Ухвала

від 03.12.2024 по справі 752/16433/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 листопада 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.11.2024.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до прокурора, слідчого та суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- заборонено спілкуватись з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій

---

Справа № 752/16433/24 Слідчий суддя - ОСОБА_13

Апеляційне провадження № 11-сс/824/7358/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.11.2024.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначав, що приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання, слідчий суддя не надав оцінку доказам на підтвердження необхідності застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя належним чином не врахував, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, та застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу неможливо запобігти спробам вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, на даний час на потерпілого ОСОБА_14 здійснюється постійний вплив, направлений на зміну раніше наданих показів. Так, 30.08.2024, перебуваючи по вул. Цитадельній у м. Києві, за присутності підозрюваного ОСОБА_6 , під час повернення коштів адвокатом підозрюваного було надано заяву про відмову потерпілого від своїх показів. Зі слів потерпілого, вказану заяву йому надано під приводом підписання розписки за отримання коштів.

Вказані обставини, на переконання прокурора, свідчать про вчинення підозрюваним дій з метою впливу на потерпілого.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану ним апеляційну скаргу, думку підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024100000000650 від 25.05.2024, за підозрами ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 209 КК України.

27.08.2024 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 03.09.2024 щодо підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 27.10.2024.

14.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме про те, що він підозрюється у вимаганні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, що завдало майнової шкоди потерпілому в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 189 КК України; а також у розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, переміщення, зміну форми (перетворення) такого майна, вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна та володіння ним, джерела його походження вчинені особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб у великому розмірі, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 209 КК України.

Постановою першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_15 від 21.10.2024 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 27.11.2024.

31.10.2024 старший слідчого слідчий управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюстроком до 27.11.2024.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.11.2024.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до прокурора, слідчого та суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- заборонено спілкуватись з іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно частин 1-4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У справі «Маккей проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.

Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.

Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Як убачається із матеріалів судового провадження, станом на день апеляційного розгляду закінчився строк дії оскаржуваної ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, строк дії якого було визначено до 27.11.2024.

Разом з тим, предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 209 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.

Крім того, слідчим суддею визнано частково доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Разом з тим, як встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування не доведено, що у кримінальному провадженні існують інші ризики непроцесуальної поведінки ОСОБА_16 , зокрема, можливості останнього знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Врахувавши конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка є інвалідом ІІ групи, та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а також ту обставину, що сторона обвинувачення не зверталась із клопотанням про продовження строку дії раніше застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, та після закінчення строку дії такого запобіжного заходу 27.10.2024, щодо ОСОБА_6 не застосовувався жоден запобіжний захід впродовж п`яти днів, слідчий суддя дійшов висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя станом на день розгляду клопотання дослідив всі обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, в повній мірі врахував вимоги статті 194 КПК України та за відсутністю доведених обставин щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, обґрунтовано застосував щодо підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Посилання прокурора щодо неможливості більш м`якого запобіжного заходу запобігти спробам вчинення підозрюваним дій, передбачених ст. 177 КПК України, є необгрунтованими, оскільки станом на день апеляційного розгляду прокурором не надано відомостей про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 з моменту застосування щодо нього запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні.

Крім того, колегія суддів враховує, що згідно положень ч. 4 ст. 131 КПК, ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Тобто, законодавцем встановлено певний процесуальний запобіжник, що унеможливлює обмеження прав особи поза межами кримінального провадження.

Ураховуючи, що на день апеляційного розгляду закінчився строк дії ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.11.2024 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання строком до 27.11.2024, та на даний час фактично відсутній предмет апеляційного оскарження у зв`язку з припиненням дії оскаржуваного рішення, колегія суддів у даному випадку позбавлена процесуальної можливості задовольнити апеляційну скаргу прокурора та реально застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 27.11.2024, про що порушує питання прокурор в апеляційній скарзі.

За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.

Керуючись ст. ст. 176-178, 179, 193, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 01 листопада 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3