Ухвала

від 11.12.2024 по справі 953/11271/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/11271/24

н/п 2/953/4545/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2024 р. Суддя Київського районного суду міста Харкова Колесник С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС» про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення грошових коштів,-

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС», яким просить визнати попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № Р.D.-214 від 02.11.2021 року недійсним та внаслідок чого стягнути солідарно з акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФ1КОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «ВІЛАРД» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42947330), товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи: 43494969) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 648 798 (шістсот сорок вісім тисяч сімсот девяносто вісім) гривень 90 копійок та вирішити питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 ЦПК).

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Порядок визначення територіальної підсудності цивільних справ, закріплений вст. 27-30 ЦПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

Так згідно з вимогами ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звертається до Київського районного суду міста Харкова з позовом про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення грошових коштів.

Тобто, предметом позову у цій справі є зобов`язання, які виникають за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально віднесено до Холодногірського району м.Харкова.

Статтею 30 ЦПК Українивизначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.

Так, за змістом частини першоїстатті 30 ЦПК Українипозови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

При цьому, перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннямистатті 181 ЦК Українидо нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини та інше.

З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 506/33/19.

Отже, оскільки позовні вимоги пов`язані з утриманням нерухомого майна, для якого положеннямист. 30 ЦПК Українивстановлена виключна підсудність, суддя вважає необхідним позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС» про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення грошових коштів передати на розгляд за підсудністю до Ленінського районного суду м.Харкова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.27,31 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС» про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення грошових коштів передати за підсудністю до Ленінського районного суду м.Харкова.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя С.А.Колесник