Рішення

від 18.11.2024 по справі 911/1927/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Справа № 911/1927/24

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»</a> від 01.11.2024 про винесення додаткового рішення у справі

за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного підприємства «Медичні закупівлі України»,

про стягнення 5791180,42 грн

за участю представників

прокуратури: Голуб Є.В., посвідчення № 076390 від 01.03.2023;

позивача: не з`явився;

відповідача: Поцелов А.О. адвокат, ордер серії ВК № 1120156 від 16.02.2024;

третьої особи: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального прокурора (далі прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 23.07.2024 № 15/1/1-58892вих-24 в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров`я України (далі позивач, МОЗ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»</a> (далі відповідач, ТОВ «Автоспецпром») про стягнення 5791180,42 грн, з яких 2631182,18 грн пені та 3159998,24 грн штрафу.

Господарський суд Київської області ухвалою від 29.07.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання. Крім того суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державне підприємство «Медичні закупівлі України» (далі третя особа, ДП «Медзакупівлі України»).

Рішенням від 28.10.2024 суд відмовив повністю у задоволенні позову.

Через підсистему «Електронний суд» 01.11.2024 від ТОВ «Автоспецпром» надійшла заява про винесення додаткового рішення, у якій відповідач просить суд стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ТОВ «Автоспецпром» витрати на професійну правничу допомогу у справі № 911/1927/24 у розмірі 120000,00 грн.

Через підсистему «Електронний суд» 08.11.2024 від прокуратури надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового рішення у справі, у яких прокурор просить суд відмовити у задоволенні вказаної заяви.

Заперечення прокурора грунтуються, зокрема, на таких обставинах:

- під час розгляду справи в суді першої інстанції ТОВ «Автоспецпром» не подало до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які останнє очікувало понести у зв`язку із розглядом справи;

- розмір заявлених відповідачем судових витрат на правничу допомогу не доведений належними і допустимими доказами, а також є неспівмірним із складністю справи та обсягом наданих послуг;

- до заяви ТОВ «Автоспецпром» не додано доказів, які підтверджують розрахунок понесених витрат із визначенням порядку їх обчислення та документів, що свідчать про здійснення оплати наданих послуг;

- у провадженні судів перебувають ще 9 аналогічних справ за позовами прокурора до ТОВ «Автоспецпром», що свідчить про обізнаність адвокатів із обставинами усіх цих справ та спірних правовідносин, що істотно спрощує надання правничих послуг; правова позиція представника відповідача у всіх таких справах є єдиною, а отже підготовка у справі № 911/1927/24 не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи;

- справа щодо порушення господарського зобов`язання з поставки товару та стягнення штрафних санкцій є типовою та не складною, у той час як визначена вартість витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 120000,00 грн є надмірною.

Ухвалою від 12.11.2024 суд призначив указану заяву до розгляду в судовому засіданні на 18.11.2024.

Через підсистему «Електронний суд» 13.11.2024 від ДП «Медзакупівлі України» надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, у якій також викладено заперечення проти задоволення заяви ТОВ «Автоспецпром» про винесення додаткового рішення. На думку третьої особи, розмір витрат на оплату послуг адвоката, заявлений відповідачем у сумі 120000,00 грн є необгрунтованим, неспівмірним із складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг.

Присутній у судовому засіданні 18.11.2024 представник відповідача підтримав подану заяву про винесення додаткового рішення та просив суд її задовольнити.

Прокурор в усному порядку виклав стислий зміст заперечень проти заяви та просив суд відмовити у задоволенні заяви або зменшити розмір витрат відповідача, які підлягають до стягнення із прокуратури, у десять разів. Крім того прокурор зауважував на необхідність подання стороною, яка заявляє відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, доказів фактичного понесення таких витрат, а саме платіжних документів про сплату адвокатові гонорару.

Позивач і третя особа, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, не забезпечили участь своїх повноважних представників у судовому засіданні. При цьому суд врахував подану ДП «Медзакупівлі України» заяву про здійснення розгляду заяви за відсутності представника третьої особи.

Зважаючи на те, що неявка інших представників учасників справи у судове засідання не перешкоджає вирішенню питання щодо розподілу судових витрат, суд здійснив розгляд заяви ТОВ «Автоспецпром» від 01.11.2024 про винесення додаткового рішення за наявними матеріалами справи.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Суд установив, що ТОВ «Автоспецпром» у відзиві на позовну заяву зазначило, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 100000,00 грн.

