Рішення

від 10.12.2024 по справі 742/1966/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/768/24

Єдиний унікальний № 742/1966/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року місто Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Ільченка О.І., за участю секретаря судових засідань Голушко Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Линовицької селищної ради, Пирятинської державної нотаріальної контори про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Береза О.П. звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії від 01.04. 2021 року та визнати за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування площею 1,9 га розташованої на території Линовицької селищної ради Прилуцького району /раніше Удайцівська сільська рада/ після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 .

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 . До складу спадщини входили грошові вклади та земельна ділянка, площею 3,79 га на території колишньої Удайцівської сільської ради /на даний час Линовицька селищна рада Прилуцького району/. 03.04.2006 року Пирятинською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади. Спадкоємцями першої черги за законом були позивач та мачуха позивача - дружина спадкодавця - ОСОБА_4 , яка також отримала відповідне свідоцтво про прийняття спадщини на грошові вклади. Крім того, ОСОБА_4 також отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,79 га, розташованої на території Удайцівської сільської ради, Прилуцького району, а ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право власності на частки земельної ділянки було відмовлено, оскільки відсутні правові підстави для його видачі, так як було відмовлено у наданні запитуваних відомостей, а саме надання витягу Державного земельного кадастру. Вважаючи таку постанову необґрунтованою, та такою, що порушує його законне право власності на земельну ділянку розміром 1,9 га, розташованої на землях нині Линовицької селищної ради позивач і звернувся до суду з даним позовом про її скасування та визнання за ним право власності на вище зазначену земельну ділянку в порядку спадкування після смерті батька.

Позивач у судове засідання не з`явився, проте його представник ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник Линовицької селищної ради у судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Пирятинська державна нотаріальна контора у судове засідання також не направила свого представника, проте надіслала заяву про розгляд справи у відсутності такого, при вирішенні питання щодо винесення рішення просить врахувати докази та відповідні документи.

У зв`язку з цим, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Також, у відповідності до положень статей 55, 124Конституції України та статті ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько Позивача - ОСОБА_3 . Після смерті якого Пирятинською державною нотаріальною конторою Полтавської області 17 жовтня 2005 року заведена спадкова справа № 429/2005, що вбачається із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 19.04.2024.

Відповідно до інформаційної довідки №1226 від 11.06.2024, наданої в.о. завідувача нотаріального архіву - державним нотаріусом Першої полтавської ДНК вбачається, що 17.10.2005 року Пирятинською державною нотаріальною конторою Полтавської області заведено спадкову справу №429 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

За відомостями зазначеної спадкової справи, спадщину після померлого ОСОБА_3 за законом прийняли ОСОБА_1 - син померлого та ОСОБА_4 дружина померлого.

За даною спадковою справою видано: Свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.04.2006 року за реєстровим № 420 на ім`я ОСОБА_3 (спадкове майно грошові вклади (1/2 ч.)); Свідоцтво про право на спадщину за законом від 03.04.2006 року зареєстровим № 421 на ім`я ОСОБА_4 (спадкове майно грошові вклади (1/2 ч.)); Свідоцтво про право на спадщину за законом від 11.09.2006 року за реєстровим № 1531 на ім`я ОСОБА_4 (спадкове майно - земельна ділянка (1/2 ч.)).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 квітня 2021 року, виданої державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області Репях Т.І. вбачається, що у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_6 , щодо майна свого батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на спадкове майно відмовлено. Оскільки, згідно матеріалів зазначеної спадкової справи спадкоємцями за законом, які прийняли спадщину, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є дружина спадкодавця ОСОБА_4 та син спадкодавця ОСОБА_1 . 03 квітня 2006 року, спадкоємцям на підставі їх заяв було видано свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові вклади в рівних частках. 11 вересня 2006 року ОСОБА_4 на підставі її заяви було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки площею 3,79 га, розташованої на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області.

Отже, недооформленою залишилася спадщина, що складається з 1/2 частки земельної ділянки площею 3,79 га, розташованої на території Удайцівської сщющої ради Прилуцького району Чернігівської області, кадастровий номер 7424189400:03:000:0299.

Державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області Репях Т І. було встановлено наступне: відповідно до п. 4.20 ст. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру.

Згідно листа Міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м.Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 10.03.2021 за № 29-25-0.181- 107/120-21 було відмовлено у наданні запитуваних відомостей, а саме надання витягу Державного земельного кадастру.

Отже, відповідно до п. 4.20 ст. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5, у ОСОБА_1 (прізвище якого зазначено - ОСОБА_7 ) для видачі свідоцтва про право на спадщину після його батька ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , правові підстави відсутні (а.с.26).

Відповідно до листа міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м.Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 10.03.2021 вбачається, що даним управлінням розглянуто запит Пирятинської державної нотаріальної контори про надання відомостей з Державного земельного кадастру від 10.02.2021 року № 429/2005/02-14 та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру повідомляємо про відмову у наданні запитуваних відомостей з таких підстав. Земельна ділянка з кадастровим номером 7424189400:03:000:0299 перенесена до архівного шару Національної кадастрової системи в зв`язку з тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1531 від 11.09.2006 року розроблено документацію із землеустрою та проведено розподіл даної земельної ділянки, згідно чого на частину успадкованої земельної ділянки проведено державну реєстрацію в Національній кадастровій системі від 09.09.2016 року (а.с.24).

Згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.02.2024 вбачається, що за інформацією наданою відділом № 2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області за ОСОБА_3 було зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №415715, яким посвідчено право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:0299 площею 3,79 га. Державний акт виданий на підставі розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації від 21.12.2004, № 445 в порядку паювання колишнього КСП «Удайцівське».

Підставою для поділу земельної ділянки 7424189400:03:000:0299 було свідоцтво про право на спадщину за законом с/с № 429 (2005 р.) р/р № 1531 від 11.09.2006, яке було видане державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області Батрак В.Г., відповідно до якого ОСОБА_4 отримала державний акт серії ЯГ №830173 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:0628.

На іншу 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7424189400:03:000:0299 правовстановлюючі документи не виготовлялися, державна реєстрація земельної ділянки не здійснювалася і кадастровий номер не присвоювався (а.с.25).

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України вбачається, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України).

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Згідно з п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат» до повноважень нотаріуса по вчиненню нотаріальних дій входить видача свідоцтв про право на спадщину.

Відповідно до ч.1ст.67 Закону України «Про нотаріат»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

У ст.49 Закону України «Про нотаріат» наведено перелік підстав, за яких нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно зіст.50 Закону України «Про нотаріат»нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України).

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , ним оскаржується постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.04.2021, виданої державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області Репях Т.І., а саме, у видачі йому свідоцтва (хоча у вказаній постанові зазначено особу не позивача, а ОСОБА_6 ) про право на спадщину на недооформлену спадщину, що складається з 1/2 частки земельної ділянки площею 3,79 га, розташованої на території Удайцівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, кадастровий номер 7424189400:03:000:0299, оскільки на іншу частину вище зазначеної земельної ділянки вже видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_4 , що також знайшло своє підтвердження з листа Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області. З якого вбачається, що підставою для поділу земельної ділянки 7424189400:03:000:0299 було свідоцтво про право на спадщину за законом с/с № 429 (2005 р.) р/р №1531 від 11.09.2006, яке було видане державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області Батрак В.Г., відповідно до якого ОСОБА_4 отримала державний акт серії ЯГ №830173 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424189400:03:000:0628. На іншу 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 7424189400:03:000:0299 правовстановлюючі документи не виготовлялися, державна реєстрація земельної ділянки не здійснювалася і кадастровий номер не присвоювався. Тому, на підставі вище викладеного вбачається, що оскаржувана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії була винесена неправомірно, а томі на підставі наданих у сукупності доказів підлягає скасуванню.

З приводу вимоги позивача про визнання за ним права власності на частину земельної ділянку в порядку спадкування площею 1,9 га розташованої на території Линовицької селищної ради Прилуцького району /раніше Удайцівська сільська рада/ після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його батька ОСОБА_3 суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.15 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, що і є в даному випадку , а статтею 16 цього ж Кодексу передбачено спосіб захисту цивільних прав, одним з яких і є визнання права.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, суд приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Верховний Суд у постанові від 02 червня 2022 року у справі № 602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

Статтею 1225 ЦК України передбачено спадкування права на земельну ділянку, та зазначено, що дане право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах.

Відповідно до вимог ст.1267 ЦК України передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, що і зазначено у позовній заяві, оскільки спір йде саме про 1/2 частину земельної ділянки розміром 1,9 га, на яку за законом претендує ОСОБА_1 ніяким чином не порушуючи прав і законних інтересів іншої спадкоємиці ОСОБА_4 , яка вже скористалася своїм правом та отримала свідоцтво про право власності на іншу частину спірної земельної ділянки.

Статтею 1268 частиною 5 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Тому, з врахуванням всіх вище перелічених норм Закону, суд вважаю за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку розміром 1,9 га, розташовану на землях Линовицької селищної ради /раніше Удайцівської сільської ради/, яка раніше належала спадкодавцю - ОСОБА_3 , тим самим задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.34, 49, 50, 67 Закону України «Про нотаріат», ст.3, 15, 16, 1216-1219, 1245, 1268-1270, 1296, 1297 ЦК України, ст.ст.12,81,258-259,263-265,273,354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов представника позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Линовицької селищної ради (вул..Шевченка, буд.1, смт.Линовиця Прилуцького району, код ЄДРПОУ 04412455) та Пирятинської державної нотаріальної контори (вул..Соборна, буд.42, м.Пирятин, Полтавської області) про скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та визнання права власності на земельну ділянку у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 квітня 2021 року, виданої державним нотаріусом Пирятинської державної нотаріальної контори Полтавської області Репях Т.І. скасувати.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, площею 1,9 га, розташованої на території Линовицької селищної ради Прилуцького району /раніше Удайцівська сільська рада/ після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його батька - ОСОБА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд або на апеляційне оскарження, якщо така заява або апеляційна скарга подані протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Олександр ІЛЬЧЕНКО