Ухвала

від 10.12.2024 по справі 728/1107/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 728/1107/23

провадження № 61-15536ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Чернігівській області про визнання незаконними і скасування рішень місцевого органу державної виконавчої влади, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв`язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року в указаній вище справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі визначеному законом.

Касаційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у даній справі, посилаючись на те, що заявник є батьком багатодітної сім`ї та отримує невеликий дохід. На підтвердження вказаних обставин надано копію посвідчення НОМЕР_1 багатодітної сім`ї та довідку про доходи, згідно якої ОСОБА_1 працює за сумісництвом у ТОВ «Аудиторська фірма «Сіверська Аудиторська Компанія» та його дохід з травня 2024 року до жовтня 2024 року складає 26 910,87 грн.

Вивчивши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частина третя статті 136 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати

на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга

статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

Наведеною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог статей 81, 83 Цивільного процесуального кодексу України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Згідно статті 102-1 КЗпП України сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Вирішуючи клопотання Верховний Суд урахував, що зазначені у ньому обставини не є безумовними підставами для звільнення заявника від сплати судового збору, оскільки на їх підтвердження не надано суду касаційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану ОСОБА_1 (відомості з його основної роботи про розмір річного доходу за попередній календарний рік, наявність рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо), який перешкоджає заявнику виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором.

Таким чином клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відмова у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано у травні 2023 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2023 року.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що ОСОБА_1 було заявлено 12 вимог немайнового характеру та майнову вимогу про витребування земельних ділянок.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.

Додані до неї матеріали та зміст оскаржуваних судових рішень не дозволяє встановити ціну позову на день подання позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна. Отже, заявникові слід уточнити межі оскарження та надати докази (наприклад, позовна заява з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості земельної ділянки), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.

Отже, судовий збір за подання касаційної скарги в частині вимог майнового характеру повинен бути сплачений з розрахунку 1 % від ціни позову х 200 %, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна.

Згідно підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що ОСОБА_1 було заявлено 12 вимог немайнового характеру, отже судовий збір за подання касаційної скарги в цій частині становить 25 766,40 грн (2684 х 0,4 х 12 х 200%).

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров