Рішення
від 11.12.2024 по справі 420/21357/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/21357/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 05.07.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 за період з 30.01.2020 року по 28.07.2022 року та за період з 10.01.2023 року по 19.05.2023 року щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 за період з 30.01.2020 року по року та за період з 10.01.2023 року по 19.05.2023 року нарахувати та 28.07.2022 виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум;

3. Визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_2 ) за період з 29.07.2022 року по 09.01.2023 року щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;

4. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військову частину НОМЕР_2 ) за період з 29.07.2022 року по 09.01.2023 року нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум;

5. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;

6. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 роки;

7. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704;

8. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військову частину НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік;

9. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23.02.2016 року по 13.06.2016 року та за період з 07.07.2017 року по 28.02.2018 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

10. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 23.02.2016 року по 13.06.2016 року та за період з 07.07.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення цін січня 2008;

11. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.06.2016 року по 06.07.2017 року в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;

12. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.06.2016 року по 06.07.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року;

13. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 14.06.2016 року по 06.07.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року;

14. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період за період з 14.06.2016 року по 06.07.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум;

15. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року;

16. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період за період з 07.07.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з 23.02.2016 по 13.06.2016 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , з 14.06.2016 по 06.07.2017 у ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 07.07.2017 по 28.07.2022 у Військовій частині НОМЕР_1 , з 29.07.2022 по 09.01.2023 у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військовій частині НОМЕР_2 ) та з 10.01.2023 по 09.04.2024 у Військовій частині НОМЕР_1 . Згідно із наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 09.04.2024 № 93 (далі - Наказ № 93) підполковника ОСОБА_1 , начальника адміністративного відділення штабу, у зв`язку зі звільненням наказом начальника Військової служби правопорядку Збройних Сил України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) від 20 березня 2024 року № 20 у запас за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу, вирішено вважати, що з 09 квітня 2024 року справи та посаду здав, виключити із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з продовольчого забезпечення у Військовій академії м. Одеси з 10 квітня 2024 року і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також у Наказ № 93 зазначено, що відповідно до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», вирішено виплатити ОСОБА_1 премію за 09 днів квітня 2024 року в розмірі 390 % посадового окладу. Під час військової служби ОСОБА_1 у певні періоди у Військовій частині НОМЕР_1 , у ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військовій частині НОМЕР_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_5 відповідно йому невірно нараховувалася та виплачувалася заробітна плата (грошове забезпечення) та, відповідно, грошова допомога на оздоровлення при наданні щорічних основних відпусток, а також індексація грошового забезпечення, що вимусило позивача звернутися до суду із даним позовом.

10.07.2024 ухвалою судді прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрито провадження по справі.

18.07.2024 до суду надійшов (вх..№29156/24) відзив військової частини НОМЕР_1 з проханням залишити без задоволення позовні вимоги ОСОБА_1 . Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Отже, станом на момент видання наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) 09.04.2024 № 93 позивач погодив проведення з ним усіх необхідних розрахунків та відповідно не оскаржував своє звільнення та/або наказ про виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення. Досліджуючи питання правомірності дій військової частини НОМЕР_1 слід виходити з того, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися загальних положень законодавства щодо принципів законності під час прийняття рішення. Оскільки зміни, внесені постановою № 103, зокрема, до пункту 4 постанови від 30.08.2017 року Nє704, у якому визначався розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 постанови від 30.08.2017 року №704, яка діяла до зазначених змін. Під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин. 3 огляду на викладене, можливо дійти висновку, що доводи позивача про те, що скасування судом пункту 6 Постанови №103 відновлює раніше встановлений порядок, визначений у Постанові № 704, є безпідставними. Таким чином, доводи позивача щодо необхідності застосування при обчисленні посадового окладу, окладу за військовим званням та інших складових грошового забезпечення такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2020 , 01.01.2021, е помилковими. Тому вважаю, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повністю виконав покладений на нього обов`язок доказування правомірності оскаржуваної бездіяльності. Що стосується нарахування та виплати індексації за період з 23.02.2016 по 13.06.2016, з 07.07.2017 по 28.02.2018 можу пояснити наступне: Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, одне із яких грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Зміст вказаних норм дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Таким чином, при проведенні індексації грошового забезпечення необхідно брати базовий місяць січень 2016 року. Крім того, посилання позивача на роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 11.04.2019 № 248/2839 є безпідставним, оскільки в ньому зазначений порядок розрахунку індексації за період з грудня 2018 року. Отже вказане роз`яснення не може бути враховане при розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Враховуючи викладене вище, в ході розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу були враховані всі вимоги законодавства, яке діяло на період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Також слід зазначити, що розрахунок індексації грошового забезпечення, у тому числі встановлення місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базового місяця), у відповідності до положень Порядку №1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є компетенцією (дискреційною функцією) відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення. Саме на відповідача, військову частину НОМЕР_1 , за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, а тому вимоги щодо встановлення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, не підлягають задоволенню.

22.07.2024 до суду надійшов відзив (вх..№29481/24) ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) в якому відповідач фактично заявляє про пропущення позивачем строків звернення до суду з даними вимогами та зазначає, що позивач не звертався до нього щодо виплати йому індексації. Також Управління просить суд замінити відповідача на належного відповідача Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України.

Ухвалою суду від 29.07.2024 запропоновано позивачу надати додаткові пояснення щодо окремого питання, а саме стосовно заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі №420/21357/24 (вхід.№29481/24 від 22.07.2024) у 5-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали суду.

25.07.2024 до суду надійшов відзив (вх..№ЕС/30737/24) ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням відмовити у задоволенні позову посилаючись на наступне. Вищезазначений Порядок №1078 не передбачає механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди. Враховуючи зазначене, виплата сум індексації грошового забезпечення здійснюватися у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі. має Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться лише їх компенсація відповідно до законодавства, а не виплата компенсації втрати частини доходів. На цей час у зв`язку зі збройною агресією проти України з боку Російської Федерації в країні діє особливий період. У державі склалася складна фінансово-економічна ситуація. Зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинні відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист. Разом з тим, в 2016 році відбулося збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. В зв`язку з цим, на виконання вимог телеграми Міністра оборони України від 31.12.2015 року №248/3/9/1/1150 щодо збільшення грошового забезпечення військовослужбовців, Департаментом фінансів Міністерства оборони України були доведені до військових частин (установ, організацій) роз`яснення від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2 згідно яких, у зв`язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), згідно яких індексацію грошового забезпечення військовослужбовців слід не нараховувати до окремого роз`яснення. Індексація грошового забезпечення не може вважатися тією складовою грошового забезпечення, в розумінні статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», так як вона не є постійною та сталою величиною, яка не змінюється, має несистематичний характер, оскільки індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка, що виключає можливість включення її до складу грошового забезпечення, яким забезпечується військовослужбовець, звільнений з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини. В даному випадку відсутні підстави для визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_2 по невиплаті індексації грошового забезпечення протиправними, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Інструкції №260 виконував роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року №248/3/9/1/2, в якому було зазначено про не нарахування індексації грошового забезпечення.

30.07.2024 до суду надійшла (вх..№ЕС/31507/24) відповідь адвоката позивача ОСОБА_2 , на відзив військової частини НОМЕР_1 . Пунктом 5 Постанови №704 визначені надбавки, доплати, винагороди, що виплачуються військовослужбовцям у складі грошового забезпечення. Отже, грошове забезпечення має включати усі передбачені законодавством види надбавок, доплат та винагород, передбачених ОСОБА_1 за час її військової служби. У Відзиві наголошується на такому: «...примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз`яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням... ...примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права». У той же час, відповідач у цьому контексті залишає поза увагою, що позовні вимоги ґрунтуються не виключно на змісті приміток, а на тому, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704. Таким чином, з дня набрання законної сили постанови у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. При цьому порядок дій, який повинен вчинити, зокрема, відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови № 103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився. Лише з 20.05.2023 року були скасовані положення про те, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови №704. Фактично зміст Відзиву зводиться до наміру відповідача ухилитися від відповідальності внаслідок викривлення дійсних обставин справи та положень законодавства за допущені порушення прав позивача на належну заробітну плату грошове забезпечення) та відповідно, похідні виплати, що є неприпустимим. Викладене свідчить, що ОСОБА_1 має право на перерахунок того розміру заробітної плати (грошового забезпечення) та мав право на отримання; такої заробітної плати під час військової служби у вищевказаний період у належному розмірі.

