Ухвала

від 11.12.2024 по справі 916/4098/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/4098/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В. (головуючої), Жайворонок Т.Є. та Колос І. Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (далі-Товариство)

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, ухвалену за наслідками перегляду ухвали господарського суду Одеської області від 12.07.2024 про зупинення провадження у справі

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство 02.12.2024 (через систему "Електронний суд") звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій спросить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, а ухвалу господарського суду Одеської області від 12.07.2024 про зупинення провадження у цій справі залишити без змін.

Від Антимонопольного комітету України 03.12.2024 (через систему "Електронний суд") надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за скаргою Товариства.

За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено і у частині першій статті 17 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу після їх перегляду в апеляційному порядку.

Предметом касаційного оскарження є постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024, якою скасовано ухвалу господарського суду Одеської області від 12.07.2024 про зупинення провадження у справі до перегляду за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №910/8122/21.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Водночас вказана ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку (згаданий пункт 12 частини першої статті 255 ГПК України), але не підлягає касаційному оскарженню (пункт 2 частини першої статті 287 ГПК України).

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб.

За таких обставин Суд зауважує про те, що положення пункту 12 частини першої статті 255 ГПК України гарантують особі право саме на апеляційне оскарження ухвал суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, тоді як приписи статті 287 ГПК України виключають можливість оскарження таких ухвал до касаційного суду.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини першої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 у справі №916/4098/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос