Справа №463/10611/24
Провадження №2/463/2078/24
УХВАЛА
про самовідвід
11 грудня 2024 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судових засідань Онишкевича О.І.,
вивчивши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про визнання незаконним звільнення, скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі, -
встановив:
позивач звернувся 14 листопада 2024 року в суд із позовом про визнання незаконним звільнення з посади доцента кафедри терапевтичної стоматології та скасувати наказ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького від 8 жовтня 2024 року №428/кз/тр «Про звільнення з роботи ОСОБА_2 », просить поновити його на посаді доцента кафедри терапевтичної стоматології та скасувати наказ Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького шляхом визнання продовженим на новий термін (5 років) Контракту з педагогічним закладом освіти, що є у загальнодержавній власності, який був укладеним між ЛНУ ім. Данила Галицького та ОСОБА_1 від 12 жовтня 1999 року №564.
Крім того, 14 листопада 2024 року, 26 листопада 2024 року, 29 листопада 2024 року, 4 грудня 2024 року позивачем подано заяви про забезпечення вказаного позову.
А також 26 листопада 2024 року, 29 листопада 2024 року та 4 грудня 2024 року позивачем подано заяви про забезпечення доказів у даній справі.
11 грудня 2024 року після ряду самовідводів та відводу інших суддів Личаківського районного суду м. Львова за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи таку передано для розгляду судді Стрепку Н.Л. (справа №463/10611/24; провадження №2/463/2078/24, №2-з/463/84/24, №2-з/463/85/24, №2-з/463/87/24, №2-з/463/88/24, №2-з/463/91/24, №2-з/463/92/24).
Водночас,11грудня 2024року головуючимсуддею СтрепкомН.Л.подано заявупро самовідвід,яку мотивуєтим,що позивач у вказаній справі ОСОБА_1 призначений присяжним в Личаківському районному суді м. Львова та брав участь разом з суддею Стрепком Г.Л. як присяжний у розгляді цивільної справи №463/2503/18, провадження №2-о/463/1/22, у зв`язку з чим у даній справі представником відповідача вже заявлявся відвід іншому судді Личаківського районного суду м. Львова, а також оскільки з вказаних мотивів судді заявлявся відвід представником відповідача у цивільній справі №463/10274/23, а тому з врахуванням обмежених строків розгляду заяв про забезпечення позову та про забезпечення доказів, з метою забезпечення розумних строків розгляду справи судом та уникнення будь яких сумнівів у стороннього спостерігача щодо безсторонності суду під час розгляду даної справи заявляє самовідвід.
Із врахуванням положень ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про самовідвід без повідомлення учасників справи.
Оглянувши матеріали справи та заяви про самовідвід, суд приходить до наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. При цьому питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (ч. 9 ст. 40 ЦПК України).
Так згідно з п. 5 ч. 1 ст. 36 Цивільного процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
На підставі ч. 1 ст. 39 Цивільного процесуального кодексу України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Окрім того відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Згідно з правовими позиціями, висловленими у рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ), який констатує порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР (далі - Конвенція), де зазначено, що кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого кримінального обвинувачення має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
В рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.
Так з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 згідно з ухвалою Львівської міської ради від 25 травня 2023 року №3153 та відповідного додатку до неї (затвердженого списку присяжних) призначений присяжним в Личаківському районному суді м. Львова строком на 3 роки, а відтак бере участь в розгляді та вирішенні визначеної чинним законодавством відповідної категорії судових справ колегіальним складом суду разом із суддями Личаківського районного суду м. Львова.
При цьому суддею Стрепком Н.Л. як головуючим суддею за участі ОСОБА_1 як присяжного здійснювався розгляд цивільної справи №463/2503/18, провадження №2-о/463/1/22, за заявою ОСОБА_3 , заінтересовані особа: Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки і піклування, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки і піклування про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, та 9 вересня 2022 року судом у даній справі постановлено ухвалу про залишення заяви без розгляду.
Ухвалою суду від 30 листопада 2023 року у справі №463/10274/23 за позовом ОСОБА_1 доЛьвівського національногомедичного університетуім.Данила Галицькогопро визнаннянезаконними таскасування наказів,поновлення нароботі булозадоволено заяву представника відповідача Львівського національногомедичного університетуім.Данила Галицького про відвід судді Стрепка Н.Л. від розгляду вказаної справи з наведених вище мотивів, оскільки представник відповідача вказував, що дані обставини викликають у відповідача сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Стрепка Н.Л. під час розгляду справи.
Окрім того в поданій до суду через систему «Електронний суд» заяві про відвід судді Жовніра Г.Б. представник Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Мікуш З.В. вказала, що в відповідача наявні сумніви в об`єктивності та неупередженості також і інших суддів Личаківського районного суду м. Львова під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 , оскільки останній призначений присяжним у даному суді.
Враховуючи вказане, оскільки наведені вище в заяві про самовідвід обставини в очах стороннього спостерігача дійсно можуть сприйматись як такі, що впливають на здатність судді прийняти незалежне рішення у справі, з метою забезпечення справедливого і публічного розгляду справи незалежним і безстороннім судом, а також з метоюуникнення будь-якихсумнівів щодобезсторонності судупід часрозгляду даноїсправи,суд приходить до висновку, що заяву про самовідвід слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, -
ухвалив:
заяву судді Стрепка Назара Любомировича про самовідвід задовольнити.
Відвести головуючого суддю Стрепка Назара Любомировича від розгляду цивільної справи №463/10611/24 за позовом ОСОБА_1 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького про визнання незаконним звільнення, скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі, а також заяв ОСОБА_1 про забезпечення позову та про забезпечення доказів у даній справі.
Матеріали справи передати для повторного авторозподілу згідно положень ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Стрепко Н.Л.
Суд | Личаківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123684664 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Личаківський районний суд м.Львова
Стрепко Н. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні