Ухвала

від 27.01.2025 по справі 953/11271/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

27.01.2025

Справа № 953/11271/24

Провадження № 2/642/554/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гладка О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС» про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС», відповідно до якої просить суд визнати попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , недійсним та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача грошові кошти у розмірі 648798,90 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2024 року дану справу передано за підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова, обґрунтовуючи тим, що оскільки позовні вимоги пов`язані з нерухомим майном, для якого положеннями ст. 30 ЦПК України встановлена виключна підсудність, суддя вважав за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС» про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення грошових коштів передати на розгляд за підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова.

21 січня 2025 року матеріали справи № 953/11271/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС» про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення грошових коштів надійшли до Ленінського районного суду м. Харкова. Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Гладкій О.В.

Перевіривши матеріали справи, приходжу до висновку, що зазначена заява не може бути прийнята до розгляду Ленінським районним судом м. Харкова та підлягає направленню за підсудністю до належного суду, з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України - завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Вимоги щодо виключної підсудності унеможливлюють застосування інших правил підсудності, крім тих, які встановлені процесуальним законом для відповідної категорії справ.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, викладених у постанові № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У Постанові від 07 липня 2020 року у справа № 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору є спір з приводу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально належить до Основ`янського району м. Харкова, а отже є виключною підсудністю Червонозаводського районного суду м. Харкова.

На підставі зазначеного, відсутні підстави для підсудності даної справи Ленінському районному суду м. Харкова.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. (ст. 32 Цивільного процесуального кодексу України)

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 у справі № 855/364/19 зроблено висновок, відповідно до якого «Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Якщо суд першої інстанції помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресанту, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої статтею 30 КАС».

Хоча вказаний правовий висновок здійснено щодо норм КАС України, суд вважає доцільним дотримуватись його і у порядку цивільного судочинства, зважаючи на подібність норм КАС України та ЦПК України щодо недопустимості спору про підсудність.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

З огляду на викладене, дана справа не підсудна Ленінському районному суду м. Харкова, оскільки даний спір виник з приводу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , яка відноситься до території Основ`янського району м. Харкова, на яку поширюється юрисдикція Червонозаводського районного суду м. Харкова. У зв`язку з цим справа підлягає розгляду виключно Червонозаводським районним судом м. Харкова.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 272 ЦПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення.

Керуючись статтями 30-32, 258-261, 353, ч. 1 ст. 378 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Справуза позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Вілард», Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ СІТІ ФІНАНС» про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна та стягнення грошових коштів передати за підсудністю до Червонозаводського районного суду м. Харкова (м. Харків, майдан Героїв Небесної Сотні, 36).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.В. Гладка