Рішення

від 10.12.2024 по справі 420/32098/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/32098/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксенія Трейдінг» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000152/2 від 21.06.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Львівської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач з даними рішенням не погоджується та вважає його протиправним і таким, що порушує його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов`язання у вигляді митних і інших пов`язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача

Ухвалою судді від 05.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

20.11.2024 до суду від Хмельницької митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказували на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 53 Митного кодексу України декларанту надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості (1) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності інші платіжні та / або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування). В іншому повідомленні митного органу було зазначено, що документи подані відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У відповідь декларантом надано 8 фотознімків та повідомлено митний орган про неможливість подання інших документів для підтвердження митної вартості товару. Нижчий рівень митної вартості був лише підставою для ретельного опрацювання документів, поданих до митного оформлення в частині виявлення ознак, визначених положенням частини 3 статті 53 МКУ (розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари). Підставами для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості була відмова від подання додаткових документів, які б усували виявлені розбіжності та підтверджували включення складових митної вартості товарів. Оскільки декларантом не було усунуто розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 21.06.2024 №UA400000/2024/000152/2. Рішення про коригування митної вартості товарів відповідає вимогам Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за №883/21195 та вимогам частини 2 статі 55 МКУ, що спростовує твердження позивача про порушення митним органом вимог щодо заповнення рішення про коригування митної вартості.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі Контракту № EK-15022024 від 15.02.2024, Інвойсу № EKS2024000007419 від 14.06.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «КСЕНІЯ ТРЕЙДІНГ» ввезло на митну територію України:

