Постанова

від 20.02.2025 по справі 320/45715/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/45715/23 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Штульман І.В.

суддів: Заїки М.М.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Папірус Універсал" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

08 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Папірус Універсал" (далі - позивач) звернулося в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Київської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000174/L від 06 листопада 2023 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000174/L від 06 листопада 2023 року. Стягнуто на користь ТОВ "Папірус Універсал" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір у розмірі 2684,00 гривень.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем, всупереч вимогам Митного кодексу (далі - МК) України, не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, Київська митниця подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що декларантом не надано у повному обсязі документів про 100% оплати за товар, висновку експертної організації, документів від осіб, залучених до перевезення оцінюваного товару, числових значень складових митної вартості у повному обсязі на всьому маршруті транспортування, прайс-лист для незалежних покупців, перекладу експортної митної декларації, отже декларант не скористався своїм правом, передбаченим статтею 52 МК України на підтвердження заявленої ним митної вартості та усунення розбіжностей.

Позивачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 21 лютого 2025 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року, колегія суддів дійшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, мотивуючи це слідуючим.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судом першої інстанції, що 06 лютого 2023 року між ТОВ "Папірус Універсал" (покупець) та компанією WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай) (продавець) укладено контракт відповідно до якого продавець продає, в покупець купує комплектуючі та напівфабрикати для виробництва за ціною, що вказується в інвойсі.

03 травня 2018 року, для організації перевезення до України, позивач уклав з ТОВ «ТАНІТ ГРУП» (експедитор) договір транспортного експедирування №03.05.2018/30ОД.

02 травня 2023 року продавець надав позивачу прайс-лист.

22 травня 2023 року продавець виписав проформу інвойс №2230424 для оплати товарів на загальну суму 70067,70 доларів США.

29 травня 2023 року позивач оплатив продавцю кошти в сумі 44474,90 доларів США, що підтверджується Swift повідомленням №011262814.

26 липня 2023 року продавець надав позивачу комерційний №WZT23LKK073 на відвантаження товарів за ціною 37773,30 доларів США, а також пакувальний лист на товари до комерційного інвойсу №WZT23LKK073.

27 липня 2023 року позивач оплатив продавцю кошти в сумі 23049 доларів США, що підтверджується Swift повідомленням №011262538.

01 серпня 2023 року продавець додатково виписав проформу інвойс №2230430 для оплати товарів на загальну суму 49853,15 доларів США.

18 серпня 2023 року позивач надав експедитору ТОВ «ТАНІТ ГРУП» заявку №230702T-1PU на транспортування та експедирування своїх вантажів в одному контейнері від двох продавців, а саме: по вказаному контракту з компанією WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай), а також по контракту з компанією JIAXING TEXSON TEXTILE CO.,LTD. (Китай).

Також, 18 серпня 2023 року для вивезення товарів із Китаю до України митними органами Китаю була оформлена митна декларація №310120230517276747 за ціною 37773,30 доларів США, що відповідає ціні товарів, вказаних у комерційному інвойсі №WZT23LKK073.

23 серпня 2023 року на товари, що вказані в комерційному інвойсі, був виписаний сертифікат походження №23C3303A0053/002198.

25 серпня 2023 року компанія WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD передала товари перевізнику для доставки в Україну та одержала, як підтвердження передачі своїх товарів, коносамент №QN23080021B. В цей же день компанія JJAXING TEXSON TEXTILE CO., LTD. (Китай) також передала товари перевізнику для доставки в Україну та одержала, як підтвердження передачі товарів, коносамент №QN23080021А. Товари від цих продавців були поміщені в один контейнер. В подальшому перевізник виписав один рахунок для оплати позивачем послуг по транспортуванню товарів від обох продавців.

05 вересня 2023 року позивач оплатив продавцю кошти в сумі 44983,87 доларів США, що підтверджується Swift повідомленням №011269016.

Загальна сума перерахованих продавцю коштів становить 112507,77 доларів США.

08 вересня 2023 року Радою сприяння міжнародній торгівлі Міжнародної торгівельної палати Китаю було оформлено свідоцтво №233303ВО/004677, що підтверджує правдивість прайс-листа продавця.

21 вересня 2023 року листом суднохідної лінії Мaersk позивача було повідомлено про заміну порту (розвантаження) з порту Gdansk (Польща) на порт Gdynia (Польща).

04 жовтня 2023 року оформлена транзитна декларація форми Т1 №23PL321030NU66Y2R1, як документ, що застосовується для товарів, які перетинають територію Євросоюзу транзитом як гарантія доставки товару до місця призначення.

09 жовтня 2023 року експедитор ТОВ «ТАНІТ ГРУП» для підтвердження витрат на транспортування товарів виписав позивачу довідку про транспортні витрати №11980.2, а також надав рахунок №70091023005 для оплати позивачем транспортних та експедиційних послуг на загальну суму 143587,10 грн.

27 жовтня 2023 року між позивачем та експедитором ТОВ «ТАНІТ ГРУП» був підписаний акт про надання транспортно-експедиційних послуг по рахунку №TG091023005 на загальну суму 143587,10 грн.

Відповідно до залізничної накладної УМВС від 10 жовтня 2023 року №31501565 товари були доставлені до Київської митниці.

27 жовтня 2023 року позивач подав відповідачу митну декларацію №23UA10006042761506 (додаток 22) для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту) на рівні 37773,30 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації M23UA10006042761506 декларант додав наступні документи: контракт від 06 лютого 2023 року №PU-296 між позивачем та компанією WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD. (Китай); проформа інвойс від 22 травня 2023 року №2230424 для оплати товарів за ціною 70067,70 доларів США; Swift повідомлення від 29 травня 2023 року про оплату товарів на суму 44474,90 доларів США: комерційний інвойс від 26 липня 2023 року NWZT23LKK073 про відвантаження товарів за ціною 37773,30 доларів США; пакувальний лист до комерційного інвойсу від 26 липня 2023 року №WZT23LKK073; прайс лист продавця від 02 травня 2023 року щодо ціни товару; митна декларація Китаю від 18 серпня 2023 року №310120230517276747 за ціною товарів 37773,30 доларів США; сертифікат походження товару від 23 серпня 2023 року №23C3303A0053/00219R; договір транспортного експедирування від 03 травня 2018 року №03.05.2018/30ОД між позивачем та ТОВ «ТАНІТ ГРУП»; коносамент від 25 серпня 2023 року №QN23080021В про передачу товарів перевізнику; довідка експедитора ТОВ «ТАНІТ ГРУП» про транспортні витрати від 09 жовтня 2023 року №11980.2; залізнична накладна УМВС від 10 жовтня 2023 року №31501565; транзитна декларація форми Т1 від 04 жовтня 2023 року №23PL321030NU66Y2R1; договір про надання послуг митного брокера від 12.08.2019 №120819.

28 жовтня 2023 року, під час митного оформлення, Київською митницею направлено електронне повідомлення про необхідність подачі додаткових документів, у якому необґрунтовано зобов`язав декларанта надати додаткові документи, а саме: транспортні (перевізні) документи від місця завантаження товару до місця призначення та документи, що містять відомості про вартість перевезення, навантаження оцінюваних товарів у повному обсязі, передбачені положеннями наказу №599 та договори на транспортування, зокрема і документи від безпосередніх перевізників, передбачені статтею 9 Закону України від 01 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі - Закон №1955-IV); якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, на 100% передплату товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару у повному обсязі; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення з перекладом.

28 жовтня 2023 року позивач направив до митного органу для підтвердження митної вартості додаткові документи: рахунок від 09 жовтня 2023 року №TG091023005, виданий експедитором ТОВ "ТАНІТ ГРУП" для оплати позивачем транспортно-експедиторських послуг в сумі 143587,10 грн: заявка від 18 серпня 2023 року №2230702T-1PU, що видана позивачем експедитору ТОВ "ТАНІТ ГРУП" на транспортування та експедирування вантажів, як додаток до договору №03.05.2018/30ОД від 03 травня 2018 року; акт про надання транспортно-експедиційних послуг від 27 жовтня 2023 року №TG091023005 в розмірі 143587,10 грн; додаткова угода від 16 червня 2023 року №1 до договору транспортного експедирування від 03 травня 2018 року №03.05.2018/30ОД; підтвердження оплати постачальнику Swift повідомлення від 27 липня 2023 року №011262538 та від 05 вересня 2023 року №011269016; комерційний інвойс від 11 вересня 2023 року №WZT23LKK074, на другу частину замовлення від постачальника WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO., LTD за ціною 74734,47 доларів США; пакувальний лист до комерційного інвойсу від 11 вересня 2023 року №WZT23LKK074 на другу частину замовлення від постачальника WENZHOU LAND PORT INTERNATIONAL TRADE CO, LTD; проформа інвойс №2230430 від 01 серпня 2023 року; прайс лист від 11 липня 2023 року завірений Китайською радою з просування міжнародної торгівлі Міжнародною торговою палатою Китаю; переклад експортної декларації відправника товарів від 18 серпня 2023 року №310120230517276747; лист-повідомлення від судохідної лінії Maersk від 21 вересня 2023 року щодо зміни порту розвантаження на GCT Gdynia Container Terminal з перекладом; лист від 31 жовтня 2023 року №3110-1 експедитора ТОВ "ТАНІТ ГРУП" щодо вартості транспортування вантажу в контейнері; лист Maersk Ukraine Ltd б/н щодо перевезень.

