Рішення

від 04.12.2024 по справі 917/910/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/ Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 Справа № 917/910/24

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД", вул. Січеславська Набережна, 29А, м. Дніпро, 49000, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 120, м. Дніпро, 49100

до відповідача Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта, вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610

про стягнення 138 171 396,66 грн,

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Михатило А. В.

Представники учасників справи:

від позивача: Вінниченко О.О.,

від відповідача: Козачук О.А.

В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/910/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року у розмірі 138 171 396,66, з яких 132 100 000,00 грн - основна заборгованість, 2 503599,04 грн - інфляційні нарахування, 3 567797,62 грн - 3 % річних (вх. № 972/24).

Рішенням суду від 12.11.2024 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" 132 100 000 грн боргу та 1 013 231,27 грн витрат по сплаті судового збору. Відмовлено в задоволенні вимог в іншій частині позову.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції складає 1 359 800,00 грн, в тому числі 1 059 800,00 грн сума судового збору, сплачена за подання позову, та 300 000,00 грн попередня (орієнтовна) сума витрат на професійну правничу допомогу. Докази сплати та остаточний розмір удових витрат, понесених при розгляді справи у суді першої інстанції будуть подані позивачем до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішенням судом першої інстанції.

В судовому засіданні 12.11.2024 року позивачем було заявлено, що докази щодо судових витрат будуть подані після винесення рішення.

19.11.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу (вх. №15578 від 19.11.2024 року, а. с. 167, 168).

Ухвалою від 20.11.2024 року суд прийняв заяву ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу (вх. №15578 від 19.11.2024 року) у справі №917/910/24 до розгляду. Розгляд заяви призначено на 04.12.2024 року на 09:00 год.

22.11.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Козачука О. А. надійшла заява про його участь в судовому засіданні 04.12.2024 року по справі № 917/910/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №15795, а. с. 187).

Ухвалою від 25.11.2024 року суд задовольнив заяву представника позивача - Козачука О. А. про його участь в судових засіданнях Господарського суду Полтавської області по справі № 917/910/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

03.12.2024 року до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу (а. с. 16307), відповідно до яких відповідач просив зменшити заявлені представником позивача витрати на оплату правничої допомоги до 0,00 грн, в іншому випадку відмовити у задоволенні вищезазначеної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу та просив стягнути з відповідача 350 100,00 грн витрат на правничу допомогу; представник відповідача заперечував проти задоволення заяви.

За наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат в порядку ст. ст. 221, 244 ГПК України по справі №917/910/24 (вх. № 15578 від 19.11.2024 року) суд враховує наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (у п. 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.

Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивачем надано суду наступні документи (копії): довіреність від 27.05.2024 року №170524, договір про надання правової допомоги від 01.05.2024 року, договір про надання правової допомоги №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року, додаткову угоду №4 від 03.07.2023 року до договору про надання правової допомоги №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року, додаткову угоду №5 від 01.06.2024 року до договору про надання правової допомоги №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року, акт №7 здачі-приймання наданих послуг від 31.05.2024 року за договором №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року, рахунок фактуру №К-007 від 31.05.2024 року, платіжну інструкцію №70 від 14.06.2024 року на суму 3 600,00 грн, акт №11 здачі-приймання наданих послуг від 28.06.2024 року за договором №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року, рахунок фактуру №К-011 від 28.06.2024 року, платіжну інструкцію №91 від 29.07.2024 року на суму 7 500,00 грн, акт №21 здачі-приймання наданих послуг від 18.11.2024 року за договором №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року, рахунок фактуру №К-021 від 18.11.2024 року.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).

