Постанова

від 11.11.2024 по справі 761/9792/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року м. Київ

Справа №761/9792/14-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/9169/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.

суддів: Мережко М.В., Поліщук Н.В.

за участю секретаря Федорчук Я.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва, ухваленого під головуванням судді Мальцева Д.О. 22 грудня 2023 року у м. Києві, повний текст рішення складений 03 січня 2024 року, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сількогосподарське підприємство «Адонікс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В

В квітні 2014 року ПАТ «Златобанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:

- стягнути солідарно з ТОВ «СГП «Адонікс», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року в сумі 6627426,97 грн.;

- для погашення заборгованості ТОВ «СГП «Адонікс» перед АТ «Златобанк» за Кредитним договором № 282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року в сумі 6627426,97 грн звернути стягнення на предмет застави за Договором застави товарів в обороті № 282/1/13-KL/S-2 від 31 жовтня 2013 року, який належать ТОВ «ЛОТУРЕ-АГРО», а саме, на рухоме майно: соняшник врожаю 2013 року в кількості 1800,00 тонн. У рішенні суду способом реалізації предмета застави, на яке звернено стягнення, визначити проведення прилюдних торгів, за початковою ціною, встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій /т.1 а.с.1-9/.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 11 жовтня 2013 року між АТ «Златобанк» та ТОВ «СП «Адонікс» було укладено Кредитний договір № 282/1/13-KL, за умовами якого банк надав Товариству грошові кошти у формі відкриття відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості у 16000000,00 грн на строк до 03 березня 2013 року, зі сплатою процентів за користування у розмірі 25% річних. Протягом строку дії договору сторонами вносились доповнення та зміни до угоди.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11 жовтня 2013 року були укладені договори поруки, за якими поручителі взяли на себе зобов`язання відповідати перед банком, як солідарні боржники за виконання ТОВ «СП «Адонікс» умов кредитного договору.

Крім того, 31 жовтня 2013 року між позивачем та ТОВ «Лотуре-Агро» було укладено договір застави. Предметом договору стало рухоме майно, а саме: соняшник врожаю 2013 року в кількості 1800,00 тон, а також товари, які будуть придбані заставодавцем.

Позичальник порушив умови договору, не повернувши у встановлений строк суму кредиту та не сплачуючи вчасно проценти за користування кредитом. Реагуючи на несплату процентів банк звертався до боржника та поручителів із відповідною вимогою. Станом на 24 березня 2014 року заборгованість боржника за кредитним договором становить 6627426,97 грн.

За вказаних обставин, а також у зв`язку з виникненням у відповідачів значної заборгованості за договором, яку вони в добровільному порядку не сплачують, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просив задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі /т.2 а.с.29-34/.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були залишені без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року залишено без змін /т.2 а.с.178-182/.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 08 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 15 вересня 2015 року - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції вказав на те, що між ПАТ «Златобанк», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 були укладені окремі договори поруки, а тому вони не є солідарними боржниками між собою. Також вказано здійснити перевірку юрисдикції спору, в частині договорів укладених між юридичними особами /т.2 а.с.243-245/.

14 листопада 2016 року позивачем подана заява про зміну предмету позову, в якій позивач просив вважати пред`явленими наступні позовні вимоги:

- стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за Кредитним договором № 282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року в сумі 6627426,97 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року в сумі 6627426,97 грн

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року закрито провадження у справі в частині щодо пред`явлення позову до ТОВ «СГП «Адонікс» та ТОВ «Лотуре-Агро», з підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства /т.3 а.с.100-102/.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 грудня 2023 року позов Публічного акціонерного товариства «Златобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сількогосподарське підприємство «Адонікс», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року, а саме: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 5586088 грн; проценти - 979635,63 грн; пеня - 61703,34 грн, а всього у сумі 6627426,97 грн. Обов`язок ОСОБА_2 є солідарним з ТОВ «СП Адонікс». Видано наказ.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Златобанк» заборгованість за кредитним договором №282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року, а саме: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 5586088 грн; проценти - 979635,63 грн; пеня - 61703,34 грн, а всього у сумі 6627426,97 грн. Обов`язок ОСОБА_1 є солідарним з ТОВ «СП Адонікс». Видано наказ.

Рішення суду мотивовано тим, що на момент розгляду справи відповідачі не сплатили зазначену суму заборгованості та будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості, суду не надали, а тому, суд дійшов до висновку про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь АТ «Златобанк». Крім цього, обов`язки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є солідарними з ТОВ «СП Адонікс».

Не погодився із вказаним судовим рішенням відповідач ОСОБА_1 , його представником подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, в рішенні наведені висновки, які не відповідають обставинам справи, а також судом неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи.

Представник відповідача вказує на те, що судом першої інстанції, в межах оскаржуваного рішення, не було встановлено наступні важливі обставини справи, а саме: щодо стану розрахунків ПАТ (AT) «Златобанк» і ТОВ «СП «Адонікс» за кредитним договором; щодо звернення стягнення на предмет застави; щодо розподілу суми заборгованості між відповідачами.

Враховуючи відсутність інформації про стан розрахунків між кредитором і основним боржником, а також відсутність інформації про звернення стягнення на предмет застави, сторона відповідача вважає відсутніми підстави для стягнення заборгованості з поручителів. Наведені судом першої інстанції рішення господарських судів не містять у собі достатньо інформації, яка б давала підстави для стягнення з відповідачів заборгованості у такому розмірі, який визначений судовим рішенням. Крім того вважають, що при виконанні рішення суду першої інстанції у тому вигляді як вони є, відбудеться подвійне стягнення заборгованості.

На підставі викладеного, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Златобанк» вказує на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи наведені в апеляційній скарзі такими, що не підлягають задоволенню. Банком було надано до суду інформацію про всі грошові надходження в рахунок погашення боргу за кредитним договором, згідно з розрахунком та виписками позичальника, та зазначено про відсутність в Банку доказів про звернення стягнення на предмет застави. В свою чергу відповідачем іншої інформації суду надано не було.

Також позивач вказує на те, що скаржник ОСОБА_1 станом на дату видачі кредиту був керівником ТОВ «Лотуре Агро» та учасником ТОВ СП «Адонікс» із часткою 99%, а тому йому відома та доступна інформація про діяльність вказаних юридичних осіб. Витребування будь-яких доказів у ТОВ «Лотуре Агро» та ТОВ СП «Адонікс» наразі неможливе у зв`язку з їх припиненням.

Щодо доводів скаржника про пріоритет застави над порукою, представник Банку вказує на те, що наявність забезпечення не впливає на можливість кредитора задовольнити вимоги за рахунок іншого забезпечення чи поруки та на зворотній обов`язок поручителя виконати зобов`язання за договором. А можливість стягнення всієї суми боргу з кожного з поручителів, зумовлена відсутністю солідарної відповідальності поручителів між собою.

На підставі викладеного, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Роздорожній О.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про її задоволення.

На стадії апеляційного перегляду справи між ПАТ «Златобанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію АТ «Златобанк» Караченцева А.Ю. та ТОВ «ФК «Ю-Бейс» був укладений договір про відступлення права вимоги від 06 червня 2024 року, за умовами якого всі права кредитора АТ «Златобанк», в тому числі за договорами, що є предметом спору у цій справі, перейшли до ТОВ «ФК «Ю-Бейс» /т.6 а.с.199-203, 216-243/.

Ухвалою апеляційного суду, занесеною до протоколу судового засідання від 05 вересня 2024 року здійснено заміну сторони позивача на її правонаступника /т.7 а.с.9-10/.

Представник ФК «Ю-Бейс» - адвокат Гребенченко О.А. заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись в порядку визначеному процесуальним законом, причини неявки суду не повідомили. А тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність вказаних осіб.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з такого.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги по суті спору, апеляційним судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

11 жовтня 2013 року між АТ «Златобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Адонікс» було укладено Кредитний договір № 282/1/13-KL /т.1 а.с.11-17/.

Згідно п.1.1 кредитного договору в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного Договору.

В свою чергу п. 1.2. кредитного договору передбачено, що кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Кредит може надаватися траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором. Може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією.

За умовами договору банк надав Товариству грошові кошти у формі відкриття відкличної кредитної лінії з лімітом заборгованості у 16000000 (шістнадцять мільйонів) гривень на строк до 03 березня 2013 року, зі сплатою процентів за користування у розмірі 25% річних.

У п. 3.1.4. кредитного договору вказано, що кредитодавець має право: відмовитися від подальшого кредитування позичальника за цим кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів (за їх наявності) у разі настання та/або існування хоча б однієї з таких обставин…

Протягом 2013 - 2014 років сторонами вносились доповнення і зміни до кредитного договору, зокрема у договорі від 07 листопада 2013 року сторони домовились перенести строк сплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року в розмірі 5616,14 грн строком до 08 листопада 2013 року включно /т.1 а.с.19-23/.

11 жовтня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 282/1/13-KL/Р-1, за умовами якого ОСОБА_2 поручився перед кредитором та зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ «СГП «Адонікс» своїх боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором. Сторони домовились, що зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними і для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором поруки та кредитним договором, не потребується.

Згідно п.1.2 договорів поруки поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, в такому ж порядку та строки, що і боржник. Банк має право вимагати виконання боргових зобов`язань частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк у разі одержання виконання боргових зобов`язань боржником або поручителем не в повному обсязі має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов`язання від боржника та/або поручителя. Боржник та поручитель залишаються зобов`язаними доти, доки боргові зобов`язання не будуть виконані в повному обсязі /т.1 а.с.24-27/.

11 жовтня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_1 договір поруки № 282/1/13-KL/Р-2, за умовами якого ОСОБА_1 поручився перед кредитором та зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ «СГП «Адонікс» своїх боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором. Сторони домовились, що зобов`язання поручителя перед кредитором є безумовними і для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором поруки та кредитним договором, не потребується.

Згідно п.1.2 договорів поруки поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає у тому є обсязі, що і боржник, в такому ж порядку та строки, що і боржник. Банк має право вимагати виконання боргових зобов`язань частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк у разі одержання виконання боргових зобов`язань боржником або поручителем не в повному обсязі має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов`язання від боржника та/або поручителя. Боржник та поручитель залишаються зобов`язаними доти, доки боргові зобов`язання не будуть виконані в повному обсязі /т.1 а.с.28-31/.

Крім того, в якості забезпечення зобов`язань за кредитним договором ПАТ «Златобанк» та ТОВ «Лотуре-Агро» уклали 31 жовтня 2013 року Договір застави товарів в обороті № 282/1/13-KL/S-2.

За положеннями статті 1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Предметом договору застави є рухоме майно, товари в обороті, а саме: соняшник врожаю 2013 року в кількості 1800,00 тон, а також товари, які будуть придбані заставодавцем /т.1 а.с.32-34/.

11 жовтня 2013 року ТОВ «СП «Адонікс» була здійснена заявка до АТ «Златобанк» на видачу грошових коштів, за умовами кредитного договору від 11 жовтня 2013 року, в сумі 2000000 (два мільйони) гривень, які були видані, що підтверджується меморіальним ордером № 171302 від 11 жовтня 2013 року /т.1 а.с.37,40/.

14 жовтня 2013 року ТОВ «СП «Адонікс» була здійснена заявка до АТ «Златобанк» на видачу грошових коштів, за умовами кредитного договору від 11 жовтня 2013 року, в сумі 3490000 (три мільйонів чотириста дев`яносто тисяч) гривень, які були видані, що підтверджується меморіальним ордером № 201083 від 14 жовтня 2013 року /т.1 а.с.36,39/.

29 жовтня 2013 року ТОВ «СП «Адонікс» була здійснена заявка до АТ «Златобанк» на видачу грошових коштів, за умовами кредитного договору від 11 жовтня 2013 року, в сумі 5580000 (п`ять мільйонів п`ятсот вісімдесят тисяч) гривень, які були видані, що підтверджується меморіальним ордером № 537810 від 31 жовтня 2013 року /т.1 а.с.35,38/.

Матеріали справи місять виписки по рахункам ТОВ «СГП «Адонікс», з яких вбачається видача кредитних коштів та віднесення сум простроченого кредиту /т.1 а.с.41-58/.

Згідно з розрахунком позивача станом на 24 березня 2014 року ТОВ «СГП «Адонікс» мало заборгованість за кредитним договором в розмірі 6627426,97 грн і складається із: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 5586088,00 грн; заборгованості за процентами - 979635,63 грн; пені - 61703,34 грн /т.1 а.с.59-61/.

Листом від 03 лютого 2014 року № 364 АТ «Златобанк» висунув вимогу ОСОБА_1 , як поручителю, протягом 10-ти календарних днів погасити існуючи заборгованість в розмірі 11774275 (одинадцять мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят) гривень 09 копійок. Вказана вимога була одержана ОСОБА_1 06 лютого 2014 року, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням /т.1 а.с.62/.

Листом від 03 лютого 2014 року № 363 АТ «Златобанк» висунув вимогу ОСОБА_2 , як поручителю, протягом 10-ти календарних днів погасити існуючи заборгованість в розмірі 11774275 (одинадцять мільйонів сімсот сімдесят чотири тисячі двісті сімдесят) гривень 09 копійок /т.1 а.с.63/.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року у справі №761/39397/14 позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Златобанк» про визнання частково недійсним договору поруки та припинення поруки залишені без задоволення /т.2 а.с.3-4/. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 жовтня 2015 року у справі №761/39400/14 позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Златобанк» про визнання частково недійсним договору поруки та припинення поруки залишені без задоволення /т.2 а.с.126-128/. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2017 року у справі №761/40674/16 позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «СГП «Адонікс», ПАТ «Златобанк», треті особи: ТОВ «Лотуре-Агро», ТОВ «Шпат-Агро», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним рішення загальних зборів, кредитного договору та договору поруки задоволені. Визнано недійсними: рішення Загальних зборів учасників ТОВ «СГП «Адонікс», оформлене протоколом №14 від 08 жовтня 2013 року; кредитний договір №282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року, укладений між ТОВ «СГП «Адонікс» та ПАТ «Златобанк»; договір поруки №282/1/13- KL/Р-1 від 11 жовтня 2013 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_2 /т.4 а.с.16/.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 серпня 2017 року в частині визнання недійсними кредитного договору та договору поруки - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у позові Мілая до ТОВ «СГП «Адонікс» та ПАТ «Златобанк» про визнання недійсним кредитного договору №282/1/13-К1 від 11 жовтня 2013 року між ТОВ «СГП «Адонікс» та ПАТ «Златобанк» на суму 16000000 грн, та договору поруки за №282/1/13-КL/Р-1 від 11 жовтня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Златобанк». Рішення в частині визнання недійсними загальних зборів ТОВ «СГП «Адонікс», протоколу №14 від 08 жовтня 2013 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 жовтня 2017 року в частині позову ОСОБА_2 до ТОВ «СГП «Адонікс», ПАТ «Златобанк», треті особи: ТОВ «Лотуре-Агро», ТОВ «Шпат-Агро», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними кредитного договору та договору поруки залишено без змін.

Згідно з Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, сформованого 07 жовтня 2014 року, 28 березня 2014 року було зареєстровано звернення стягнення за договором застави від 31 жовтня 2013 року АТ «Златобанк» /т.4 а.с.25-26/.

Рішенням господарського суду Київської області від 22 травня 2017 року у справі №911/1239/17, визнано ПАТ «Златобанк» кредитором ТОВ «СГП «Адонікс» за кредитним договором № 282/1/3- KL на загальну суму 20497768,41 грн, станом на 02 березня 2017 року, з яких 5586088 грн заборгованості по тілу кредиту, 5085027,73 грн процентів за користування кредитом, 502288,79 грн 3% річних, 6093951,59 грн пені за прострочення повернення тіла кредиту, 3225412,30 грн пені за прострочення сплати процентів та 5000 грн штрафу /т.5 а.с.206-217/. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили.

Ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 911/1462/17 від 03 жовтня 2017 року у справі про банкрутство ТОВ СП «Адонікс» визнано АТ «Златобанк» кредитором ТОВ СП «Адонікс» за кредитним договором № 282/1/3- KL із сумою вимог станом на 29 травня 2017 року: 3200 грн 1 черга; 11607895,04 грн 4 черга; 10129754,71 грн 6 черга (до суми боргу включені донараховані проценти, неустойка та 3 % річних станом на 29 травня 2017 року). З мотивувальної частини цього судового рішення вбачається, що вказані суми є сумою заборгованості за кредитним договором № 282/1/3-KL від 11 жовтня 2013 року, укладеним між АТ «Златобанк» та ТОВ «СГП «Адонікс» /т.5 а.с.202-205/. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили.

З ухвали Господарського суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року у справі №910/7266/14 вбачається, що судом були визнані вимоги кредитора ПАТ «Златобанк» до ТОВ «Лотуре-Агро», як майнового поручителя за договором застави № 282/1/13-КL/S-2 від 31 жовтня 2013 року у розмірі 9840424,69 грн у частині 4644000,00 грн та вказано, що вказані вимоги підлягають погашенню у позачерговому порядку за рахунок реалізації заставного майна /т.4 а.с.27-34,144-155/.

Ухвалою суду від 13 грудня 2017 року було витребувано у ПАТ «Златобанк» копію договору застави соняшника врожаю 2013 року з подвійними складськими свідоцтвами, укладений між ПАТ «Златобанк» із ТОВ «СГП «Адонікс» з усіма наступними змінами та доповненнями до нього. Витребувано у ТОВ «Лотуре-Агро» копії документів, які підтверджують факт задоволення ТОВ «Лотуре-Агро» вимог ПАТ «Златобанк» за кредитним договором № 282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року, згідно із договором застави № 282/1/13-KL/S-2 від 31 жовтня 2013 року і розмір задоволених вимог банку, у т.ч. згідно з ухвалою Господарського суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року по справі № 910/7266/14 /т.4 а.с.42-43/.

На виконання ухвали суду ПАТ «Златобанк» надано копію договору застави №282/1/13-KL/S-1 від 24 жовтня 2013 року, укладений між ПАТ «Златобанк» із ТОВ «СГП «Адонікс», за умовами якого предметом застави є рухоме майно, а саме соняшник у кількості 758,873 тонн, врожаю 2013 року. До вказаного договору сторонами були внесені зміни 28 жовтня 2013 року та 29 жовтня 2013 року, згідно з якими предметом застави є рухоме майно, а саме соняшник у кількості 1800,003 тон, врожаю 2013 року, вартістю 4644006 грн /т.4 а.с.78-90/.

Згідно з розрахунком позивача станом на 01 травня 2018 року ТОВ «СГП «Адонікс» мало заборгованість за кредитним договором в розмірі 8286549,8 грн і складається із: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 5586088,00 грн; заборгованості за процентами - 994939,98 грн; пені - 1003561,69 грн, штрафи - 701960,13 грн /т.4 а.с.142-143/.

Ухвалою суду від 22 червня 2018 року витребувано у ТОВ «СГП «Адоніс» копії документів, які підтверджують повне або часткове погашення ТОВ «СГП Адоніс» заборгованості перед ПАТ «Златобанк» за кредитним договором № 282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року, у тому числі за рахунок заставленого майна згідно із договором застави №282/1/13-KL/S-1 від 24 жовтня 2013 року. Витребувано у ПАТ «Златобанк» копії документів, які підтверджують звернення стягнення ПАТ «Златобанк» на предмет застави згідно з договором застави № 282/1/13-KL/S-1 від 24 жовтня 2013 року у позасудовому чи судовому порядку; документи які підтверджують повне або часткове погашення заборгованості ТОВ «СГП «Адоніс» перед ПАТ «Златобанк» за кредитним договором №282/1/3- KL від 11 жовтня 2013 року за рахунок заставленого майна /т.4 а.с.163-164/.

Ухвалою сулу від 22 червня 2018 року тимчасово вилучено у ТОВ «Лотуре-Агро»: копії документів які підтверджують факт задоволення ТОВ «Лотуре-Агро» вимог ПАТ «Златобанк» за кредитним договором № 282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року, згідно із договором застави № 282/1/13-KL/S від 31 жовтня 2013 року і розмір задоволених вимог банку /т.4 а.с.165-166/.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ТОВ «СГП «Адонікс» (код ЄДПОУ 35144305) у зв`язку з визнанням банкрутом припинено 18 березня 2019 року, ТОВ «Лотуре-Агро» (код ЄДПРОУ 34287465) припинено 16 вересня 2020 року також у зв`язку з визнанням банкрутом.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ліквідацію АТ «Златобанк» Караченцев А.Ю. в листі від 28 серпня 2023 року №511/23 вказав, що документи та інформація про звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави №282/1/13-KL/S-1 від 24 жовтня 2013 року з ТОВ «СГП «Адонікс» в банку відсутні. Документи та інформація про звернення стягнення на предмет застави згідно з договором застави № 282/1/13-KL/S-1 від 31 жовтня 2013 року з ТОВ «Лотуре-Агро» в банку відсутні. Також відсутня інформація про погашення боргу за кредитним договором № 282/1/3-KL від 11 жовтня 2013 року, укладеним між АТ «Златобанк» та ТОВ «СГП «Адонікс» за рахунок звернення стягнення на предмет застави. Останнє надходження грошових коштів за кредитним договором № 282/1/3- KL відбулось 24-25 лютого 2014 року на суму 5483912 грн, що відображено в розрахунках заборгованості, наявних в матеріалах справи /т.5 а.с.200-201/.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно з положеннями ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

В порядку визначеному ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. (ч.3 ст. 554 в редакції Закону № 2478-VIII від 03.07.2018)

Відповідно до ч. 3 ст. 559 ЦК України ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання. (ст.559 доповнено ч. 5 згідно із Законом № 2478-VIII від 03.07.2018)

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

В силу ч.ч.1,2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 12, ст. 81 ЦПК України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порядку визначеному ч.ч.4,5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Перш за все, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на питання юрисдикції.

Так позов у цій справі був пред`явлений в квітні 2014 року.

Станом на квітень 2014 року положення ст.12 ГК України передбачали, що підвідомчі господарським судам були справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто з 15 грудня 2017 року, до юрисдикції господарських судів належать справи щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції суду щодо розгляду відповідної справи.

При цьому за частиною першою статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суди розглядали у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникали із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводився за правилами іншого судочинства.

До внесення відповідних змін до ГПК та ЦПК України розмежування спорів цивільної та господарської юрисдикції відбувалося на підставі суб`єктного складу сторін спору, якими в господарському процесі могли бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Отже, наведені положення ГПК та ЦПК України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) не передбачали, що у разі звернення до суду з позовом стосовно виконання договору, укладеного для забезпечення виконання зобов`язання за іншим договором, визначальним критерієм розмежування цивільної та господарської юрисдикції є суб`єктний склад сторін саме основного зобов`язання, на забезпечення виконання якого такий договір укладено, а не склад сторін, між якими виник спір.

Підпунктом 11 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи наведене, справа, що є предметом даного апеляційного перегляду підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Наступним питанням на яке слід звернути увагу є питання меж апеляційного перегляду справи.

В порядку ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Таким чином рішення суду першої інстанції переглядається апеляційним судом в частині вирішення позовних вимог пред`явлених до відповідача ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції не становить предмет апеляційного перегляду, так як іншими учасниками справи не оскаржується і вони не будуть позбавлені такого права.

З наведених обставин справи вбачається, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір поруки, за умовами якого останній поручився перед позивачем та зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання ТОВ «СГП «Адонікс» боргових зобов`язань перед за кредитним договором № 282/1/13-KL від 11 жовтня 2013 року.

В умовах договору поруки вказано, що поручитель та боржник відповідають перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, в такому ж порядку та строки, що і боржник. Банк має право вимагати виконання боргових зобов`язань частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо. Банк у разі одержання виконання боргових зобов`язань боржником або поручителем не в повному обсязі має право вимагати/отримати неодержані/невиконані боргові зобов`язання від боржника та/або поручителя. Боржник та поручитель залишаються зобов`язаними доти, доки боргові зобов`язання не будуть виконані в повному обсязі

Вказані обставини не оспорюються сторонами.

Надані суду докази підтверджують і обставини укладення між позивачем та ТОВ «СГП «Адонікс» кредитного договору у належній формі та отримання останнім в борг коштів в розмірі 11607895,04 грн. Ці обставини також сторонами не оспорюються. Наявність заборгованості ТОВ «СГП «Адонікс» перед позивачем підтверджується судовими рішеннями ухваленими у справі про банкрутство останнього. Розмір заборгованості визначений судовими рішеннями в сумі 20497768,41 грн.

Позовні вимоги пред`явлені до ОСОБА_4 на суму 6627426,97 грн.

За даними Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» відсутня інформація про погашення боргу за кредитним договором № 282/1/3-KL від 11 жовтня 2013 року, в тому числі за рахунок заставного майна ТОВ «СГП «Адонікс» та ТОВ «Лотуре-Агро».

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що судом першої інстанції не було встановлено такі важливі обставини справи, як стан розрахунків ПАТ (AT) «Златобанк» і ТОВ «СП «Адонікс» за кредитним договором та обставини щодо звернення стягнення на предмет застави, колегія суддів вважає безпідставними, так як судом першої інстанції були вжиті процесуальні заходи щодо витребування відповідних даних та доказів, проте за результатами вчинених дій, дані про погашення кредитної заборгованості, в тому числі за рахунок заставного майна виявлені не були. А отже обставини наявності кредитної заборгованості ТОВ «СГП «Адонікс» перед позивачем, що встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не були спростовані відповідачем ОСОБА_1 в межах розгляду цієї справи.

За умовами договору поруки, укладеного між сторонами у справі, та виходячи з положень цивільного законодавства відповідальність боржника та поручителя є солідарною. Поручитель відповідає у тому ж обсязі, що і боржник, в такому ж порядку та строки, що і боржник, а позивач має право вимагати виконання боргових зобов`язань частково або в повному обсязі від поручителя окремо. При цьому слід зазначити, що положення ч.3 ст. 554 в редакції Закону № 2478-VIII від 03липня 2018року не застосовуються, так як договір і звернення до суду з позовом відбулись до прийняття вказаних змін до ЦК України. Таким чином вірним є зазначення судом першої інстанції про стягнення з кожного поручителя на користь позивача суми заборгованості як солідарного боржника з ТОВ «СГП «Адонікс». А питання щодо уникнення подвійного стягнення має бути вирішено на стадії виконання рішення суду.

Натомість застосуванню підлягають положення ч. 5 ст. 559 ЦК України, оскільки ці положення набрали законної сили до припинення ТОВ «СГП «Адонікс». А отже ліквідація боржника - юридичної особи ТОВ «СГП «Адонікс» не припиняє поруку відповідача ОСОБА_4 , так як до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи ТОВ «СГП «Адонікс» кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя ОСОБА_4 у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання.

Враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції діючи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами у справі доказів, зробив вірний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_4 , як солідарного боржника за зобов`язаннями ТОВ «СГП «Адонікс», на користь позивача суми заборгованість. Висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 не спростовуються. Суд першої інстанції дав належну правову оцінку наданим сторонами доказам та вірно вирішив справу в межах заявлених позовних вимог та визначених позивачем підстав позову. Тому рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Судові витрати визначені судом першої інстанції пропорційно до задоволених позовних вимог, апеляційна скарга не містить доводів на їх спростування.

Зазначення судом першої інстанції в резолютивній частині рішення про видачу судового наказу, колегія суддів вважає помилковим, оскільки мотивувальна частина не містить жодних доводів в цього приводу, проте, враховуючи, що вказане не вплинуло на правильність вирішення справи і може бути виправлено судом першої інстанції в порядку визначеному процесуальним законом, вказане не є підставою для скасування чи зміни апеляційним судом рішення суду першої інстанції.

В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції, підстави для компенсації відповідачеві понесених на стадії апеляційного перегляду справи судових витрат - відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2023 року в оскаржуваній частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В.В. Соколова

Судді: М.В. Мережко

Н.В. Поліщук

Повний текст постанови складений 10 грудня 2024 року.