06 листопада 2023 року Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000174/1, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів тасьма для папок за резервним методом із наступного розрахунку: 4,27 доларів США за кг. Джерело інформації: МД від 14 вересня 2023 року №23UA10039071324108.

06 листопада 2023 року Київська митниця виписала картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №JA100060/2023/000850.

06 листопада 2023 року з врахуванням визначеної відповідачем митної вартості позивач заявив товари за митною декларацією №23UA10006042861609, по якій були додатково сплачені митні платежі на загальну суму 87439,55 грн.

Не погоджуючись рішенням відповідача про коригування митної вартості, ТОВ "Папірус Універсал" звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першої статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами першою - третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно частини першої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина сьома статті 55 МК України).

Положенням статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів було винесене відповідачем з посиланням на те, що позивачем до митного оформлення для підтвердження транспортних витрат надана довідка про транспортні витрати від 09 жовтня 2023 року №11980.2 від компанії ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та договір транспортного експедирування від 03 травня 2018 року №03.05.2018/30ОД, укладений між ТОВ «ТАНІТ ГРУП» та ТОВ «Папірус Універсал». Відповідно пункту 2.4.2 договору, частиною договору є заявка, яка надається клієнтом експедитору. Разом із тим, така заявка до митного оформлення не надана, отже не можливо проаналізовано маршрут та вартість перевезення та перевірити повноту декларування витрат на транспортування. У довідці надані витрати на морський фрахт від порту NINGBO до порту GDYNIA. Разом із тим, згідно із коносаментом від 25 серпня 2023 року №QN23080021В портом прибуття є GDANSK. Отже, наявні розбіжності, які мають вплив на складові митної вартості, зокрема про вартість перевезення. Також, згідно залізничної накладної від 10 жовтня 2023 року №31501565 відвантаження здійснювалось з м. Гливице порт Медика, що суперечить зазначеному у довідці маршруту транспортування порт Гдиня м/п Мостиська-Пшемисль. Також, не надано документів, передбачених Наказом №599 та Законом №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», зокрема: рахунків на фрахт, на навантажувально-розвантажувальні роботи у порту прибуття, відомостей щодо зберігання у порту, переміщення між портом GDANSK та м. Гливице порт Медика, навантаження на залізничний склад, інших документів, в тому числі і платіжних документів, як від експедитора так і від осіб, залучених до перевезення, зокрема транспортних організацій, зазначених у залізничній накладній від 10 жовтня 2023 року №31501565. Тобто, не надано документів від осіб (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування. Декларантом до митного оформлення надано банківській платіжний документ від 29 травня 2023 року щодо оплати на суму 44474,90 дол. США із посиланням у графі 70 на проформу-інвойс від 22 травня 2023 року №2230424. Сума проформи-інвойсу 70067,70 дол. США, сума інвойсу від 26 липня 2023 року №WZT23LKK073 складає 37773,36 дол. США, разом із тим, сума оплати складає 44474,90 дол. США. Отже, не виконано умови щодо 100% передплати згідно проформи-інвойсу, на який посилається банківський документ. Відсутність належних банківських документів про оплату товару, що визначено положеннями Контракту, є підставою, що унеможливлює визначення митної вартості за основним методом відповідно до статті 58 МК України. Наданий прайс-лист є пропозицією конкретному покупцю. Митна декларація країни відправлення містить номер коносаменту, який не надано до митного оформлення. За результатами перевірки встановлено декларування ідентичних товарів за вищою митною вартістю.

Крім того, апелянт зазначає, що вартість перевезення, зазначена у заявці від 18 серпня 2023 року №2230702T-1PU до договору транспортного експедирування від 03 травня 2018 року №03.05.2018/30ОД складає 143587,10 грн, що відповідає вартості, яка зазначена у акті про надання транспортно-експедиційних послуг від 27 жовтня 2023 року №TG091023005. Разом із тим, враховуючи, що Заявка складена до початку перевезення, а за результатами вивчення маршруту та особливостей перевезення встановлено наявність перевантаження з судна «ALEXANDER» на судно «BAY MAJESTIC MAERSK», зміна маршруту транспортування з порту прибуття Гданськ на Гливице, витрати на оренду контейнера та інші витрати, зокрема на зберігання товарів, суми на додаткові витрати на маршруті транспортування не відображені у рахунку від 09 жовтня 2023 року №TG091023005 та акті про надання транспортно-експедиційних послуг від 27 жовтня 2023 року №. TG091023005. Між цим, пунктом 3.1 Договору встановлено, що у разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, зокрема щодо оплати штрафів та проведення інших платежів в інтересах Клієнта, Експедитор виставляє Клієнту додатковий рахунок та документи, які підтверджують такі витрати. Відповідно до додаткової угоди від 16 червня 2023 року №1 до Договору оплата транспортних послуг здійснюється протягом 10 днів з дня вивантаження товару. Відповідно до пункту 3.7 Договору по закінченню надання послуг Експедитор оформлює акт прийому здачі наданих послуг, що підтверджує факт належного надання послуг з перевезення. Враховуючи, що на момент митного оформлення вже наданий акт виконаних робіт від 27 жовтня 2023 року, оплата за перевезення на момент винесення рішення має відбутися. Разом із тим, не надано документів на оплату транспортних послуг, у відповідності до вимог до наказу Міністерства фінансів України №599 від 24 травня 2012 року.

Згідно із правовими висновками Верховного Суду, які висловлені у постановах від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14 та від 19 листопада 2024 року по справі №420/23588/23, якщо закон не визначає доказ/докази, яким/-ми має бути підтверджений розмір витрат на перевезення, то такі витрати можна підтвердити будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид таких доказів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення товарів.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду звертає увагу, що відповідач не довів заниження розміру витрат, зазначених у довідці про транспортні витрати, зокрема, що витрати на транспортування одного контейнера є заниженими або дійсна вартість транспортування за вказаним маршрутом згідно з інформацію з автоматизованої інформаційної системи (CAIC) Держмитслужби є нижчою.

За змістом норм Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» експедитор має право, зокрема, обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування.

Відповідно до наданого відповідачу листа-повідомленням від суднохідної лінії Maersk від 21 вересня 2023 року через проблеми із затримкою причалу та обмежену доступність робочої сили, судно буде переправлено на контейнерний термінал GCT Gdynia. Ці обставини були підтверджені у листі експедитора ТОВ "ТАНІТ ГРУП" від 31 жовтня 2023 року №3110-1.

Отже, у довідці надані витрати на морський фрахт від порту NINGBO до порту GDYNIA, а згідно із коносаментом від 25 серпня 2023 року №QN23080021B портом прибуття є GDANSK, не свідчить про заниження митної вартості товару.

Відповідно до залізничної накладної від 10 жовтня 2023 року №31501565 відвантаження здійснювалось з м. Главице порт Медика, що суперечить зазначеному у довідці маршруту транспортування порт Гдиня м/п Мостиська-Пшемисль.

Разом з цим, листом від 31 жовтня 2023 року №3110-1, що був наданий відповідачу, експедитор ТОВ "ТАНІТ ГРУП" повідомив позивача, що з причини овербукінгу (заброньовано більше контейнерів до перевезення, чим може поміститися у судні) в лінії Maersk, було змінено судно для перевезення контейнера, а також змінено порт прибуття з Гданськ (Польща) на Гдиня (Польща). У вартість перевезення згідно з залізничною накладною №31501565 входить доставка вантажу з порту Гдиня наземним транспортом до місця формування залізничного складу (залізничного терміналу) у м. Гливице (Польща).

Доводи відповідача про ненадання заявки на перевезення необґрунтовані та спростовуються фактом подання до митного оформлення заявки від 18 серпня 2023 року №2230702T-1PU, що видана позивачем експедитору ТОВ "ТАНІТ ГРУП" на транспортування та експедирування вантажів, як додаток до договору №03.05.2018/30ОД від 03 травня 2018 року.

Крім того, навіть відсутність заявки на перевезення не свідчить про наявність у митного органу підстав, визначених частиною третьою статті 53 МК України, для сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товарів.

У постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року по справі №280/1746/19 зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, митниці не стосуються.

Верховний Суд у постанові від 10 травня 2023 року у справі №815/1780/17 вказав, що відсутність платіжних документів про оплату поставлених товарів має наслідком відстрочку платежу та не вказує на заниження платником митної вартості товару. Подані до митного оформлення товарів інвойси є розрахунково-платіжними документами, у яких покупцю виставляються суми до сплати, а також міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає помилковим твердження відповідача про те, що позивачем не виконано умови щодо 100% передплати згідно проформи-інвойсу, на який посилається банківський документ.

Згідно з банківським платіжним документом Swift повідомленням від 29 травня 2023 року №011262814 позивач сплатив продавцю 44474,90 доларів США. Товари були переміщені через митний кордон на підставі інвойсу від 26 липня 2023 року №WZT23LKK073 за ціною 37773,36 доларів США. Тобто, на час видання інвойсу товари були оплачені повністю.

Варто звернути увагу, що товари не були переміщені на підставі проформи-інвойсу від 22 травня 2023 року №2230424, оскільки в ньому зазначено більше товарів (за ціною 70067,70 доларів США), у той час як ввезено та заявлено до митного оформлення товарів за ціною комерційного інвойсу №WZT23LKK073.

Твердження відповідача про недоліки в оформленні наданого позивачем прайс-листа суд не розцінює як такі, що можуть свідчити про заниження митної вартості.

По-перше, прайс-лист не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів. По-друге, це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. По-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може вказувати на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

На законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який продавець може оформлювати в довільній формі та на власний розсуд. Тому будь-які сумніви в правильності складання прайс-листа не повинні впливати на висновок митного органу про необхідність коригування митної вартості товару.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року по справі №810/690/17 та від 10 травня 2023 року по справі №815/1780/17.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає помилковим твердження відповідача про те, що митна декларація країни відправлення містить номер коносаменту, який не надано до митного оформлення, адже за змістом статті 53 МК України митна декларація країни відправлення не є основними документами для підтвердження митної вартості. Врахування такого документа можливе у разі наявності неточностей чи суперечностей у «основних» документах, однак у даному випадку така умова не виконується, адже надані позивачем «основні» документи у повній мірі підтверджують заявлену ним митну вартість товару.

До того ж, як було зазначено вище, листом від 31 жовтня 2023 року №3110-1 ТОВ "ТАНІТ ГРУП" повідомив позивача, що з причини овербукінгу в лінії Maersk, було змінено судно для перевезення контейнера.

У постанові від 25 лютого 2020 року по справі №260/718/19 Верховний Суд зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованою особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що заявлялись до митного оформлення чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31 березня 2020 року по справі №826/12344/15.

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оспорюване рішення не містить, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження і визначення митної вартості товару за ціною договору.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Колегією суддів Шостого апеляційного адміністративного суду встановлено, що Київська митниця в графі 33 оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000174/L від 06 листопада 2023 року лише зазначила номер та дату митної декларації, використаної нею як джерело інформації при здійсненні коригування митної вартості товару, при цьому відповідач, усупереч вищезазначеним вимогам Правил, не навів жодних пояснень щодо зроблених ним коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що свідчить про протиправний характер оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року по справі №1.380.2019.001625, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що надані ТОВ "Папірус Універсал" разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, отже рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2023/000174/L від 06 листопада 2023 року не відповідає вимогам чинного законодавства і підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Доводи апеляційної скарги Київської митниці не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні та не можуть бути підставою для його скасування.

Судовою колегією враховується, що згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі №320/45715/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: М.М. Заїка

Ю.К. Черпак