Постанова

від 04.12.2024 по справі 760/9123/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року м. Київ

Справа № 760/9123/23

Провадження № 22-ц/824/15580/2024

Резолютивна частина постанови оголошена 04 грудня 2024 року

Повний текст постанови складено 06 грудня 2024 року

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Мазурик О.Ф.

секретаря: Желепи В.В.

сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер - Авіа»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва, ухваленого у складі судді Букіної О.М. 24 червня 2024 року, -

В С Т А Н О В И В:

У квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» про стягнення заробітної плати та визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, в якому просив суд:

- визнати протиправним призупинення на підставі Наказу № МА-1.01-02-30-01 від 30.03.2022 року дії трудового договору, укладеного між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер-АВІА» (ЄДРПОУ: 37053765);

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-АВІА» (ЄДРПОУ: 37053765) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) невиплачену заробітну плату разом із компенсацією за період з 01.04.2022 року по 15.04.2023 року включно у розмірі 205 118,1 (двісті п`ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 10 коп.

- судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер-АВІА» (ЄДРПОУ: 37053765).

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» про стягнення заробітної плати та визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, позивач ОСОБА_1 посилається на наступне.

Так, позивач ОСОБА_1 з 11.10.2021 року працює на посаді вантажника-комплектувальника відділу обслуговування на пероні служби наземного обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа», що підтверджується довідкою № 24 від 29.03.2023 року та копією трудової книжки позивача.

З 25.02.2022 року позивач виконує обов`язки добровольця територіальної оборони у відповідності до Закону України «Про основи національного спротиву» і був долучений до патрульно-постової служби в добровольчому формуванні № 1 Фастівської територіальної громади Фастівського району (наразі він надалі продовжує виконувати обов`язки добровольця територіальної громади). При цьому, виконання позивачем даних обов`язків у період з 25.02.2022 року по 25.11.2022 року здійснювалось у робочий час без матеріального забезпечення, що підтверджується Контрактом добровольця територіальної громади від 29.03.2022 року, Контрактом добровольця територіальної громади від 26.11.2022 року та довідкою від 10.04.2023 року № 191.

Позивач посилається на те, що починаючи з 01.04.2022 року йому взагалі не виплачується заробітна плата, хоча відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата повинна виплачуватись працівникам не рідше двох разів на місяць.

Зазначає, що відповідачем йому було повідомлено про те, що починаючи з 01.04.2022 року на період дії військового стану призупинено дію трудового договору згідно із наказом № МА -1.01-02-30-01 від 30.03.2022 року.

Наказ № МА -1.01-02-30-01 від 30.03.2022 року про призупинення з позивачем трудових обов`язків, з яким його не було ознайомлено та не видано копію, позивач вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм законодавства України, та таким, що порушує його права та законні інтереси.

Відповідач на момент видання оспорюваного наказу володів всіма виробничими, організаційними та технічними можливостями для забезпечення працівників необхідними умовами праці. ТОВ «Мастер-Авіа» під час винесення оскаржуваного наказу своєї діяльності не припиняло, працювало та продовжує здійснювати свою господарську діяльність.

Отже, позивач вважає, що правових підстав для призупинення дії трудового договору відповідач не мав.

Посилаючись на ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97, ч. 1 та ч. 3 ст. 119 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», позивач вважає, що відповідач зобов`язаний зберегти за ним середній заробіток за час виконання позивачем у період робочого часу обов`язків добровольця добровольчого формування територіальної громади.

Позивач вважає, що відповідачем з метою ухилення від виконання своїх обов`язків було призупинено з ним дію трудового договору та, як наслідок, порушено його конституційне право на оплату праці та гарантії збереження середньої заробітної плати за час виконання обов`язків добровольця добровольчого формування територіальної громади.

Так, у відповідності до довідки МА -1.01-3 від 28.03.2023 року щодо заробітку позивача за період з жовтня 2021 року по березень 2022 року, нарахований дохід становить 99 180,25 грн., з якого утримано ПДФО та військовий збір на суму 18 019,26+1499,11, що дорівнює 19 518,37 грн.

Таким чином, розмір заробітної плати з урахуванням утримань становить 99 180,25 грн. -19 518,37 грн., що дорівнює 79 661,88 грн.

Середній заробіток позивача в день виходячи з цього становить 79 661,88 грн./183 (шість місяців), що становить 435 грн. 31 коп.

Враховуючи час, з якого не виплачується середня заробітна плата відповідачем, а саме з 01.04.2022 року, то час затримки станом на 15.04.2023 року у виплати становить 380 днів, а тому розмір заборгованості відповідача по виплаті середньої заробітної плати наразі становить 380*435,31, що становить 165 417,80 (сто шістдесят п`ять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 80 коп.

Пунктом 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, що затверджене Постановою КМУ від 20 грудня 1997 р. № 1427 передбачено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги (далі - споживчі ціни) за цей період зріс більш як на один відсоток.

Пунктом 3 цієї Постанови передбачено порядок нарахування компенсації, а саме сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Отже, виходячи з розрахунку офіційного індексу інфляції за період з 01.04.2022 року по 31.03.2023 року становить 124 (інформацію*про індекс інфляції за кожен місяць позивачем взято з офіційних джерел).

На підставі п. 2 та п. 3 вищевказаного Положення розмір виплат, які зобов`язаний здійснити відповідач становить 165 417,80 грн.*1,24, що становить 205 118,1 (двісті п`ять тисяч сто вісімнадцять) грн. 10 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, порушення з боку ТОВ «Мастер-Авіа» конституційних прав позивача на оплату праці, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

26.04.2023 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу було передано до провадження судді Букіної О.М.

13.05.2023 до суду надійшла відповідь № 71549 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» (код ЄДРПОУ 37053765).

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.05.2023 року, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТЕР-АВІА» про стягнення заробітної плати та визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору.

Визначено відповідачу/ам/ строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України.

06.06.2023 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про приєднання доказів.

05.07.2023 до суду від представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву, представник відповідача, як на підставу своїх заперечень проти позову, вказав наступне.

Так, як стверджує позивач, дію трудового договору з ним було призупинено незаконно та порушено його конституційне право на оплату праці та гарантії збереження середньої заробітної плати за час виконання обов`язків добровольця добровольчого формування територіальної громади.

Позивач в позовній заяві просить визнати протиправним призупинення на підставі Наказу № МА -1.01-02-30-01 від 30.03.2022 року дії трудового договору, укладеного між позивачем та відповідачем; стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату разом із компенсацією за період з 01.04.2022 року по 15.04.2023 року включно у розмірі 205 118, 10 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

У зв`язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», по всій території України було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває досі.

Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського (назва відповідно до рішення Київської міської ради від 22.03.2018 № 365/4429) є об`єктом критичної інфраструктури, тому з 24 лютого 2022 року у зв`язку з введенням воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022, увесь аеропорт та прилегла територія була блокована силами оборони для унеможливлення захоплення або диверсії. Допуск працівників усіх суб`єктів аеропортової діяльності на територію аеропорту було припинено.

Оскільки ТОВ «Мастер-Авіа» є основним суб`єктом аеропортової діяльності на території міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського, його робота фактично була зупинена з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022.

Крім того, 24 лютого, з 02:45 за київським часом повітряний простір над Україною закрили для польотів цивільної авіації: «З 00.45 utc (2.45 за київським часом ), у зв`язку з військовою агресією російської федерації, через високий ризик авіаційній безпеці для цивільної авіації, з 24 лютого 2022 року Об`єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України, вжило термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору.

Відповідно до частини 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, взятих на себе сторонами.

Так, Торгово-промислова палата України своїм листом від 28.02.2022 N 2024/02.0-7.1 підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності.

TOB «Мастер-Авіа» є суб`єктом авіаційної діяльності, та до 24.02.2022 року ним надавались послуги з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу, та ін. на території «Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) на підставі відповідних сертифікатів, виданих уповноваженим органом з питань цивільної авіації, а також договору, укладеного з експлуатантом аеропорту (аеродрому).

Станом на 26.06.2023 року ТОВ «Мастер-Авіа» не здійснює діяльність на ринку послуг з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу, оскільки, починаючи з 24 лютого 2022 року до сьогодні територія та приміщення аеропорту використовується Силами Оборони України.

Увесь час з 24 лютого 2022 року територія та приміщення аеропортового комплексу використовується силами оборони України і працівники ТОВ «Мастер-Авіа» мають обмежений (мінімальний) доступ до деяких приміщень на території аеропорту.

Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що діяв на момент видання наказу ТОВ «Мастер-Авіа» №МА-1.01-02-30-01 від 30 березня 2022 року, передбачено, що «Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи». Коментарі Мінекономіки від 25.03.2022 до Закону зазначають, що ініціатором призупинення трудового договору можуть бути, як роботодавець, так і працівник.

Представник відповідача вказує на те, що частиною першою статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Згідно із частиною 3 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Таким чином, Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, /антійні та компенсаційні виплати працівникам.

Через відсутність доступу до приміщень, документації, серверної інфраструктури комп`ютерного обладнання, яке залишилось на території аеропортового комплексу, відповідно до Закону України від 26.11.2018 № 2630-VIII «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» TOB «Мастер-Авіа» з 01.04.2022 року було призупинено дію трудових договорів з працівниками на час дії воєнного стану, про що було видано наказ №МА-1.01-02-30-01 від 30 березня 2022 року. Даний наказ було доведено усім працівникам «Мастер-Авіа» за допомогою засобів корпоративної електронної пошти, месенджерів їх керівниками та телефонних дзвінків. Позивача було доведено до відома через месенджер.

Наразі в ТОВ «Мастер-Авіа» не поновлено дію трудових договорів з працівниками. Окремі працівники згідно заздалегідь доведеного графіку залучаються до проведення робіт з упорядкування доступних приміщень, відновлення роботи технічного обладнання та систем, забезпечення повноти та достовірності обліку товарно-матеріальних цінностей, інших основних засобів та нематеріальних активів у Товаристві.

Дані обставини свідчать про неможливість забезпечення роботою працівників ТОВ «Мастер-Авіа» відповідно до їх посадових обов`язків, оскільки підприємство фактично припинило здійснювати основну свою діяльність, а саме: надання послуг з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу та фактично така робота наразі відсутня.

Ствердження Позивача про порушення права на оплату праці та гарантії збереження середньої заробітної плати за час виконання обов`язків добровольця добровольчого формування територіальної громади є безпідставними, оскільки у відповідача не має можливості, як надавати роботу, так і оплачувати її через зупинення діяльності.

Отже, з огляду на це, дії відповідача щодо призупинення дій трудових договорів не суперечить діючому законодавству. Наказ ТОВ «Мастер-Авіа» №МА-1.01-02-30-01 від 30 березня 2022 року законний та чинний.

Щодо виконання позивачем обов`язків добровольця добровольчого формування в період з 25.02.2022 року, представник відповідача вказав на те, що про дану обставину відповідача повідомлено не було. З контрактами добровольця територіальної громади відповідач ознайомився вперше при ознайомленні з позовною заявою.

Представник ТОВ «Мастер-Авіа» зазначив, що законодавець закріплює положення, що діяльність членів добровольчих формувань територіальних громад прирівнюється до військової лише на час безпосереднього залучення до участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання завдань територіальної оборони.

Вказав на те, що позивачем не надано докази щодо доведення залучення до виконання своїх обов`язків щодо участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання завдання територіальної оборони.

Позивач не з`являвся на робочому місці з 25.02.2022 р., запитів щодо виконання своїх робочих обов`язків до ТОВ «Мастер-АвіаА» не надходило, отже, позивачу достеменно було відомо про наказ щодо призупинення дії трудових договорів з працівниками на час дії воєнного стану.

Також представник ТОВ «Мастер-Авіа» зазначив про те, що відшкодування пов`язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України відповідно до ст.15 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» буде здійснено за рахунок коштів держави-агресора. а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством у порядку встановленим Кабінетом Міністрів України.

Ситуація із Товариством виключна. Товариство не прийняло рішення із-за самого факту військової агресії, а не може фактично здійснювати діяльність і забезпечувати роботою працівників у зв`язку закриттям повітряного простору України та з використанням будівель та споруд майнового комплексу TOB «Мастер-Авіа» Збройними силами України.

За таких обставин, відповідач ТОВ «Мастер-Авіа» вважає, що позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною. ТОВ «Мастер-Авіа» не визнає заявлені позовні вимоги та не погоджується із викладеними обставинами.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» про стягнення заробітної плати та визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» (код ЄДРПОУ: 37053765, адреса: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 79) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Зазначає, що рішення суду є таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник ТОВ «Мастер-Авіа» адвокат Виграненко С.П. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду є законним, обґрунтованим, таким, що ухвалено з урахуванням дійсних та фактичних обставин справи, з безпосереднім, повним, об`єктивним та всебічним їх дослідженням, а також ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги

Представник ТОВ «Мастер-Авіа» адвокат Виграненко С.П. проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише

у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 11.10.2021 року працює на посаді вантажника-комплектувальника відділу обслуговування на пероні служби наземного обслуговування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа», що підтверджується довідкою № 24 від 29.03.2023 року та копією трудової книжки позивача.

Наказом №МА-1.01-02-30-01 від 30.03.2022 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» Генерального директора О.В. Товкес , з 01.04.2022 року та на період воєнного стану призупинено дію трудових договорів з працівниками на час виключення можливості надання та виконання роботи у зв`язку з військовою агресією проти України, в тому числі і з позивачем ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2022 року між командиром добровольчого формування № НОМЕР_2 Фастівської територіальної громади ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було підписано контракт добровольця територіальної оборони.

Також 26.11.2022 року між командиром добровольчого формування № НОМЕР_2 Фастівської територіальної громади ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було підписано контракт добровольця територіальної оборони.

Пунктом 3 форми зазначених контрактів добровольця територіальної оборони, передбачено, що на добровольця територіальної оборони, який уклав цей контракт, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та ст. 119 КЗпП.

Як убачається з довідки Добровольчого формування Фастівської міської територіальної громади №1 від 23.05.2023 № 406/292/2023, ОСОБА_1 заключив контракт добровольця територіальної оборони з командиром добровольчого формування ІНФОРМАЦІЯ_1 і станом на 23.05.2023 року перебуває в ньому, та виконує завдання за призначенням на безоплатній основі.

ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачу ОСОБА_1 Мотовилівським СО Фастівського МТГ Київської області видано посвідчення серії НОМЕР_3 добровольця територіальної оборони.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Надаючи оцінку аргументам, наведеним в апеляційній скарзі, Київський апеляційний суд виходить із такого.

Статтею 43 Конституції України гарантовано право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39,41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ, який набув чинності 24 березня 2022 року.

Згідно зі ст. 13 зазначеного Закону встановлено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Згідно з пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно з частинами другою, третьою статті 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Таким чином, роботодавцю законодавчо надано право призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин.

Крім того Міністерством економіки України на сайті міністерства було надано коментар до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ, і коментар до статі 13 вказаного Закону - « у зв`язку з призупиненням дії трудового договору працівник звільняється від обов`язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавець звільняється від обов`язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов`язків, передбачених трудовим договором».

З наведених норм слідує наступне:

- призупинення дії трудового договору може відбуватися лише в умовах воєнного стану;

- підставою призупинення дії трудового договору є військова агресія проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи;

- призупинення дії трудового договору є тимчасовим;

- призупинення дії трудового договору не зумовлює припинення трудових відносин.

Апеляційний суд зазначає, що згідно із постановою КМУ України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» Київ та Київська область були виключені із переліку територій на якій ведуться (велися) бойові дії.

Тобто до 06 грудня 2022 року місто Київ та Київська область відносились до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, і у роботодавця було законне право на призупинення дії трудового договору з працівником.

Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського (назва відповідно до рішення Київської міської ради від 22.03.2018 № 365/4429) є об`єктом критичної інфраструктури, тому з 24 лютого 2022 року у зв`язку з введенням воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022, увесь аеропорт та прилегла територія була блокована силами оборони для унеможливлення захоплення або диверсії. Допуск працівників усіх суб`єктів аеропортової діяльності на територію аеропорту було припинено.

Оскільки ТОВ «Мастер-Авіа» є основним суб`єктом аеропортової діяльності на території міжнародного аеропорту «Київ» імені Ігоря Сікорського, його робота фактично була зупинена з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Крім того, 24 лютого, з 02:45 за київським часом повітряний простір над Україною закрили для польотів цивільної авіації: «З 00.45 utc (2.45 за київським часом ), у зв`язку з військовою агресією російської федерації, через високий ризик авіаційній безпеці для цивільної авіації, з 24 лютого 2022 року Об`єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України, вжило термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору.

Дані обставини наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не поставлені під сумнів позивачем, є загальновідомими, а тому є доведеними під час розгляду даної справи.

