Постанова

від 10.12.2024 по справі 686/10139/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 686/10139/24

Провадження № 22-ц/4820/2271/24

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю представника апелянта адвоката Савченко О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2024 року, суддя Заворотна О.Л., за поданням приватного виконавця Лабчука Романа Михайловича про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Станкосервіс» про стягнення коштів за договором позики,

встановив:

Описова частина. Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2024 року приватний виконавець Лабчук Р.М. звернувся до суду із поданням про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.07.2024 року у справі №686/10139/24.

В обґрунтування заяви зазначив, що у нього на виконанні перебуває виконавче провадження №75804491 щодо примусового виконання виконавчого листа №686/10139/24, виданого на підставі вказаного судового рішення про стягнення з ТОВ «Станкосервіс» на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики від 01.09.2023 року в сумі 1000000 грн. та 5303 грн. судового збору.

22.08.2024 року на адресу приватного виконавця надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди на стадії виконання та мирова угода, в порядку ст. 434 ЦПК України. Посилаючись на викладені обставини заявник просив суд затвердити мирову угоду на стадії виконання рішення суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.11.2024 року в задоволенні заяви відмовлено.

Мотивуючи судове рішення суд зауважив, що мирова угода укладена не з метою реалізації права врегулювання конкретного спору, а відносно інших правовідносин,- щодо відчуження та набуття у власність майна, які не були предметом спору в даному судовому провадженні.

Від імені відповідача мирову угоду підписано директором товариства, разом з тим обсяг його повноважень згідно зі статутними документами приватним виконавцем не перевірявся, і з цього приводу суду документи не надані.

Умови мирової угоди, запропоновані сторонами, суперечать закону, так як за умовою мирової угоди, суд має визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, що в свою чергу не відповідає вимогам ЦК України.

В той же час, відповідач не скористався правом на відчуження будинку та повернення боргу позивачу за рахунок отриманих коштів або відчуження будинку на користь позивача у встановленому Законом порядку з проведенням оцінки майна, сплати всіх необхідних платежів та зборів на користь держави.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання приватного виконавця.

Узагальнення доводів апеляційної скарги.

На обґрунтування скарги апелянт вказав, що укладена між сторонами мирова угода відповідає чинному законодавству. Судом не зазначено, які саме положення мирової угоди суперечать закону, в чому полягають такі порушення та чи порушуються права або охоронювані законом інтереси інших осіб.

Процесуальні дії апеляційного суду.

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 18.11.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ухвалою суду від 18.11.2024 року справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи.

В суді представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення учасника справи та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Мотивувальна частина. Встановлені фактичні обставини справи.

Встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08.07.2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з ТОВ «Станкосервіс» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01.09.2023 в сумі 1000000 грн. та 5303 грн. судового збору.

08.08.2024 року на виконання означеного рішення суду Хмельницьким міськрайонним судом видано виконавчого листа.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області відкрито виконавче провадження ВП №75804491 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області №686/139/24 від 08.08.2024 про стягнення з ТОВ «Станкосервіс» на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики від 01.09.2023 в сумі 1000000грн. та 5303 грн. судового збору.

22.08.2024 року стягувач та боржник подали приватному виконавцю мирову угоду від 21.08.2024 року, за змістом якої вони домовилися про укладення мирової угоди на таких умовах:

1.1. На примусовому виконанні у приватного виконавця Лабчука Романа Михайловича знаходиться виконавче провадження №75804491 щодо стягнення з боржника на користь стягувана заборгованості за договором позики у розмірі 1000000 грн. та судового збору у розмірі 5303 грн., яке відкрите на підставі виконавчого листа, виданого Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.07.2024 року у цивільній справі №686/10139/24.

1.2. Боржник та стягувач, виходячи з положень ст. 434 ЦПК України, а також з метою мирного врегулювання існуючого спору, вирішили укласти цю мирову угоду в процесі виконання судового рішення, на підставі якого видано виконавчий лист, зазначений у п. 1.1. цієї мирової угоди, та врегулювати правовідносини наступним чином.

2.1. Боржнику належить на праві власності наступне нерухоме майно: житловий будинок (таунхаус), загальною площею 146,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2159479268104.

2.2. З метою погашення наявної станом на момент укладення даної мирової угоди заборгованості, що складає суму стягнутих з боржника на користь стягувача грошових коштів на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.07.2024 року у цивільній справі №686/10139/24 та які є предметом виконавчого провадження №75804491, боржник в добровільному порядку передає у власність стягувачу в рахунок погашення вказаної заборгованості наступне нерухоме майно: житловий будинок (таунхаус) загальною площею 146,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2159479268104.

2.3. Стягувач набуває право власності на: житловий будинок (таунхаус) загальною площею 146,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2159479268104.

2.4. Після затвердження Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області умов цієї мирової угоди та належного виконання сторонами обов`язків за нею, сторони вважають спір врегульованим і не матимуть одна до одної жодних вимог.

2.5. Мирова угода після затвердження її Хмельницьким міськрайонний судом Хмельницької області стає правовстановлюючим документом, на підставі якого стягувач здійснює державну реєстрацію належного їй права власності на майно, а саме: житловий будинок (таунхаус) загальною площею 146,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2159479268104.

2.6. Стягувач стверджує, що з моменту набрання чинності цією мировою угодою він відмовляється від примусового виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.07.2024 року у цивільній справі №686/10139/24, після чого виконавче провадження, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця Лабчука Романа Михайловича, підлягає закінченню.

2.7. Стягувач та боржник також домовилися, що наслідком набуття чинності цією мировою угодою відповідно до ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

3.1. Наслідки затвердження судом даної мирової угоди сторонам відомі та зрозумілі.

3.2. При укладанні цієї мирової угоди інтереси та законні права сторін не порушуються, а вони усвідомлюють значення своїх дій і можуть керувати ними, а також: не обмежені у праві укладати правочини; не визнані у встановленому порядку недієздатними (обмежено дієздатними); розуміють природу даної мирової угоди, а також свої права та обов`язки за мировою угодою; при укладенні мирової угоди відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які б мали істотне значення та були свідомо приховані нами.

3.3. Мирова угода укладається сторонами згідно зі справжньою їхньою волею, без будь-якого застосування фізичного чи психічного тиску. Мирова угода укладається на вигідних для сторін умовах і не є результатом впливу тяжких обставин. Мирова угода укладена з наміром створення відповідних правових наслідків (не є фіктивною). Мирова угода не приховує інший правочин (не є удаваною).

3.4. Боржник та стягувач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб, у тому числі й держави.

3.5. Дана мирова угода передається на затвердження до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та набуває чинності з моменту постановлення Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області ухвали про її затвердження.

3.6. Мирова угода має силу рішення суду та підлягає обов`язковому виконанню сторонами або в примусовому порядку відповідно до вимог чинного законодавства, та є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності стягувана на визначене даною мировою угодою майно та підлягає реєстрації у відповідних органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

3.7. Цю мирову угоду складено українською мовою у чотирьох оригінальних примірниках - по одному примірнику для кожної сторони, для приватного виконавця Лабчука Романа Михайловича та для Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, кожен з яких має однакову юридичну силу.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ст. 434 ЦПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала. Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених ст. 207 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених ст. 206 цього Кодексу.

Мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи, розподіляють спірні права та обов`язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Наслідком затвердження мирової угоди судом є припинення провадження по справі, а також встановлення, припинення чи зміна прав та обов`язків для сторін.

Згідно зі ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таким чином, виходячи із змісту ст. 207 ЦПК України, укладена в цивільному процесі мирова угода породжує права та обов`язки для осіб не тільки процесуальні, а й матеріальні. Тому мирова угода має матеріальний зміст, укладається і затверджується судом у відповідності до вимог не лише цивільного процесуального права, а й з урахуванням цивільного права.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності спорів з приводу її змісту під час виконання. Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору.

Таким чином, вирішуючи питання про затвердження мирової угоди, суд має врахувати, що умови мирової угоди не можуть суперечити закону, а також брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із таким затвердженням.

Метою мирової угоди є врегулювання спору між сторонами, а її умови можуть стосуватися лише прав та обов`язків сторін і предмету спору, тобто матеріально-правової вимоги позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Не може визнаватися судом мирова угода, умови якої не пов`язані зі спірними правовідносинами.

Мирова угода є різновидом зобов`язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 01.08.2018 року у справі №760/15287/15-ц та у постанові від 30.05.2018 року у справі №759/4103/16-ц.

Суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо її умови стосуються прав та обов`язків сторін, які не входять до предмету позову, а також, якщо умови мирової угоди суперечать закону.

Як вбачається зі змісту мирової угоди, сторони у справі шляхом укладення цієї угоди мають намір відчужити належне боржнику нерухоме майно на користь стягувача. Тобто, умови мирової угоди є вимогою про перехід права власності на нерухоме майно, тоді як предметом спору, за яким укладена мирова угода, є стягнення боргу за договором позики.

Правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із стягненням боргу, питання щодо визнання права власності на нерухоме майно не було предметом розгляду суду, тому не має правових підстав для затвердження мирової угоди, про що правильно вказав суд першої інстанції.

При вирішенні питання щодо затвердження мирової угоди цивільний процесуальний закон покладає на суд обов`язок перевірити, чи не суперечать умови мирової угоди закону, чи не порушують такі умови права, свободи та інтереси інших осіб.

Сторонами виконавчого провадження не було надано суду першої інстанції беззаперечних доказів відсутності прав третіх осіб на житловий будинок (таунхаус), загальною площею 146,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , наявності обтяжень на вказане майно, повноважень особи, яка підписала мирову угоду, на вчинення відповідних процесуальних дій, необхідності отримання дозволу учасника (ів) ТОВ «Станкосервіс» на відчуження належного юридичній особі майна за відповідну суму тощо.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та ТОВ «Станкосервіс» з наведеним змістом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими.

Судові витрати.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 грудня 2024 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова