Рішення

від 28.10.2024 по справі 911/1927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2024 р. Справа № 911/1927/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного підприємства «Медичні закупівлі України»,

про стягнення 5791180,42 грн

за участю представників

прокуратури: Штін Д.С., посвідчення № 0763958 від 01.03.2023;

позивача: Дяк Ю.М. представник за довіреністю № 14-33/31 від 07.06.2024;

відповідача: Поцелов А.О. адвокат, ордер серії ВК № 1120156 від 16.02.2024;

третьої особи: Онищук Д.С. адвокат, довіреність № 15 від 12.03.2024.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора (далі прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 23.07.2024 № 15/1/1-58892вих-24 в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (далі позивач, МОЗ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»</a> (далі відповідач, ТОВ «Автоспецпром») про стягнення 5791180,42 грн, з яких 2631182,18 грн пені та 3159998,24 грн штрафу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 29.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 02.09.2024. Крім того суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі третя особа, ДП «Медзакупівлі України»).

Через підсистему «Електронний суд» 12.08.2024 від ТОВ «Автоспецпром» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Через підсистему «Електронний суд» 19.08.2024 від заступника Генерального прокурора надійшла відповідь від 19.08.2024 №15/2/2-67116ВИХ-24 на відзив.

Через підсистему «Електронний суд» 30.08.2024 від ДП «Медзакупівлі України» надійшли пояснення по справі.

Через підсистему «Електронний суд» 02.09.2024 від МОЗ надійшло клопотання, відповідно до змісту якого позивач вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Також МОЗ просить суд приєднати до матеріалів справи № 911/1927/24 додаткові докази, що додаються, та врахувати їх під час ухвалення рішення.

Через підсистему «Електронний суд» 02.09.2024 від ТОВ «Автоспецпром» надійшло клопотання від 30.08.2024 про залишення позовної заяви без розгляду.

Через підсистему «Електронний суд» 02.09.2024 від ТОВ «Автоспецпром» надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Через підсистему «Електронний суд» 20.09.2024 від МОЗ надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів та врахування їх під час ухвалення рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПРОКУРАТУРИ

ДП «Медзакупівлі України», як замовник, провело спрощену процедуру закупівлі за предметом спеціалізований санітарний транспорт (Тип В 4х2) ідентифікатор закупівлі № UA-2021-08-10-012659-a, за результатами якої замовник уклав із ТОВ «Автоспецпром», як із постачальником, договір про закупівлю від 17.09.2021 № 09/210-09/2021 (далі Договір).

ДП «Медичні закупівлі України» провело закупівлю на виконання бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 № 339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році»; для проведення закупівель спеціалізованого санітарного транспорту державному підприємству виділено з державного бюджету 92610000,00грн.

Відповідно до умов Договору ТОВ «Автоспецпром» взяло на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити замовнику спеціалізовані автомобілі швидкої медичної допомоги на базі Citroen Jumper, тип B (Спеціалізований санітарний транспорт (Тип B 4х2)) (далі Товар) у кількості 49 одиниць на загальну суму вартості 78999956,00 грн без ПДВ. Замовник зобов`язався прийняти товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених Договором. Строк дії договору встановлено до 28.10.2022.

ТОВ «Автоспецпром» своєчасно не поставило спеціалізований санітарний транспорт замовнику за Договором. Станом на 28.10.2022 постачальник не здійснив поставки 38 одиниць автомобілів швидкої допомоги, чим порушив визначені за Договором терміни поставки. У зв`язку з цим у замовника виникло право із нарахування неустойки згідно з розділом 9 Договору.

ДП «Медзакупівлі України» у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником товару (автомобілів швидкої допомоги) в обсязі та в межах видатків, що визначені МОЗ (розпорядником бюджетних коштів вищого рівня).

Враховуючи викладене, а також порушення відповідачем зобов`язання з поставки санітарного транспорту екстреної медичної допомоги, оплата якого здійснювалася за кошти, які виділялися безпосередньо із загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 2301220, КЕКВ 3210, нараховані суми неустойки підлягають стягненню з ТОВ «Автоспецпром» безпосередньо до Державного бюджету України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА

МОЗ вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА

Внаслідок виникнення ряду незалежних від Товариства та непереборних обставин, спеціалізовані автомобілі екстреної (швидкої) медичної допомоги за Договором не вдалось за можливе поставити вчасно.

