Постанова

від 31.10.2024 по справі 757/23506/24-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/13465/2024

справа №757/23506/24-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Матійчук Г.О.,

у справі за поданням Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ МТД ГРУП», ОСОБА_1 , -

встановив:

У травні 2024 року старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Вимоги подання обґрунтовує тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №56640809.

З метою повного та фактичного виконання рішення суду державним виконавцем направлено запити до Київської міської філії ДП Центр ДЗК, Головного управління земельних ресурсів, Київського міського БТІ для виявлення нерухомого майна боржника. Також направлено запити до УДАІ МВС України для виявлення рухомого майна, Державної податкової інспекції України для виявлення рахунків боржника.

Згідно відповіді ДПС України інформація про відкриті рахунки відсутня.

Окрім цього, згідно відповідей на запити державного виконавця реєструючими органами повідомлено, що рухомого майна, цінних паперів, земельних ділянок, сільськогосподарської техніки та іншого будь-якого майна, належного боржнику на праві власності, за боржником не зареєстровано.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України, щодо перетину боржником державного кордону від 11 травня 2024 року №161989215, боржник неодноразово перетинав кордон та володіє закордонним паспортом серія, номер документу/ID карта: НОМЕР_1 .

Станом на момент подачі вказаного подання відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії щодо виконання судового рішення.

Наведені обставини свідчать про свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду в період з 08 листопада 2010 року.

Заявник уважає, що обмеження у праві виїзду за межі України змусить боржника виконати свої зобов`язання за судовими рішеннями. Іншого дієвого механізму змусити боржника виконати рішення суду діюче законодавство не містить.

Мотивуючи наведеним, просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , до виконання ним зобов`язань, покладених згідно зведеного виконавчого провадження №56640809.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року у задоволенні подання Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , у праві виїзду за межі України відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду підтверджується відсутністю доказів того, що ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії щодо виконання судового рішення. Відсутні докази наявності об`єктивних причин, на приклад тривалого відрядження, важкої хвороби тощо, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду.

Зазначає, що державним виконавцем вжито всіх можливих заходів щодо примусового виконання рішення, які не дали результату виконання вищевказаного рішення суду боржником. Останнім дієвим заходом є обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання своїх обов`язків.

Враховуючи значну суму заборгованості та довготривале невиконання рішення суду боржником, скаржник уважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовано обставини справи, внаслідок чого суд передчасно відмовив у задоволенні подання.

Мотивуючи наведеним, просить ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги подання задовольнити.

В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Просив суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представник Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомляв.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовивши у задоволенні подання державного виконавця, суд першої інстанції вказав, що Державний виконавець, заявляючи вимогу про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за кордон, крім посилання на нормативні акти, не зазначив, у чому проявляється ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань.

Суд вказав, що боржник ОСОБА_1 протягом 2021 року - грудня 2023 року зменшив заборгованість перед стягувачем на суму 7 630 000, 00 грн шляхом виконання для ТОВ «Юридична компанія «КМ ГРУП» послуг та робіт особисто боржником ОСОБА_1 та за участю третіх осіб, фактична заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Юридична компанія «КМ ГРУП» станом на 24 травня 2024 року становить 72 823 296, 07 грн, що підтверджується копією довідки ТОВ «Юридична компанія «КМ ГРУП» №8/05/2024-1 від 24.05.2024 року.

Таким чином, надана суду інформація свідчить про те, що боржник ОСОБА_1 вчиняє дії на виконання рішень суду та спростовує твердження державного виконавця про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням.

Окрім цього, суд не встановив наявність у діях ОСОБА_1 ознак умислу у невиконанні рішень суду, а матеріали справи свідчать про те, що боржник здійснює всі можливі дії для погашення заборгованості, натомість відсутність у останнього достатньої суми коштів для погашення боргу не свідчать про ухилення від виконання рішень судів, а тому не може бути безумовною підставою для застосування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

31 січня 2012 року головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа 2-2778/11, виданого Печерським районним судом міста Києва 14 листопада 2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Кредитпромбанк" заборгованості за додатковим договором №1 до кредитного договору у сумі 2 190 315,49 доларів США, заборгованості за додатковим договором №2 до кредитного договору у сумі 1 235 388,12 гривень, державного мита у розмірі 1 700,00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120,00 гривень (а.с. 91).

Постановою державного виконавця від 10 вересня 2012 року №19393306 стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 1 948 359,08 гривень (а.с. 52).

Постановою державного виконавця від 04 грудня 2012 року №30984904 стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 219 031,54 доларів США та 123 720,80 гривень (а.с. 55).

Установлено, що 01 грудня 2014 року Печерським районним судом міста Києва видано виконавчий лист №757/18973/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" коштів у розмірі 80 455 364,46 гривень, витрат з оплати судового збору в розмірі 3 654,00 гривень (а.с. 39-40).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26 грудня 2014 року ВП №45943921 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №757/18973/14-ц від 01 грудня 2014 року (а.с. 41-42).

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 26 грудня 2014 року ВП №45943921 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення 80462672,46 гривень (а.с. 36-37).

Постановою державного виконавця ВП №45943921 від 31 березня 2015 року оголошено в розшук транспортні засоби Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_3 , та Lexus LX 470, д.н.з. НОМЕР_4 (а.с. 43-44).

Постановою Державного виконавця ВП №24027681 від 20 червня 2018 року на підставі статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" об`єднано виконавці провадження №19393306, №24027681, №45943921 у зведене виконавче провадження №56640809 (а.с. 45-46).

Постановою державного виконавця від 09 січня 2020 року №19393306 виконавчий лист №2-1227/09, виданий 26 квітня 2010 року, про стягнення з ТОВ "Вітрікс Сервіс", ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ "Юридична компанія "МТД Груп" заборгованості у розмірі 19 481 860,88 гривень та 1 730,00 гривень повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження (а.с. 87-88).

Постановою державного виконавця від 08 січня 2020 року №19393306 виведено виконавче провадження №19933306 з примусового виконання виконавчого листа №2-1227/09 від 26 квітня 2010 року із зведеного виконавчого провадження № 56640809 (а.с. 89-90).

16 січня 2020 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження №60953534 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1 948 359,08 гривень (а.с. 53-54).

Постановою державного виконавця від 16 січня 2020 року №60953534 приєднано виконавче провадження №60953534 з примусового виконання постанови №19393306 від 10 вересня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 1 948 359,08 гривень до зведеного виконавчого провадження № 56640809 (а.с. 50-51).

11 травня 2022 року державним виконавцем на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто стягувачу виконавчий лист №2-2778/11, виданий Печерським районним судом міста Києва 14 листопада 2011 року (а.с. 94-95)

11 травня 2022 року державним виконавцем виведено виконавче провадження №30984904 з примусового виконання виконавчого листа №2-2778/11, виданого Печерським районним судом міста Києва 14 листопада 2011 року, із зведеного виконавчого провадження № 56640809 (а.с. 92-93).

12 травня 2022 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження 69007951 з виконання постанови №30984904 від 04 грудня 2012 року, виданої відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ, про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 219 031,54 доларів США (а.с. 34-35).

Постановою державного виконавця від 12 травня 2022 року приєднано виконавче провадження №69007951 з примусового виконання постанови №30984904 від 04 грудня 2012 року до зведеного виконавчого провадження №56640809 (а.с. 56-57).

Постановою державного виконавця від 01 серпня 2022 року №45943921 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать ОСОБА_1 .

Згідно змісту постанови державного виконавця, загальна сума боргу у зведеному виконавчому провадженні №56540809 складає 98 551 756,94 гривень та 219 031,54 доларів США (а.с. 47-49).