Згідно з ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Суд зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору №01-27-02-2023 про надання правової допомоги від 27.02.2023 року (далі договір 27.02.2023 року, а. с. 172, 173), укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «Конфідент», сторони узгодили, що замовник доручає, а виконавець приймає доручення по наданню правової допомоги адвокатського об`єднання замовнику та представництву законних інтересів замовника в судах всіх юрисдикцій та інстанцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, органах внутрішніх справ та органах прокуратури України, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Службі безпеки України, органах податкової служби та податкової міліції, слідчих органах, передбачених діючим законодавством України, Державному бюро розслідувань, перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також громадянами та будь-якими іншими органами та особами (п. 1.1 договору від 27.02.2023 року).

Вартість послуг визначається додатковою угодою до цього договору, яка є невід`ємною частиною вказаного договору (п. 3.1 договору від 27.02.2023 року).

Відповідно до додаткової угоди №4 від 03.07.2023 року до договору про надання правової допомоги №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року (далі додаткова угода №4, а. с. 174) сторони узгодили, що за надану в межах стягнення у судовому порядку заборгованості за договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року правову допомогу клієнт сплачує адвокатському об`єднанню гонорар у наступному розмірі:

-1200 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті грн. 00 коп.) за одну годину затраченого часу на надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги №27-02-2023 від 27 лютого 2023 року. Ця частина гонорару сплачується замовником протягом п`яти банківських днів з дати підписання сторонами за звітний період Акту здачі-приймання наданих послуг про надання правової допомоги щодо стягнення у судовому порядку заборгованості за договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року;

-280 000 грн. 00 коп. (двісті вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) у випадку задоволення або часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення у судовому порядку заборгованості за Договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року. Ця частина гонорару сплачується клієнтом протягом десяти банківських днів з дати набрання судовим рішенням щодо стягнення у судовому порядку заборгованості за Договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року законної сили.

Акт здачі-приймання наданих послуг за договором про надання правової допомоги №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року підписується представниками сторін за результатами надання правової допомоги за відповідний звітний період. В акті вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги і її вартість. Підписаний виконавцем акт надсилається замовнику факсимільним зв`язком , або поштою, або за допомогою інших засобів зв`язку, в тому числі електронною поштою (п. 3 додаткової угоди №4).

Відповідно до додаткової угоди №5 від 01.06.2024 року до договору про надання правової допомоги №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року (далі додаткова угода №5, а. с. 175) сторони узгодили, що вартість правової допомоги, що надається виконавцем замовнику, з 01.06.2024 року складає 1500,00 грн. (одна тисяча п`ятсот грн. 00 коп.) за 1 (одну) годину затраченого часу, яка сплачується замовником на рахунок виконавця протягом п`яти банківських днів з дати підписання сторонами за звітний період Акту здачі-приймання наданих послуг про надання правової допомоги за Договором № 01-27-02-2023 про надання правової допомоги від 27.02.2023 року (п. 1 додаткової угоди №1).

За надану правову допомогу в межах стягнення в інтересах замовника в судовому порядку заборгованості перед ним ПАТ Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія Укртатнафта за Договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року замовник додатково сплачує виконавцю гонорар у наступному розмірі: 300 000,00 грн (триста тисяч грн. 00 коп.) у випадку задоволення або часткового задоволення судом позовних вимог щодо стягнення з ПАТ Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія Укртатнафта на користь Замовника заборгованості за Договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року. Ця частина гонорару сплачується замовником на рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати набрання законної сили судовим рішенням про стягнення у судовому порядку вказаної заборгованості (п. 2 додаткової угоди №5).

Акт здачі-приймання наданих послуг за Договором про надання правової допомоги № 01-27-02-2023 від 27 лютого 2023 року підписується представниками сторін за результатами надання правової допомоги за відповідний звітний період. В Акті вказується обсяг наданої виконавцем правової допомоги і її вартість. Підписаний Виконавцем Акт надсилається замовнику факсимільним зв`язком, або поштою, або за допомогою інших засобів зв`язку, в тому числі електронною поштою.