Цим спростовуються твердження прокурора про те, що ТОВ «Автоспецпром» не подало до суду попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які останнє очікувало понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення суду в цій справі ухвалено 28.10.2024, а отже п`ятиденний строк для подання до суду доказів, які підтверджують розмір понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 04.11.2024 (з урахуванням того, що останній п`ятий день строку припадав на вихідний день).

Із заявою про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат, до якої долучено докази понесення витрат на правову допомогу, ТОВ «Автоспецпром» звернулось до суду 01.11.2024, про що свідчить дата формування документа в системі «Електронний суд».

Отже відповідач дотримався передбаченого частиною восьмою статті 129 ГПК України строку для подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога ТОВ «Автоспецпром» у цій справі надавалась адвокатом Поцеловим Андрієм Олександровичем, який діє на підставі ордеру серії ВК № 1120156, виданого 16.02.2024 Адвокатським об`єднанням «Унілекс».

Суд установив, що Адвокатське об`єднання «Унілекс» (об`єднання) і ТОВ «Автоспецпром» (клієнт) уклали 23.02.2020 договір № 23/02-20 про надання правової допомоги (далі договір), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах, передбачених даним договором, клієнт доручає, а об`єднання зобов`язується надавати за винагороду клієнту чи вказаним ним особам правову допомогу в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором, його додатками.

Пунктом 2.2 договору обумовлено, що завдання на надання правової допомоги, її обсяги, строки надання, визначаються за домовленістю сторін виходячи з потреб клієнта. Сторони погодили, що у випадку необхідності завдання на надання правової допомоги може визначатися сторонами в додатках до даного договору, які є невід`ємною частиною даного договору.

Протягом 3 (трьох) календарних днів після закінчення виконання завдання, передбаченого відповідним додатком до договору, об`єднання надає клієнту підписані уповноваженою особою та завірені печаткою об`єднання два примірники акту прийому-передачі наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору (пункт 2.7 договору).

Клієнт зобов`язаний не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати одержання від об`єднання акту прийому-передачі наданих послуг підписати цей акт та один його примірник направити на адресу об`єднання, або направити об`єднання письмову вмотивовану відмову від приймання наданих послуг, якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору (пункт 2.8 договору).

У пунктах 5.2, 5.3 договору сторони погодили, що розмір гонорару визначається сторонами в відповідному додатку до договору. Клієнт сплачує об`єднанню гонорар, розмір якого встановлюється за домовленістю сторін у відповідному додатку до договору, та компенсує додаткові витрати шляхом перерахування грошових коштів протягом 35 (п`яти) календарних днів після надання рахунку на оплату і акту приймання-передачі наданих послуг на поточний рахунок об`єднання. Сторони можуть погодити інший порядок розрахунків у відповідному додатку до даного договору.

Відповідно до пункту 8.1 договору останній вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

У Додатку № 3 до договору сторони погодили обсяги правової допомоги (завдання на надання правової допомоги ) та розмір винагороди, а саме:

1) найменування правової допомоги:

- аналіз позовної заяви заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача МОЗ;

- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту;

- підготовка та подача до суду заяв та клопотань, заяв по суті справи та інших процесуальних документів у справі № 911/1927/24;

- участь адвоката в судових засіданнях у справі № 911/1927/24;

2) розмір винагороди (гонорар): 120000,00 грн.

Пунктом 4 Додатку № 3 обумовлено, що клієнт здійснює оплату правової допомоги на поточний рахунок об`єднання вказаний в даному Додатку порядку протягом 35 (тридцяти п`яти) робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданих послуг за відповідний етап, визначений відповідним підпунктом пункту 1 даного Додатку.

29.10.2024 Адвокатське об`єднання «Унілекс» і ТОВ «Автоспецпром» підписали акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до пункту 1 якого на виконання Додатку 3 до договору об`єднання надало, а клієнт прийняв наступні послуги (правову допомогу):

- аналіз позовної заяви заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі позивача МОЗ;

- підбір нормативно-правової бази, аналіз судової практики з подібних судових справ, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень щодо можливих варіантів дій, обрання стратегії правового захисту;

- підготовка та подача до суду відзиву на позовну заяву в судовій справі № 911/1927/24;

- підготовка та подача до суду заперечень на відповідь на відзив в судовій справі № 911/1927/24;

- підготовка та подача до суду клопотання про залишення позову без розгляду в судовій справі № 911/1927/24;

- підготовка та подача до суду письмових пояснень від 04.10.2024 в судовій справі № 911/1927/24;

- участь в судових засіданнях у справі № 911/1927/24 (09.09.2024, 23.09.2024, 07.10.2024, 28.10.2024).

Згідно з пунктом 2 зазначеного акту загальна вартість наданих послуг відповідно до Додатку 3 до договору про надання правової допомоги № 23/02-20 від 23.02.2020 склала 120000,00 грн.

У пункті 3 акту приймання-передачі зазначено, що клієнт претензій по об`єму, якості та строкам наданих послуг не має.

Також об`єднання склало детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (Адвокатським об`єднанням «Унілекс») у справі № 911/1927/24, яка розглядалась Господарським судом Київської області.

На оплату наданої правової допомоги об`єднання виставило клієнту рахунок на оплату № 29-10/2024 від 23.02.2020 на суму 120000,00 грн.

Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих ТОВ «Автоспецпром» доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Поцеловим А.О. професійної правничої допомоги відповідачу в цій справі. Отже витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядку.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що форми гонорару відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Як встановлено вище, форма гонорару, визначена умовами укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги є фіксованою та становить 120000,00 грн.

У запереченнях на заяву про винесення додаткового рішення прокурор зауважував на те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); за відсутності доказів витраченого часу адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг), зокрема детального опису робіт, стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості і становить надмірний тягар для органів прокуратури.

Крім того прокурор зазначив про те, що спірні правовідносини у цій справі не є складними, а також вказав на існування ряду аналогічних справ, у яких позиція відповідача є однаковою, що, на думку прокурора, спрощує надання правничих послуг.

Окремо прокурор зауважив на неподання відповідачем доказів, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката.

Аналізуючи доводи прокурора, наведені в обгрунтування неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі № 923/199/21.

Враховуючи встановлені обставини того, що форма гонорару за укладеним між Адвокатським об`єднанням «Унілекс» і ТОВ «Автоспецпром» договором є фіксованим розміром оплати, а не погодинним, суд відхиляє доводи прокурора щодо необхідності подання відповідачем детального опису наданих адвокатом послуг, відсутність якого, на думку прокурора, позбавляє можливості доводити неспівмірність заявлених витрат відносно обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Як вказано вище, сторона може доводити неспівмірність витрат і без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги.

Вказаний висновок про необов`язковість подання стороною детального опису наданих послуг у випадку погодження фіксованого розміру гонорару адвоката узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Також суд зазначає, що з огляду на зміст пункту 1 абзацу другого частини другої статті 126 ГПК України, наявність підтвердження оплати за надання правової допомоги не є обов`язковим та визначальним для вирішення питання щодо розподілу між сторонами витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Так, у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладено правовий висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Тому відсутність доказів сплати коштів за надану професійну правничу допомогу не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідний правовий підхід є сталим у судові практиці та неодноразово підтриманий Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, зокрема у постанові від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21 та у постанові від 07.09.2022 у справі № 916/2348/21.

Водночас суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зазначає, що спір у цій справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки в частині своєчасної поставки товару. Спори, що стосуються стягнення штрафних санкцій за неналежне виконання господарського зобов`язання, є загальнопоширеними, а судова практика щодо вирішення таких спорів є сформованою та широко застосовною судами. Законодавство, яке регулює спірні правовідносини, обмежується положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Отже опрацювання стратегії захисту інтересів клієнта і правових підстав позову не потребувала дослідження значного обсягу законодавства, судової практики чи опрацюванню великого обсягу документів.

Також, на думку суду, ця справа не є унікальною чи складною з огляду на наявність значної кількості аналогічних справ, що перебувають на розгляді, зокрема у Господарському суді Київської області, про що свідчить зміст заяв по суті спору в цій справі. Як наслідок, наявні в матеріалах справи докази також є типовими для такої категорії справ, а заяви відповідача по суті справи кардинально не відрізняються від заяв, поданих під час розгляду інших аналогічних спорів.

Суд також враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Враховуючи рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відповідачем заяв та матеріалів, їх значення для справи, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої фактичності та неминучості) та розумності їх розміру, витрати на правову допомогу у розмірі 120000,00 грн не відповідають принципам розумності в цих правовідносинах, не є обґрунтованими та пропорційними до предмета спірних правовідносин.

На думку суду, розумним, співмірним та справедливим у цьому випадку буде зменшення заявленої суми компенсації витрат у десять разів та стягнення з прокуратури на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 12000,00 грн.

Згідно із частиною третьою статті 221 ГПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»</a> від 01.11.2024 про винесення додаткового рішення у справі.

2. Стягнути з Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15; ідентифікаційний код: 00034051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецпром»</a> (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Оксамитова, буд. 9; код ЄДРПОУ 38183310) 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне додаткове рішення складено 13.01.2025.

Суддя О.В. Щоткін