31.07.2024 до суду надійшла (вх..№ЕС/31470/24) відповідь адвоката позивача Гаспарянц Д.М., на відзив ІНФОРМАЦІЯ_2 . Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. В листі Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 31.01.2018 року № 248/3/8/85 зазначено, що Міністерство оборони України зверталося до Міністерства соціальної політики України щодо надання роз`яснень з порядку виплати індексації, у відповідь на що було повідомлено, що базовим місяцем для нарахування індексації є січень 2008 року. Порядок №1078 доповнено пунктом 10-2 згідно з постановою Кабінету Міністрів від 13.06.2012 року №526 в редакції постанови Кабінету Міністрів від 09.12.2015 року №1013, що застосовується з 01.12.2015 року. Постановою Кабінету Міністрів України №1294, яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність 01.03.2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294. Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008 року та до 01.03.2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації, не відбувалося, що у Відзиві завзято ігнорується. У такому випадку нарахування індексації, в силу приписів Порядку №1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця, яке відбулося у березні 2018 року відповідно до Постанови № 704. Тобто, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця в даному випадку за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року є січень 2008 року відповідно до Постанови №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 року та якою було підвищено посадові склади військовослужбовцям. Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є місяць, з якого підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме січень 2008 року та березень 2018 року. За таких обставин бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 14.06.2016 року по 06.07.2017 року щодо незастосування січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , та її невиплата є протиправною. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 не нарахував та не виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.06.2016 року по 06.07.2017 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січня 2008 року. Окрім цього, відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону №2011-XII, зокрема, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. З урахуванням того, що грошове забезпечення підлягає індексації та індексація входить до його складу згідно зі статті 9 Закону №2011-XII, розрахунок грошової допомоги на оздоровлення також має здійснюватися саме виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням індексації. З огляду на це є протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 14.06.2016 року по 06.07.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, та слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період за період з 14.06.2016 року по 06.07.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

01.08.2024 представник позивача адвокат Гаспарянц Д.М., подав до суду додаткові пояснення у справі (вх..№ЕС/31683/24) з проханням відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ). Всупереч доводам відповідача слід наголосити, що при звільненні з ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_4 ) позивачу не було надано окремого письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні з нього, а вже після звільнення з військової служби були надані лише довідка від 13.04.2024 року №501 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 (зі змінами) та довідка від 13.04.2024 року №499 про щомісячні види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Отже, враховуючи це, а також те, що позов у даній справі був поданий протягом трьох місяців з дня звільнення ОСОБА_1 , вважаємо, що строк на подання позову в будь-якому випадку не пропущений. При цьому, встановлений ч. 2 ст. 233 КЗпП України строк звернення до суду із позовом у цій справі навіть не розпочався, а тому, відповідно, не може вважатися пропущеним. Те, що ОСОБА_1 не звертався до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військової частини НОМЕР_4 ) із заявою про нарахування та виплату індексації за період з 29.07.2022 року по 09.01.2023 року, не спростовує обов`язку цього відповідача здійснювати такі нарахування та виплату, а також надати інформацію позивачу про нараховані та виплачені йому суми при звільненні з цієї військової частини, що зроблено не було. Більш того, як вбачається, у відзиві відповідач фактично не заперечує те, що спірна грошове забезпечення ним не нараховувалося та не виплачувалося позивачу.

Ухвалою суду від 06.08.2024 ухвалено направити Фінансовому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України копію відзиву відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо заміни відповідача та копію клопотання представника позивача про залучення в якості співвідповідача.

03.09.2024 до суду надійшла заява (вх..№ЕС/38957/24) представника позивача адвоката Гаспарянца Д.М., про уточнення позовних вимог, а саме він вказує на допущену ним помилку в позовній вимозі відносно ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначивши не 2022 рік, а 2002 рік.

Ухвалою суду від 03.10.2024 залучено до участі у справі №420/21357/24 в якості співвідповідачів Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_7 .

18.10.2024 до суду надійшло (вх..№ЕС/54613/24) клопотання Фінансового управління ГШ ЗСУ про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 .

Також, 18.10.2024 від Фінансового управління ГШ ЗСУ до суду надійшов (вх..№ЕС/54612/24) відзив на позовну заяву в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. У позовній заяві позивач вказує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103, у зв`язку з чим, на думку позивача, з 29.01.2020 для нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, пункт 4 Постанови потрібно застосовувати у попередній редакції, тобто до 21.02.2018. Проте, такі твердження позивача є хибними, з огляду на таке. Відповідно до пункту 4 Постанови №704 у редакції до 21.02.2018, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. У подальшому, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704, у зв`язку з чим, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Відповідно до абзацу четвертого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум для працездатної особи складав « 1762,00 грн». Разом з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103. Проте зазначаю, що скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку. Так, відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 3870 від 06.09.2005, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом. Визнання нормативного акту таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту. У силу дії відповідного рішення Уряду України нормативного характеру усі суб`єкти владних повноважень були зобов`язані призначати, обчислювати, нараховувати та виплачувати реальне (фактичне) грошове забезпечення діючих публічних службовців за постановою №704 із використанням показника прожиткового мінімуму працездатної особи у « 1762,00 грн». Відтак, позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення Позивача, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня календарного року) є безпідставними. Разом з тим, оскільки позовні вимоги щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення позивачу є необґрунтованими та безпідставними, а тому і позовні вимоги щодо перерахунку та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення є такими, що не підлягають задоволенню. Таким чином, є беззаперечним, що Фінансове управління при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення, діяло виключно на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та Конституцією України, що повністю узгоджується з вимогами частини другої статті 19 Конституції України.

21.10.2024 до суду надійшла (вх..№ЕС/55314/24) відповідь представника позивача на відзив. Адвокат Гаспарянц Д.М. зазначає, що доводи відзиву є безпідставними. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови №704. Таким чином, з дня набрання законної сили постанови у справі Nє 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка була чинною до зазначених змін, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. При цьому порядок дій, який повинен вчинити, зокрема, відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пункту 6 Постанови №103 та змін до пункту 4 Постанови №704, не змінився. Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 року за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19, залишеним у силі постановою Великої палати Верховного Суду від 24.06.2020 року, висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 12.09.2022 року у справі № 500/1813/21, висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.03.2023 року у справі № 420/6572/22, про що детально наведено у позові.

22.10.2024 до суду надійшов (вх.№ЕС/55844/24) відзив ІНФОРМАЦІЯ_3 з проханням відмовити у задоволенні позову. Право позивача на отримання грошового забезпечення на посаді начальника відділення ІНФОРМАЦІЯ_8 виникло з моменту зарахування до списків особового складу, прийняття справ та посади і початку виконання службових обов`язків з 06.07.2016, що підтверджується наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 06.07.2016 №148 (даний наказ відсутній у розпорядженні ІНФОРМАЦІЯ_9 ). У зв`язку з чим, нарахування та виплата грошового забезпечення здійснювалися вже ІНФОРМАЦІЯ_10 у серпні 2016 року за липень 2016 року, оскільки у своєму відзиві ІНФОРМАЦІЯ_10 вказав, що останнього було включено до мережі розпорядників коштів третього ступеню в органах Державної казначейської служби України з 01.08.2016. Тобто, з 01.08.2016 ІНФОРМАЦІЯ_10 самостійно здійснювалось нарахування та виплата грошового забезпечення військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_8 . Вказаний факт підтверджує Довідка щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 за період червень 2016 - серпень 2017, видана ІНФОРМАЦІЯ_10 від 25.07.2024 №585, що є додатком 2 до відзиву ІНФОРМАЦІЯ_8 , де згідно таблиці про нараховане грошове забезпечення за 2016 рік, у 1 та 2 стовпчиках вказано: «Місяць в якому нараховано - Серпень 2016» - «Місяць за який нараховано - Липень 2016». Таким чином враховуючи викладене, ІНФОРМАЦІЯ_11 у період червень-липень 2016 року не здійснювалося нарахування та виплата грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 , оскільки дані дії вчинялися ІНФОРМАЦІЯ_10 у серпні 2016 року. У зв`язку з чим ІНФОРМАЦІЯ_11 не може нести фінансову відповідальність перед військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_1 за період з 14.06.2016 по 31.07.2016.

23.10.2024 до суду надійшло (вх..№ЕС/56175/24) заперечення Фінансового управління ГШ ЗСУ на відповідь на відзив. Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування. Отже, визнання нормативно-правового акту таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту (аналогічного висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 07.11.2022 у справі №560/3080/22). Звертаю увагу суду, що у Постанову №704 відповідні зміни у спірний період внесені не були. Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 у справі №700/668/16-а зазначено, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов`язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів. Отже, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 23.10.2024 клопотання Фінансового управління ГШ ЗСУ від 18.10.2024 (вх..№ЕС/54613/24) було задоволено частково, залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 04.11.2024 продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 .

Інших заяв по суті станом на момент розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу із послужного списку майора ОСОБА_1 , складеного військовою частиною НОМЕР_1 09.04.2024, позивач у спірні періоди проходив військову службу у наступних відомствах:

- з 23.02.2016 по 14.06.2016 офіцером групи військової частини НОМЕР_1 , ( АДРЕСА_1 );

- з 14.06.2016 по 07.07.2017 начальником відділення ІНФОРМАЦІЯ_12 , АДРЕСА_2 ;

- з 07.07.2017 по 16.08.2018 начальник відділення ВСП військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ;

- з 16.08.2018 по 29.07.2022 начальником адміністративного відділення військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;

- з 29.07.2022 по 10.01.2023 офіцер адміністративного відділення військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ;

- з 10.01.2023 по 09.04.2024 начальник адміністративного відділення військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 (а.с.33).

Згідно з листом-відповіді №808/6732 від 07.06.2024 військова частина НОМЕР_1 не заперечує того факту, що в період проходження позивачем служби в зазначеній частині йому не нараховувалась індексація грошового забезпечення у зв`язку з тим, як зазначає сам відповідач, що для цього немає відповідних підстав. При цьому, автор листа командир військової частини НОМЕР_1 , посилається на роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 04.07.2014 №220/5140, від 08.08.2017 №78/0/66-17 та вказівками Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 №248/3/9/1/2.

Також, в/ч НОМЕР_1 в поданому до суду відзиві не заперечує того факту, що грошове забезпечення ОСОБА_1 , впродовж несення ним військової служби в цій військовій частині, нараховувалось відповідно до п.4 Постанови КМУ №704 якою розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що застосовувався для визначення розміру посадового окладу військовослужбовців, передбачений у сумі 1762,00 грн станом на 01.01.2018.

ІНФОРМАЦІЯ_2 07.06.2024 надав позивачу відповідь щодо нарахованого та сплаченого грошового забезпечення за період служби у відділі. Так, Херсонський зональний відділ повідомляє, що під час проходження служби ОСОБА_1 нараховувалось грошове забезпечення у відповідності до вимог чинного законодавства з 01.08.2016 по 07.07.2017. До 01.08.2016 ІНФОРМАЦІЯ_2 грошове забезпечення ОСОБА_1 не виплачував, а виплачував ІНФОРМАЦІЯ_7 . Індексація грошового забезпечення за період з 01.08.2016 по 07.07.2017 ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась, і законних підстав для вчинення таких дій у начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 не було (а.с.45).

Такі обставини відповідачі в наданих до суду відзивах не заперечують та лише зазначають, що грошове забезпечення позивачу виплачувалось у відповідності до приписів Постанови КМУ №704 від 30.08.2017.

У відповідності до положень ч.1 ст. 78 КАС України, не підлягає доказуванню той факт, що відповідачі нараховували та виплачували грошове забезпечення та одноразові виплати позивачу у спірні періоди саме виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01.01.2018 та без нарахування і виплати індексації.

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідачів, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їх сімей» та іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

У силу приписів ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до п. 10 Постанови №704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

Кабінет Міністрів України Постановою № 704 затвердив, серед іншого, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (згідно з додатком 1).

Згідно з пунктом 2 Постанови № 704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У додатку 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. У додатку 14 до Постанови № 704 визначена схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

У пункті 4 Постанови № 704 - у первинній його редакції, яка діяла до набрання чинності Постанови № 103 - було передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Примітка додатку 1 до Постанови № 704 у цьому зв`язку повторювала нормативні положення пункту 4, а саме: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. .

Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови №704.

Проте вже 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову №103 (чинна з 24 лютого 2018 року), пунктом 6 якої вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Отож на момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. ». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.

А проте, ще до ухваленні зазначеної постанови [від 28 жовтня 2020 року № 1038] Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови № 103.

Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови № 704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.

Варто зазначити, що в цій справі ОСОБА_1 оспорює правомірність нарахування і виплати йому грошового забезпечення за період до 19.05.2023 (останній день перед набранням чинності Постанови КМУ №481 від 12.05.2023). Іншими словами, позивач, апелюючи до дати ухвалення судового рішення [від 29 січня 2020 року] у справі № 826/6453/18, доводить, що з 30 січня 2020 року його посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу має визначатися - за правилами пункту 4 Постанови № 704 - шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у випадку з позивачем - на 1 січня 2020, 2021, 2022 та 2023 року відповідно), а не «на 1 січня 2018 року» (протягом спірного періоду, як було чи могло б бути згідно з пунктом 6 Постанови № 103, якби не судове рішення у справі № 826/6453/18) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21 опосередковано висловив позицію щодо застосування приписів пункту 4 Постанови № 704, але в контексті спору щодо перерахунку пенсії у зв`язку зі збільшенням розмірів складових грошового забезпечення військовослужбовців. Водночас збільшення розмірів посадових окладів пов`язувалося із зростанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

В контексті цієї справи важливим є не стільки те, з приводу чого виник спір (призначення/перерахунок пенсії чи грошового забезпечення), скільки трактування приписів пункту 4 Постанови № 704 (тобто який розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб має застосовуватися у 2020-2023 роках для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу). Чи то для цілей призначення/перерахунку пенсії, чи для перерахунку грошового забезпечення (з урахуванням якого потім визначається й розмір пенсії чи проводиться її перерахунок) базове розуміння і застосування вказаного припису [пункт 4 Постанови № 704] має бути однаковим у різних правових ситуаціях, за яких зміна фактичних обставин не матиме вагомого значення для однакової інтерпретації однієї і тієї самої норми права.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22.

Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21 зазначив про те, що застосування згаданих нормативних актів вже було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 2 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, у якій написано, з-поміж іншого, таке: «на думку колегії суддів зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, колегія суддів наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому колегія суддів зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX) та Закон № 1082-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». .

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Колегія суддів зазначає, що у справі, яка розглядається прохання позивача видати йому довідку для перерахунку його пенсії з 01.01.2021 відповідно до постанови № 704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови № 704, було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом № 1082-IX, для проведення перерахунку основного розміру пенсії. Таким чином, Верховний Суд наголошує на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. .

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів; .

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».

Такий самий підхід Верховний Суд застосував також у справах №120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), №120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), №640/17686/21 (постанова від 4 січня 2023 року), №440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року).

Понад те, правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду від 2 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 (на яку є покликання у постанові від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21) відображена також у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, спір у якій - подібно до цієї справи - стосувався перерахунку і виплати грошового забезпечення військовослужбовця за період з 29 січня 2020 року по 6 листопада 2020 року відповідно до пункту 4 Постанови № 704 у зв`язку з ухваленням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18.

У справах, про які мовиться вище, правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином - як випливає з їх змісту - на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.

Проте з уваги на вимоги позивача, надто період, за який він просить перерахувати і виплатити (доплатити) грошове забезпечення, відтак і грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020-2022 роки (виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704), суд вважає, що правовий висновок Верховного Суду, викладений, у постанові від 2 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, та повторений у постановах, зокрема, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, має бути врахований при застосуванні положень пункту 4 Постанови №704 при вирішенні також і цієї справи.

Спираючись на цей висновок можна погодитися з судом першої інстанції у тому, що посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням як військовослужбовця, з 30 січня 2020 року (як заявлено у позовній заяві) до 19 травня 2023 року мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»). З тих самих мотивів, неправильне нарахування грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2022 роки (розмір яких залежав від розміру грошового забезпечення).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідачів щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 по 19.05.2023 без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня, є протиправними.

На підставі викладеного, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню шляхом:

- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 за період з 30.01.2020 по 28.07.2022 та за період з 10.01.2023 по 19.05.2023 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 за період з 30.01.2020 по 28.07.2022 та за період з 10.01.2023 по 19.05.2023 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум;

- визнання протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України за період з 29.07.2022 по 09.01.2023 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язання Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України за період з 29.07.2022 по 09.01.2023 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум;

- визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 роки;

- визнання протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704;

- зобов`язання Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік.

При цьому, суд враховує, що дійсно саме Фінансове управління Генерального штабу ЗСУ у вказаний період нараховувало та виплачувало ОСОБА_1 грошове забезпечення і здійснювало воно це виходячи з розміру прожиткового мінімуму 1762 грн.

Такі обставини Фінансове управління ГШ ЗСУ в поданому 18.10.2024 до суду відзиві не заперечувало, а лише наголошувало на законність своїх дій під час нарахування позивачу грошового забезпечення виходячи з положень п.4 Постанови №704 яке встановлювало прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом на 1 січня 2018 року, що є протиправним з вищенаведених судом підстав.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 23.02.2016 28.02.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.

З 01 грудня 2015 року положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 29 листопада 2021 року у справі № 120/313/20-а, від 17 січня 2022 року у справі № 420/15397/21, від 10 травня 2022 року у справі №420/15397/21, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для всіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення чи виходу на роботу. Так, з 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.

У наведених постановах Верховний Суд зазначив, що за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2019 року № 1013) є січень 2008 року.

При цьому, Верховний Суд акцентував увагу на тому, що повноваження державних органів щодо визначення «місяця підвищення тарифних ставок (окладів)» для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 103 відсотки, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 23.02.2016 по 28.02.2018 є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» яка набрала чинності 01.03.2018, та наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 №90 «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України».

Відповідачі в/ч НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , не надали суду доказів нарахування та виплати індексації грошового забезпечення в період з 23.02.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року, та навпроти, заперечували право ОСОБА_1 на отримання індексації розрахованої саме виходячи з базового місяця січень 2008 року.

Суд звертає увагу на тому, що у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17), яку суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Суд також звертає увагу на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п.23 рішення у справі Сук проти України від 10.03.2011, заява №10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.

Отже, не нарахування відповідачами індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі порушує право позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов`язком відповідачів.

Верховний Суд у постановах від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 19.05.2022 у справі № 200/3859/21, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21 дійшов висновку про те, що базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року, в якому Постановою № 1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців, оскільки в період з 01.01.2008 по 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців були незмінними.

Крім того, при вирішенні даного спору суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, відповідно до яких: індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті; виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Такий правовий висновок також міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.

Як наслідок, враховуючи, що грошове забезпечення підлягає індексації та індексація входить до його складу згідно зі статті 9 Закону №2011-XII, розрахунок грошової допомоги на оздоровлення також має здійснюватися саме виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням індексації. З огляду на це є протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 14.06.2016 року по 06.07.2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січня 2008 року.

Відповідно до ч.1 ст. 10-1 Закону №2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Таким чином, вірним є доводи позивача про те, що обрахунок грошової допомоги на оздоровлення здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення яке повинне бути проіндексоване.

Тобто, оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, то вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункова величина грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Відповідачі в/ч НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_13 , у період проходження позивачем у 2016-2018 роках військової служби повинні були розраховувати виплачену грошову допомогу на оздоровлення з урахуванням індексації, яку також слід було виплачувати позивачу, що вище судом встановлено.

За таких обставин бездіяльність відповідачів щодо нездійснення розрахунку розміру допомоги на оздоровлення у 2016-2017 роках з урахування індексації грошового забезпечення, слід визнати протиправною.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №825/874/17.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов в цій частині підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

В процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 за період з 30.01.2020 по 28.07.2022 та за період з 10.01.2023 по 19.05.2023 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 за період з 30.01.2020 по 28.07.2022 та за період з 10.01.2023 по 19.05.2023 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України за період з 29.07.2022 по 09.01.2023 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України за період з 29.07.2022 по 09.01.2023 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2020, 2021 роки.

Визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704.

Зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки за 2022 рік.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 23.02.2016 по 13.06.2016 та за період з 07.07.2017 по 28.02.2018 в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 23.02.2016 по 13.06.2016 та за період з 07.07.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.06.2016 по 06.07.2017 в повному обсязі із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.06.2016 по 06.07.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 14.06.2016 по 06.07.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період за період з 14.06.2016 по 06.07.2017 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період з 07.07.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2017 рік з урахуванням індексації грошового забезпечення за період за період з 07.07.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідачі:

Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 );

ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 );

Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд.6, код ЄДРПОУ 22990368);

ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 );

ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ).

Суддя Олена СКУПІНСЬКА

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.12.2024
Оприлюднено13.12.2024
Номер документу123691596
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Судовий реєстр по справі —420/21357/24

Рішення від 11.12.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Скупінська О.В.

Ухвала від 04.11.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Скупінська О.В.

Ухвала від 23.10.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Скупінська О.В.

Ухвала від 03.10.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Скупінська О.В.

Ухвала від 06.08.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Скупінська О.В.

Ухвала від 10.07.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Скупінська О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні