Рішення

від 09.12.2024 по справі 910/8142/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.12.2024Справа № 910/8142/24

За позовом Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАГАРД"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Міністерство оборони України

про визнання недійсною Додаткової угоди від 05.09.2022 до Договору поставки нафтопродуктів від 04.01.2022 №13/2/2118

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Піскунова О.Ю.

Представники:

від позивача - Синяк Д.О.;

від відповідача - Лисенко І.К.;

від третьої особи - Журавльов А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" (далі - позивач, АТ "УКРТАТНАФТА") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАГАРД" (далі - відповідач, ТОВ "РАГАРД") про визнання недійсною Додаткової угоди від 05.09.2022 до Договору поставки нафтопродуктів №13/2/2118 від 04.01.2022.

Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" і зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2024 прийнято позовну заяву АТ "УКРТАТНАФТА" до розгляду та відкрито провадження у справі №910/8142/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 12.08.24 о 10:40 год.

16.07.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення документів.

19.07.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

19.07.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про вступ у справу як представника.

02.08.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано 05.08.2024 в КП "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

06.08.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про продовження строку подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2024 заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, клопотання відповідача про продовження строків на подання відзиву задоволено частково.

09.08.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" додаткові пояснення.

12.08.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив повністю з підстав недоведеності та необґрунтованості позову. Безпосередньо у відзиві на позовну заяву відповідач поставив запитання позивачу відповідно до ч. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

12.08.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів у Департаменту державної реєстрації.

12.08.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів у АТ "УКРТАТНАФТА".

12.08.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про допит свідка (секретаря правління).

12.08.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про допит свідка (члена правління).

12.08.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання, призначене на 12.08.2024, з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

Суд долучив до матеріалів справи заяви по суті спору та заяви з процесуальних питань, подані представниками сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів та відкладено підготовче провадження у справі на 16.09.2024 о 10:40 год.

25.08.2024 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано 26.08.2024 в КП "Діловодство спеціалізованого суду" відповідь на відзив, відповідно до якої позивач не погодився з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву.

28.08.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано 29.08.2024 в КП "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів (протоколу опитування особи).

28.08.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано 29.08.2024 в КП "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів (документів АТ "УКРТАТНАФТА").

28.08.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано 29.08.2024 в КП "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на додаткові пояснення позивача від 09.08.2024.

02.09.2024 представником відповідача сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано 03.09.2024 в КП "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на відповідь на відзив позивача від 25.08.2024.

13.09.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на клопотання про допит свідка (секретаря правління).

У підготовче засідання, призначене на 16.09.2024, з`явились представники позивача, відповідача.

Суд долучив до матеріалів справи заяви по суті спору та заяви з процесуальних питань, подані представниками сторін.

У підготовчому засіданні, призначеному на 16.09.2024, суд здійснював розгляд клопотання про витребування доказів (у Департаменту державної реєстрації) та клопотання про витребування доказів (у АТ "УКРТАТНАФТА"), подане представником відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 16.09.2024, представник відповідача не підтримав подані ним клопотання. Суд залишив без розгляду такі клопотання.

Суд протокольною ухвалою зобов`язав позивача надати письмові відповіді на запитання, викладені у відзиві на позовну заяву.

У підготовчому засіданні, призначеному на 16.09.2024, суд розглядав клопотання про виклик свідка (секретаря правління) та клопотання про виклик свідка (члена правління), подані представником відповідача.

Представник відповідача підтримав подані ним клопотання. Представник позивача заперечив щодо задоволення клопотань відповідача про допит свідків.

Суд відхилив клопотання про допит свідка (секретаря правління) та клопотання про допит свідка (члена правління), подані представником відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 21.10.2024 о 10:00 год.

24.09.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява свідка (в порядку письмового опитування) від 17.09.2024.

16.10.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів (нотаріальної заяви свідка).

17.10.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" додаткові пояснення у справі, у яких позивач зазначив що оспорювана додаткова угода від 05.09.2022 суперечить ч. 1 та 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки при її укладенні порушено приписи ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України ч. 1 ст. 15 Закону України "Про акціонерні товариства", ч. 3 ст. 62 Господарського кодексу України та п. 2.1, п. 11.2.1, п. 11.5.1.15 Статуту АТ "УКРТАТНАФТА".

17.10.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство оборони України.

У підготовче засідання, призначене на 21.10.2024, з`явились представники позивача, відповідача.

Суд долучив до матеріалів справи заяви з процесуальних питань, подані представниками сторін.

У підготовчому засіданні 21.10.2024 здійснювався розгляд клопотання, поданого представником позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство оборони України. Представник позивача підтримав подане ним клопотання. Представник відповідача заперечував щодо задоволення клопотання позивача.

Суд відхилив клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерства оборони України.

У підготовчому засіданні 21.10.2024 здійснювався розгляд клопотання про витребування доказів у АТ "УКРТАТНАФТА", поданого представником відповідача. Представник відповідача підтримав, подане ним клопотання. Представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання відповідача.

Суд задовольнив клопотання відпвідача про витребування доказів у АТ "УКРТАТНАФТА".

Суд протокольною ухвалою витребував у позивача оригінали для огляду в підготовчому засіданні та належним чином засвідчені копії договору поставки нафтопродуктів №13/2/2118 від 04.01.2022 року та додаткових угод до договору з листом погодження та штампом погодження на зворотному боці останнього аркушу документу для залучення їх до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 21.10.2024 суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення у справі, подані представником позивача, та зазначив, що дані додаткові пояснення не можуть розглядатись як заява про зміну предмета або підстав позову, з огляду на вимоги статті 46 ГПК України.

У підготовчому засіданні 21.10.2024 представник відповідача заявив усне клопотання про витребування трудового контракту з ОСОБА_1 .

Представник позивача заперечував щодо задоволення даного усного клопотання.

Суд протокольною ухвалою витребував у представника позивача трудовий договір (контракт) з ОСОБА_1 (оригінал для огляду, належним чином засвідчену копія для залучення до матеріалів справи).

У підготовчому засіданні 21.10.2024 представник відповідача подав клопотання про долучення оригіналу нотаріальної заяви свідка від 16.10.2024. Суд долучив дане клопотання до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 відкладено підготовче засідання у справі на 04.11.2024 о 11:00 год.

20.10.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано 21.10.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на заяву свідка від 17.09.2024.

20.10.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано 21.10.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.

20.10.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано 21.10.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про витребування доказів у АТ "УКРТАТНАФТА".

21.10.2024 відділом діловодства суду зареєстроване клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи оригіналу нотаріальної заяви свідка від 16.10.2024, подане представником відповідача у підготовчому засіданні 21.10.2024.

30.10.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на заяву свідка ОСОБА_2 .

31.10.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано 01.11.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про залишення без розгляду заперечень, що направлені до суду 30.10.2024.

31.10.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано 01.11.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на заяву свідка ОСОБА_2 .

01.11.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказу.

01.11.2024 в системі "Електронний суд" представником Міністерства оборони України сформовано та зареєстровано 04.11.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про залучення Міністерства оборони України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Безпосередньо у заяві викладено клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у закритому судовому засіданні.

04.11.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист на виконання протокольної ухвали.

У підготовче засідання, призначене на 04.11.2024 у приміщення суду, з`явились представники позивача, відповідача та представник Міністерства оборони України.

Суд розглянув та задовольнив клопотання представника позивача про залишення без розгляду заперечень на заяву свідка ОСОБА_2 , що направлені до суду 30.10.2024.

Суд долучив до матеріалів справи заперечення на заяву свідка ОСОБА_2 , подані представником позивача, які направлені до суду 31.10.2024.

Суд долучив до матеріалів справи клопотання про долучення доказу, подане представником позивача.

У підготовчому засіданні 04.11.2024 представник позивача надав суду для огляду оригінал Договору поставки нафтопродуктів №13/2/2118 від 04.01.2022 року та додаткових угод до договору, а також оригінал трудового контракту з ОСОБА_1 для огляду.

Суд дослідив оригінали документів, поданих представником позивача.

Суд долучив до матеріалів справи супровідний лист на виконання протокольної ухвали від 21.10.2024 із належним чином засвідченими копіями документів, поданий представником позивача через відділ діловодства суду.

У підготовчому засіданні 04.11.2024 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів (оригіналу нотаріальної заяви свідка від 01.11.2024).

Суд долучив дане клопотання до матеріалів справи.

Суд долучив до матеріалів справи клопотання представника Міністерства оборони України про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Представник відповідача заявив усне клопотання про надання додаткового часу для ознайомлення із заявою про залучення третьої особи.

Судом оголошено перерву у справі до 18.11.2024 о 09:40 год.

03.11.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано 04.11.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про витребування доказів у АТ "УКРТАТНАФТА".

03.11.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано 04.11.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про долучення доказів (нотаріальної заяви свідка від 01.11.2024).

03.11.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та зареєстровано 04.11.2024 в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" клопотання про відкладення розгляду справи.

04.11.2024 відділ діловодства суду зареєстрував клопотання представника відповідача про долучення доказів (оригіналу нотаріальної заяви свідка від 01.11.2024), подане представником відповідача у підготовчому засіданні 04.11.2024.

13.11.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та 14.11.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення проти клопотання про витребування доказів.

У підготовче засідання, призначене на 18.11.2024, з`явились представники позивача, відповідача та представник Міністерства оборони України.

У підготовчому засіданні 18.11.2024 представник відповідача подав клопотання про долучення доказів (оригінал нотаріальної заяви свідка від 15.11.2024).

Суд долучив дане клопотання до матеріалів справи.

Суд долучив до матеріалів справи заперечення проти клопотання про витребування доказів, подані представником позивача.

У підготовчому засіданні 18.11.2024 судом задоволено клопотання представника Міністерства оборони України, подане 01.11.2024, в частині залучення Міністерства оборони України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. В іншій частині клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав здійснювати закритий розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство оборони України (далі - третя особа) та відкладено підготовче засідання у справі на 25.11.2024 о 11:20 год.

22.11.2024 представником третьої особи сформовано в системі "Електронний суд" та 25.11.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" письмові пояснення, відповідно до яких третя особа вважає заявлені позивачем позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

24.11.2024 в системі "Електронний суд" представником відповідача сформовано та 25.11.2024 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" заперечення на письмові пояснення третьої особи.

У підготовче засідання, призначене на 25.11.2024, з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Суд долучив до матеріалів справи письмові пояснення, подані представником третьої особи.

Суд долучив до матеріалів справи заперечення на письмові пояснення третьої особи, подані представником відповідача.

У підготовчому засіданні, призначеному на 25.11.2024, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.12.2024 о 11:20 год.

У судове засідання, призначене на 09.12.2024, з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

У судовому засіданні 09.12.2024 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 09.12.2024 суд заслухав вступне слово представників позивача, відповідача та третьої особи.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідно до предмету та підстав позову, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Представник третьої особи підтримав позовні вимоги повністю.

У судовому засіданні 09.12.2024 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження наявних в матеріалах справи доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів.

У судових дебатах представники позивача, відповідача та третьої особи виступили з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.12.2024 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

04.01.2022 між Публічним акціонерним товариством "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" (далі - постачальник, ПАТ "УКРТАТНАФТА"), найменування якого у подальшому змінено на Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" (АТ "УКРТАТНАФТА"), та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАГАРД" (далі - покупець, ТОВ "РАГАРД") було укладено Договір №13/2/2118 поставки нафтопродуктів (далі - Договір) (а.с. 9-10 т. 1).

Відповідно до пункту1.1 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю у власність, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (далі - товар), відповідно до умов Договору та/або Додатків до нього, які є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.2 Договору сторони узгодили, що передача товару, погодженого до поставки у відповідному Додатку (специфікації), здійснюється партіями, на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних сторонами. Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, право власності на товар та ризики його втрати (псування) переходять від постачальника до покупця з моменту підписання акту приймання-передачі нафтопродуктів. Датою поставки є дата акту приймання-передачі нафтопродуктів.

Відповідно до п. 4.5 Договору (в редакції станом на час укладення Договору) сторони узгодили, що оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку, оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 180-ти календарних днів з моменту виставлення постачальником рахунку на оплату таких послуг.

На виконання умов Договору ПАТ "УКРТАТНАФТА" було поставлено, а ТОВ "РАГАРД" отримано нафтопродукти в кількості 4 704,620 т, на загальну суму 185 992 848,93 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання-передачі нафтопродуктів, накладними, товарно-транспортними накладними (а.с. 14-131, 185-262 т. 1).

01.07.2022 ПАТ "УКРТАТНАФТА" та ТОВ "РАГАРД" була укладена Додаткова угода до Договору (т. 1, а.с. 11 на звороті), відповідно до п. 1 якої сторони домовились внести зміни у розділ 4 "ЦІНА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ", виклавши п. 4.5, п. 4.6 Договору у наступній редакції, зокрема: "4.5. Оплата товару може бути здійснена покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки товару. В останньому випадку, оплата повинна бути здійснена покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 30.09.2022".

05.09.2022 між ПАТ "УКРТАТНАФТА" та ТОВ "РАГАРД" була укладена Додаткова угода до Договору (далі - Додаткова угода від 05.09.2022 або оспорювана додаткова угода) (т. 1, а.с. 11), відповідно до п. 1 якої сторони домовились внести зміни у розділ 4 "ЦІНА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ", виклавши п. 4.5, п. 4.6 Договору у наступній редакції, зокрема: "4.5. Оплата товару здійснюється покупцем після його поставки в строк не пізніше 2 (двох) років з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Відповідно до п. 4 Додаткової угоди від 05.09.2022, вона вступає в силу з моменту підписання, є невід`ємною частиною Договору і обов`язкова для виконання сторонами.

Додаткова угода від 05.09.2022 зі сторони ПАТ "УКРТАТНАФТА" була підписана ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності № 14/03-06 від 27.12.2023 (а.с. 12 т. 1).

06.11.2022 на виконання рішення засідання Ставки Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, у зв`язку із військовою необхідністю, відповідно до Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні", відбулося примусове відчуження у власність Держави акцій стратегічно важливих підприємств, серед яких ПАТ "УКРТАТНАФТА". Вилучені акції набули статусу військового майна, їх управління передано Міністерству оборони України.

Таким чином, з 07.11.2022 ПАТ "УКРТАТНАФТА" стало товариством, 100% акцій якого прямо та опосередковано стали належати Державі і, на даний час, саме Держава здійснює управління товариством. Підставою для передання акцій в державну власність стало важливе стратегічне значення підприємства для оборони України, оскільки ПАТ "УКРТАТНАФТА" є безпосереднім виконавцем державної програми по забезпеченню потреб Міністерства оборони України та мобілізаційних завдань.

Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ "УКРТАТНАФТА" від 21.05.2024 змінено тип товариства з публічного на приватне та назву Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" на Акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "УКРТАТНАФТА" (далі - АТ "УКРТАТНАФТА").

Позивач (АТ "УКРТАТНАФТА") вважає, що Додаткова угода від 05.09.2022 до Договору має бути визнана недійсною, з огляду на відсутність повноважень в особи, яка її підписала зі сторони ПАТ "УКРТАТНАФТА", а саме ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності № 14/03-06 від 27.12.2023.

Довіреність № 14/03-06 від 27.12.2023 була видана за підписом Голови Правління ПАТ "УКРТАТНАФТА" Овчаренка Павла Володимировича строком дії до 31.01.2023. Пунктом 3 Довіреності ОСОБА_1 було уповноважено: "Укладати від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" договори, контракти та інші цивільно-правові угоди стосовно купівлі-продажу товарно- матеріальних цінностей (акти приймання-передачі, акти на списання); […] договори, контракти та вчиняти інші правочини, в тому числі з нерезидентами, щодо купівлі-продажу сировини (нафти, газу, газового конденсату та ін.), нафтопродуктів, авіапалива […]".

Відповідно до підпункту 11.5.1.2 пункту 11.5 Статуту ПАТ "УКРТАТНАФТА", затвердженого Загальними зборами акціонерів ПАТ "УКРТАТНАФТА", протокол від 14.07.2010 (далі - Статут) (а.с. 132-148 т. 1), Голова Правління Товариства має право вчиняти без довіреності від імені Товариства правочини та укладати (підписувати) від імені Товариства будь-які договори (угоди) та інші правочини з урахуванням обмежень щодо суми договорів (правочинів, угод), які встановлені цим Статутом та внутрішніми документами Товариства.

Згідно з підпунктом 11.5.1.15 пункту 11.5 Статуту, Голова Правління Товариства має право вчиняти (укладати) від імені Товариства правочини (у т.ч. контракти, договори, угоди, попередні договори та інші правочини) на суму (вартість) меншу, ніж 10 000 000,00 грн.

Враховуючи визначені Статутом повноваження Голови Правління Товариства та приписи ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України, згідно яких представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє, позивач вважає, що за вищевказаною довіреністю ОСОБА_1 було уповноважено на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має Голова Правління ПАТ "УКРТАТНАФТА".

Відповідно до підпункту 11.1.1 пункту 11.1 Статуту виконавчим органом Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства, є Правління (колегіальний виконавчий орган).

До компетенції Правління належить надання згоди на вчинення (укладення) від імені Товариства правочинів (у т.ч. контрактів, договорів, угод, попередніх договорів та інших правочинів) на суму (вартість) більшу, ніж 10 000 000,00 грн (підпункт 11.2.2 пункту 11.2 Статуту).

Таким чином, як стверджує позивач, необхідною умовою для укладення (підписання) зі сторони ПАТ "УКРТАТНАФТА" Додаткової угоди від 05.09.2022 до Договору є надання згоди Правління ПАТ "УКРТАТНАФТА" на вчинення (укладення) такого правочину. Правління ПАТ "УКРТАТНАФТА" не надавало згоди на вчинення (укладення) від імені Товариства Додаткової угоди від 05.09.2022 до Договору.

За доводами позивача, ОСОБА_1 який підписав оспорювану Додаткову угоду від 05.09.2022 зі сторони ПАТ "УКРТАТНАФТА" на підставі довіреності № 14/03-06 від 27.12.2021, не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для підписання цієї додаткової угоди, у зв`язку з чим не додержано необхідної вимоги для чинності правочину, встановленої ч. 2 ст. 203 ЦК України, що, в свою чергу, є підставою недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Позивач також зазначив, що умови Додаткової угоди від 05.09.2022 до Договору не відповідають інтересам АТ "УКРТАТНАФТА", оскільки вони відтерміновують оплату для відповідача за вже поставлений товар без будь-яких компенсацій для позивача, тим паче в умовах війни, враховуючи, що управління АТ "УКРТАТНАФТА" на даний час здійснює Держава.

Відповідач (ТОВ "РАГАРД") заперечив позовні вимоги повністю.

Відповідач звернув увагу, що ОСОБА_1 на підставі довіреності № 14/03-06 від 27.12.2023 були підписані не лише дві додаткові угоди до Договору від 01.07.2022, від 05.09.2022, додані позивачем до позовної заяви.

На підставі зазначеної довіреності Заступник Голови Правління з комерційних питань ОСОБА_1 від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" підписував всі документи до Договору (додатки до Договору (специфікації), додаткові угоди до Договору, акти коригування цін нафтопродуктів та акти приймання-передачі нафтопродуктів до Договору), які є невід`ємною частиною Договору (а.с. 53-159 т. 2).

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідач стверджує, що укладаючи оспорювану додаткову угоду ТОВ "РАГАРД" діяло розумно та добросовісно, маючи намір укласти та виконати умови, передбачені угодою. Відповідачу не було відомо, і зараз не відомо, про будь-які обмеження представництва підписанта позивача, оскільки довіреність № 14/03-06 від 27.12.2021 не містить будь-яких обмежень та посилань на Статут, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містилась інформація про обмеження представництва позивача. Довіреність на ОСОБА_1 № 14/03-06 від 27.12.2021 діяла до 31.01.2023, тобто діяла і після підписання оскаржуваної додаткової угоди (05.09.2022) та не була відкликана чи скасована позивачем. Про схвалення угоди позивачем свідчить також проставлення печатки підприємства біля підпису представника позивача на підписаних документах до Договору.

Відповідач звернув увагу, що особою, яку представляє ОСОБА_1. за довіреністю є ПАТ "УКРТАТНАФТА", а не Голова Правління Овчаренко П.В., при цьому згідно з пп 11.5.1.4 Статуту Голова Правління має право видавати довіреності на право вчинення дій і представництво від імені Товариства. Статут ПАТ "УКРТАТНАФТА" не містить обмежень щодо повноважень Голови Правління на видачу довіреностей.

Водночас повноваження представника за довіреністю ОСОБА_1, який займав посаду заступника Голови Правління з комерційних питань ПАТ "УКРТАТНАФТА", відповідають його компетенції, визначеній Положенням про заступника Голови Правління з комерційних питань та іншими внутрішніми документами ПАТ "УКРТАТНАФТА".

Отже, як вважає відповідач, представник ПАТ "УКРТАТНАФТА" заступник Голови Правління з комерційних питань ОСОБА_1. діяв у межах своїх повноважень.

Довіреність № 14/03-06 від 27.12.2021 не містить жодних обмежень повноважень представника ПАТ "УКРТАТНАФТА" ОСОБА_1., окрім строку дії довіреності.

Відповідач також зазначив, що позивачем не доведений факт відсутності рішення Правління ПАТ "УКРТАТНАФТА" щодо укладення оспорюваної додаткової угоди, а тому відповідні твердження позивача є його особистим припущенням.

Відповідач вважає, що навіть якщо припустити, що представник ПАТ "УКРТАТНАФТА" заступник Голови Правління з комерційних питань ОСОБА_1. діяв з перевищенням повноважень, то позивач втратив можливість посилатися на цю обставину, оскільки своїми діями схвалив укладення оспорюваної додаткової угоди, так як керуючись цією додатковою угодою позивач не звертався до відповідача з претензією та позовом про стягнення заборгованості за Договором.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (Міністерство оборони України) вважає заявлені позивачем позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких є визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

АТ "УКРТАТНАФТА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "РАГАРД" про визнання недійсною Додаткової угоди від 05.09.2022 до Договору поставки нафтопродуктів №13/2/2118 від 04.01.2022.

Підставою для визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною позивач визначив не додержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч. 2 ст. 203 ЦК України, згідно яких особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Позивач стверджує, що ОСОБА_1 , який підписав оспорювану додаткову угоду зі сторони ПАТ "УКРТАТНАФТА" на підставі довіреності № 14/03-06 від 27.12.2021 (далі також - довіреність), не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для підписання цієї додаткової угоди.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 207, 208 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 6).

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами частини третьої наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відтак, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов`язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

В силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Таким чином, встановлення судом наявності або відсутності зазначених позивачем у поданому позові обставин належить до предмету доказування у даній справі.

Згідно з статтею 92 ЦК України (тут і далі - в редакції, чинній на час укладення оспорюваної додаткової угоди), юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1). Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень (абз. 1 частини 3).

Відповідно до статті 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Абзацом 2 частини 2 статті 207 ЦК України встановлено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в тому числі й укладають з юридичними особами договори різних видів, частиною третьою ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

При цьому ч. 4 ст. 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган товариства діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами товариства, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов`язок відшкодувати завдані товариству збитки.

Однак закон ураховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій відноситься до внутрішніх взаємовідносин юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Частина 3 ст. 92 ЦК України встановлює виняток із загального правила щодо визначення правових наслідків вчинення правочину представником з перевищенням повноважень (статті 203, 241 ЦК України). Для третьої особи, яка уклала з юридичною особою договір, обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, в тому числі й повноважень виконавчого органу товариства, загалом не мають юридичної сили, хоча б відповідні обмеження й існували на момент укладення договору.

Разом із тим обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину (стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

З огляду на приписи статей 92, 237 - 239, 241 ЦК України для визнання недійсним договору, укладеного юридичною особою з третьою особою, з підстави порушення установленого обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи, не має самостійного юридичного значення факт перевищення повноважень органом чи особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені.

Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що сама третя особа, контрагент юридичної особи за договором, діяла недобросовісно і нерозумно. Тобто третя особа знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи чи про припинення дії довіреності, виданої представнику юридичної особи, який укладає договір від її імені.

У зв`язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент знає (або повинен знати) про обмеження повноважень представника юридичної особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.

Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 27.06.2018 у справі №668/13907/13-ц, від 13.03.2024 у справі № 757/23249/17, Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі 906/100/17, від 12.06.2018 у справі № 927/976/17, від 26.02.2019 у справі № 925/1453/16, від 05.11.2019 у справі 908/2604/18, від 11.02.2021 у справі № 922/109/19, від 07.06.2022 у справі № 916/3351/20, від 12.07.2023 у справі № 910/13536/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц зробила такий правовий висновок про те, що для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання".

Підставою для визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною позивач вказав відсутність у її підписанта - ОСОБА_1, повноважень на вчинення такого правочину від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА".

Судом встановлено, що ОСОБА_1. при вчиненні оспорюваного правочину діяв від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" на підставі довіреності № 14/03-06 від 27.12.2021, виданої юридичною особою - ПАТ "УКРТАТНАФТА" в особі Голови Правління Овчаренка Павла Володимировича.

Зі змісту вказаної довіреності вбачається, що ОСОБА_1. був уповноважений за нею виконувати наступні дії:

1. Представляти інтереси ПАТ "УКРТАТНАФТА" в усіх державних органах, перед усіма підприємствами, організаціями, установами та громадянами з усіма правами, наданими представнику законодавством України.

2. Одержувати від державних органів, підприємств, організацій, установ, а також громадян належні та/або призначені для ПАТ "УКРТАТНАФТА" документи та інформацію, а також надавати документи та інформацію, що стосуються ПАТ "УКРТАТНАФТА".

3. Укладати від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" договори, контракти та інші цивільно правові угоди стосовно купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (акти приймання-передачі, акти на списання); договори комісії; договори доручення, пов`язані з декларуванням товарів і транспортних засобів; договори щодо сплати митних платежів, договори про надання послуг, виконання робіт (у тому числі, договори щодо переробки давальницької сировини); договори страхування майна, та документи на виконання умов договорів страхування, договори страхування вантажів, страхування наземного транспорту, страхування відповідальності суб`єктів перевезення безпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення безпечних вантажів, страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, індивідуального страхування від нещасних випадків на транспорті (страхування водіїв); договори на зберігання власної нафти та власних нафтопродуктів, авіапалива; договори з підприємствами Укрзалізниці з надання інформаційних послуг; договори з надання послуг пов`язаних з перевезенням вантажів; договори з надання інформаційно-консультаційних послуг; договори обов`язкового страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів; договори, контракти та вчиняти інші правочини, в тому числі з нерезидентами, щодо купівлі-продажу сировини (нафти, газу, газового конденсату та iн.), нафтопродуктів, авіапалива; договори оренди залізничного транспорту; договори про відступлення права вимоги, переведення боргу, поруки за вищевказаними договорами та всі документи пов`язані з їх виконанням; здійснювати операції з купівлі-продажу нафтопродуктів у системі електронних аукціонів, які відбуваються (будуть відбуватися) на аукціонах, договори купівлі-продажу будь-якого нерухомого чи рухомого майна, оренди (лізингу) майна (рухомого та нерухомого), поруки щодо виконання умов ліцензійних договорів, договори доручення, щодо об`єктів інтелектуальної власності, про надання інформаційних, патентних, інформаційно-консультативних та рекламних послуг, договори оренди автотранспортних засобів з фізичними особами.

4. Подавати та підписувати необхідні документи для виконання повноважень за цією Довіреністю, у тому числі акти прийому-передачі, акти виконаних робіт, акти наданих послуг, акти звірки, акти прийому-передачі майна, послуг за вказаними в пункті 3 цієї довіреності договорами; акти прийому-передачі вагонів в оренду; рахунки-фактури; довіреності на отримання матеріальних цінностей; обмінні довіреності на відвантаження нафтопродуктів; заяви на адресу митних органів для оформлення періодичних митних декларацій, митного оформлення у спрощеному порядку; листи про погодження на проведення митного оформлення товарів в митницях інших, ніж митниця обліку, заявки для переміщення товарів у митному режимі тимчасового ввезення/вивезення; розпорядження про призупинення постачання авіаційного палива, а також вказівки про поновлення постачання авіаційного палива.

5. Від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" підписувати документи про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а також здійснювати все інші законні дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

Зі змісту довіреності також вбачається, що вона видана без права передоручення та дійсна по 31 січня 2023 року, підпис ОСОБА_1 засвідчено. Довіреність підписана Головою Правління ПАТ "УКРТАТНАФТА" Овчаренком П.В. та скріплена печаткою ПАТ "УКРТАТНАФТА".

Жодних обмежень повноважень ОСОБА_1 на вчинення від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" юридично значимих дій, у тому числі щодо суми правочинів, які цей представник мав право укладати від імені вказаної юридичної особи ПАТ "УКРТАТНАФТА", довіреність № 14/03-06 від 27.12.2021 не містить.

Доказів відкликання ПАТ "УКРТАТНАФТА" зазначеної довіреності чи визнання її недійсною на час вчинення оспорюваної додаткової угоди (05.09.2022), а також достроково, до закінчення строку її дії (31.01.2023), матеріали справи не містять і позивачем суду надані не були.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що до оспорюваної додаткової угоди чи зазначеної довіреності були додані будь-які інші документи, на підставі яких контрагент ПАТ "УКРТАТНАФТА" - ТОВ "РАГАРД" міг встановити факт перевищення ОСОБА_1 наданих йому повноважень на вчинення оспорюваного правочину.

Відтак ОСОБА_1., підписуючи від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" оспорювану додаткову угоду, діяв у межах повноважень, визначених довіреністю № 14/03-06 від 27.12.2021.

Судом враховано, що на момент вчинення оспорюваної додаткової угоди компетенція Голови Правління ПАТ "УКРТАТНАФТА" (за підписом якого видано довіреність № 14/03-06 від 27.12.2021) на укладення правочинів визначалась підпунктом 11.5.1.2 Статуту ПАТ "УКРТАТНАФТА", затвердженого протоколом Загальних зборів акціонерів від 14.07.2010 (далі - Статут), за умовами якого Голова Правління має право, вчиняти без довіреності від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" правочини та укладати (підписувати) будь-які договори (угоди) та інші правочини з урахуванням обмежень щодо суми договорів (правочинів, угод), які встановлені цим статутом та внутрішніми документами Товариства. Підпунктом 11.5.1.15 Статуту встановлено, що Голова Правління має право вчиняти (укладати) від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" правочини (у тому числі контракти, договори, угоди, попередні договори та інші правочини) на суму (вартість) меншу, ніж 10 000 000,00 грн.

Разом із цим, положеннями підпункту 11.5.1.4 Статуту встановлено, що Голова Правління має право видавати довіреності на право вчинення дій і представництво від імені Товариства.

Позивач у позовній заяві вказував на те, що на виконання умов Договору ПАТ "УКРТАТНАФТА" було поставлено, а відповідачем було отримано нафтопродукти на загальну суму 185 992 848,93 грн. Позивач стверджував, що відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв`язку з чим 05.09.2022 було укладено оспорювану додаткову угоду, яка відтерміновує для відповідача оплату за вже поставлений товар на невизначений час без будь-яких компенсацій для позивача.

За доводами позивача, сума поставленого позивачем товару, який підлягав оплаті відповідачем за Договором, значно перевищує ліміт, визначений Статутом для вчинення правочинів Головою Правління, у зв`язку з чим представник за довіреністю № 14/03-06 від 27.12.2021 ОСОБА_1. не мав права підписувати оспорювану додаткову угоду до Договору.

Однак, зі змісту довіреності № 14/03-06 від 27.12.2021 вбачається, що остання видана Головою Правління саме від імені юридичної особи ПАТ "УКРТАТНАФТА", а не в порядку передоручення своїх повноважень Головою Правління Овчаренком П.В.

Згідно з приписами частин 1 та 3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (частина 1 статті 246 ЦК України).

За своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином, що укладається у вигляді письмового документа, у якому визначаються повноваження представника. Довіреність свідчить про надання представнику довірителем відповідних повноважень стосовно вчинення правочину, стороною якого є третя особа.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 вересня 2019 року в справі № 925/394/18.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом враховано, що довіреність № 14/03-02 від 27.12.2021, видана ОСОБА_1 ПАТ "УКРТАТНАФТА" за підписом Голови Правління Овчаренка П.В., як односторонній правочин, позивачем не оспорювалась, вимоги про її недійсність у даному позові також не заявлялися.

Крім того, на підставі зазначеної довіреності № 14/03-02 від 27.12.2021, ОСОБА_1 від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" підписав не лише оспорювану Додаткову угоду від 05.09.2022 до Договору, а й інші документи до Договору, а саме:

- додатки до Договору № 2, 3, 4, 5, 6, якими відповідно є Специфікації на поставку нафтопродуктів/товару № 2 від 27.01.2022, № 3 від 16.03.2022, № 4 від 17.03.2022, від 31.03.2022, від 30.04.2022;

- Додаткові угоди до Договору від 21.03.2022, №2 від 28.02.2022, №3 від 20.03.2022, від 01.07.2022, від 05.09.2022 (оспорювана додаткова угода).

Наведені додатки та додаткові угоди є невід`ємними частинами Договору. Матеріали справи не містять доказів їх оспорювання позивачем, визнання їх недійсними в судовому порядку.

Крім того, позивачем не надано, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що підписант ПАТ "УКРТАТНАФТА" за довіреністю № 14/03-02 від 27.12.2021 - ОСОБА_1., укладаючи оспорювану додаткову угоду, діяв недобросовісно або нерозумно.

У той же час, відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Позивач вважає, що наданий за довіреністю № 14/03-02 від 27.12.2021 обсяг повноважень ОСОБА_1 суперечить установчим документам юридичної особи позивача, оскільки Голова Правління Овчаренко П.В міг надати повноваження ОСОБА_1. на вчинення лише правочинів, право на вчинення яких він (Голова Правління) має сам (ч. 1 ст. 238 ЦК України).

На спростування таких тверджень позивача суд наголошує, що довіреність № 14/03-06 від 27.12.2021 видана Головою Правління саме від імені юридичної особи ПАТ "УКРТАТНАФТА", а не в порядку передоручення своїх повноважень як Голови Правління.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що вчинення ПАТ "УКРТАТНАФТА" в особі його Голови Правління Овчаренка П.В. дій на уповноваження ОСОБА_1 на підписання від вказаної юридичної особи оспорюваної додаткової угоди згідно з довіреністю № 14/03-02 від 27.12.2021, яка не була скасована та не була визнана недійсною в установленому законом порядку, не свідчить про те, що ОСОБА_1. перевищив надані йому повноваження при вчиненні такого правочину, оскільки останній діяв відповідно до повноважень, наданих йому вищевказаною довіреністю.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач не зазначив, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідач (ТОВ "РАГАРД"), як контрагент юридичної особи позивача за Договором, укладаючи оспорювану додаткову угоду, діяв недобросовісно або нерозумно.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу: відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ "УКРТАТНАФТА" (а.с. 111-114 т. 3), у Єдиному державному реєстрі станом на 05.09.2022 року (дата укладення оспорюваної додаткової угоди) були відсутні дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи ПАТ "УКРТАТНАФТА".

Не містять матеріали справи також і доказів того, що станом на дату укладення оспорюваної додаткової угоди інформація про відповідні обмеження на представництво юридичної особи ПАТ "УКРТАТНАФТА" була наявна у відкритому доступі, зокрема на офіційному веб-сайті ПАТ "УКРТАТНАФТА", тощо.

Крім того, судом досліджено, що безпосередньо оспорювана додаткова угода до Договору не містить умови (пункту) про її укладення (підписання) особою, яка діє на підставі Статуту ПАТ "УКРТАТНАФТА".

Як встановлено судом, оспорювана додаткова угода містить умову про її укладення зі сторони ПАТ "УКРТАТНАФТА" в особі Заступника Голови Правління з комерційних питань ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності № 14/03-02 від 27.12.2021. Жодних обмежень повноважень ОСОБА_1 на вчинення від імені ПАТ "УКРТАТНАФТА" юридично значимих дій довіреність № 14/03-06 від 27.12.2021 не містить.

Судом також враховано, що матеріалах справи наявна значна кількість документів, складених до та на підстві Договору, а саме: додатки до Договору (специфікації), додаткові угоди до Договору, акти коригування цін нафтопродуктів та акти приймання-передачі нафтопродуктів до Договору (а.с. 53-159 т. 2), які, як і оспорювана додаткова угода, підписані ОСОБА_1 на підставі довіреності № 14/03-02 від 27.12.2021. За відсутності в матеріалах справи заперечень позивача щодо підписання цих документів ОСОБА_1, позивачем не доведено суду, що укладаючи з ПАТ "УКРТАТНАФТА" саме оспорювану додаткову угоду, відповідач діяв недобросовісно або нерозумно.

Крім того, судом досліджено, що відповідно до статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (ч. 1). Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (ч. 2).

З аналізу змісту частини першої статті 241 ЦК України випливає, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов`язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, в інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Відповідний висновок містять постанови Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17, від 25.04.2018 у справі № 910/9915/17, від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17.

При цьому в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/1163/17 зазначено, що схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття часткової або повної оплати за спірними договорами).

Позивач у позовній заяві, сформованій в системі "Електронний суд" 28.06.2024, не вказав обставин та не зазначив доказів, які б підтверджували, що у зв`язку з не схвалення ПАТ "УКРТАТНАФТА" оспорюваної додаткової угоди, позивач звертався до відповідача з претензією чи з позовом про стягнення заборгованості за Договором, яка становить значну суму.

Лише у відповіді на відзив, який сформовано в системі "Електронний суд" 25.08.2024, позивач повідомив суд, що ним направлялась відповідачеві претензія, яка залишена останнім без задоволення. Позивач долучив до матеріалів справи копію претензії № 14/05-373 від 03.02.2023 на суму 185 992 854,54 грн та докази її направлення відповідачеві (опис вкладення до поштового відправлення, накладна АТ "Укрпошта" № 3961017035950 від 09.02.2023) (а.с. 40-42 т. 3).

Суд критично оцінює докази, надані позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву, щодо звернення позивача до відповідача з претензією № 14/05-373 від 03.02.2023.

Як встановлено судом, позивачем на підтвердження направлення відповідачеві претензії № 14/05-373 від 03.02.2023 надано суду опис вкладення, який не містить номеру поштового відправлення. Крім того, відбиток штемпеля відділення поштового зв`язку на такому описі зроблено не чітко, зокрема, дату та місяць не можливо прочитати. Водночас, надана позивачем накладна АТ "Укрпошта" № 3961017035950 від 09.02.2023 не містить інформації про предмет відправлення за цією накладною. За таких обставин, накладну АТ "Укрпошта" № 3961017035950 від 09.02.2023 неможливо пов`язати з наданим позивачем описом вкладення за датою відправлення чи номером відправлення. До того ж, позивачем не надано суду розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), який би підтверджував надання позивачу послуг з пересилання спірного поштового відправлення (з претензією від 03.02.2023) та доказів отримання цього відправлення відповідачем. Наведене у сукупності свідчить про недоведення позивачем факту надіслання ним відповідачеві претензії № 14/05-373 від 03.02.2023 на суму 185 992 854,54 грн.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Таким чином, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності підстав для визнання Додаткової угоди від 05.09.2022 до Договору недійсною на підставі ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. При цьому у суду відсутній обов`язок щодо встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання оспорюваної додаткової угоди недійсною на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України, оскільки, як вбачається зі змісту позовної заяви, ч. 1 ст. 203 ЦК України не визначена позивачем у якості підстави поданого позову, тоді як заяву про зміну підстав поданого ним позову позивачем у порядку статті 46 ГПК України суду не подано.

Оцінюючи пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача (Міністерство оборони України), суд зазначає, що предмет та підстави позову визначаються саме позивачем. Позов не може бути задоволений з підстав, визначених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсною Додаткової угоди від 05.09.2022 до Договору, а тому у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Разом з цим судом враховано, що у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників справи була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складає 2 422,40 грн оплати судового збору у першій інстанції, крім того, судові витрати можуть бути збільшені у випадку можливого оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному та касаційному порядку, які орієнтовно складають 8 478,40 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 20 000,00 грн - 30 000,00 грн. Відповідач повідомив, що докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані у строки, встановлені ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн покладається на позивача в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Станом на час ухвалення рішення відповідачем не було подано доказів на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 4, 13, 20, 73-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 11.12.2024.

Суддя Оксана ГУМЕГА