Рішення

від 11.12.2024 по справі 400/11079/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 р. № 400/11079/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаКорабельного відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Океанівська, 1А, м. Миколаїв,54052,

провизнання протиправною та скасування постанови ВП № 75570252,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Корабельного відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 000,00 грн. у виконавчому провадженні №75570252.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що по суті державним виконавцем виконується рішення суду про конфіскацію майна, тому виконавчий збір не стягується. Також виконавчий збір , як і винагорода приватного виконавця є санкцією майнового характеру, яка накладається за відмову боржника в добровільному порядку виконати вимоги виконавчого документа. У державного виконавця були відсутні правові підстав для винесення постанови про стягнення суми виконавчого збору, оскільки позивач не відмовлявся від добровільного виконання рішення суду, не міг виконати рішення суду добровільно, оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться його житловий будинок, що належить йому на праві власності. Державний виконавець жодних дій, крім прийняття постави про відкриття виконавчого провадження, по виконанню рішення суду не вчиняв.

Відповідач відзив суду не надав.Ухвала суду від 02.12.2024 про відкриття провадження у справі була ним отримана через е-суд 02.12.2024.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд встановив:

19.07.2024р. державним виконавцем Корабельного ВДВС у місті Миколаєві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75570252 з примусового виконання виконавчого листа від 08.07.2024 на виконання постанови Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2023 р. по справі №488/2812/17 .

01.11.2023 Миколаївським апеляційним судом розглянуто справу №488/2812/17 за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа державне підприємство «Миколаївське лісове господарство» (далі ДП «Миколаївське лісове господарство»), про визнання незаконними та скасування рішень, визнання державного акта недійсним, скасування запису в державному реєстрі та витребування земельної ділянки у придатному для використання стані та винесено постанову, якою:

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 01 серпня 2019 року в частині вирішення позовних вимог прокурора про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельної ділянки по АДРЕСА_2 у придатному для використання стані, шляхом знесення житлового будинку та стягнення судового збору скасувати та ухвалити в цій частині позовних вимог нове судове рішення.

Позов виконуючого обов`язки керівника Миколаївської місцевої прокуратури №2 в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування з незаконного володіння у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельної ділянки по АДРЕСА_2 у придатному для використання стані, шляхом знесення житлового будинку - задоволено частково.

Витребувати з володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1000 кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:001:0032 по АДРЕСА_2 .

В частині знесення житлового будинку відмовлено.

19.07.2024 державним виконавцем також прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 16000 грн.

25.07.2024 позивач звернувся до Миколаївської обласної військової адміністрації із заявою про готовність добровільно виконати постанову Миколаївського апеляційного суду від 01.11.2023 р. у справі №488/2812/17 (ВП №75570252).

Листом Миколаївської обласної військової адміністрації від 14.08.2024р. надано відповідь про те, що існує певна процедура примусового виконання рішення щодо опису майна та його вилучення, а також про неможливість наразі реєстрації майна за Миколаївською ОДА, оскільки на майно накладено судом арешт .

Позивач звернувся до голови Миколаївської військової адміністрації зі скаргою від 28.08.2024 про прийняття від ОСОБА_1 земельної ділянки та додав акт приймання-передачі земельної ділянки від 28.08.20.2024.

04.10.2024 Миколаївська обласна державна адміністрація зареєструвала право власності на земельну ділянку за рішенням суду, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" .

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1,2,4,5,9 ст.27 Закону України Про виконавче провадження № 1404, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору .

5. Виконавчий збір не стягується:

за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

9. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Рішенням суду передбачено: Витребувати з володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 1000 кв.м з кадастровим номером 4810136600:05:001:0032 по АДРЕСА_2 . Рішення суду набрало законної сили 01.11.2023.Ухвалою Верховного суду від 20.12.2023 відкрито касаційне провадження, але не зупинено виконання рішення суду.

З 01.11.2023 позивач не вживав ніяких заходів по виконанню рішення суду.

Позивач надає лист-звернення до Миколаївської ОДА від 25.07.2024 про готовність добровільно виконати рішення суду вже після прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.07.2024.

Підставою для не стягнення виконавчого збору є виконання рішення суду до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Надані суду документи спростовують доводи позивача, що він намагався виконати рішення суду добровільно, оскільки такі дії він став вживати вже після відкриття виконавчого провадження.

Посилання позивач на те, що витребування майна є по суті рішенням про конфіскацію майна, за який не стягується виконавчий збір не приймається судом до уваги, оскільки згідно зі ст.10 ЗУ «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні. А відповідно до ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Тому процедура вилучення майна та конфіскація майна не є тотожними та приймаються за різними процесуальними провадженнями та за вчинення різних порушень .

Позивач обґрунтовує протиправність спірної постанови тим, що він не відмовлявся від добровільного виконання рішення суду, не міг виконати рішення суду добровільно, оскільки на вказаній земельній ділянці знаходиться його житловий будинок. Але прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження свідчить про те, що стягувач звернувся до державного виконавця за примусовим виконанням рішення суду та воно не виконано в добровільному порядку.

Посилання позивача на те, що державний виконавець не вживав ніяких заходів по виконанню рішенню суду, тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору суд відхиляє, оскільки норми Закону України «Про виконавче провадження» не пов`язують стягнення виконавчого збору із будь-якими діями державного виконавця. Відповідно до ч.4 ст.27 ЗУ №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору, що відповідач і виконав. Випадки, за наявністю яких виконавчий збір не стягується відповідно до ч.5 ст.27 ЗУ 1404 на спірні правовідносини не розповсюджуються.

Позивач не довів суду належними та допустимими доказами, що спірна постанова є протиправною, тому позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко