Рішення

від 05.12.2024 по справі 307/2891/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/2891/24

Провадження № 2/307/704/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Бряник М.М.,

секретаря судового засідання Немеш Д.І.,

за участю:

представника позивача, прокурора - Білов О.О.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою виконувача обов`язків Тячівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України звернулися в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Посилається на те, що вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в тому, що він 01 жовтня2020 року, близько 20 години 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Mersedes», моделі «Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 , діючи всупереч вимогам п.п.12.3, 1.10 (в частині тлумачення поняття «небезпека для руху») Правил дорожнього руху, якими передбачено, зокрема: п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди; 1.10 - «терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: ... небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об?єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу, чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитись», проїжджаючи по вулиці Джона Леннона в с. Калини, Тячівського району, рухаючись по правій смузі руху у напрямку смт. Дубове, Тячівського району, напроти будинку №146, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, своєчасно не застосував гальмування для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з пішоходом ОСОБА_2 , який в той момент пішки переходив проїжджу частину дороги, в результаті чого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми правої половини грудної клітки, перелому 3, 4, 5, 6, 7 ребер, підшкірної емфіземи, гідропневмотораксу, пневмомедіастінуму, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому обох кісток правої гомілки у верхній третині, гемартрозу правого колінного суглобу, забійної рани лобної ділянки голови справа, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення.

В зв?язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради в травматологічному відділенні 12 ліжко-днів, а саме у період з 01 жовтня 2020 року по 13 жовтня 2020 року та на його лікування були понесені витрати у розмірі 28805, 52 грн.

Вказує, що ці витрати на лікування ОСОБА_2 понесені із надходжень, що надійшли від Національної служби охорони здоров`я. Факт отримання потерпілим тілесних ушкоджень та його перебування на стаціонарному лікуванні знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із суспільно-небезпечним діянням, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та кримінально-караними діями ОСОБА_1 .

На обґрунтування підстав для представництва інтересів держави прокурор зазначив, що невідшкодування витрат, здійснених за рахунок державного та місцевого бюджетів на стаціонарне лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 , негативно впливає на фінансування лікування інших хворих, унаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій. Однак ні Національною службою здоров`я України, ні КНП "Тячівська районна лікарня", ні Тячівською міською радою, як органами, уповноваженими державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо стягнення заподіяної шкоди не вживались ні під час розгляду кримінального провадження у суді, ні у порядку цивільного судочинства.

Просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров`я України із зарахуванням коштів до державного бюджету на розрахунковий рахунок UA978999980313080115000026011, ГУК у м.Києві/Шевченківський район/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у розмірі 25805 гривень 52 копійки.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 05 грудня 2024 року у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, клопотанні про витребування доказів та залучення до участі у справі співвідповідача - відмовлено.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник Національної служби здоров`я України будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Представник комунального некомерційного підприємства "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову. Вказував на недоведеність позивачем заявлених до відшкодування сум та просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що вироком Тячівського районного суду Закарпатської області ухваленим Тячівським районним судом Закарпатської області 22.06.2022 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.286 КК України та обрано покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року та шість місяців не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Вказаним вироком ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 01 жовтня2020 року, близько 20 години 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «Mersedes», моделі «Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 , діючи всупереч вимогам п.п.12.3, 1.10 (в частині тлумачення поняття «небезпека для руху») Правил дорожнього руху, якими передбачено, зокрема: п.12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди; 1.10 - «терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення: ... небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об?єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу, чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитись», проїжджаючи по вулиці Джона Леннона в с. Калини, Тячівського району, рухаючись по правій смузі руху у напрямку смт. Дубове, Тячівського району, напроти будинку №146, маючи можливість оцінити дорожні умови та дорожню обстановку, своєчасно не застосував гальмування для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення з пішоходом ОСОБА_2 , який в той момент пішки переходив проїжджу частину дороги, в результаті чого потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми правої половини грудної клітки, перелому 3, 4, 5, 6, 7 ребер, підшкірної емфіземи, гідропневмотораксу, пневмомедіастінуму, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритого перелому обох кісток правої гомілки у верхній третині, гемартрозу правого колінного суглобу, забійної рани лобної ділянки голови справа, які відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення і знаходяться в прямому причинному зв`язку з діями ОСОБА_1 (а.с.15-20).

Із довідки видатків на лікування хворого, виданої КНП "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради б/н вбачається, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні КНП "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради 12 ліжко-днів, а саме з 01 жовтня 2020 року по 13 жовтня 2020 року, і сума видатків на його лікування становить 25 805 грн. 52 коп. (а.с. 24).

Згідно довідки КНП "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради № 139/01-20 від 11 червня 2024 року, та №457/01-20 від 14.10.2024 вбачається, що витрати пов`язані з лікування ОСОБА_2 були понесені безпосередньо КНП «Тячівською районною лікарнею» Тячівської міської ради із надходжень, що надійшли від Національної служби здоров`я України. До складу накладних витрат (або непрямих витрат), які не можна безпосередньо віднести до конкретної послуги, але необхідні для функціонування підприєства та враховуються у вартість лікування хворого відносяться алміністратвині послуги, виробничі витрати та інші витрати (а.с. 25-26, 80).

Зі змісту п. 1.1 статуту комунального некомерційного підприємства "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради Закарпатської області вбачається, що підприємство є лікарняним закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерціним підприємством, що надає послуги вторинної медичної допомоги будь-яким особам в поярдку та на умовах, встановлених законодавством України та цим статутом (а.с. 33-46).

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 77 ЦПК Україн предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 3 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у визначеному законом порядку.

Згідно ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової та (або) моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння. Особа, яка не пред`явила цивільного позову у кримінальному провадженні, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 07 липня 1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" у кримінальному судочинстві відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого може покладатися тільки на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.2 ст.1191 ЦК України держава має право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.

Частинами 1 та 3 ст.1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Положеннями п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 №545, передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Судом встановлено, що витрати на лікування ОСОБА_2 понесені із надходжень, що надійшли від Національної служби охорони здоров`я. Факт отримання потерпілим тілесних ушкоджень та його перебування на стаціонарному лікуванні знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із суспільно-небезпечним діянням, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та кримінально-караними діями ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позову прокурора в інтересах держави щодо стягнення з ОСОБА_1 витрат медичного закладу на стаціонарне лікування потерпілого, у зв`язку з чим такі позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушено, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Подібний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цc18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 73), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18, пункт 80), від 05 грудня 2018 року у справах № 522/2202/15-ц (провадження № 14-132цс18, пункт 61), № 522/2201/15-ц (провадження № 14-179цс18, пункт 62) та № 522/2110/15-ц (провадження № 14-247цс18, пункт 61), від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 (провадження № 14-194цс19, пункт 71), від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-27-цс19, пункт 134), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс-19, пункт 51), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17-ц (провадження № 14-448цс19, пункт 28).

Щодо застосування строків позовної давності, заявлених відповідачем суд зазначає, що вирок у кримінальному провадженні №307/3482/20 від 22.06.2024 щодо відповідача у справі набрав законної сили 22.07.2022. Крім цього відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений Цивільним кодексом України, зупиняється на строк дії такого стану, а відтак трирічний строк позовної давності не сплив.

Відповідно до ч. 1, та ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в користь держави Україна судовий збір у розмірі 3028 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 82, 133, 141, 142, 206, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.1166, 1191, 1206 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву виконувача обов`язків Тячівської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради, про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної служби здоров`я України грошові кошти у сумі 25805,52 (двадцять п`ять тисяч вісімсот п`ять гривень п`ятдесят дві копійки) витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, які перерахувати в дохід державного бюджету на розрахунковий рахунок: UA978999980313080115000026011, ГУК у м. Києві/Шевченківський район/24060300, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір у розмірі 3028 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Виконувач обов`язків керівника Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області, Фістер О.М., адреса місця розташування: м. Тячів вул. Незалежності, 27, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 02909967 в інтересах держави в особі: Національної служби здоров`я України, адреса місця розташування: м. Київ, проспект Степана Бандери, 19, код ЄДРПОУ 42032422.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради, адреса місця розташування: м. Тячів, вул. Нересенська, 48, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 01992682.

Дата складення повного судового рішення 10 грудня 2024 року.

Головуючий М.М. Бряник