Рішення

від 11.12.2024 по справі 320/34452/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 року справа №320/34452/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОСТУ" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОСТУ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА100060/2023/000004/2 від 25.01.2023

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100060/2023/000058 від 25.01.2023.

Ухвалою суду від 09.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін та визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості не визначено яких саме документів визначених положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не надав декларант. Разом з тим, витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірних рішеннях про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що оскільки в документах, які надані позивачем до митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. В якій він зазначив, що наведені відповідачем аргументи не спростовують доказів наведених у позовній заяві, проте відповідачем у відзиві наведені відомості, що не відповідають дійсності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 вересня 2019 року між Позивачем і компанією ZAOZHUANG JINFLEX RUBBERPLASTIC TECHNOLOGY CO., LTD (Китай) укладено Контракт №30/09-К з подальшими змінами і доповненнями, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купляє продукцію: фітінги, адаптери, муфти, а також інші супутні товари.

На виконання умов Контракту компанією ZAOZHUANG JINFLEX RUBBERPLASTIC ECHNOLOGY CO., LTD 17.10.2020 відвантажено на адресу позивача товар на підставі наступних товаросупровідних документів:

1.? ?Митна декларація країни відправлення №420120220000138201 від 13.01.2022.

2.? ?Міжнародна товаротранспортна накладна (CMR) №238880 від 11.01.2023.

3.? ?Контракт №30/09-К від 30.09.2019.

4.? ?Додаткова угода №1 від 24.12.2019.

5. Інвойс-фактура №FL008-080322 від 14.09.2022.

6.? ?Коносамент №TAOGDN00734 від 17.10.2022.

21 січня 2023 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Вишневе» Київської митниці Держмитслужби позивачем подана електронна митна декларація типу ІМ40 ДЕ, якій присвоєно №23UA100060401074U5.

Надалі, на адресу позивача надійшло повідомлення, відповідно до якого митний орган повідомив про те, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, митному органу не надано числові значення зазначених витрат які піддаються обчисленню та формують ціну товару.

На виконання вищезазначеного повідомлення позивачем, з метою підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару, додатково було надано наступні документи:

1) копія платіжного доручення від 18.08.2022;

2) копія платіжного доручення від 16.09.2022;

3) копія Договору про надання транспортно-експедиційних послуг №U25232 від 03.01.2021;

4)? ?копія Заявки на перевезення вантажу;

5) ?копія Рахунку на оплату Nє 239247 від 24.01.2023;

6) ?копія Митної декларації країни відправлення №420120220000138201;

7)? ?копія Прайс-листа;

8)? ?копія Листа №239247 від 22.02.2023.

25 січня 2023 року на адресу позивача надійшло Повідомленням про прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2023/000004/2.

Позивач, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, частиною першою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин третьої і четвертої статті 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частинами п`ятою і шостою статті 57 Митного кодексу України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статті 64 цього Кодексу (частина восьма статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої і другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, частиною другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої та третьої статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Так, частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другої-четвертої статті 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 804/16271/15, від 15 травня 2018 року №809/1260/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, подано до митного оформлення до Київської митниці митну декларацію, в якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною договору (контракту).

Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару, митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено невідповідність складових митної вартості.

Стосовно тверджень митного органу, які зроблені в оскаржуваному рішенні: наданий банківський платіжний документ на поставку товару не може слугувати належним доказом підтвердження митної вартості товару, суд зазначає, до митного оформлення за ЕМД №23UA1000604017840 від 21.01.2023 для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваної партії товару позивачем подано Інвойс-фактуру №JFL008-080322 від 14.09.2022.

У наданих до митного оформлення платіжних дорученнях, у графі 70 зазначається номер Контракту та Інвойсу-фактури які були надані - «Remittance Information PREPAYMENT FOR HOSES ACCORD. CONTRACT 30/09-K DD 30.09.2019, JFL008-080322 DD 16/08/2022».

Таким чином, декларантом виконано вимоги надання реквізитів зовнішньоекономічного договору (контракту), так і рахунку-фактури (інвойсу), згідно з якими здійснювалася оплата.

Стосовно тверджень відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні щодо заявлених декларантом митної вартості товарів на умовах поставки згідно з Інкотермс, на думку відповідача відсутній зв`язок позивача з особою, яка здійснює міжнародне перевезення, суд зазначає наступне.

Між Позивачем та ТОВ «Логістика ЮА» укладено Договір про надання транспортно-експедиційних послуг U25232 від 03.01.2021.

Відповідно до п.1.3. Договору, для належного виконання умов цього Договору Клієнт (яким по Договору виступає Позивач) доручає Експедитору укладати договори з третіми особами від імені Експедитора.

На виконання умов Договору, ТОВ «Логістика ЮА» укладено ряд договорів. До митного оформлення було надано договори укладені між Позивачем і ТОВ «Логістика ЮА», ТОВ «Мастер Трак» та ТОВ «Євроекопродукт», ТОВ «Євроекопродукт» та IMEX-GUMA.

У свою чергу, між ТОВ «Логістика ОА» та ТОВ «Мастер Трак» укладено Договір-заявку №15 на транспортне обслуговування.

Вказаний Договір-заявка №15 вважається договором у розумінні ст. 626 Цивільного кодексу України.

Таким чином прослідковується зв?язок між позивачем, як замовником послуг на транспортне експедирування/перевезення вантажі.

Позивачем було надано всі підтверджуючі документи які стосуються відносин декларанта та ТОВ «Логістика ЮА» як компанії відповідальної за організацію експедирування вантажу за спірною декларацією.

Суд погоджується з твердженням позивача, що на момент розмитнення послуги ТОВ «Логістика ЮА» ще не були оплачені, тому надати до розмитнення Акт виконаних робіт (наданих послуг), а також платіжне доручення про сплату виконаних робіт (наданих послуг) не було можливим.

Щодо тверджень митного органу, що надана роздруківка документу з країни відправлення №420120220000138201, не є копією митної декларації країни відправлення, як цього вимагається ч. 3 ст.53 Кодексу, суд зазначає наступне.

Так, надана митна декларація країни відправлення №420120220000138201 до розмитнення містить всю необхідну інформацію для підтвердження складових митної вартості. В ній міститься посилання на інвойс, вагу, вартість товару, коносамент а також зазначається вантажоотримувач. Окрім того, позивачем, додано переклад вкзанаої декларації для підтвердження.

Стосовно тверджень посадової особи відповідача про прайс-лист, суд звертає увагу, що наданий до митного оформлення прайс-лист у розумінні ст. 52 МК України має об?єктивний характер, оскільки містить достовірні відомості про вартість товарів.

Форма та зміст наданого прайс-листа визначається виключно продавцем, з урахуванням вимог, необхідних для ідентифікації товарів, а саме відомостей про: найменування товару, код товару виробника (індекс), вид пакування, місткість упаковки товару (фасування), ціну, валюту, умови поставки, дату початку дії Прайс-листа, інформацію про виробника товару.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Київською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 6019,80 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА100060/2023/000004/2 від 25.01.2023

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Київської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100060/2023/000058 від 25.01.2023.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСТУ» судовий збір в сумі 6019 (шість тисяч дев`ятнадцять) грн 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.