Відповідно до договору про надання правової допомоги від 01.05.2024 року (договір від 01.05.2024 року, а. с. 170, 171), укладеного між адвокатом Вінниченком О. О. та адвокатським об`єднанням «Конфідент», сторони узгодили наступне:

адвокатське об`єднання доручає, а адвокат приймає доручення по наданню правової допомоги особам, з якими Адвокатське об`єднання має договори про надання правової допомоги з представництва законних інтересів в загальних судах, господарських та адміністративних судах всіх інстанцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах та установах Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України, органах прокуратури, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, органах Державної податкової служби та податкової міліції України, в інших слідчих органах, передбачених діючим законодавством України, перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також у відносинах з громадянами та будь-якими іншими органами та особами (п. 1 договору від 01.05.2024 року);

на підставі письмового або усного звернення Адвокатського об`єднання адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги визначеним клієнтам Адвокатського об`єднання на умовах і в порядку, що визначені цим Договором (п. 2 договору від 01.05.2024 року);

цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024 року (п. 8 договору від 01.05.2024 року).

Відповідно до акту №7 здачі приймання наданих послуг від 23.05.2024 року (далі акт №7), адвокатським об`єднанням «Конфідент» були надані наступну послугу:

-підготовка позовної заяви ТОВ «УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД» до ПАТ «ТФПНК «УКРТАТНАФТА» про стягнення заборгованості за Договором про надання фін. допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 р. в розмірі 138 171 396,66 гривень до господарського суду Полтавської області, кількість затраченого часу 3 год.

Вартість однієї години затраченого часу на надання правової допомоги за Договором №01-27-02-2023 від 27.02.2023 р. станом на 31.05.2024р. складає 1200,00 грн.

Всього вартість наданих послуг у червні 2024 року (станом на 31 травня 2024 року) за Договором №01-27-02-2023 від 27.02.2023р. щодо послуг підготовки позовної заяви ТОВ «УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД» до ПАТ«ТФПНК «УКРТАТНАФТА» про стягнення заборгованості 138 171 396,66 грн. до господарського суду Полтавської області - 3 600,00 грн.

Відповідно до акту №11 здачі приймання наданих послуг від 28.06.2024 року (далі акт №11), адвокатським об`єднанням «Конфідент» були надані наступні послуги:

-підготовка процесуальних документів ТОВ «УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД» у справі №917/910/24 до ПАТ «ТФПНК «УКРТАТНАФТА» про стягнення заборгованості за Договором про надання фін. допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019р. в розмірі 138 171 396,66 гривень в господарському суді Полтавської області.

Вартість однієї години затраченого часу на надання правової допомоги за Договором №01-27-02-2023 від 27.02.2023 р. станом на 28.06.2024р. складає 1500,00 грн.

Всього вартість наданих послуг у травні 2024 року (станом на 28 червня 2024року) за Договором №01-27-02-2023 від 27.02.2023 р. щодо послуг підготовки позовної заяви ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" до ПАТ "ТФПНК «УКРТАТНАФТА" про стягнення заборгованості 138 171 396,66 грн. до господарського суду Полтавської області -7 500,00 грн.

Відповідно до акту №21 здачі приймання наданих послуг від 18.11.2024 року (далі акт №21), адвокатським об`єднанням «Конфідент» були надані наступні послуги:

-ознайомлення з відзивом відповідача по справі №917/910/24 та доданими документами; пошук судової практики та правових позицій Верховного Суду; підготовка і подання через Електронний суд відповіді на відзив по справі №917/910/24, кількість затраченого часу 12 год.;

-складання і подання через Електронний суд заяви про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, кількість затраченого часу 1 год.;

-ознайомлення із запереченнями відповідача на відповідь на відзиву справі 917/910/24, кількість затраченого часу 2 год.;

-підготовка до підготовчого засідання, в т.ч. ознайомлення з клопотанням про зупинення провадження у справі і підготовка заперечень на нього, та участь в підготовчому судовому засіданні 06.08.2024 року, кількість затраченого часу 3 год.;

-ознайомлення з клопотаннями відповідача про призначення експертизи та зупинення провадження у справі та доданими до них документами, підготовка заперечень на клопотання, подання письмових заперечень проти клопотання про зупинення провадження у справі через Електронний суд, кількість затраченого часу 3 год.;

-підготовка до участі в підготовчому засіданні та участь в судовому засіданні 03.10.2024 року, кількість затраченого часу 1 год.;

-підготовка до участі та участь в судовому засіданні 12.11.2024 року, кількість затраченого часу 2 год.;

-складання і подання через Електронний суд заяви про винесення додаткового рішення стосовно стягнення витрат на правову допомогу, кількість затраченого часу 2 год.

Всього 26 годин.

Вартість однієї години затраченого часу на надання правової допомоги за Договором №01-27-02-2023 від 27.02.2023 р. станом на 18.11.2024р. складає 1500,00 грн.

Всього вартість наданих послуг правової допомоги за період липень листопад 2024 року (станом на 18 липня 2024року) за Договором № 01-27-02-2023 від 27.02.2023 р. щодо послуг підготовки позовної заяви ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" до ПАТ "ТФПНК "УКРТАТНАФТА" про стягнення заборгованості 138 171 396,66 грн. до господарського суду Полтавської області - 39 000,00 грн.

Отже, суд прийшов до висновку, що сторони договору №01-27-02-2023 про надання правової допомоги від 27.02.2023 року узгодили форму гонорару у вигляді погодинної оплати, а також було передбачено виплату «гонорару успіху» у розмірі 300 000,00 грн.

Суд зазначає, що адвокатом Вінниченком О. О. на підставі договору про надання правової допомоги від 01.05.2024 року здійснювався належний юридичний супровід позивача під час судового розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського від 02.02.2024 року по справі № 910/9714/22 зазначено, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В силу приписів ст. 126 ГПК України, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених вище положень статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідач у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення зазначив, що підписантами договору № 01-27-02-2023 від 27.02.2023 р, додаткових угод №4 та №5 до вказаного договору та актів здачі-приймання наданих послуг №7, №11, №21 є Адвокатське об`єднання «Конфідент» в особі керуючого партнера Шевцова В.В. та ТОВ «УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД» в особі директора Сметаніна О.В. Жоден з документів не містить відомостей про адвоката, який надає правничу допомогу позивачу, та не підписаний адвокатом Вінниченком О.О. Матеріали справи № 917/910/24 містять всього дві заяви по суті справи (позовна заява від 31.05.2024, підписана директором ТОВ «УКРЕНЕРГО- ТРЕЙД» Сметаніним О.В., та відповідь на відзив від 24.06.2024 року, підписана адвокатом Вінниченком О.О. як представником ТОВ «УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД» на підставі довіреності від 27.05.2024 року № 170524).

Згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ серед переліку засновників/учасників АО «Конфідент» відсутнє прізвище Вінниченко О. О., до того ж матеріали справи не містять доказів трудових відносин між адвокатом Вінниченком О. О. та АО "Конфідент".

На думку відповідача, оскільки стороною Договору від 27.02.2023 № 01-27-02-2023 про надання правової допомоги є саме АО "Конфідент", тож належним доказом підтвердження правомочності адвоката мав би бути ордер, виданий АО «Конфідент» з підписами керівника об`єднання Шевцова В.В. та адвоката Вінниченка О.О. У свою чергу, відповідний документ відсутній в матеріалах справи, що свідчить про відсутність доказів уповноваження адвокатським об`єднанням адвоката Вінниченка О.О. представляти у суді інтереси ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" як клієнта АО "Конфідент". Крім того, в матеріалах справи відсутні докази узгодження ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" чи АО "Конфідент" з адвокатом Вінниченком О.О. вартості послуг адвоката за представництво інтересів ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД". Так само матеріали справи не містять доказів складання АО "Конфідент» процесуальних документів чи представництва інтересів клієнта у суді, а отже немає підстав вважати, що АО "Конфідент" надавалась правнича допомога ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" у справі № 917/910/24. Тож АТ «Укртатнафта» вважає що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на правову допомогу.