Зокрема, обставини, пов`язані із веденням військових дій проти нашої країни, є обставинами непереборної сили (форс-мажорними), що підтверджується офіційним листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розповсюдженим щодо всіх без виключення підприємств, установ, організацій.

Крім того, через багатомісячну затримку в проведенні відповідних платежів органами Державної казначейської служби України, Товариство з незалежних та об`єктивних причин не мало можливості своєчасно укомплектувати автомобілі швидкої медичної допомоги та поставити їх у відповідності до умов договорів. Також це вплинуло і на закупівлю баз (шасі) для автомобілів швидкої медичної допомоги. Окрім цього додатковою перешкодою у належному виконанні укладених договорів стали затримки поставки баз (шасі) для автомобілів швидкої медичної допомоги їх виробником концерном STELLANTIS.

Відповідач вживав усіх можливих заходів для виконання Договору у визначений строк, а саме закупив всі комплектуючі для виробництва АШМД, зберіг штат працівників в умовах війни та постійно вів переговори з концерном STELLANTIS щодо термінового забезпечення поставки необхідної кількості авто, однак відновлення поставок відбулось лише у жовтні 2022 року, що значно вплинуло на можливість відповідача виконати свої зобов`язання за Договором.

Прокурор мав би право звертатись в інтересах держави в особі МОЗ, якщо було б порушено порядок укладання Договору або ж мало місце нецільове використання бюджетних коштів.

У цьому випадку предметом позову є виключно стягнення штрафних санкцій за договором, які в жодному разі не є збитками в розумінні закону, а незначна прострочка поставки не завдає жодних збитків державі (доказів зворотного не надано).

Крім того стягнення штрафних санкцій є виключною компетенцією ДП «Медзакупівлі України» і не може бути передана МОЗ. Доводи прокурора про необхідність стягнення пені саме до Державного бюджету України, а не на рахунок третьої особи, є безпідставними. Та обставина, що грошові кошти, які відповідач отримав в рахунок оплати за договором, були виділені за рахунок капітальних трансфертів підприємствам (установам, організаціям) із загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 2301220 (КЕКВ 3210) не нівелюють умов договору, оскільки умови про сплату пені та штрафу можуть встановлюватись сторонами у договорі і сторони, скориставшись такою можливістю, визначили, що пеня та штраф за порушення строків поставки товару сплачується на рахунок третьої особи у справі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

Посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на виникнення непереборних обставин, які він обґрунтовує початком воєнних дій на території України, є необґрунтованими та безпідставними.

Зокрема, пунктом 5 додаткової угоди № 7 від 23.08.2022 до Договору ДП «Медзакупівлі України» і ТОВ «Автоспецпром» дійшли згоди, що «Укладаючи цю Угоду Сторони розуміють та усвідомлюють, що на момент її підписання відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні із 24.02.2022 введений воєнний стан (строк дії воєнного стану може бути змінений та/або подовжений в будь-який час після укладання цієї Додаткової угоди). Таким чином, Сторони усвідомлюють, що Договір буде виконуватися протягом строку дії офіційно встановленого і визнаного воєнного стану, який не буде вважатися Сторонами форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у розумінні Договору.».

У зв`язку з тим, що Договір фінансувався з державного бюджету, пеня та штраф, що є предметом цього спору є бюджетними коштами, доходами загального фонду Державного бюджету України.

З метою вирішення питань, визначених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), суд неодноразово оголошував перерву в підготовчому засіданні.

Також у підготовчому засіданні 02.09.2024 суд розглянув клопотання ТОВ «Автоспецпром» від 30.08.2024 про залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Обгрунтовуючи клопотання, відповідач зазначав, що відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, зважаючи на те, що позовна заява спрямована на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, оскільки фактично подана не від імені та в інтересах державного органу, а від імені та в інтересах державного підприємства, що не є державним органом.

Відповідач вказав, що у правовій ситуації, яка є предметом розгляду у справі № 911/1927/24, ДП «Медзакупівлі України» це окрема юридична особа, зареєстрована в установленому законом порядку і у спірних правовідносинах, які виникли на підставі Договору, є їх самостійним учасником. В частині здійснення розрахунків за вказаним договором про закупівлю, в тому числі щодо стягнення неустойки (пені та штрафу), ДП «Медзакупівлі України» є самостійною стороною у зобов`язальних правовідносинах. Водночас МОЗ не є стороною договору.

Викладені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави і є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Присутня в судовому засіданні представник прокуратури усно заперечила проти задоволення вказаного клопотання та зауважила, що позовна заява є достатньо обґрунтованою в частині наведення підстав для представництва прокуратурою інтересів держави у цій справі.

Представник МОЗ підтримала позицію прокуратури та зазначила, що наданими до матеріалів справи доказами підтверджено природу походження грошових коштів, а саме виділення їх з державного бюджету для проведення фінансування договору закупівлі, що свідчить про порушення саме інтересів держави у спірних правовідносинах.

Представник третьої особи також заперечив проти задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, зазначивши, зокрема, що клопотання є передчасним та має вирішуватися на стадії судового розгляду справи по суті.

Розглянувши у підготовчому засіданні 02.09.2024 клопотання ТОВ «Автоспецпром» від 30.08.2024 про залишення позовної заяви без розгляду та заслухавши позицію присутніх представників учасників справи, суд відмовив у задоволенні клопотання, виходячи із такого.

За приписами статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень (частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

При цьому прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відповідач вважає, що позовна заява в цій справі має бути залишена без розгляду, з огляду на те, що спрямована на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, оскільки фактично подана не від імені та в інтересах державного органу, а від імені та в інтересах державного підприємства, що не є державним органом.

Однак суд зазначає, що в цьому випадку прокурор звернувся із позовом в інтересах держави в особі МОЗ, тобто державного органу, а не ДП «Медзакупівлі України», яке в цій справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Обгрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в цій справі, прокурор зазначає, що МОЗ як головний розпорядник бюджетних коштів та відповідальний виконавець бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» є органом державної влади, уповноваженим на захист державних інтересів у спірних правовідносинах.

Як свідчать матеріали позовної заяви, Офіс Генерального прокурора листом від 21.12.2023 № 15/1/3-41516-23 повідомив МОЗ про існування порушення інтересів держави у зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Автоспецпром» як постачальником своїх договірних зобов`язань з поставки спеціалізованого санітарного транспорту і наявності підстав для стягнення штрафних санкцій у судовому порядку.

Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

У відповіді від 24.01.2024 № 14-13/3399/2-24 МОЗ повідомило Офіс Генерального прокурора, що відповідно до Статуту ДП «Медзакупівлі України» зазначене підприємство має право укладати договори, угоди, набувати майнових прав, виконувати обов`язки, нести відповідальність, здійснювати претензійну роботу, бути позивачем, відповідачем і третьою особою у суді відповідно до законодавства.

Стосовно можливості звернення до суду з відповідною позовною заявою МОЗ зазначило, що відповідно до підпункту 8 пункту 11 Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1040, саме юридична служба підприємства організовує претензійну та позовну роботу.

Оскільки МОЗ не вжито заходів для звернення до суду з метою захисту інтересів держави та стягнення коштів до державного бюджету, Офіс Генерального прокурора надіслав на адресу МОЗ повідомлення від 05.07.2024 № 15/1/1-55433BИX-24 про встановлення підстав для представництва інтересів держави в особі МОЗ до ТОВ «Автоспецпром» про стягнення пені та штрафу у загальній сумі 5791180,42 грн, у зв`язку із неналежним виконанням умов договору про закупівлю спеціалізованого санітарного транспорту від 17.09.2021 № 09/210-09/2021. На виконання вимог абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Офіс Генерального прокурора повідомив про пред`явлення вказаного позову до суду.

В контексті викладених вище положень Закону України «Про прокуратуру» та висновків Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва інтересів держави і подав цей позов із дотриманням вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та зазначає, що у випадку, якщо визначений прокурором позивач не є органом, уповноваженим державою на захист її інтересів у спірних правовідносинах, тобто відбулося звернення прокурора в інтересах неналежного позивача, це має процесуальним наслідком відмову в задоволенні відповідного позову, а не залишення позову прокурора без розгляду на підставі положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (див. постанову Верховного Суду від 16.02.2022у справі № 904/1407/21).

Ухвалою від 23.09.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.10.2024.

Через підсистему «Електронний суд» 04.10.2024 від ТОВ «Автоспецпром» надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 07.10.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників учасників справи щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 21.10.2024.

У судовому засіданні 21.10.2024 суд перейшов до стадії з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 28.10.2024.

У судовому засіданні 28.10.2024, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники учасників справи виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 28.10.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом МОЗ від 07.07.2021 № 1385 затверджено паспорт бюджетної програми на 2021 рік за КПКВК 2301220 КФКВК 0763 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я», за якою із загального фонду Державного бюджету України для закупівлі спеціалізованого санітарного транспорту для центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф передбачено фінансування на загальну суму 1357129,1 тис. грн.

Метою бюджетної програми визначено забезпечення вчасного, якісного та ефективного реагування на випадки невідкладних станів, одним із завдань забезпечення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф спеціалізованим санітарним транспортом екстреної медичної допомоги типів В та С.

Відповідно до інформації системи Prozorro на веб-порталі за посиланням https://prozorro.gov.ua/plan/UA-P-2021-08-10-010627-aДП «Медичні закупівлі України» провело спрощену процедуру закупівлі за предметом спеціалізований санітарний транспорт (Тип В 4х2) ідентифікатор закупівлі № UA-2021-08-10-012659-a.

Зазначена закупівля проведена на виконання бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 № 339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році». Для проведення закупівлі спеціалізованого санітарного транспорту державному підприємству виділено з державного бюджету 92610000,00 грн.

ДП «Медзакупівлі України» (замовник) і ТОВ «Автоспецпром» (постачальник) уклали 17.09.2021 договір про закупівлю № 09/210-09/2021 (далі договір № 09/210-09/2021), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов`язання у строки, в порядку та на умовах визначених цим договором, поставити замовнику спеціалізований санітарний транспорт екстреної медичної допомоги типу В як систему медичних виробів, допоміжних засобів до них та устаткування (Код згідно з УКТЗЕД 8703 32 19 00) ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі (НК 024:2019 - 35988 Автомобільна швидка допомога) (далі за текстом товар) (номер оголошення про проведення спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель ID: UА-2021-08-10-012659-а), а замовник прийняти такий товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару, обсяг та кількість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору № 09/210-09/2021).

Цей договір виконується в рамках виконання бюджетної програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров`я» та постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 № 339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році» (пункт 1.4 договору № 09/210-09/2021).

Поставка товару здійснюється відповідно до Incoterms 2020. Поставка товару здійснюється на умовах DDP (пункти 2.1, 2.2 договору № 09/210-09/2021).

Адреса(-и) пункту(-ів) поставки товару (у межах переліку центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф1 (далі кінцевий набувач)) визначаються замовником в заявці на поставку товару, складеної замовником за формою, встановленою у додатку № 2 до цього договору (далі за текстом заявка на поставку) (пункт 2.3 договору № 09/210-09/2021).

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника після підписання уповноваженими представниками постачальника та кінцевого набувача, якому здійснено поставку товару, акту приймання-передачі транспортного засобу за формою, наведеною у додатку 6 до порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, акту огляду реалізованого транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 11 до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200, та підписання сторонами видаткової накладної та/або акту приймання товару, згідно з розділом 6 цього договору (пункт 2.4 договору № 09/210-09/2021).

Підписанням акту приймання-передачі транспортного засобу за формою, наведеною у додатку 6 до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, та акту огляду реалізованого транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 11 до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200, постачальник підтверджує факт поставки товару, а з моменту фактичного отримання товару та підписання між замовником та кінцевим набувачем видаткової накладної та/або акту приймання товару у кінцевого набувача виникає право власності на товар (підпункт 2.5.2 договору № 09/210-09/2021).

Валютою цього договору є національна валюта України гривня. Загальна ціна товару складає 78999956,00 грн без ПДВ. Ціна за одиницю товару вказується у Специфікації (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 3.1 договору № 09/210-09/2021 у редакції додаткової угоди № 1 від 23.09.2021).

Розрахунок здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий банківський рахунок постачальника, а у випадку здійснення передоплати замовником на не бюджетний рахунок, відкритий постачальником в органах Державної казначейської служби України відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», з подальшим використанням таких коштів на цілі, визначені додатковою угодою до цього договору (пункт 3.3 договору № 09/210-09/2021).

Оплата за партію поставленого товару за цим договором здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або акту приймання товару за місцем призначення, визначеним відповідно до пункту 2.3 цього договору, за умов відсутності будь-яких зауважень до товару з боку замовника. Замовником може проводитись попередня оплата з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати (пункт 3.4, підпункт 3.4.1 договору № 09/210-09/2021).

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк, визначений замовником у заявці на поставку товару, направленій замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором (пункт 4.1 договору № 09/210-09/2021).

Датою поставки товару за договором вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та/або акту приймання товару (пункт 4.6 договору № 09/210-09/2021).

Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором (підпункт 8.3.1 договору № 09/210-09/2021).

У разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, прострочення усунення недоліків товару згідно з пунктами 6.3, 7.6, 7.9.3 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором, включаючи день виконання такого зобов`язання (пункт 9.2 договору № 09/210-09/2021).

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання зобов`язань за цим договором (пункт 9.7 договору № 09/210-09/2021).

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов`язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє до 28.10.2022, а в частині виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки товару до повного виконання (пункт 11.1 договору № 09/210-09/2021 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 8 від 21.10.2022).

Відповідно до пункту 1 Специфікації, яка є додатком № 1 до договору, під товаром, що постачається за договором про закупівлю № 09/210-09/2021 від 17.09.2021 розуміється: Спеціалізований санітарний транспорт екстреноїмедичної допомоги типу В як система медичних виробів, допоміжних засобів до них та устаткування (Код згідно з УКТЗЕД 8703 32 19 00) ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі (НК 024:2019 - 35988 Автомобільна швидка допомога).

У пункті 2 вказаної Специфікації сторони обумовили обсяг партії товару: найменування Спеціалізований автомобіль швидкої медичної допомоги на базі CITROEN JUMPER, тип В (Спеціалізований санітарний транспорт (Тип В 4x2)); кількість 49 одиниць; ціна за одиницю 1612244,89 грн без ПДВ.

Ціна товару складає 78999999,61 грн без ПДВ (пункт 3 Специфікації).

Додатковими угодами № 2 від 22.10.2021, № 3 від 11.02.2022, № 4 від 28.02.2022, № 5 від 25.04.2022, № 6 від 28.06.2022, № 7 від 23.08.2022, № 8 від 21.10.2022 до договору № 09/210-09/2021 сторони змінили строк його дії.

Відповідно до платіжного доручення № 20 від 27.10.2021 та виписки по рахунку з Держказначейської служби України за 28.10.2021 ДП «Медзакупівлі України» перерахувало на рахунок ТОВ «Автоспецпром» 78999956,00 грн із призначенням платежу « 2301220;3210;;Передоплата за спец.автом.швид.мед.доп.порах№176від22.10.21р.зг.дог.№09/210-09/2021від 17.09.2021р.ДУ №2від 22.10.21р.Для боротьби з Ковід.БезПДВ».

Згідно із заявкою на поставку № 1 (Уточнююча № 3) від 28.02.2022 дата поставки товару до 30.03.2022 включно.

Згідно із заявкою на поставку № 1 (Уточнююча № 10) від 14.10.2022 дата поставки товару 28.10.2022 включно.

В рамках виконання договору про закупівлю № 09/210-09/2021 від 17.09.2021, у період з 02.03.2022 по 29.12.2022, ТОВ «Автоспецпром» передало, а ДП «Медзакупівлі України» прийняло 49 одиниць товару, а саме:

- 02.03.2022 10 одиниць згідно з видатковими накладними № 11/2, № 11/3, № 11/4, № 11/5, № 11/6, № 11/7, № 11/21, № 11/24, № 11/25, № 11/27;

- 28.03.2022 1 одиниця згідно з видатковою накладною № 71;

- 18.11.2022 8 одиниць згідно з видатковими накладними № 78-1, № 78-2, № 78-3, № 78-4, № 78-5, № 78-6, № 78-7, № 78-8;

- 01.12.2022 13 одиниць згідно з видатковими накладними № 167-1, № 167-2, № 167-3, № 167-4, № 167-5, № 167-6, № 167-7, № 167-8, № 167-9, № 167-10, № 167-11, № 167-12, № 167-13;

- 26.12.2022 11 одиниць згідно з видатковими накладними № 179-5, № 179-6, № 179-7, № 179-8, № 179-9, № 179-10, № 179-11, № 179-12, № 179-13, № 179-14, № 179-15;

- 28.12.2022 1 одиниця згідно з видатковою накладною № 179-1;

- 29.12.2022 5 одиниць згідно з видатковою накладною № 179-2, № 179-3, № 179-4, № 179-16, № 179-17.

У грудні 2023 року ДП «Медзакупівлі України» звернулося до Офісу Генерального прокурора із листом № 02/7029-11/2023 від 29.11.2023 у зв`язку із потребою у захисті державних інтересів при здійсненні ДП «Медзакупівлі України» закупівлі автомобілів швидкої медичної допомоги.

У листі № 02/7029-11/2023 від 29.11.2023 зазначено, що у зв`язку із порушенням ТОВ «Автоспецпром» строків поставок автомобілів спеціалізованого санітарного транспорту ДП «Медзакупівлі України» обрахувало неустойку й надіслало претензії постачальнику. Постачальник претензії не задовольнив, тому ДП «Медзакупівлі України» подало до суду позовні заяви із вимогами про стягнення з ТОВ «Автоспецпром» неустойки пені та штрафу. Водночас ДП «Медзакупівлі України» просило суд звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з неможливістю оплати судового збору із асигнувань бюджетної програми 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» за прострочку виконання договірних зобов`язань за закупівлею 2021 року.

З огляду на несплату судового збору позовні заяви не прийняті до розгляду. У зв`язку із цим ДП «Медзакупівлі України» у листі № 02/7029-11/2023 від 29.11.2023 просило вжити передбачених чинним законодавством заходів зі звернення прокуратури із позовами до суду та представництва в суді законних інтересів ДП «Медзакупівлі України» зі стягнення неустойки у зв`язку із порушенням строків поставок спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги, яка в подальшому підлягає зарахуванню до державного бюджету.

Звертаючись із позовом до суду, прокурор стверджує, що ТОВ «Автоспецпром» поставило обумовлений договором № 09/210-09/2021 товар із значним порушенням строків, встановлених відповідно до пункту 4.1 договору № 09/210-09/2021, у зв`язку з чим у замовника виникло право на нарахування неустойки згідно із розділом 9 договору № 09/210-09/2021.

Як зазначає прокурор, відповідно до пункту 9.2 договору № 09/210-09/2021 неустойка, яка підлягає стягненню з ТОВ «Автоспецпром», складається із суми пені за порушення строку поставки товару 2631182,18 грн, нарахованої за загальний період з 29.10.2022 по 29.12.2022, та 7% штрафу за прострочення відповідачем виконання обов`язку щодо поставки товару понад 30 днів 3159998,24 грн, що разом становить 5791180,42 грн.

При цьому, на думку прокурора, порушення відповідачем зобов`язання з поставки санітарного транспорту екстреної медичної допомоги, оплата за якими здійснювалася за кошти, які виділялися безпосередньо із загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 2301220, КЕКВ 3210, нараховані суми пені підлягають стягненню з ТОВ «Автоспецпром» безпосередньо до Державного бюджету України відповідно до вимог пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суду установив, що між ТОВ «Автоспецпром» і ДП «Медзакупівлі України» виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України, глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж).

Згідно із частинами першою, другою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною першою статті 664 Цивільного кодексу України визначено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установив суд остаточною датою поставки товару за договором № 09/210-09/2021 є 28.10.2022.

Проте, як свідчать наявні у матеріалах справи видаткові накладні, відповідач поставив третій особі 8 одиниць товару 18.11.2022, 13 одиниць 01.12.2022, 11 одиниць 26.12.2022, 1 одиницю 28.12.2022, 5 одиниць 29.12.2022.

Отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з поставки 8 одиниць товару з 29.10.2022 по 17.11.2022, 13 одиниць з 29.10.2022 по 30.11.2022, 11 одиниць з 29.10.2022 по 25.12.2022, 1 одиниці з 29.10.2022 по 27.12.2022, 5 одиниць з 29.10.2022 по 28.12.2022.

За змістом статей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини другої статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу

Частинами першою третьою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Наведені вище положення статей 230-231 Господарського кодексу України, статей 549, 551, 611 Цивільного кодексу України свідчать, що встановлення неустойки (штрафу, пені) віднесено до умов договору, які сторони, в межах встановлених законодавством, визначають на власний розсуд при укладенні договору.

Зазначене стосується і зобов`язань, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, що має місце у цьому спорі, оскільки виконання зобов`язання з оплати відповідачу поставленого товару фінансувалося коштами державного бюджету за програмою за КПКВК 2301220.

При цьому, положення частини другої статті 231 Господарського кодексу України передбачають, що навіть у разі, якщо зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, сторони можуть врегулювати сплату неустойки (пені, штрафу) у договорі іншим чином, ніж передбачено цією статтею Господарського кодексу України.

У пункті 9.2 договору № 09/210-09/2021 сторони погодили, що у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, прострочення усунення недоліків товару згідно з пунктами 6.3, 7.6, 7.9.3 цього договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зазначеною нормою закріплено фундаментальний принцип обов`язковості договору, на якому базуються договірні правовідносини, тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (схожий за змістом висновок міститься у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17).

Відповідно до статті 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.

За приписами пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства України.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже одним з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (частини друга, третя статті 6 Цивільного кодексу України).

Як виснував Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23, особи мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.

Оскільки у пункті 9.2 договору № 09/210-09/2021 сторони, керуючись принципом свободи договору, погодили умову про те, що у разі порушення строку поставки, не передачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару постачальник сплачує саме замовнику пеню та штраф, у встановлених цим пунктом розмірах, то доводи прокурора про необхідність стягнення пені та штрафу до Державного бюджету України, а не на рахунок третьої особи, є безпідставними.

Та обставина, що грошові кошти, які ТОВ «Автоспецпром» отримало в рахунок оплати за договором про закупівлю № 09/210-09/2021, були виділені із загального фонду Державного бюджету України за бюджетною програмою 2301220 (КЕКВ 3210), не має правового значення, оскільки особливі умови договору про сплату пені та штрафу можуть встановлюватись сторонами у договорі, і сторони, скориставшись такою можливістю, визначили, що пеня і штраф за порушення строків поставки товару сплачується на рахунок ДП «Медзакупівлі України».

Походження саме з Державного бюджету України грошових коштів, за рахунок яких було оплачено закупівлю товару, виділення таких коштів із державного бюджету, не є підставою для зміни умов господарського договору і не є підставою для стягнення, всупереч умовам договору, неустойки до Державного бюджету України.

Також суд не погоджується із викладеними у відповіді на відзив твердженнями прокурора про те, що нараховані суми пені підлягають стягненню з ТОВ «Автоспецпром» безпосередньо до Державного бюджету України відповідно до вимог пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України.

Так, пунктом 23 частини другої зазначеної статті Бюджетного кодексу України передбачено зарахування до доходів загального фонду Державного бюджету України коштів від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 6-3, 6-4, 6-9, і 13-5 частини третьої цієї статті, пунктами 37-39 частини першої статті 64, пунктом 13 частини першої статті 64-1 та пунктами 26 і 27 частини першої статті 66 цього Кодексу).

Зазначена норма регулює зарахування до Державного бюджету України штрафів та пені, які застосовуються відповідно до закону, тобто мова йде про податкові, митні адміністративні правопорушення тощо, а не про пеню, сплата якої передбачається у договірних відносинах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 909/532/23, від 09.08.2024 у справі № 917/1957/23, від 09.09.2024 у справі № 902/1372/23.

Зважаючи на те, що положення договору про закупівлю від 17.09.2021 № 09/210-09/2021 не передбачають сплату постачальником пені та штрафу за несвоєчасну поставку товару до Державного бюджету України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на прокуратуру.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.12.2024.

Суддя О.В. Щоткін