Рішення

від 11.12.2024 по справі 320/45715/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року місто Київ № 320/45715/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус Універсал" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Папірус Універсал" (далі позивач, ТОВ "Папірус Універсал") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці (далі відповідач, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості від 06.11.2023 №UA100000/2023/000174/l.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням відповіді на відзив на позовну заяву зазначено, що з метою митного оформлення товарів позивачем подано митну декларацію від 27.10.2023 №23UA10006042761506 у якій митну вартість товару визначено за ціною договору. На підтвердження заявленої митної вартості надано належні та достатні документи, які підтверджують усі складові митної вартості.

Разом з цим, відповідачем належним чином не обґрунтовано причин витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості, а також оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів. У рішенні відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів.

Також відповідач не довів неможливості визначення митної вартості товару за основним методом та необхідності застосування резервного методу визначення митної вартості.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву вказав, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, в також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що були фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Додатково надані позивачем документи не спростували сумнівів митного органу.

За результатами проведених консультацій встановлено, що другорядні методи визначення митної вартості неможливо застосувати. Натомість, у митного органу наявна інформація, яка є підставою для застосування другорядного методу резервного методу.

Дослідивши докази, суд установив.

06.02.2023 між ТОВ "Папірус Універсал" (покупець) та компанією WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай) (продавець) укладено контракт відповідно до якого продавець продає, в покупець купує комплектуючі та напівфабрикати для виробництва за ціною, що вказується в інвойсі.

03.05.2018 для організації перевезення до України позивач уклав з ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (експедитор) договір транспортного експедирування №03.05.2018/30ОД.

02.05.2023 продавець надав позивачу прайс-лист.

22.05.2023 продавець виписав проформу інвойс №2230424 для оплати товарів на загальну суму 70.067,70 доларів США.

29.05.2023 позивач оплатив продавцю кошти в сумі 44 474,90 доларів США, що підтверджується Swift повідомленням №011262814.

26.07.2023 продавець надав позивачу комерційний № WZT23LKK073 на відвантаження товарів за ціною 37 773,30 доларів США, а також пакувальний лист на товари до комерційного інвойсу №WZT23LKK073.

27.07.2023 позивач оплатив продавцю кошти в сумі 23 049 доларів США, що підтверджується Swift повідомленням №№011262538.

01.08.2023 продавець додатково виписав проформу інвойс №2230430 для оплати товарів на загальну суму 49 853,15 доларів США.

18.08.2023 позивач надав експедитору ТОВ «ТАНІТ ГРУП» заявку №230702T-1PU на транспортування та експедирування своїх вантажів в одному контейнері від двох продавців, а саме по вказаному контракту з компанією WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай), а також по контракту з компанією JIAXING TEXSON TEXTILE CO.,LTD. (Китай).

Також 18.08.2023 для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація №310120230517276747 за ціною 37 773,3 доларів США, що відповідає ціні товарів, вказаних у комерційному інвойсі №WZT23LKK073.

23.08.2023 на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №23C3303A0053/002198.

25.08.2023 компанія WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD передала товари перевізнику для доставки в Україну та одержала, як підтвердження передачі своїх товарів, коносамент № QN23080021B. В цей же день компанія JJAXING TEXSON TEXTILE CO., LTD. (Китай) також передала товари перевізнику для доставки в Україну та одержала, як підтвердження передачі товарів, коносамент № QN23080021А. Товари від цих продавців були поміщені в один контейнер. В подальшому перевізник виписав один рахунок для оплати позивачем послуг по транспортуванню товарів від обох продавців.

05.09.2023 позивач оплатив продавцю кошти в сумі 44 983,87 доларів США, що підтверджується Swift повідомленням №011269016.

Загальна сума перерахованих продавцю коштів становить 112 507,77 доларів США.

08.09.2023 Радою сприяння міжнародній торгівлі Міжнародної торгівельної палати Китаю було оформлено свідоцтво №№233303ВО/004677, що підтверджує правдивість прайс- листа продавця.

21.09.2023 листом суднохідної лінії Мaersk позивача було повідомлено про заміну порту (розвантаження) з порту Gdansk (Польща) на порт Gdynia (Польща).

04.10.2023 оформлена транзитна декларація форми Т1 №23PL321030NU66Y2R1, як документи, що застосовується для товарів, які перетинають територію Євросоюзу транзитом як гарантія доставки товару до місця призначення.

09.10.2023 експедитор ТОВ «ТАНІТ ГРУП» для підтвердження витрат на транспортування товарів виписав позивачу довідку про транспортні витрати №11980.2, а також надав рахунок №70091023005 для оплати позивачем транспортних та експедиційних послуг на загальну суму 143 587,10 грн.

27.10.2023 між позивачем та експедитором ТОВ «ТАНІТ ГРУП» був підписаний акт про надання транспортно-експедиційних послуг по рахунку №TG091023005 на загальну суму 143 587,10 грн.

Відповідно до залізничної накладної УМВС від 10.10.2023 № 31501565 товари були доставлені до Київської митниці.

27.10.2023 позивач подав відповідачу митну декларацію №№23UA10006042761506 додаток 22) для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту) на рівні 37 773,30 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації M23UA10006042761506 декларант додав наступні документи: контракт від 06.02.2023 №PU-296 між позивачем та компанією WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. (Китай); проформа інвойс від 22.05.2023 №2230424 для оплати товарів за ціною 70 067,70 доларів США; Swift повідомлення від 29.05.2023 про оплату товарів на суму 44 474,90 доларів США: комерційний інвойс від 26.07.2023 NWZT23LKK073 про відвантаження товарів за ціною 37 773,30 доларів США; пакувальний лист до комерційного інвойсу від 26.07.2023 №WZT23LKK073; прайс лист продавця від 02.05.2023 щодо ціни товару; митна декларація Китаю від 18.08.2023 №310120230517276747 за ціною товарів 37 773,3 доларів США; сертифікат походження товару від 23.08.2023 №23C3303A0053/00219R; договір транспортного експедирування від 03.05.2018 №03.05.2018/30ОД між позивачем та ТОВ «ТАНІТ ГРУП»; коносамент від 25.08.2023 № QN23080021В про передачу товарів перевізнику; довідка експедитора ТОВ «ТАНІТ ГРУП» про транспортні витрати від 09.10.2023 №11980.2; залізнична накладна УМВС від 10.10.2023 № 31501565; транзитна декларація форми Т1 від 04.10.2023 №23PL321030NU66Y2R1; договір про надання послуг митного брокера від 12.08.2019 №120819.

28.10.2023 під час митного оформлення Київською митницею направлено електронне повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, у якому необґрунтовано зобов`язав декларанта надати додаткові документи, а саме: транспортні (перевізні) документи від місця завантаження товару до місця призначення та документи, що містять відомості про вартість перевезення, навантаження оцінюваних товарів у повному обсязі, передбачені положеннями наказу №599 та договори на транспортування, зокрема і документи від безпосередніх перевізників, передбачені статтею 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі Закон №1955-IV); якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, на 100% передплату товару. інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару у повному обсязі; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення з перекладом.

28.10.2023 позивач направив до митного органу для підтвердження митної вартості додаткові документи: рахунок від 09.10.2023 № TG091023005, виданий експедитором ТОВ "ТАНІТ ГРУП" для оплати позивачем транспортно-експедиторських послуг в сумі 143 587,10 грн: заявка від 18.08.2023 №2230702T-1PU, що видана позивачем експедитору ТОВ "ТАНІТ ГРУП" на транспортування та експедирування вантажів, як додаток до договору №03.05.2018/30ОД від 03.05.2018; акт про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.10.2023 №TG091023005 в розмірі 143 587,10 грн; додаткова угода від 16.06.2023 № 1 до договору транспортного експедирування від 03.05.2018 03.05.2018/30ОД; підтвердження оплати постачальнику Swift повідомлення від 27.07.2023 №011262538 та від 05.09.2023 №011269016; комерційний інвойс від 11.09.2023 № WZT23LKK074, на другу частину замовлення від постачальника WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD за ціною 74 734,47 доларів США; пакувальний лист до комерційного інвойсу від 11.09.2023 № WZT23LKK074 на другу частину замовлення від постачальника WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO, LTD; проформа інвойс № 2230430 від 01.08.2023; прайс лист від 11.07.2023 завірений Китайською радою з просування міжнародної торгівлі Міжнародною торговою палатою Китаю; переклад експортної декларації відправника товарів від 18.08.2023 № 310120230517276747; лист-повідомлення від судохідної лінії Maersk від 21.09.2023 щодо зміни порту розвантаження на GCT Gdynia Container Terminal з перекладом; лист від 31.10.2023 № 3110-1 експедитора ТОВ "ТАНІТ ГРУП" щодо вартості транспортування вантажу в контейнері; лист Maersk Ukraine Ltd б/н щодо перевезень.

06.11.2023 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000174/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів тасьма для папок за резервним методом із наступного розрахунку: 4,27 доларів США за кг. Джерело інформації: МД від 14.09.2023 № 23UA10039071324108.

06.11.2023 Київська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №JA100060/2023/000850.

06.11.2023 з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №23UA10006042861609, по якій були додатково сплачені митні платежі на загальну суму 87 439,55 грн.

ТОВ "Папірус Універсал" не погоджується із вказаним рішенням, вважає таке рішення протиправними, а тому звернулось до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов з наступних висновків.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МК України) митна вартість товарів які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами 4 та 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 1 та 2 статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зазначене відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна.

Відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

При цьому, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17, від 24.10.2019 у справі № 815/7158/15.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 у справі № 815/5838/17 перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України. Декларант під час митного оформлення імпортованого товару зобов`язаний надати такі документи для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно з основним методом (ціною договору). Повноваження контрольного органу витребувати додаткові документи стосується лише тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх документів, визначених статтею 53 цього Кодексу.

У постанові від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625 Верховний Суд зауважив, що Митний орган у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Водночас наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Саме на митний орган покладено обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їхньої перевірки на підставі наданих декларантом документів, зокрема, надання яких може усунути сумніви в достовірності цих відомостей, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей.

У постанові від 20.03.2020 у справі № 480/4423/18 Верховний Суд зазначив, що неподання декларантом документів, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України, не призводить до негативних правових наслідків. Неподання таких документів може зумовити відмову в митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митної вартості товарів, якщо в контрольного органу будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Встановлено, що в якості підстав для прийняття оскаржуваного рішення відповідач вказав, що:

1) До митного оформлення для підтвердження транспортних витрат надана довідка про транспортні витрати від 09.10.2023 № 11980.2 від компанії ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та договір транспортного експедирування від 03.05.2018 № 03.05.2018/30ОД, укладений між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «Папірус Універсал».

Відповідно п. 2.4.2 договору частиною договору є заявка, яка надається клієнтом експедитору. Разом із тим, така заявка до митного оформлення не надано, отже не можливо проаналізовано маршрут та вартість перевезення та перевірити повноту декларування витрат на транспортування.

У довідці надані витрати на морський фрахт від порту NINGBO до порту GDYNIA. Разом із тим, згідно із коносаментом від 25.08.2023 № QN23080021В портом прибуття с GDANSK Отже, наявні розбіжності, які мають вплив на складові митної вартості, зокрема про вартість перевезення. Також, згідно залізничної накладної від 10.10.2023 № 31501565 відвантаження здійснювалось з м. Гливице порт Медика, що суперечить зазначеному у довідці маршруту транспортування порт Гдиня м/п Мостиська-Пшемисль.

Також, не надано документів, передбачених Наказом № 599 та Законом №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», зокрема: рахунків на фрахт, на навантажувально-розвантажувальні роботи у порту прибуття, відомостей щодо зберігання у порту, переміщення між портом GDANSK та м. Гливице порт Медика, навантаження на залізничний склад, інших документів, в тому числі і платіжних документів, як від експедитора так і від осіб, залучених до перевезення, зокрема транспортних організацій, зазначених у залізничній накладній від 10.10.2023 № 31501565. Тобто, не надано документів від осіб (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування.

2) Декларантом до митного оформлення надано банківській платіжний документ від 29.05.2023 щодо оплати на суму 44474,9 дол. США із посиланням у графі 70 на проформу-інвойс від 22.05.2023 № 2230424. Сума проформи-інвойсу 70067,70 дол. США, сума інвойсу від 26.07.2023 № WZT23LKK073 складає 37773,36 дол. США, разом із тим, сума оплати складає 44474,9 дол. США. Отже, не виконано умови щодо 100% передплати згідно проформи-інвойсу, на який посилається банківський документ. Відсутність належних банківських документів про оплату товару, що визначено положеннями Контракту, с підставою що унеможливлює визначення митної вартості за основним методом відповідно до ст. 58 Кодексу.

3) Наданий прайс-лист є пропозицією конкретному покупцю.

4) Митна декларація країни відправлення містить номер коносаменту, який не надано до митного оформлення.

5) За результатами перевірки встановлено декларування ідентичних товарів за вищою митною вартістю.

У відзиві на позовну заяву відповідач додатково зазначає, що вартість перевезення, зазначена у заявці від 18.08.2023 № 2230702T-1PU до договору транспортного експедирування від 03.05.2018 № 03.05.2018/30ОД складає 143587,10 грн, що відповідає вартості, яка зазначена у акті про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.10.2023 №. TG091023005. Разом із тим, враховуючи, що Заявка складена до початку перевезення, а за результатами вивчення маршруту та особливостей перевезення встановлено наявність перевантаження з судна «ALEXANDER» на судно «BAY MAJESTIC MAERSK», зміна маршруту транспортування з порту прибуття Гданськ на Гливице, витрати на оренду контейнера та інші витрати, зокрема на зберігання товарів, суми на додаткові витрати на маршруті транспортування не відображені у рахунку від 09.10.2023 № TG091023005 та акті про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.10.2023 №. TG091023005. Між цим, и 3.1 Договору встановлено, що у разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, зокрема щодо оплати штрафів та проведення інших платежів в інтересах Клієнта, Експедитор виставляє Клієнту додатковий рахунок та документи, які підтверджують такі витрати. Відповідно до додаткової угоди від 16.06.2023 № 1 до Договору оплата транспортних послуг здійснюється протягом 10 днів з дня вивантаження товару. Відповідно до п. 3.7 Договору по закінченню надання послуг Експедитор оформлює акт прийому здачі наданих послуг, що підтверджує факт належного надання послуг з перевезення. Враховуючи, що на момент митного оформлення вже наданий акт виконаних робіт від 27.10.2023, оплата за перевезення на момент винесення рішення мас відбутися. Разом із тим, не надано документів на оплату транспортних послуг, у відповідності до вимог до наказу Міністерства фінансів України № 599 від 24.05.2012.

Щодо вказаних доводів відповідача суд зазначає наступне.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду, який висловлений у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ / докази, яким / -ми має бути підтверджений розмір витрат на перевезення, то такі витрати можна підтвердити будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид таких доказів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд зауважує, що відповідач не довів заниження розміру витрат, зазначених у довідці про транспортні витрати, зокрема, що витрати на транспортування одного контейнера є заниженими або дійсна вартість транспортування за вказаним маршрутом згідно з інформацію з автоматизованої інформаційної системи (CAIC) Держмитслужби є нижчою.

За змістом норм Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, зокрема, обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування.

Відповідно до наданого відповідачу листа-повідомленням від суднохідної лінії Maersk від 21.09.2023 через проблеми із затримкою причалу та обмежену доступність робочої сили, судно буде переправлено на контейнерний термінал GCT Gdynia. Ці обставини були підтверджені у листі експедитора ТОВ "ТАНІТ ГРУП" від 31.10.2023 № 3110-1.

Тому, те, що у довідці надані витрати на морський фрахт від порту NINGBO до порту GDYNIA, а згідно із коносаментом від 25.08.2023 № QN23080021B портом прибуття с GDANSK, не свідчить про заниження митної вартості товару.

Відповідно до залізничної накладної від 10.10.2023 № 31501565 відвантаження здійснювалось з м. Главице порт Медика, що суперечить зазначеному у довідці маршруту транспортування порт Гдиня м/п Мостиська-Пшемисль.

Разом з цим, листом від 31.10.2023 № 3110-1, що був наданий відповідачу, експедитор ТОВ "ТАНІТ ГРУП" повідомив позивача, що з причини овербукінгу (заброньовано більше контейнерів до перевезення, чим може поміститися у судні) в лінії Maersk, було змінено судно для перевезення контейнера, а також змінено порт прибуття з Гданськ (Польща) на Гдиня (Польща). У вартість перевезення згідно з залізничною накладною № 31501565 входить доставка вантажу з порту Гдиня наземним транспортом до місця формування залізничного складу (залізничного терміналу) у м. Гливице (Польща).

Доводи відповідача про ненадання заявки на перевезення необґрунтовані та спростовуються фактом подання до митного оформлення заявки від 18.08.2023 №2230702T-1PU, що видана позивачем експедитору ТОВ "ТАНІТ ГРУП" на транспортування та експедирування вантажів, як додаток до договору №03.05.2018/30ОД від 03.05.2018.

Крім того, навіть відсутність заявки на перевезення не свідчить про наявність у митного органу підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів.

У постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 280/1746/19 зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17 вказав, що відсутність платіжних документів про оплату поставлених товарів має наслідком відстрочку платежу та не вказує на заниження платником митної вартості товару. Подані до митного оформлення товарів інвойси є розрахунково-платіжними документами, у яких покупцю виставляються суми до сплати, а також міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору.

Відтак, суд критично розцінює наведені доводи відповідача про те, що позивачем не виконано умови щодо 100% передплати згідно проформи-інвойсу, на який посилається банківський документ.

До того ж, згідно з банківським платіжним документом Swift повідомленням від 29.05.2023 №011262814 позивач сплатив продавцю 44 474,9 доларів США. Товари були переміщені через митний кордон на підставі інвойсу від 26.07.2023 №WZT23LKK073 за ціною 37 773,36 доларів США. Тобто, на час видання інвойсу товари були оплачені повністю.

Варто зауважити, що товари не були переміщені на підставі проформи-інвойсу від 22.05.2023 № 2230424, оскільки в ньому зазначено більше товарів (за ціною 70 067,70 доларів США), у той час як ввезено та заявлено до митного оформлення товарів за ціною комерційного інвойсу №WZT23LKK073.

Доводи відповідача про недоліки в оформленні наданого позивачем прайс-листа суд не розцінює як такі, що можуть свідчити про заниження митної вартості.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. По-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може вказувати на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Тому будь-які сумніви в правильності складання прайс-листа не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Ці ж висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 23.10.2020 у справі № 810/690/17 та від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17.

Суд критично розцінює доводи відповідача про те, що митна декларація країни відправлення містить номер коносаменту, який не надано до митного оформлення, адже за змістом статті 53 МК України митна декларація країни відправлення не є основними документами для підтвердження митної вартості. Врахування такого документа можливе у разі наявності неточностей чи суперечностей у «основних» документах, однак у даному випадку така умова не виконується, адже надані позивачем «основні» документи у повній мірі підтверджують заявлену ним митну вартість товару.

До того ж, як було зазначено вище, листом від 31.10.2023 № 3110-1 ТОВ "ТАНІТ ГРУП" повідомив позивача, що з причини овербукінгу в лінії Maersk, було змінено судно для перевезення контейнера.

У постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 Верховний Суд зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованою особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що заявлялись до митного оформлення ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної варт товарів.

Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обстави визначається в кожному конкретному випадку.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що висловлено, зокрема, в постанові від 31.03.2020 у справі № 826/12344/15.

З урахуванням наведеного у сукупності суд вважає, що надані позивачем документи підтверджують заявлену ним митну вартість товару, а доводи відповідача про недостатність наданих позивачем документів, наявність у таких документах недоліків та суперечностей не свідчать про заниження такої вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно із частиною 6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598).

Отже, із системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а, від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020, від 13.01.2022 у справі № 520/11061/2020.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що визначити митну вартість товару за другорядними методами виявилось неможливим у зв`язку з відсутністю у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Митну вартість визначено за резервним методом, взято за основу митну вартість товару, що зазначена у митній декларації від 14.09.2023 № 23UA10039071324108.

При цьому, в оскаржуваному рішенні не міститься порівняння характеристик товарів, які ввозились за митною декларацією декларацію від 27.10.2023 №23UA10006042761506 та митною декларацією від 14.09.2023 № 23UA10039071324108, умов поставки таких товарів. Відповідач не вказав кількість товарів, їх вартість, країну походження, на підставі яких правил згідно з Інкотермс були поставлені товари, що взяті за основу при коригуванні митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не довів необхідності та обґрунтованості визначення ціни товару за резервним методом.

Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про протиправність та необхідність скасування рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.11.2023 №UA100000/2023/000174/1.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 2 684 грн, а тому вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.11.2023 №UA100000/2023/000174/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Папірус Універсал» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Папірус Універсал» (місцезнаходження юридичної особи: 12601, Житомирська область, Брусилівський район, смт. Брусилів, вулиця Базарна, 25; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 40959684).

Відповідач Київська митниця (місцезнаходження юридичної особи: 03124, місто Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43997555).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.