Також відповідач зазначає, що при вирішенні питання про відповідність наданих представником позивача документів критеріям реальності та розумності слід врахувати, що станом на момент пред`явлення позову від імені ТОВ «УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД» (тобто станом на 31.05.2024) у Єдиному державному реєстрі судових рішень у загальному доступі вже були розміщені рішення у інших справах за позовами до АТ «Укртатнафта» про стягнення заборгованості, інфляційних витрат та трьох процентів річних за договорами позики (фінансової допомоги). Отже, у відкритому доступі вже знаходилось нормативне обґрунтування позову про стягнення з АТ «Укртатнафта» заборгованості за договорами позики (фінансової допомоги), що не вимагало від адвоката витрат часу на пошук судової практики та опрацювання законодавчої бази.

Відповідач вказує, що загалом за час розгляду справи № 917/910/24 з боку позивача були подані 2 заяви по суті справи (позов та відповідь на відзив) та 3 процесуальних документа, не пов`язаних з розглядом спору по суті (заява про участь у судових засіданнях у режимі ВКЗ, заперечення проти клопотань про зупинення провадження у справі та про призначення експертизи).

Також відповідач відзначає, що загальна тривалість трьох судових засідань становить 1 год. 46 хв., а загальна тривалість виступів представника позивача склала близько 11 хв. Вказане доводить значне та необґрунтоване завищення представником позивача витрат часу на складання процесуальних документів, дублювання окремих послуг (робіт), що свідчить про свідоме зловживання правом на отримання відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Фактичний обсяг наданих позивачу послуг, що полягав у складанні двох процесуальних документів по суті спору (позовної заяви та відповіді на відзив), однієї заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції та двох заперечень проти клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та про призначення судової експертизи у справі, а також участь у трьох судових засіданнях із загальною тривалістю виступів позивача близько 11 хвилин, не був значним, а характер та предмет спору не вимагав дослідження та ознайомлення адвоката із значним обсягом процесуальних документів та не становив виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката.

Також відповідач зазначає, що "гонорару успіху" в розмірі 300 000,00 грн. - це витрати, які не були необхідними при розгляді справи № 917/910/24.

На думку відповідача, за рахунок подачі заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу з необґрунтованими в ній витратами на правничу допомогу, яка фактично не надавалась або не була необхідною, АО "Конфідент" намагається збагатитись за рахунок підприємства, що управляється Державою та має важливе значення для оборони України в умовах агресії Російської федерації.

Суд зазначає, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина третя статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правової допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала касаційну скаргу, є лише довіреність або ордер.

Пункт 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону №5076-VI).

Важливо, щоб особа, яка здійснює представництво за довіреністю, мала статус адвоката та отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Довіреність визначає лише повноваження адвоката, межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення. При цьому, особа, яка здійснює представництво за довіреністю, в якій зазначено, що вона видана фізичній особі/ громадянину, повинна мати статус адвоката та отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (Постанова ОП КГС ВС від 12.10.2018 у справі № 908/1101/17).

Відповідно до інформації з Єдиного реєстру адвокатів України, Вінниченко О.О. Олександр Олександрович має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3346 від 22.05.2017 року (видане Радою адвокатів Дніпропетровської області).

Частиною 6 статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.

Рішенням №62 від 02.08.2022 року "Про затвердження роз`яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді" (далі рішення №62) Рада адвокатів України Національної асоціації адвокатів України керуючись статтями 55, 57 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положенням про Раду адвокатів України, Регламентом Ради адвокатів України вирішила затвердити роз`яснення щодо підстав представництва адвокатом клієнта в суді (додається).