Згідно даних облікової картки на зведене виконавче провадження №56640809 убачається, що у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває зведене виконавче провадження №56640809 від 20 червня 2018 року, до складу якого входять:

- ВП №24027681 від 30 січня 2011 року (виконавчий лист №2-7043/10 від 11 листопада 2010 року, стягувач ТОВ "Юридична компанія "МТД груп");

- ВП №45943921 від 26 грудня 2014 року (виконавчий лист №757/18973/14-ц від 01 грудня 2014 року, стягувач ТОВ "Юридична компанія "КМ Груп");

- ВП №69007951 від 12 травня 2022 року (постанова №30984904 від 04 грудня 2012 року, видав Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України);

- ВП №60953534 від 16 січня 2020 року (постанова №19393306 від 10 вересня 2012 року, видана Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України) (а.с. 11).

Згідно даних відповіді Державної прикордонної служби України від 20 травня 2024 року убачається, що за період з 01 січня 2019 року по 20 травня 2024 року ОСОБА_3 90 разів перетнув державний кордон України (а.с. 13-33).

Згідно даних довідки №8/05/2024-1 від 24 травня 2024 року, виданої директором ТОВ "Юридична компанія "КМ ГРУП", убачається, що протягом 2021 року - грудня 2023 року боржнику ОСОБА_1 зменшена заборгованість перед стягувачем на суму 7 630 000,00 гривень, шляхом зарахування виконання для ТОВ "Юридична компанія "КМ ГРУП" послуг та робіт особисто ОСОБА_1 та за участю третіх осіб, фактична заборгованість ОСОБА_1 перед товариством станом на 24 травня 2024 року складає 72 823 296,07 гривень (а.с. 73).

25 березня 2024 року компанією Integra Yapi та координатором проектів Integra Yapi Лаптій Ю.В. укладено меморандум про співпрацю з метою об`єднання спільних зусиль для сприяння в реалізації проекту з виведення на ринок України компанії Integra Yapi, в сфері робіт з будівництва об`єктів нерухомості, інфраструктурних об`єктів та інших робіт (а.с. 75-79).

13 грудня 2022 року компанією Osal Group та координатором проекту Osal Group ОСОБА_1 укладено меморандум про співпрацю з метою об`єднання спільних зусиль для сприяння в реалізації проекту з виведення на ринку України компанії Osal Group в сфері робіт з будівництва об`єктів нерухомості, інфраструктурних об`єктів та інших робіт (а.с. 80-84).

Відповідно до статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно статті 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та статті 2 Протоколу №4 Конвенції про захист прав та свобод людини на здійснення прав щодо вільного пересування не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Правовою підставою для необхідності додаткового заходу впливу у вигляді тимчасового обмеження виїзду боржника за межі України є діючі законодавчі акти України, які поширюються на дані правовідносини, а саме Закон України "Про виконавче провадження" (ст. 11), Закон України "Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України" (пункти 2-5 статті 6), постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року №231 (підпункти 4-5 пункту 22), Указ Президента України від 24.03.2008 року №261 "Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів" (пункт 2), а також відповідні норми Цивільного та Цивільного процесуального кодексів України, роз`яснення рекомендації Міністерства юстиції України від 17.09.2012 року "Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України", лист від 06.06.2008 року №25-32\507 "Щодо виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання, покладені на них рішеннями судів", ч. 3 спільного листа від 27.05.2008 року №25-32\463 і №25-5347 Міністерства юстиції України та Адміністрації Прикордонної служби України "Щодо запровадження єдиного порядку застосування державними виконавцями деяких норм чинного законодавства".

Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення суду за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" установлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів

Водночас, право виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилався на свідоме ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України щодо судової практики вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 1 лютого 2013 року, поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак, воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися саме у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.

Доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_1 свідомо ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, не надано, про що зроблено правильний висновок судом першої інстанції.

Окрім цього, згідно даних довідки №8/05/2024-1 від 24 травня 2024 року, виданої директором ТОВ "Юридична компанія "КМ ГРУП", убачається, що протягом 2021 року - грудня 2023 року боржнику ОСОБА_1 зменшена заборгованість перед стягувачем на суму 7 630 000,00 гривень.

Аналіз установлених даних свідчить про те, що боржником у міру своїх можливостей виконується рішення суду.

Виходячи з вищевикладеного та наявних матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності факту умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов`язань.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ..

Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам законом та фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 27 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повну постанову складено 10 грудня 2024 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова