Ухвала

від 10.12.2024 по справі 916/5366/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"10" грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 916/5366/24Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

дослідивши матеріали заяви (вх. №2-1865/24 від 09.12.2024 р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до пред`явлення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , посилаючись на ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України звернувся до господарського суду із заявою, сформованою в системі Електронний суд 07.12.2024 р. (вх. №2-1865/24 від 09.12.2024 р.) про забезпечення позову до пред`явлення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА (73000, м. Херсон, вул.Червонофлотська (Богородицька), буд. 30, офіс 2; код ЄДРПОУ: 23524131) в межах суми субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника 1 672 786,25 грн.

У вказаній заяві про забезпечення позову, заявник зазначив, що ним підготовлено заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на учасника ТОВ Фірлес Компані юридичну особу СТОВ ТАВРІЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА.

В обґрунтування поданої заяви, позивач припускає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, адже СТОВ «Таврійська Перспектива» після пред`явлення позову до нього може відчужити своє нерухоме та рухоме майно, інші активи.

Суд враховує наступне:

Ухвалою підготовчого засідання суду від 12.04.2023р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ Фірлес Компані; визнано вимоги ТОВ Агрохімтехнолоджі до ТОВ Фірлес Компані в сумі 1 589 039, 20 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ Фірлес Компані строком на 170 календарних днів до 29.09.2023р.; призначено розпорядником майна боржника ТОВ Фірлес Компані арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ухвалою попереднього засідання від 22.05.2023р. визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів, до складу якого включені вимоги одного кредитора.

Постановою Господарського суду Одеської області від 12.07.2023р. визнано банкрутом ТОВ Фірлес Компані; відкрити відносно ТОВ Фірлес Компані ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 12.07.2024р.; ліквідатором ТОВ Фірлес Компані призначено арбітражного керуючого Бєлоусова І.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.07.2024 р. продовжено строк ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю Фірлес Компані та строк повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірлес Компані арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича на шість місяців, а саме до 12.01.2025 року.

Норми права, що підлягають застосуванню.

Ст. 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Ч. 4 ст. 139 ГПК України передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ч. 1 ст. 140 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/19256/16, від 14 травня 2018 року у справі № 910/20479/17, від 23 червня 2018 року у справі № 916/2026/17, від 16 серпня 2018 року у справі № 910/5916/18, від 11 вересня 2018 року у справі № 922/1605/18, від 14 січня 2019 року у справі № 909/526/18, від 21 січня 2019 року у справі № 916/1278/18, від 25 січня 2019 року у справі № 925/288/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 904/1417/19.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Співмірність, зокрема передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).

При використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначити обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (пункт 8.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Дослідивши зміст заяви, суд встановив.

В заяві про забезпечення позову відсутні будь-які доводи, посилання, обґрунтування необхідності вжиття заходів та докази на підтвердження того, що відповідачем здійснюються будь-які дії, спрямовані на реалізацію/відчуження майна на час звернення з заявою, або інші дії. Заявник у тексті заяви лише припускає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, адже СТОВ «Таврійська Перспектива» після пред`явлення позову до нього може відчужити своє нерухоме та рухоме майно, інші активи.

Посилання заявника на практику судів та процесуальні рішення в інших справах та з іншими обставинами не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, визначеною ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, припущення заявника про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами у розумінні ст.76-77 ГПК України, а тому суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви, що сформована в системі Електронний суд 07.12.2024 р. (вх. №2-1865/24 від 09.12.2024 р.), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 ) про забезпечення позову до пред`явлення позову шляхом накладення арешту на майно Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ТАВРІЙСЬКА ПЕРСПЕКТИВА (73000, м. Херсон, вул. Червонофлотська (Богородицька), буд. 30, офіс 2; код ЄДРПОУ: 23524131) в межах суми субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника 1 672 786,25 грн. відмовити.

Ухвала набирає законної сили 10 грудня 2024 року у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ОСОБА_1 .

Суддя Л.І. Грабован