Рішення

від 09.12.2024 по справі 646/1522/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/1522/24

№ провадження 2/646/1550/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.24 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки, -

встановив:

12 лютого 2024 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій остання просить суд стягнути з Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (код 02146239, юридична адреса: 63701, просп. Конституції, 3, м. Куп`янськ, Харківська область, фактична адреса: 63701, вул. Студентська, 2, м. Куп`янськ Харківська область) на користь ОСОБА_1 (РНОКПІІ НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ), нараховану, але не виплачену заборгованість з заробітної плати за червень 2022 року у розмірі 41 407,85 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 31 957,74 грн., а всього 73 365,59 грн. (сімдесят три тисячі триста шістдесят п`ять) грн. 59 коп.

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що 01.09.2017 ОСОБА_1 , відповідно до наказу №221/ос від 31.08.2017, була прийнята на роботу на посаду вчителя математики Куп`янської загальноосвітньої школи І-Ш ст. №11 Куп`янської міської ради Харківської області, що підтверджується записом у трудовій книжці (стор. 10,11, копія надається).

Відповідно до рішення сесії Куп`янської міської ради Харківської області від 23.07.2021 р. № 283-VIIIКуп`янську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. №11 Куп`янської міської ради Харківської області з 30.07.2021 перейменовано на Куп`янську гімназію №5 Куп`янської міської ради Харківської області, про що свідчить запис у трудовій книжці (стор. 10,11, копія надається).

Згідно з рішенням сесії Куп`янської міської ради Харківської області від 26.08.2021 №305-VIII, Куп`янську гімназію №5 Куп`янської міської ради Харківської області з 30.08.2021 перейменовано на Куп`янський ліцей №9 Куп`янської міської ради Харківської області, про що свідчить запис у трудовій книжці (стор. 12,13, копія надається).

Відповідно до наказу №348-0 від 16.12.2021 посада «Вчитель математики» змінена на посаду «Вчитель математики установи загальної середньої освіти», що підтверджує запис у трудовій книжці (стор. 12,13, копія надається).

Згідно з наказом Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської від 20.06.2022 №53/ос, позивача звільнено з посади вчителя математики установи загальної середньої освіти згідно до п.1 ст.36 КЗпП України, що підтверджується записом у трудовій книжці (стор. 14,15, копія надається).

Згідно до припису абз. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Однак, відповідач, звільнивши позивача, допустив порушення ст. 116 КЗпП України, оскільки при звільненні не виплатив заробітну плату за червень 2022 року та компенсацію за відпустку, нарахувавши дані виплати, але не виплативши їх (копія довідки ОК-7, копія заяви позивача, оригінал відповіді відповідача, розрахункового листа, довідки про отримані доходи надаються).

На звернення позивача щодо отримання нарахованої але не виплаченої заробітної плати за червень 2022 року та компенсацію за відпустку при звільненні, відповідач 06.12.2023 №820 надав відповідь щодо відсутності грошових коштів на погашення кредиторської заборгованості перед педагогічними працівниками (оригінал відповіді від 06.12.2023 надається).

Нездійснення розрахунку з позивачем у зазначені в ст. 116 КЗпП України строки, як випливає із фактичних обставин справи, на думку позивача, мають бути кваліфіковані як такі, що відбулись з вини власника або уповноваженого ним органу.

Окрім іншого, з наведеного вбачається ухилення відповідача від врегулювання боргових правовідносини з позивачем у розумні строки.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Відповідно до статті 1 Закону У країни «Про оплату праці», частини першої статті 4 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Положеннями статті 24 Закону України «Про оплату праці» та статті 115 Кодексу законів про працю України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з приписами статті 94 КЗпП України та абзацу першого статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган за трудовим договором виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За змістом положень статті 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється, крім іншого, на підставі законодавчих та інших нормативних актів, колективних договорів.

Суб`єктами організації оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; роботодавці, організації роботодавців, об`єднання організацій роботодавців або їх представницькі органи; професійні спілки, об`єднання професійних спілок або їх представницькі органи; працівники.

Частиною першою статті 47 КЗпП України, у редакції, чинній на. час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду, передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення, видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (частина перша статті 116 КЗпП України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду).

За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору як складова механізму реалізації права на судовий захист є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.

Сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати на користь позивача становить 41 407,85 грн.

За змістом статті 74 КЗпІІ України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

За приписами статті 6 Закону України «Про відпустки» щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

З огляду на зміст положень статті 2 Закону України «Про оплату праці» компенсація за невикористану відпустку входить до структури заробітної плати, тому звернення до суду за захистом такого права не обмежено будь-яким строком.

Відповідно до розрахункового листка за червень 2022 року розмір компенсації за невикористану відпустку становить 31 957,74 грн.

Відтак, сума компенсацію за невикористану відпустку становить 31 957,74 грн.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, також офіційне тлумачення положення частини другої статті 233 міститься у рішеннях Конституційного Суду №8- рп/2013 від 15 жовтня 2013 року. У відповідності до вказаних рішень Конституційного суду предметом судового розгляду є позовні вимоги працівника про стягнення сум також незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

У зв`язку з викладеним, позивачка просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.02.2024 позовна заява була залишена без руху.

На виконаннявказаноїухвалисуду представникомпозивачаНазимкоМ.О. було усунуто недоліки поданої позовної заяви.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.03.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Зазначена цивільна справа відповідно до розпорядження керівника апарата Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.08.2024 №02-07/79 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2024,надійшла у провадження судді Барабанової В.В.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.09.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.03.2024 надійшли заперечення на позовну заяву (відзив), в якому відповідач зазначає про таке.

З позовними вимогами відповідач не погоджується. По-перше, позивач ОСОБА_1 , згідно наказу від 20.06.2022 №53/ос, була звільнена згідно п.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін.

Починаючи з 27 лютого 2022 року місто Куп`янськ перебувало під окупацією збройних сил російської федерації. Розпорядженням міського голови 24 лютого 2022 року було оголошено простій у Куп`янській міській раді Харківської області та її виконавчих органах терміном на час введення воєнного стану. Чому під час Окупації позивач працював та при звільнені не отримав виплатили всіх сум, що належать позивачу від підприємства, установи, організації, відповідачу не відомо.

Розпорядженням начальника Куп`янської міської військової адміністрації з 01 грудня 2022 року було припинено простій у Куп`янській міській раді Харківської області та її виконавчих органах та з 09 грудня 2022 року призначено нового начальника відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, в зв`язку з тим, що попереднє керівництво разом з директорами шкіл та викладачами пішли на співпрацю з окупантами.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

В позові позивач просить стягнути з відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області грошову компенсацію нарахованої та невиплаченої заробітної плати за червень 2022 року на користь позивача у сумі 41407,85 грн. та компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки у розмірі 31957,74 грн., разом сума виплат становить 73365,59 грн.

Позивачем невірно та бездоказово вказана сума заборгованості грошових коштів по сплаті компенсації за дні невикористаної щорічної відпустки та невиплаченої заробітної плати за червень 2022 року відділом освіти перед позивачем.

З якої причини не було виплачено у червні 2022 року позивачу всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, в день звільнення, наразі не відомо, тому що на той момент місто Куп`янськ було окуповане збройними силами російської федерації та попереднє керівництво відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області пішло на співпрацю з країною агресором.

Позивачем невірно вказано ціну позову у розмірі 73365,59 грн. Згідно його розрахунку, позивач два рази склав одну і ту саму суму доходу за червень 2022 року тільки другий раз без урахування податків та заробітної плати за 13 днів червня 2022 року.

Згідно нарахувань за червень 2022 року позивачу відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області було нараховано заробітну плату за 13 днів червня 2022 року у розмірі 9450,11 грн. та компенсацію за невикористанні дні щорічної відпустки у розмірі 31957,74 грн., всього разом с податками становить 41407,85 гри., якщо із загальної суми нарахувань вирахувати суму податків у розмірі 8488,61 грн., то до банку підлягає перерахування у розмірі 32919,24 грн.

Відповідно до раніше наданої довідки та розрахунку відповідачем, нової довідки про доходи з детальним утриманням податків, загальна сума заборгованості по заробітній платі та компенсації за невикористанні дні відпустки позивача за червень 2022 року складає 32919,24 грн.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

По-друге, згідно ст. 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручения копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Після внесення змін в КЗпП України норма, яка передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком, була прибрана.

Таким чином встановлено для звернення до суду: місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення виключно у справах про звільнення;тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні;тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права на своєчасне отримання заробітної плати (коли продовжує працювати).

У постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 віл 29.09.2022 зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;ця причина виникла протягом строку, який пропущено;ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

Отже, згідно з положеннями чинного процесуального законодавства України підстави для виникнення права на поновлення процесуальних строків (у тому числі для подання позовних заяв) залишаються тими самими. З наведеного випливає, що наслідки, пов`язані з повномасштабним вторгнення російської федерації на територію України, мають відповідати умовам поважності причин для поновлення таких строків.

На підставі викладеного, відповідно до ст. 43, 178 ЦПК України, відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області про стягнення невиплаченої при звільнені заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки, необхідно відмовити.

21.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вказано таке.

Відповідач не заперечує, що наказом відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області (тобто відповідачем) від 20.06.2022 №53/ос, позивача звільнено з посади вчителя математики установи загальної середньої освіти згідно до п.1 ст.36 КЗпП України.

Згідно до припису абз. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Однак, відповідач, звільнивши позивача, допустив порушення ст. 116 КЗпП України, оскільки при звільненні не виплатив заробітну плату за червень 2022 року та компенсацію за відпустку, нарахувавши дані виплати, але не виплативши їх.

Посилання відповідача на те, що йому невідомо, чому позивач при звільненні не отримав виплат всіх сум, не є обґрунтуванням неможливості та законних підстав для нездійснення повного розрахунку із Позивачем. Більш того, відповідно до відповіді відповідача від 06.12.2023 на заяву позивача, відповідач визнає наявність кредиторської заборгованості перед ОСОБА_1 , однак, зазначає про відсутність грошових коштів на відповідне погашення (надано до суду із позовом).

Щодо тверджень відповідача про помилковість вказаної позивачем ціни позову, то зазначаю, що саме на відповідача покладається обов`язок про нарахування та виплату всіх належних сум працівникові при звільненні.

У Рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо тлумачення положень частини другої статті 233 КЗпП України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» Конституційний Суд України зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснено нарахування таких виплат.

Праву працівника на належну заробітну плату кореспондує обов`язок роботодавця нарахувати йому вказані виплати, гарантовані державою, і виплатити їх. При цьому право працівника не залежить від нарахування йому відповідних грошових виплат. Тому незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, працівник у разі порушення законодавства про оплату праці має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19.

Щодо наданої відповідачем довідки про доходи ОСОБА_1 , то відповідно до змісту надана довідка не містить відомостей щодо компенсації за невикористану відпустку, а інформація щодо сплаченої відповідачем суми страхових внесків за червень 2022 року відсутня, що підтверджується довідкою ОК-7, наданою позивачем до позову. Тож, відповідачем не підтверджено фактичну сплату військового збору у розмірі 621,12 грн., всупереч тому, що дана інформація міститься у даній довідці.

Щодо пропуску строку звернення до суду, як стверджує відповідач, зазначають наступне.

Про порушення свого права позивач дізналася 06.12.2023, отримавши відповідь відповідача на своє звернення від 06.12.2023 №820, згідно до змісту якого відповідач зазначив про відсутність грошових коштів на погашення кредиторської заборгованості перед педагогічними працівниками (оригінал відповіді від 06.12.2023 надано до позову).

Таким чином, саме з цієї дати позивач вважає, що її право на отримання нарахованих, але не виплачених сум при звільненні, порушено.

Із позовною заявою позивач звернулася до суду 06.02.2023, тобто через два місяці.

Отже, твердження відповідача про пропуск тримісячного строку для звернення до суду є необґрунтованим.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримала у повному обсязі, який просила задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити через пропуск позивачем строку на звернення до суду з даним позовом.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

На підставі п. 1 ч. 1ст. 4 Закону України «Про відпустки»установлюється, зокрема, такий вид щорічної відпустки, як основна відпустка (ст. 6 цього Закону).

При цьому за змістом ч. 1ст. 24 Закону України «Про відпустки»у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

На підставіст. 47 КЗпПроботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеніст. 116 КЗпП, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно дост. 116 КЗпПпри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно дост. 233 КЗпПпрацівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Таким чином, оскільки позивач не одержував, після звільнення повідомлення від відповідача про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні, а отримав такі дані лише після самостійного звернення до відповідача, на яке була надана відповідь лише 06.12.2023, то суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 не пропустила строки для звернення до суду із даним позовом до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області.

Судом встановлено, що 01.09.2017 ОСОБА_1 , відповідно до наказу №221/ос від 31.08.2017, була прийнята на роботу на посаду вчителя математики Куп`янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №11 Куп`янської міської ради Харківської області, що підтверджується записом у трудовій книжці (стор. 10,11, копія надається).

Відповідно до рішення сесії Куп`янської міської ради Харківської області від 23.07.2021 №283-VIII Куп`янську загальноосвітньою школу І-ІІІ ст. №11 Куп`янської міської ради Харківської області з 30.07.2021 перейменовано на Куп`янську гімназію №5 Куп`янської міської ради Харківської області, про що свідчить запис у трудовій книжці.

Згідно з рішенням сесії Куп`янської міської ради Харківської області від 26.08.2021 №305-VIII, Куп`янську гімназію №5 Куп`янської міської ради Харківської області з 30.08.2021 перейменовано на Куп`янський ліцей №9 Куп`янської міської ради Харківської області, про що свідчить запис у трудовій книжці.

Відповідно до наказу №348-0 від 16.12.2021 посада «Вчитель математики» змінена на посаду «Вчитель математики установи загальної середньої освіти», що підтверджує запис у трудовій книжці. Вказане не оспорюється сторонами.

При цьому такий наказ про звільнення позивача до матеріалів справи не долучено, у зв`язку з чим відсутні відомості про належні виплати позивачу, які повинні бути висвітлені у такому наказі.

Відповідно до довідки про доходи позивача, що надана відповідачем, за червень місяць 2022 року позивачу нараховано 41707,85 грн., з них податок з доходів фізичних осіб 7453,41 грн., сплачено військовий збір у розмір 621,12 грн., сплачено професійні внески 1% у розмірі 414,08 грн.

Відповідно до довідки про отримані доходи ОСОБА_1 , позивачу нараховано за червень 2022 року заробітна плата у розмірі 41407,85 грн., з них: сума ЕСВ 9109,73 грн., сума ПДФО 7453,41 грн., сума військового збору 621,12 грн.

Відповідно до розрахункових листа, наданого суду Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, за червень 2022 року, відносно позивача ОСОБА_1 вбачається, що останній було нараховано 41407, 85 грн. (в тому числі компенсацію за не використану відпустку) та до сплати (з вирахуванням податку та військового збору) визначено 32919,24 грн.

Таким чином відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області було нараховано до виплати ОСОБА_1 доходу за червень 2022 року (13 днів) та за невикористані дні відпустки загалом в розмірі 41407,85 грн., що з урахуванням утримання з такої суми податків та зборів у розмірі 8488,61, відповідає сумі до виплати в розмірі 32919,24 грн.

З довідки форми ОК-7 Пенсійного фонду України вбачається, що усього за 2022 рік позивачка ОСОБА_1 отримала 92374,00,79 грн. заробітної плати та за січень-травень 2022 року.

Вказаний розрахунок також не заперечується відповідачем. Також відповідачем на надано належних доказів виплати зазначеної суми позивачу.

Отже, суд встановив, що відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області не виконав свого обов`язку перед ОСОБА_1 з проведення з позивачем розрахунку в день її звільнення з виплати по зарплаті та грошової компенсація за не використані ним дні щорічної відпустки.

Відповідно до частин 1, 7 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Враховуючи, що трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства або уповноваженим ним органом, за якою власник підприємства або уповноважений ним орган зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату (частина перша статті 21 КЗпП), що обов`язок організувати бухгалтерський облік на Підприємстві покладено на власника або уповноважений ним орган, саме Відповідач має довести, що він виплатив Позивачці заробітну плату.

Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, а так само вести бухгалтерський, податковий облік тощо, лежить на працедавцеві, а не на працівникові. За цих обставин, втрата підприємством первинних документів не позбавляє його обов`язку здійснювати нарахування та виплату заробітної плати.

Зазначені висновки викладені у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2023 року у справі № 757/23764/20-ц (провадження № 61-7052св21).

Як вбачається з висновку Верховного Суду, який викладено у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17 (провадження № 61- 94св17)

Отже, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, які підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд приходить висновку, що із відповідача на користь позивачки слід стягнути 41407,85 грн. невиплаченої заробітної плати за червень 2022 рок та компенсації за невикористану відпустку.

При цьому, з вказаної суми мають бути відраховані обов`язкові платежі до державного бюджету.

Відповідно дост. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вказане, враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення заробітної плати, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись,ст. 43 Конституції України, ст.3,47,74,83,116,117 КЗпП України,ст. 24 Закону України «Про відпустки», ст.258,259,263,265,268,279,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ,представник позивача: ОСОБА_2 доВідділу освітиКуп`янської міськоїради Харківськоїобласті простягнення невиплаченоїпри звільненнізаробітної платита компенсаціїза невикористанідні щорічноївідпустки задовольнити частково.

Стягнути із Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 не виплачену заробітну плату за червень 2022 року та компенсацію за невикористані відпустки в загальному розмірі 41407 (сорок одна тисяча чотириста сім) гривень 85 копійок, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів.

Стягнути із Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя: В.В. Барабанова