Рішенням №62 передбачено, що якщо адвокат не входить до складу адвокатського об`єднання, на ім`я якого надана довіреність, такі відносини між адвокатом та адвокатським об`єднанням можуть підтверджуватись відповідним договором.

Аналогічна позиція міститься в рішенні Ради адвокатів України № 33 від 12.04.2019 року "Про затвердження роз`яснення щодо укладення договору між адвокатським об`єднанням та іншим адвокатом, який є самозайнятою особою".

Таким чином, Рада адвокатів України наголошує на тому, що відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою надання правової допомоги є договір про надання правової (правничої) допомоги та враховуючи наведене роз`яснює, що довіреність є підтвердженням повноважень адвоката, у випадку, якщо вона надана на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги.

Суд зазначає, що матеріали справи містять договір про надання правової допомоги від 01.05.2024 року, укладений між адвокатом Вінниченко О. О. та АО "Конфідент", відповідно до умов якого Адвокатське об`єднання доручає, а адвокат приймає доручення по наданню правової допомоги особам, з якими Адвокатське об`єднання має договори про надання правової допомоги з представництва законних інтересів в загальних судах, господарських та адміністративних судах всіх інстанцій, в органах державної влади та місцевого самоврядування, органах та установах Міністерства внутрішніх справ та Національної поліції України, органах прокуратури, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, органах Державної податкової служби та податкової міліції України, в інших слідчих органах, передбачених діючим законодавством України, перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також у відносинах з громадянами та будь-якими іншими органами та особами.

Як зазначалось вище, матеріали справи містять копію договору №01-27-02-2023 про надання правової допомоги від 27.02.2023 року, укладеного між АО "Конфідент" та ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД".

Крім того, матеріали справи містять копію довіреності №170524 від 27.05.2024 року (а. с. 169), за якою ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" уповноважило адвоката Вінниченка О. О. бути представником ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" в усіх підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, в органах державної влади та управління, в загальних судах, господарських судах, адміністративних судах всіх інстанцій та ін.

Суд зазначає, що саме підписання позовної заяви Сметаніним О., як керівником ТОВ "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" не свідчить про те, що вона не була складена адвокатом. Так позовна заява була складена адвокатським об`єднанням та на підтвердження цього 31.05.2024 року між адвокатським об`єднанням «Конфідент» та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" було підписано Акт здачі приймання послуг №7 на загальну суму 3 600,00 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що повноваження адвоката Вінниченко О. О. діяти в якості представника позивача підтверджуються належними та допустимими доказами; надані договори та додаткові угоди акти здачі-приймання послуг, підписані позивачем та адвокатським об`єднанням, є також належними та допустимими доказами понесення позивачем судових витрат на правничу допомогу.

Відносно заперечень відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, до складу якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, суд зазначає, що вони є виправданим, оскільки участь у судовому засіданні не є формальною присутністю в ньому, а супроводжується підготовкою адвоката до цього засідання, витрачанням часу на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікуванням та безпосередню участю в судовому засіданні (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №9901/459/21).

При цьому суд зазначає, що відповідно до акту №21 Адвокатським об`єднанням зазначено такі надані послуги як:

- ознайомлення з відзивом відповідача по справі №917/910/24 та доданими документами; пошук судової практики та правових позицій Верховного Суду; підготовка і подання через Електронний суд відповіді на відзив по справі №917/910/24 (кількість затраченого часу 12 год.);

-складання і подання через Електронний суд заяви про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції (кількість затраченого часу 1 год.).

Тоді як, в акті №11 від 28.06.2024 року зазначено про надання наступних послуг: "Підготовка процесуальних документів ТОВ «УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД» у справі №917/910/24 до ПАТ «ТФПНК «УКРТАТНАФТА» про стягнення заборгованості за Договором про надання фін. допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019р. в розмірі 138 171 396,66 гривень в господарському суді Полтавської області".

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що у червні 2024 року позивачем було подано до суду заяву про проведення судового засідання в режимі відео конференції (а. с. 69) та відповідь на відзив (а. с. 73), на підготовку яких згідно акту №11 було затрачено 5 год. (вартість наданих послуг - 7 500,00 грн).

Отже, з поданого позивачем акту №21 вбачається, що в ньому зазначена частина послуг та робіт (п. 1 та п. 2), які вже надані адвокатським об`єднанням відповідно до акту №11, адже для того, щоб підготувати та подати відповідь на відзив, позивачу необхідно було ознайомитися з відзивом відповідача та доданими документами та здійснити пошук судової практики та правових позицій Верховного Суду.

Відповідно до зазначеного, суд відмовляє у відшкодуванні витрат позивача, що вказані в акті №21, а саме: ознайомлення з відзивом відповідача по справі №917/910/24 та доданими документами; пошук судової практики та правових позицій Верховного Суду; підготовка і подання через Електронний суд відповіді на відзив по справі №917/910/24; складання і подання через Електронний суд заяви про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

Щодо стягнення витрат за таку правову послугу, як складання і подання через Електронний суд заяви про винесення додаткового рішення стосовно стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає, що відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22 заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. Подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору. Заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню (пункти 6.26-6.28).

Тому суд відмовляє у відшкодуванні витрат відповідача за таку послугу як складання і подання через Електронний суд заяви про винесення додаткового рішення стосовно стягнення витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 300 000,00 грн , яка є «гонораром» успіху», суд виходить з такого.

Відповідно до додаткової угоди №5 від 01.06.2024 року до договору про надання правової допомоги №01-27-02-2023 від 27.02.2023 року (далі додаткова угода №5, а. с. 175) сторони узгодили, що за надану правову допомогу в межах стягнення в інтересах замовника в судовому порядку заборгованості перед ним ПАТ Транснаціональна фінансово -промислова нафтова компанія УКРТАТНАФТА за Договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року замовник додатково сплачує виконавцю гонорар у наступному розмірі: 300 000,00 грн. (триста тисяч грн. 00 коп.) у випадку задоволення або часткового задоволення судом позовних вимог щодо стягнення з ПАТ Транснаціональна фінансово - промислова нафтова компанія УКРТАТНАФТА на користь Замовника заборгованості за Договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року. Ця частина гонорару сплачується замовником на рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати набрання законної сили судовим рішенням про стягнення у судовому порядку вказаної заборгованості (п. 2 додаткової угоди №5).

Чинне законодавство хоча і не містить визначення такого виду гонорару, як "гонорар успіху", проте господарський суд враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року в справі №904/4507/18 фактично дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату, визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини.

При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відтак, враховуючи дані позиції ВПВС, ТОВ «УКЕНЕРГО-ТРЕЙД» та адвокатське об`єднання, користуючись принципом свободи договору можуть визначити додаткові витрати між собою у вигляді гонорару успіху, проте вказане вкотре не підпадає під пряме визначення адвокатських послуг, а відповідно не може переносить на іншу сторону (не сторону такого договору).

З урахуванням наведеного вище суд констатує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання

мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Господарський суд відзначає, що у цій справі підставою для звернення із заявою про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу є приписи статей 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, і вимога позивача обумовлена саме необхідністю вирішити питання про розподіл сплачених ним судових витрат (визначених як професійна правнича допомога), що відповідно до вказаних норм процесуального права підлягають розподілу між сторонами.

В свою чергу, у додатковій угоді №5 сторони узгодили, що замовник додатково сплачує виконавцю гонорар у наступному розмірі: 300 000,00 грн у випадку задоволення або часткового задоволення судом позовних вимог щодо стягнення з ПАТ Транснаціональна фінансово -промислова нафтова компанія УКРТАТНАФТА на користь Замовника заборгованості за Договором про надання фінансової допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 року. Ця частина гонорару сплачується замовником на рахунок виконавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дати набрання законної сили судовим рішенням про стягнення у судовому порядку вказаної заборгованості (п. 2 додаткової угоди №5).

Тобто, даний додатковий гонорар не включається у вартість надання правничої допомоги та виплачується на рахунок адвокатського об`єднання протягом 10 банківських днів з дати набрання законної сили судовим рішенням.

Тобто, "гонорар успіху" не є складовою витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно така додаткова винагорода адвокату за досягнення позитивного рішення у справі як "гонорар успіху", за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а є платою за сам результат (позитивне рішення), досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг, так як і не є професійною правничою допомогою в розумінні пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є послугою адвоката та не відноситься до судових витрат.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що гонорар успіху, визначений пунктом 2 додаткової угоди №5 не був необхідним, у зв`язку з розглядом даної .

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про неможливість покладення на відповідача (не на сторону Договору №01-27-02-2023 про надання правової допомоги від 27.02.2023 року, де передбачено "гонорар успіху") вищеописаного "гонорару успіху" в розмірі 300 000,00 грн, з огляду на що суд відмовляє в його покладені на позивача.

При цьому стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2024 року в справі № 910/14524/22 та в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 24 січня 2022 року в справі № 911/2737/17.

З урахуванням вищезазначеного, суд зазначає, що заявлені позивачем витрати на послуги адвоката неповною мірою відповідають обсягу наданих адвокатом послуг скрізь призму критеріїв розумності, співмірності, встановлення їхньої дійсності, необхідності та є надмірними.

Суд зазначає, що для включення всієї суми витрат у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий і обґрунтований. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Також суд звертає увагу, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказане відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, та позиції Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеній у постанові від 21.01.2020 у справі № 904/1038/19.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, вивчивши надані документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності, пропорційності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, а також те, що рішенням суду позов задоволено частково, суд дійшов висновку, що заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу (вх. № 15578 від 19.11.2024 року) у розмірі 350 100,00 грн підлягає частковому задоволенню в розмірі 23 519,05 грн (акт №7 - підготовка позовної заяви ТОВ «УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД» до ПАТ «ТФПНК «УКРТАТНАФТА» про стягнення заборгованості за Договором про надання фін. допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 р. в розмірі 138 171 396,66 гривень до господарського суду Полтавської області; акт № 11 - підготовка процесуальних документів ТОВ «УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД» у справі №917/910/24 до ПАТ «ТФПНК «УКРТАТНАФТА» про стягнення заборгованості за Договором про надання фін. допомоги №575/6/2103 від 13.06.2019 р. в розмірі 138 171 396,66 грн в господарському суді Полтавської області; акт № 21 - ознайомлення із запереченнями відповідача на відповідь на відзиву справі 917/910/24, підготовка до підготовчого засідання, в т.ч. ознайомлення з клопотанням про зупинення провадження у справі і підготовка заперечень на нього, та участь в підготовчому судовому засіданні 06.08.2024 року, ознайомлення з клопотаннями відповідача про призначення експертизи та зупинення провадження у справі та доданими до них документами, підготовка заперечень на клопотання, подання письмових заперечень проти клопотання про зупинення провадження у справі через Електронний суд, підготовка до участі в підготовчому засіданні та участь в судовому засіданні 03.10.2024 року, підготовка до участі та участь в судовому засіданні 12.11.2024 року).

Керуючись статтями 129, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу (вх. №15578 від 19.11.2024 року) у справі №917/910/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта (вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39610, ідентифікаційний код 00152307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕНЕРГО-ТРЕЙД" (вул. Січеславська Набережна, 29А, м. Дніпро, 49000, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 120, м. Дніпро, 49100, ідентифікаційний код 38965043) 23 519,05 грн витрат на правову допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. В іншій частині заяви відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 11.12.2024 року.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України. Порядок та строки оскарження рішення встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя О. М. Тимощенко