Товар №1, Код ТН ЗЕД 3402 50 90 00 - Мийні засоби та засоби для чищення на основі поверхнево-активних речовин, розфасовані для роздрібної торгівлі, в упаковці що не містить озоноруйнуючих речовин (не в аерозольній упаковці): - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGE NT LAVENDERMAGNOLIA / 3 KG*6 (арт. MT00.1100), кількість 120 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGE NT LOVELY / 3 KG*6 (арт. MT00.1101), кількість 180 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT MOUNTAIN BREEZE / 3 KG*6 (арт. MT00.1102), кількість 180 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT GOLD / 3 KG*6 (арт. MT00.1103), кількість 240 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT LAVENDERMAGNOLIA / 6 KG*1 (арт. MT00 .1125), кількість 20 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT LOVELY / 6 KG*1 (арт. T00.1126), кількість 36 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT MOUNTAIN BREEZE / 6 KG*1 (арт. MT00.1 127), кількість 36 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT GOLD / 6 KG*1 (арт. MT00.1128), кількість 52 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT LAVENDERMAGNOLIA / 9 KG*1 (арт. MT00 .1145), кількість 20 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT LOVELY / 9 KG*1 (арт. MT00.1146), кількість 20 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT MOUNTAIN BREEZE / 9 KG*1 (арт. MT00.1147), кількість 20 шт.; - Пральний порошок KALYON POWDER DETERGENT GOLD / 9 KG*1 (арт. MT00.1148), кількість 20 шт.; - Пральний порошок KALYON AUTOMATIC POWDER DETERGENT LOVELY / 1,5 KG*12 (арт. MT 00.1150), кількість 300 шт.; - Пральний порошок KALYON AUTOMATIC POWDER DETERGENT MONTAIN BREEZE / 1,5 KG*12 (арт. MT00.1151), кількість 300 шт.; - Пральний порошок KALYON AUTOMATIC POWDER DETERGENT LAVENDERMAGNOLIA / 1,5 KG* 12 (арт. MT00.1152), кількість 300 шт.; - Пральний порошок KALYON AUTOMATIC POWDER DETERGENT GOLD / 1,5 KG*12 (арт. MT00.1153), кількість 300 шт.; - Засіб Для Видалення Іржі Та Вапна KALYON RUST AND LIME REMOVER / 1 KG*12 (арт. MT00.4011), кількість 1 152 шт.; - Блок для унітазу KALYON ACTIVE BLOCK PINE / 57 GR*12 (арт. MT00.6010), кількість 360 шт.; - Блок для унітазу KALYON ACTIVE BLOCK LEMON / 57 GR*12 (арт. MT00.6011), кількість 360 шт.; - Блок для унітазу KALYON ACTIVE BLOCK LAVENDER / 57 GR*12 (арт. MT00.6012), кількість 360 шт.; - Засіб для миття підлоги KALYON POWER REZERVUAR BLOCK PINE 2 PCS / 100 GR*12 (арт. MT00.6030), кількість 60 шт.; - Засіб для миття підлоги KALYON POWER REZERVUAR BLOCK LAVENDER 2 PCS / 100 GR*12 (арт. MT00.6032), кількість 60 шт.; - Засіб для миття підлоги KALYON POWER REZERVUAR BLOCK EXTRA HYGIENE 2 PCS / 100GR*12 (арт. MT00.6033), кількість 60 шт.; - Капсули для посудомийних машин KALYON DISHWASHER TAB WITH-DOYPACK 15 PCS / 300 GR*12 (арт. MM00.1050-T), кількість 120 шт.; - Капсули для посудомийних машин KALYON DISHWASHER TAB WITH-DOYPACK 30 PCS / 600 GR*12 (арт. MM00.1051-T), кількість 60 шт.; - Чистящий засіб для посудомийних машин KALYON DISHWASHER CLEANER/ 250 ML*12 (арт. MM00.1125), кількість 240 шт.; - Засіб для миття посуду KALYON EXTRA DISHWASHING LIQUID LEMON / 735 ML*12 (арт. MM00.1161), кількість 300 шт.; - Засіб для миття посуду KALYON EXTRA DISHWASHING LIQUID APPLE / 735 ML*12 (арт. MM00.1162), кількість 180 шт.; - Засіб для миття посуду KALYON EXTRA DISHWASHING LIQUID ORANGE / 735 ML*12 (арт. MM00.1163), кількість 180 шт.; - Засіб для миття посуду KALYON EXTRA DISHWASHING LIQUID OCEAN / 735 ML*12 (арт.MM00.1164), кількість 180 шт.; - Засіб для миття посуду KALYON EXTRA LIQUID DISHWASHING DETERGENT LEMON / 1225ML*12 (арт. MM00.1171), кількість 240 шт.; - Засіб для миття посуду KALYON EXTRA LIQUID DISHWASHING DETERGENT APPLE / 1225ML*12 (арт. MM00.1172), кількість 120 шт.; - Засіб для миття посуду в комплекті з губкою KALYON DISHWASHING LIQUID LEMON WITH SPONGE / 1 LT*10 (арт. MM00.1180), кількість 120 шт.; - Пом`якшувач для прання KALYON EXTRA SOFTENER ORCHID BLOSSOM / 750 ML*12 (арт. MM00.2031), кількість 240 шт.; - Пом`якшувач для прання KALYON EXTRA SOFTENER LAVENDER MANGOLIA / 750 ML*12 (арт. MM00.2032), кількість 216 шт.; - Пом`якшувач для прання KALYON EXTRA SOFTENER BLOSSOM WHITE / 750 ML*12 (арт. MM00.2033), кількість 216 шт.; - Пом`якшувач для прання KALYON EXTRA SOFTENER LILIUM AND LOTUS / 750 ML*12 (арт. MM00.2034), кількість 240 шт.; - Пом`якшувач для прання KALYON EXTRA SOFTENER ORCHID BLOSSOM / 1500 ML*9 (арт. MM00.2041), кількість 225 шт.; - Пом`якшувач для прання KALYON EXTRA SOFTENER LAVENDER MAGNOLIA / 1500 ML*9 (арт. MM00.2042), кількість 225 шт.; - Пом`якшувач для прання KALYON EXTRA SOFTENER BLOSSOM WHITE / 1500 ML*9 (арт. MM00.2043), кількість 225 шт.; - Пом`якшувач для прання KALYON LUXURY SOFTENER PARFUME COLLECTIONDREAMLIKE/ 1500 ML*9 (арт. MM00.2049), кількість 432 шт.; - Рідкий засіб для прання KALYON LIQUID LAUNDRY DETERGENT WHITE /1500 ML*9 (арт.MM00.2051), кількість 162 шт.; - Рідкий засіб для прання KALYON LIQUID LAUNDRY DETERGENT BLACK /1500 ML*9 (арт. MM00.2053), кількість 216 шт.; - Рідкий засіб для прання KALYON LIQUID LAUNDRY DETERGENT PERFORM. COLOR AND WHITE /2310 ML*6 (арт. MM00.2055), кількість 240 шт.; - Шампунь для прання KALYON ABAYA SHAMPOO / 3 LT*4 (арт. MM00.2063), кількість 192 шт.; - Рідкий пральний порошок KALYON LIQUID LAUNDRY DETERGENT COLOR /3 LT*4 (арт. MM00.2086), кількість 192 шт.; - Універсальний засіб для чищення поверхонь KALYON ALL PURPOSE CLEANER SURFACE GARDEN / 1 LT*12 (арт. MM00.3006), кількість 120 шт.; - Універсальний засіб для чищення поверхонь KALYON ALL PURPOSE CLEANER SURFACE LAVENDER / 1 LT*12 (арт. MM00.3007), кількість 120 шт.; - Універсальний засіб для чищення поверхонь KALYON ALL PURPOSE CLEANER SURFACE YELLOW ROSES / 1 LT*12 (арт. MM00.3008), кількість 84 шт.; - Засіб для чистки унітазу KALYON ULTRA HYGIENE BLEACH SUMMER SUN / 750 ML*12 (арт. MM00.4022), кількість 240 шт.; - Засіб для чистки унітазу KALYON ULTRA HYGIENE BLEACH SPRING BREEZE / 750 ML*12 (арт. MM00.4023), кількість 300 шт.; - Засіб для миття кухні KALYON SURFACE CREAM CLEANER LEMON / 500 ML*12 (арт. MM00.5001), кількість 216 шт.; - Засіб для миття кухні KALYON SURFACE CREAM CLEANER AMMONIA / 500 ML*12 (арт. MM00.5002), кількість 216 шт.; - Спрей для очищення кухні KALYON KITCHEN SPRAY / 750 ML*12 (арт. MM00.6010), кількість 60 шт.; - Спрей для очищення кухні KALYON KITCHEN SPRAY LEMON / 750 ML*12 (арт. MM00.6011), кількість 60 шт.; - Спрей для очищення ванни KALYON BATH SPRAY / 750 ML*12 (арт. MM00.6015), кількість 60 шт.; - Універсальний засіб для чищення поверхонь KALYON ASPIREX / 750 ML*12 (арт. MM00.6018), кількість 240 шт.; - Засіб для виведення плям KALYON STAIN REMOVER 750 ML*12 (арт. MM00.6020), кількість 240 шт.; - Засіб для чистки вікон KALYON GLASS CLEANER APPLE / 750 ML*12 (арт. MM00.6030), кількість 360 шт.; - Засіб для чистки вікон KALYON GLASS CLEANER AMMONIA / 750 ML*12 (арт. MM00.6031), кількість 360 шт.; - Засіб для чистки вікон KALYON WINDOW CLEANER SILICONE / 750 ML*12 (арт. MM00.6035), кількість 240 шт. Країна виробництва TR;

Товар №2, Код ТН ЗЕД 3401 19 00 00 - Неткані матеріали, просочені милом для гігієнічних цілей, розфасовані для роздрібної торгівлі, в упаковці що не містить озоноруйнуючих речовин (не в аерозоль ній упаковці): - Вологі серветки HUGVA EXOTIC GLOW WETWIPES OUD 120 PCS 18x14)/*12 (арт. MM11.2600), кількість 672 шт.; - Вологі серветки HUGVA LUXURY WET WIPESMAGIC TOUCH 120 PCS (18x14)/*12 (арт. MM11.2605), кількість 672 шт.; - Вологі серветки HUGVA LUXURY WET WIPES DREAM LIKE 120 PCS (18x14)/*12 (арт. MM11.2606), кількість 672 шт.; - Вологі серветки HUGVA LUXURY WET WIPES MIDNIGHT 120 PCS(18x14)/*12 (арт. MM11. 2607), кількість 672 шт. Країна виробництва TR (далі за текстом Товар № 2);

Товар №3, Код ТН ЗЕД 34012090 00 - Мило в інших формах, розфасоване для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, з в вмістом поверхнево-активних речовин: - Рідке мило для рук KALYON LIQUID HAND SOAP LAVANDER / 2 LT*6 (арт. MM00.1520), кількість 30 шт.; - Рідке мило для рук KALYON LIQUID HAND SOAP ROSE / 2 LT*6 (арт. MM00.1521), кількість 30 шт.; - Рідке мило для рук KALYON LIQUID HAND SOAP OLIVE OIL / 2 LT*6 (арт. MM00.1522), кількість 30 шт.; - Рідке мило для рук HUGVA LUXURY HAND SOAP MAGIC TOUCH / 500 ML*12 (арт. MM11.2231), кількість 120 шт.; - Рідке мило для рук HUGVA LUXURY HAND SOAP DREAM LIKE / 500 ML*12 (арт. MM11.2232), кількість 120 шт.; - Пінка для миття рук HUGVA FOAMING HAND WASH POMEGRANATE / 500 ML*12 (арт. MM11.2261), кількість 120 шт.; - Пінка для миття рук HUGVA FOAMING HAND WASH LIME / 500 ML*12 (арт. MM11.2262), кількість 240 шт. Країна виробництва TR;

Товар №4, Код ТН ЗЕД 34052000 00 - Засоби, призначені для догляду за меблями, розфасовані для роздрібної торгівлі, в упаковці, що не містить озоноруйнуючих речовин, мають очищувальні властивості і залишають на поверхнях тонкий захисний шар: - Засіб для миття кухні KALYON WOOD CLEANER PINE / 750 ML*12 (арт. MM00.3051), кількість 120 шт.; - Засіб для миття кухні KALYON WOOD CLEANER ORANGE / 750 ML*12 (арт. MM00.3052), кількість 120 шт.; - Засіб для миття кухні KALYON WOOD CLEANER SPREY PINE / 750 ML*12 (арт. MM00.3055), кількість 120 шт. Країна виробництва TR (далі за текстом Товар № 4);

Товар №5, Код ТН ЗЕД 33051000 00 - Засоби для догляду за волоссям, не в аерозольній упаковці, шампуні: - Шампунь HUGVA ELIXIR SHAMPOO FOR GREASY HAIR / 600 ML*12 (арт. MM11.2000), кількість 96 шт.; - Шампунь HUGVA ELIXIR SHAMPOO FOR COLORED HAIR / 600 ML*12 (арт. MM11.2002), кількість 60 шт.; - Шампунь HUGVA ELIXIR SHAMPOO FOR NORMAL HAIR / 600 ML*12 (арт. MM11.2003), кількість 60 шт. Країна виробництва TR;

Товар №6, Код ТН ЗЕД 3401 30 00 00 - Засоби для миття шкіри, у вигляді рідини чи крему, розфасовані для роздрібної торгівлі, не в аерозольній упаковці, з в вмістом поверхнево-активних речовин: - Гель для душу HUGVA SHOWER GEL RED FRUITS / 500 ML*12 (арт. MM11.2110), кількість 72 шт.; - Гель для душу HUGVA SHOWER GEL COCONUT MANGO / 500 ML*12 (арт. MM11.2111), кількість 72 шт.; - Гель для душу HUGVA SHOWER GEL BLACKCURRANTBEARBERRY/ 500 ML*12 (арт. MM11.2112), кількість 72 шт. Країна виробництва TR;

Товар №7, Код ТН ЗЕД 3824 99 45 00 - Суміші, що перешкоджають утворення накипу, не являються наркотичними, психотропними засобами або прекурсорами, розфасовані для роздрібної торгівлі, в упаковці що не містить озоноруйнуючих речовин (не в аерозольній упаковці): - Пом`якшувач для прання, засіб від вапняного накипу KALYON ANTI CALC / 500 GR*12 (арт. MM00.1004), кількість 120 шт. Країна виробництва TR;

Товар №8, Код ТН ЗЕД 5601 21 90 00 - Вироби з вати, для гігієнічних цілей не медичні, не стерильні, розфасовані для роздрібної торгівлі: - Ватні палички KALYON COTTON BUDS 100 PCS / *144 (арт. MT00.4020), кількість 432 шт.; - Ватні палички KALYON COTTON BUDS 200 PCS / *144 (арт. MT00.4021), кількість 432 шт. Країна виробництва TR;

Товар №9, Код ТН ЗЕД 4911 10 10 00 Друкована рекламна продукція, товарні каталоги: - Каталог CATALOGUE NO COMMERCIAL VALUE (арт. P99.00026), кількість 175 шт. Країна виробництва TR.

21.06.2024, Хмельницькою митницею було прийнято до митного оформлення товари зазначені вище та електронну митну декларацію (далі за текстом ЕМД) № 24UA400040017536U1.

У ЕМД № 24UA400040017536U1 Позивачем заявлено митну вартість: Товар №1 568019,76 грн. розраховані митні платежі склали: 157 909,49 грн., у тому числі: ввізне мито 6,5% 36921,28 грн., податок на додану вартість 20% 120988,21 грн.; Товар №2 70 012,41 грн. розраховані митні платежі склали: 19 463,45 грн., у тому числі: ввізне мито 6,5% 4550,81 грн., податок на додану вартість 20% 14912,64 грн.; Товар №3 24 177,97 грн. розраховані митні платежі склали: 6 721,48 грн., у тому числі: ввізне мито 6,5% 1571,57 грн., податок на додану вартість 20% 5149,91 грн.; Товар №4 12149,31 грн. розраховані митні платежі склали: 3 377,51 грн., у тому числі: ввізне мито 6,5% 789,71 грн., податок на додану вартість 20% 2587,80 грн.; Товар №5 10 545,13 грн. розраховані митні платежі склали: 2 931,54 грн., у тому числі: ввізне мито 6,5% 685,43 грн., податок на додану вартість 20% 2246,11 грн.; Товар №6 8 022,74 грн. розраховані митні платежі склали: 2 230,32 грн., у тому числі: ввізне мито 6,5% 521,48 грн., податок на додану вартість 20% 1708,84 грн.; Товар №7 4 849,79 грн. розраховані митні платежі склали: 1 260,95 грн., у тому числі: ввізне мито 5% 242,49 грн., податок на додану вартість 20% 1018,46 грн.; Товар №8 10 399,79 грн. розраховані митні платежі склали: 2 554,19 грн., у тому числі: ввізне мито 3,8% 395,19 грн., податок на додану вартість 20% 2159,00 грн.; Товар №9 221,35 грн. розраховані митні платежі склали: 44,27 грн., у тому числі: податок на додану вартість 20% 44,27 грн.

Разом із ЕМД № 24UA400040017536U1 для підтвердження митної вартості, декларант позивача подав відповідачу наступні документи: - 0380 Інвойс №EKS2024000007419 від 14.06.2024; - 0730 CMR №A0001220 від 14.06.2024; - 3001 Платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 9 від 11.06.2024; - 3007 Довідка про транспортні витрати № 00000001 від 19.06.2024; - 3008 Договір добровільного страхування № FO-01905481 від 17.06.2024; - 3008 Рахунок б/н від 17.06.2024; - 4104 Контракт № EK-15022024 від 15.02.2024; - 4301 договір № 12/06/2024/4-Е про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів від 12.06.2024; - 4301 Заявка № 12/06/2024/4-Е/1 від 12.06.2024.

21.06.2024 декларантом позивача отримано електронний Запит (Повідомлення від митниці декларанту), у якому Відповідач зазначив що «Документи, подані згідно ч.2. ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідно до ч. 3 статті 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи на товари: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, 7) копію експортної МД країни відправлення.»

У відповідь декларантом надано 8 фотознімків та повідомлено митний орган про неможливість подання інших документів для підтвердження митної вартості товару.

21.06.2024 року Відповідач надіслав декларанту Рішення про коригування митної вартості № UA400000/2024/000152/2 (Додаток 11) (далі за текстом Рішення) відповідно до якого митну вартість товарів №№1,4,5,7,8,9 було скориговано за резервним методом визначення митної вартості. Митна вартість товарів №2,3,6 було визнано за першим методом.

Різниця сплачених податків та зборів, між розрахованими Позивачем і скорегованими Відповідачем за оскаржуваним Рішенням, склала: 53 270,20 грн. (у тому числі по мито 12 222,90 грн., ПДВ 41 047,30 грн.).

За змістом цього рішення про коригування митної вартості в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме наступне:

- заявлена митна вартість товару №1 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення ідентичних та подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 1,21 дол. США/кг; товару №4 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 1,78 дол. США/кг; товару №5 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 2,81 дол. США/кг; товару №7 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 2,21 дол. США/кг; товару №8 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 6,75 дол. США/кг; товару №9 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 1,31 дол. США/кг.;

- оплату за товар здійснено до видачі інвойсу, що не відповідає умовам платежу визначеним у пункті 4.1 зовнішньоекономічного контракту;

- до митного оформлення не подано документи, передбачені заявкою на перевезення, копію МД країни відправлення, передбачену контрактом;

- наявні розбіжності в частині перевізника та особи з якою укладено договір перевезення;

- подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень: витрат навантаження та обробку оцінюваних товарів пов`язаних з доставкою товарів до місця ввезення товарів на митну територію України, визначених договором перевезення;

- попередньо декларантом самостійно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснювалось на іншій митниці Держмитслужби.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригування 21.06.2024 відповідач виніс картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000437.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.

Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 53 270,20 грн (мито 12 222,90 грн., ПДВ 41 047,30 грн) шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Зважаючи на безпідставну відмову митного органу в розмитнені товару за митною вартістю, визначеною декларантом, та на підставі повного пакету документів для митного оформлення товару, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Щодо зауважень митного органу про невідповідність заявленої митної вартості мінімальному рівню суд зазначає наступне.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів.

Відповідно до частини 6 статті 53 МКУ, задекларована митна вартість товарів повинна визначатися на основі достовірних документів, що підтверджують цю вартість. Однак сама по собі різниця між заявленою митною вартістю і вартістю подібних товарів не є достатньою підставою для автоматичного витребування додаткових документів.

У разі сумнівів у достовірності заявленої митної вартості, митний орган може запросити додаткові документи, але лише за умови обґрунтованих підстав, передбачених статтею 54 МКУ. До таких підстав належать, наприклад, виявлення ознак недостовірності поданих документів, а не просто факт різниці у вартості.

Це важливе положення спрямоване на уникнення свавільних дій митних органів і забезпечення рівності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності. Якщо у вас виникають спори щодо оцінки митної вартості, ви маєте право оскаржити дії митного органу як адміністративним, так і судовим шляхом.

Лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 Митного кодексу України, є підставою для витребування додаткових документів.

Щодо зауважень митного органу про те, що оплату за товар здійснено до видачі інвойсу, що не відповідає умовам платежу визначеним у пункті 4.1 зовнішньоекономічного контракт, суд зазначає наступне.

Витребування додаткових документів митними органами можливе лише за наявності обґрунтованих підстав для сумнівів у достовірності або повноті відомостей, зазначених у поданій декларації та доданих документах.

Суперечності у відомостях, наприклад, щодо умов оплати товару, самі по собі не є достатньою причиною для запиту додаткових документів. Митний орган має довести, що такі суперечності впливають на визначення митної вартості або свідчать про наявність недостовірних даних. Інакше це може розцінюватися як порушення прав декларанта.

Важливо зазначити, що митні органи не можуть діяти вибірково або безпідставно витребовувати додаткові документи, адже це суперечить принципу законності і справедливості, передбаченому у законодавстві України.

Згідно із загальними положеннями статті 54 МКУ, митні органи можуть мати підстави для сумнівів у достовірності заявленої митної вартості лише в разі наявності обґрунтованих доказів, а не лише через формальні невідповідності чи технічні розбіжності.

Якщо сума коштів у платіжному дорученні не збігається з ціною, зазначеною в інших документах, це не обов`язково вказує на неправильне визначення митної вартості. Наприклад, така різниця може пояснюватися: авансовими платежами; частковою оплатою (передоплата, розстрочка); включенням до платіжного доручення витрат на доставку, страхування тощо, які не є частиною вартості товару; технічними деталями обробки платежів (наприклад, комісії банків).

Митні органи зобов`язані враховувати такі обставини та перевіряти достовірність митної вартості лише в межах обґрунтованих підстав. Формальна різниця між сумами, зазначеними в документах, не є автоматичною підставою для сумнівів, якщо вона не впливає на основні елементи формування митної вартості.

При цьому, відповідачем не доведено, яким чином відомості щодо дати оплати впливають на визначення складових митної вартості товару.

Щодо зауважень митного органу про те, до митного оформлення не подано документи, передбачені заявкою на перевезення, копію МД країни відправлення, передбачену контрактом, суд зазначає наступне.

Згідно з нормами митного права, експортна декларація країни відправлення не є первинним документом, який прямо підтверджує митну вартість товару, оскільки вона формується відповідно до законодавства іншої держави і не є частиною комерційних документів декларанта.

Експортна декларація є інструментом митного оформлення в країні відправлення і призначена для підтвердження виконання експортних формальностей у цій країні. Її дані можуть використовуватися як додаткова інформація, але вона не є вирішальним або обов`язковим документом для визначення митної вартості в Україні.

Відповідальність декларанта поширюється на правильність та повноту відомостей, які він зазначає у митній декларації та підтверджує на підставі документів комерційного характеру (рахунків-фактур, договорів, платіжних документів тощо).

Декларант не зобов`язаний контролювати або гарантувати точність заповнення експортної декларації іншою стороною (наприклад, експортером у країні відправлення).

Згідно зі статтею 54 МКУ, митний орган може витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих підстав для сумнівів у достовірності або повноті заявлених даних. Сам факт відсутності або розбіжностей в експортній декларації країни відправлення не може автоматично викликати сумніви у визначенні митної вартості.

При цьому у своєму повідомленні митний орган не зазначав про наявність конкретних фактів, визначених частиною третьою статті 53 МК України, тому посилання відповідача на неподання до митного оформлення декларації країни відправлення та її витребування не відповідає вимогам закону.

Сам по собі факт неподання документів не свідчить, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тобто підстав, передбачених ч.3 ст. 53 МК України для витребування документів.

Щодо зауважень митного органу про наявність розбіжностей в частині перевізника та особи, з якою укладено договір перевезення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 12/06/2024/4-Е від 12.06.2024 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів, Експедитор зобов`язується надавати Замовнику від власного імені, за плату, в інтересах та коштом Замовника послуги виконання або організації виконання перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у внутрішньому (по Україні) та міжнародному сполученні, а Замовник зобов`язується оплачувати виконанні перевезення та/або, відповідні, надані послуги в порядку та на умовах цього Договору.

Пунктом 1.3 Договору ТЕП визначено що конкретні умови кожного окремо взятого перевезення вантажу Замовника можуть бути узгоджені Сторонами, відповідно до Заявки на перевезення вантажу автомобільним транспортом (далі - Заявка) (додаток до цього Договору).

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків за цим Договором третіх осіб, залишаючись повністю відповідальним перед Замовником за виконання умов цього Договору та за дії таких третіх осіб, як за свої власні. (п. 1.5. Договору ТЕП).

Як вбачається із заявки № 12/06/2024/4-Е/1 від 12.06.2024 Замовник та Експедитор узгодили Організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом та транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Стамбул Туреччина (TR) - м. Одеса Україна (UA). Вартість фрахту встановлена на рівні 2 300,00 дол. США (дві тисячі триста доларів США) по курсу НБУ на день розвантаження. Вартість послуг транспортно-експедиційних послуг: 100,00 дол. США (сто доларів США) по курсу НБУ на день розвантаження.

Відповідно до умов Договору ТЕП, Експедитор організував перевезення оцінюваного товару автомобільним транспортом. Перевезення здійснював ПП Сенаторов Денис, що підтверджується CMR №0001220.

За приписами п.6 частини 2 ст. 53 МК України, для підтвердження транспортних витрат декларант надає транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Законодавець розмежовує поняття «транспортні (перевізні) документи» та «документи, що містять відомості про вартість перевезення». З аналізу зазначеної норми можна зробити висновок що «транспортні (перевізні) документи» не містять відомості про вартість перевезення. Відповідно до пп. б) п. 1 частини 1 ст. 335 МК України CMR №0001220 є транспортним (перевізним) документом, який не містить відомостей про вартість перевезення.

Таким чином, посилання відповідача на той факт, що перевізник не є особою, з якою укладено договір перевезення, жодним чином не впливає на можливість останнього перевірити вартість транспортних витрат на підставі Заявки № 12/06/2024/4-Е/1 від 12.06.2024 та Довідки про транспортні витрати № 00000001 від 19.06.2024, які містять такі відомості.

Щодо зауважень митного органу про те, що подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень: витрат навантаження та обробку оцінюваних товарів пов`язаних з доставкою товарів до місця ввезення товарів на митну територію України, визначених договором перевезення; попередньо декларантом самостійно застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснювалось на іншій митниці Держмитслужби, то відповідачу було надано Заявку № 12/06/2024/4-Е/1 від 12.06.2024 та Довідку про транспортні витрати № 00000001 від 19.06.2024.

МК України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Верховний Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі №804/16553/14 (№ К/9901/5149/18) зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, а тому такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

За таких обставин суд доходить висновку, що надані позивачем митному органу документи та пояснення відповідають умовам договору про перевезення, є логічними та містять необхідні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів згідно із положеннями ч. 2 ст. 53 МК України для визначення вартості товару.

Наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за резервним методом.

Крім того суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 року у справі № 803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у ч. 2 ст. 53 МК України, само по собі не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд при вирішенні даної справи також враховує правовий висновок Верховного Суду, зазначений у постанові від 26.03.2019 року у справі № 826/17973/14, в якій зазначено, що: …однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості....

Поряд із тим, відповідачем на підставі одних і тих самих документів та однакових підстав коригується вартість товарів №№ 1, 4, 5, 7, 8, 9 і визнається митна вартість товарів №№ 2, 3, 6 одночасно.

У оскаржуваному рішенні (гр. 33) відповідач зазначає що заявлена митна вартість товару № 1 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення ідентичних та подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 1,21 дол. США/кг; товару № 4 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 1,78 дол. США/кг; товару №5 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 2,81 дол. США/кг; товару №7 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 2,21 дол. США/кг; товару №8 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 6,75 дол. США/кг; товару №9 не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснюється митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби 1,31 дол. США/кг.

Тобто митний орган маючи інформацію про митне оформлення ідентичних та подібних товарів (метод 2а, 2б) протиправно застосував метод визначення митної вартості резервний 2ґ, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваного Рішення в розумінні ч.3 ст. 57 МК України.

Такі дії Відповідача прямо суперечать приписам ч. 3 ст. 57 МК України яка імперативно визначає що Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже в оскаржуваному рішенні одночасно міститься суперечлива, взаємовиключна інформація про порівняння товарів №№ 1, 4, 5, 7, 8, 9 з ідентичними, подібними товарами, які були оформленні на інших митницях Держмитслужби, та те, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) через відсутність у митного органу та ненадання інформації про вартість операції з ідентичними та побідними товари.

Крім того, у графі 22 ЕМД (експортної митної декларації) зазначається валюта і загальна фактурна вартість товару, яка вказана в рахунку-фактурі (інвойсі). Ця інформація є ключовою для розрахунку митних платежів, перевірки відповідності документів і для статистичних цілей. В даному випадку, у графі 22 ЕМД вказано 15996,97 дол. США, що відповідає вказаній в інвойсі сумі. Тож відхилення у платіжному документі в бік збільшення на 0,25 дол. США (15997,22) жодного сумніву в заявленій ціні породжувати не може і не повинно. Такі незначні розбіжності можуть виникати через округлення, комісійні збори банків або технічні нюанси валютних транзакцій. Така технічна похибка не впливає на суттєві аспекти митного оформлення чи розрахунків.

Вирішуючи спір, суд враховує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо такого застосування судом статей 53, 54 МК України у подібних правовідносинах, зокрема у постанові від 23.10.2021 у справі №815/4821/16 (касаційне провадження №К/9901/39168/18), але не виключно.

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є необґрунтованими.

Зазначивши у оскаржуваному рішенні про виявлені розбіжності, митний орган не зазначає яким чином це вплинуло на митну вартість товару та чому це є перешкодою до її визначення за першим методом.

Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.

Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 МК України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).

Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).

При цьому суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів.

Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.

Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.

При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.

Крім цього, згідно п. 17 рішення ЄСПЛ у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог митного законодавства і не довів правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості, у зв`язку із чим останнє підлягає скасуванню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

З огляду на матеріали справи, всього витрат на професійну правничу допомогу на момент подання позову 10 000,00 грн (розмір витрат розраховано відповідно до договору про надання правничої допомоги152-МВ від 29.08.2024).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до позову додано договір про надання правничої допомоги № 152-МВ від 29.08.2024; рахунок на оплату № 085 від 29.08.2024; платіжна інструкція № 2080 від 02.09.2024.

Згідно з ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначає, що сума, яку представник позивача просить відшкодувати як витрати позивача на професійну правничу допомогу, взагалі неспівмірна із даною категорією спору та виконаною адвокатом роботою. Зазначає, що дана справа є справою незначної складності. Обсяг матеріалів опрацьованих адвокатом, а саме документів, що подавалися декларантом позивача до митного оформлення є незначним.

Разом з тим, розмір понесених витрат на правничу допомогу входить до предмету доказування по справі. При цьому, позовні заяви цієї категорії фактично є шаблонними та не потребують значного часу та витрат на їх складання, рівно як і за розглядуваних обставин не потребувало значного часу вивчення судової практики в аналогічних спорах. Так, правовий аналіз судової практики та складання позовної заяви по схожих справах є порівняно типовою роботою, яка не розпочинається спочатку при підготовці наступного позову, а робота із практикою в подальших роботах повторює первісні судові практики. Тобто обсяги роботи при складанні однотипних позовних заяв за аналогічних спірних правовідносин не потребують докладання однакових зусиль та часу у порівнянні із опрацюванням іншої категорії спорів.

При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг, ціною позову (позов немайнового характеру) і значенням справи для сторони, та, з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 2000 грн.

При цьому суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксенія Трейдінг» (65045, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, оф. 5; ЄДРПОУ 41892911) до Хмельницької митниці (29010, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 2; ЄДРПОУ 43997560) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400000/2024/000152/2 від 21.06.2024.

Стягнути з бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксенія Трейдінг» судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.).

Стягнути з бюджетних асигнувань Хмельницької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ксенія Трейдінг» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

СуддяІ.В. Завальнюк