо як аргумент припустити, що існує необхідність в отриманні згоди у постійного землекористувача, логічним висновком з цього буде лише те, що права на земельну ділянку при відчуженні об`єктів нерухомості він не втратив, що не відповідає наведеним вище аргументам.

Господарський суд вважає, що використання алгоритму, за яким відсутність згоди постійного землекористувача виключає можливість оформлення власником нерухомості права на землю суперечить принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені, оскільки у такому випадку уповноважений орган (власник земельної ділянки) буде позбавлений можливості оформити право на земельну ділянку новому власнику об`єкта нерухомості без відмови постійного землекористувача від земельної ділянки.

При цьому, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній землекористувач, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я права користування земельною ділянкою в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній.

З огляду на положення наведених норм цивільного та земельного законодавства, а також принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, господарський суд приходить до висновку, що незважаючи на наявність у позивача Державного акту на право постійного користування землею І-ЖТ №002061 від 26.01.1999, фактичними землекористувачами земельною ділянкою під відповідною нерухомістю є власники такої нерухомості, а саме: ОСОБА_3 (кафе "Левада"), ОСОБА_2 (складське приміщення), ОСОБА_1 (станція технічного обслуговування автомобілів), Олевська районна спілка споживчих товариств (кафе "Золотий ключик"), і у зв`язку з цим, у позивача відсутнє порушене право або охоронюваний інтерес щодо цієї земельної ділянки.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог доводить, що не заперечувалось третьою особою, що кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яке розташоване за адресою: АДРЕСА_4 з моменту видачі Державного акту на право постійного користування землею І-ЖТ №002061 перебувало у нього на балансі. В судовому засіданні 02.12.2024 представник позивача та третьої особи також посилались на те, що окрім кафе "Золотий ключик" на земельній ділянці знаходяться належні позивачу туалет, вигрібна яма, огорожа тощо. Стверджують, що третя особа є засновником позивача і Олевська районна спілка споживчих товариств не оспорює право позивача на земельну ділянку, яке посвідчене Державним актом.

Відповідно до Статуту Олевського комбінату громадського харчування райспоживспілки, затвердженого постановою правління райспоживспілки від 23.11.2009, Олевський комбінат громадського харчування райспоживспілки є підприємством, створеним районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна (п.1.1 Статуту).

Згідно з пунктом 3.1 Статуту, майно підприємства складається із основних засобів, переданих власником підприємства - райспоживспілкою в оперативне управління, а також інших цінностей, набутих у процесі господарської діяльності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства.

Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували передачу третьою особою (Олевською районною спілкою споживчих товариств) позивачу нерухомого майна, зокрема, кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що розташоване за адресою: Житомирська область, Олевський район, м.Олевськ, вул. Кооперативна (вул. Фрунзе), буд.1 та перебування вказаного чи будь-якого іншого майна на балансі позивача в межах земельної ділянки на яку позивачу було видано Державний акт.

При цьому суд зауважує, що за усталеними правовими висновками Верховного Суду факт перебування майна на балансі підприємства не може вважатися підтвердженням права власності на це майно, а є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та не свідчить про знаходження майна у власності підприємства (постанови Верховного Суду від 31.08.2018 у справі №924/1020/17, від 11.06.2019 у справі №918/1400/14, від 12.10.2022 у справі №922/2773/21).

Доказів, які б підтверджували наявність на праві власності у позивача інших будівель або споруд на спірній земельній ділянці матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем за наданими до суду доказами не доведено наявність будь-якого нерухомого майна чи споруд позивача на спірній земельній ділянці станом на час прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

У спірних правовідносинах у силу принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розміщені, користування земельною ділянкою під об`єктом нерухомості не може здійснювати ніхто, окрім власника нерухомості. Наслідком набуття іншою особою права власності на нерухоме майно є припинення користування попереднім землекористувачем відповідною частиною земельної ділянки під нерухомим майном.

У цьому випадку вилучення земельної ділянки у постійного землекористувача на користь власника нерухомості не відбувається, а тому до спірних правовідносин стаття 149 ЗК України застосуванню не підлягає (Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі №916/3030/22).

Суд повторює, що власником нежитлової будівлі (кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 "), згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2005 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №7845118 від 21.07.2005 (т.1, а.с.17-19), є Олевська районна спілка споживчих товариств, яка є окремою юридичною особою відмінною від позивача та яка в силу приписів 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, набуває право на оформлення на своє ім`я права на земельну ділянку необхідною для обслуговування об`єкта нерухомості розташованого на ній. Інші об`єкти нерухомості, а саме: кафе "Левада", підсобне господарство, Овочесховище належать на праві власності: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , якими вжито заходів щодо оформлення на своє ім`я прав на частини земельних ділянок під придбаними нежитловими будівлями.

За таких обставин, Олевською міською радою Житомирської області було правомірно прийнято п.2 рішення №302 від 28.04.2021 "Про припинення права постійного користування земельними ділянками комунальної власності", яким скасовано та визнано таким, що втратив чинність державний акт на право постійного користування землею, виданий 26 січня 1999 року Олевському комбінату громадського харчування, серія І-ЖТ №002061, на підставі пункту "е" статті 141 Земельного кодексу України.

При цьому суд зазначає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою в силу закону є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України), а саме по собі прийняття міською радою оспорюваного рішення (п.2 рішення Олевської міської ради Житомирської області №302 від 28.04.2021) лише надає правової визначеності режиму користування такою земельною ділянкою.

Господарським судом відхиляються посилання позивача на тотожність правовідносин, встановлених у рішенні по справі №906/98/22 згідно з яким за позовом Олевської районної спілки споживчих товариств визнано протиправним та скасовано п. 3 рішення VII сесії VIII скликання Олевської міської ради від 28.04.2021 року щодо скасування та визнання таким, що втратив чинність Державного акту на право постійного користування землею загально площею 1.3473 га, виданого Олевській районній спілці споживчих товариств 12 лютого 1998 року, серія І-ЖТ №002035, у зв`язку з набуттям іншою особою права власності на будівлі або споруди, розташовані на земельних ділянках, зазначених в акті та визнано протиправним та скасовано п.1 рішення VII сесії VIII скликання Олевської міської ради від 28.04.2021 року щодо скасування та визнання таким що втратив чинність Державного акту на право постійного користування землею загальною площею 0,4990 га, виданого Олевській районній спілці споживчих товариств 22 жовтня 1998 року, серія І-ЖТ №002059, у зв`язку з набуттям іншою особою права власності на будівлі або споруди, розташованих на земельних ділянках, зазначених в акті, оскільки висновки у справі №906/98/22 зроблені судом за інших фактичних обставин встановлених у справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення, що не дає підстави вважати правовідносини у цих справах подібними. Зокрема, на відміну обставин у даній справі (№906/443/24), у справі №906/98/22 постійним землекористувачем земельних ділянок згідно Державних актів на право постійного користування землею від 12.02.1998р та від 22.10.1998р та власником майна (частини майна) на цих земельних ділянках була Олевська районна спілка споживчих товариств.

У пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19) викладено правовий висновок згідно з яким під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

З огляду на наведене, позивачем не доведено, що прийняте рішення VII сесії VІІІ скликання Олевської міської ради від 28.04.2021 про скасування та визнання таким, що втратив державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ №002061, виданий Олевському комбінату громадського харчування 26.01.1999 загальною площею 1,1124 га щодо припинення права постійного користування позивачем частиною земельної ділянки, у зв`язку із набуттям третіми особами права власності на відповідне майно, порушує його права або законі інтереси. Задоволення вимоги про визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення в частині п.2 в такому випадку не може призвести до захисту (відновлення) прав позивача на землю.

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позову позивача про визнання протиправним та скасування п.2 рішення VII сесії VІІІ скликання Олевської міської ради від 28.04.2021 про скасування та визнання таким, що втратив державний акт на право постійного користування землею серії І-ЖТ №002061, виданий Олевському комбінату громадського харчування від 26.01.1999, суд відмовляє.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1, 2 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 11.12.24

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - до справи,

2 - Олевський комбінат громадського харчування райспоживспілки - "Електронний суд",

3 - Олевська міська рада- "Електронний суд",

4 - Олевська районна спілка споживчих товариств - "Електронний суд".