Рішення

від 25.11.2024 по справі 914/2092/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2024 Справа № 914/2092/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., за участю секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянувши матеріали

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торффайн», с. Майнич, Львівська область,

про: ухвалення додаткового рішення

у справі №914/2092/24

за позовом: фізичної особи-підприємця Власенка Юрія Івановича, м. Чернігів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торффайн», с. Майнич, Львівська область

про стягнення 31 802,58 грн

за участю представників:

від відповідача (заявника): не з`явився;

від позивача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Власенка Юрія Івановича, м. Чернігів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торффайн», с. Майнич, Львівська область про стягнення 31 802,58 грн.

28.10.2024 Господарським судом Львівської області у справі №914/2092/24 винесено рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

11.11.2024 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Львівської області від ТОВ «Торффайн» надійшла заява (вх.№4171/24 від 12.11.2024) про ухвалення додаткового рішення.

У поданій заяві відповідач просить суд стягнути з позивача на його користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2024 заяву ТОВ «Торффайн» про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Справу призначено до розгляду на 25.11.2024.

19.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх.№ 27927/24 від 19.11.2024) про залишення заяви (вх.№4171/24 від 12.11.2024) ТОВ «Торффайн» без розгляду.

19.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла заява (вх.№ 27929/24 від 19.11.2024) про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, до 1 000,00 грн.

Представник відповідача (заявник) в судове засідання 25.11.2024 не з`явився.

25.11.2024 на електронну пошту суду та через підсистему «Електронний суд» від відповідача (заявника) надійшла заява (вх.№ 28458/24 від 25.11.2024) та заява (вх.№ 28471/24 від 25.11.2024) про розгляд справи без участі представника в судовому засіданні. Заяву (вх.№4171/24 від 12.11.2024) про ухвалення додаткового рішення заявник підтримав.

Представник позивача в судове засідання 25.11.2024 не з`явився.

Розглянувши заяву позивача про залишення заяви ТОВ «Торффайн» про ухвалення додаткового рішення без розгляду, суд зазначає наступне.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Господарським судом Львівської області 28.10.2024 прийнято рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Судові витрати залишено за позивачем. Рішення складено та підписано 04.11.2024.

Згідно довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Стаття 238 Зміст рішення» від 28.10.2024 у справі №914/2092/24 було надіслано ТОВ «Торффайн» через його електронний кабінет 05.11.2024.

Таким чином, з урахуванням вимог ч. 8 статті 129 ГПК України, останнім днем строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення було 10.11.2024 (неділя).

Відповідно до ч. 1 та 4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

11.11.2024 (понеділок) через систему «Електронний суд» до Господарського суду Львівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торффайн» надійшла заява (вх.№4171/24 від 12.11.2024) про ухвалення додаткового рішення.

Таким чином, оскільки відповідачем (заявником) не пропущено строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати, суд вважає необґрунтованою заяву позивача про залишення заяви ТОВ «Торффайн» про ухвалення додаткового рішення без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Разом з тим Верховний Суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн відповідач надав суду:

- копію договору про надання правової допомоги №16-09/24 від 16.09.2024. Згідно з цим договором клієнт (відповідач) доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання представляти інтереси клієнта, зокрема в місцевих загальних судах в обсязі та на умовах, передбачених цим договором та відповідно до чинного законодавства України;

- копію додаткової угоди №1 від 16.09.2024 до договору №16-09/24 від 16.09.2024. В п. 2 додаткової угоди до даного договору сторони домовитись, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар з розрахунку 500,00 грн за годину роботи, розмір якого за звітний період (певний часовий проміжок: тиждень, місяць, тощо) зазначається в проміжному та/або остаточному актах приймання-передачі результатів наданої правової допомоги;

- копію підписаного між сторонами Акту №1 від 24.09.2024 про надання правової допомоги на суму 5 000,00 грн., згідно якого адвокатом надано клієнту послуги з вивчення та аналізу матеріалів позовної заяви тривалістю 2 години, підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву з клопотанням про витребування документів для огляду тривалістю 8 годин;

- копію підписаного між сторонами Акту №2 від 21.10.2024 про надання правової допомоги на суму 7 000,00 грн., згідно якого адвокатом надано клієнту послуги з підготовки та надання до суду клопотання про зменшення витрат на правову допомогу тривалістю 2 години, підготовки та скерування в інтересах клієнта адвокатського запиту тривалістю 2 години, підготовки та подання до суду заперечення на відповідь на відзив тривалістю 5 годин, підготовки та подання до суду заяви про застування наслідків спливу позовної давності тривалістю 3 години;

- копію рахунку на оплату №11 від 24.10.2024 за надану правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua) Свідунович Роман Ігорович має право здійснювати адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва №002047 від 20.11.2020, виданого Радою адвокатів Львівської області.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Суд зазначає, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірними з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір судових витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у численних постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Аналогічні критерії застосовуються Європейським судом з прав людини при визначенні розміру справедливої компенсації потерпілій стороні на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначений підхід ілюструється у рішеннях ЄСПЛ від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (§80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (§34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (§95).

Окрім того, застосовуючи вищевказані критерії Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Перевіривши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сукупності з матеріалами справи, судом встановлено, що заявлені витрати є неспівмірними з обсягом виконаної роботи та складністю справи. Оцінивши наявні матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до 6 000,00 грн. Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є пропорційним до складності справи, так як за своєю категорією вона не є складною (розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та виклику представників сторін в судове засідання, предметом позову було стягнення з відповідача 31 802,58 грн за договором перевезення вантажу), наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, справа не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося.

В контексті викладеного, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та заперечення позивача, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів відповідача, який відповідає вищевказаним критеріям, у даній справі складає 6 000,00 грн, оскільки саме такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, а також те, що саме такий розмір витрат є співмірним з наданою адвокатом правничою допомогою.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, суд вважає суму судових витрат на правову допомогу 6 000,00 грн розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись 126, 129, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торффайн» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Власенка Юрія Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торффайн» (81488, Львівська область, Самбірський район, село Майнич, вулиця Шевченка, будинок 30, ідентифікаційний код 42450983) витрати на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 6 000,00 грн.

3. В задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 02.12.2024.

Суддя Мазовіта А.Б.