TOB «Мастер-Авіа» є суб`єктом авіаційної діяльності, та до 24.02.2022 року ним надавались послуги з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу, та ін. на території «Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) на підставі відповідних сертифікатів, виданих уповноваженим органом з питань цивільної авіації, а також договору, укладеного з експлуатантом аеропорту (аеродрому).

Станом на 26.06.2023 року ТОВ «Мастер-Авіа» не здійснює діяльність на ринку послуг з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу, оскільки, починаючи з 24 лютого 2022 року до сьогодні територія та приміщення аеропорту використовується Силами Оборони України.

Увесь час з 24 лютого 2022 року територія та приміщення аеропортового комплексу використовується силами оборони України і працівники ТОВ «Мастер-Авіа» мають обмежений (мінімальний) доступ до деяких приміщень на території аеропорту.

Через відсутність доступу до приміщень, документації, серверної інфраструктури комп`ютерного обладнання, яке залишилось на території аеропортового комплексу, відповідно до Закону України від 26.11.2018 № 2630-VIII «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» TOB «Мастер-Авіа» з 01.04.2022 року було призупинено дію трудових договорів з працівниками на час дії воєнного стану, про що було видано наказ №МА-1.01-02-30-01 від 30 березня 2022 року. Даний наказ було доведено усім працівникам «Мастер-Авіа» за допомогою засобів корпоративної електронної пошти, месенджерів їх керівниками та телефонних дзвінків. Позивача було доведено до відома через месенджер.

Як убачається з відзиву на апеляційну скаргу та наданих поясненнь представника відповідача адвоката Виграненко С.П. в судовому засіданні апеляційного суду, на даний час в ТОВ «Мастер-Авіа» не поновлено дію трудових договорів з працівниками. Окремі працівники згідно заздалегідь доведеного графіку залучаються до проведення робіт з упорядкування доступних приміщень, відновлення роботи технічного обладнання та систем, забезпечення повноти та достовірності обліку товарно-матеріальних цінностей, інших основних засобів та нематеріальних активів у Товаристві.

Отже, у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України відбулося закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору, що у свою чергу зупинило діяльність ТОВ «Мастер-Авіа».

Призупинення надання аеронавігаційних послуг (обслуговування) у повітряному просторі України, які є основним напрямком діяльності ТОВ «Мастер-Авіа», безумовно свідчить про зменшення обсягу роботи, яку Державне підприємство обслуговування повітряного руху України може надавити своїм працівникам.

Наведене свідчить про неможливість забезпечення роботою працівників ТОВ «Мастер-Авіа» відповідно до їх посадових обов`язків, оскільки підприємство фактично припинило здійснювати основну свою діяльність, а саме: надання послуг з наземного обслуговування повітряних суден, пасажирів та багажу та фактично така робота наразі відсутня.

Позивачем не доведено, що навіть у зв`язку із закриттям повітряного простору України для цивільних користувачів, а також призупиненням надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України на підприємстві збереглася можливість забезпечувати позивача роботою, оскільки останній виконував роботу, на яку не впливають дані обставини та виконання такої роботи на даному етапі є можливим та необхідним.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заробітної плати разом із компенсацією за період з 01.04.2022 року по 15.04.2023 року включно у розмірі 205 118,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про основи національного спротиву» складовими національного спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до національного спротиву.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про основи національного спротиву» фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про основи національного спротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

На підставі, передбаченої ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ТОВ «Мастер - Авіа» 30 березня 2022 року було призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 . Відтак, починаючи з 01 квітня 2022 року у позивача був відсутній робочий час. Ця обставина свідчить про те, що гарантія, передбачена ч.1 ст.119 КЗпП України, не поширюється на позивача .

Крім того, наказом ТОВ «Мастер-Авіа» №МА-1.01-02-30-01 від 30 березня 2022 року було передбачено, що з 01 квітня 2022 року та на період дії воєнного стану зупинити дію пунктів Колективного договору ТОВ «Мастер-Авіа», що регулюють нарахування та виплату всіх матеріальних заохочень, передбачених Колективним договором та його додатками (п.3 Наказу). Ці обставини свідчать про те, що у ТОВ «Мастер-Авіа» не виник обов`язок виплачувати позивачу середню заробітну плату після призупинення укладеного з ним трудового договору.

Як убачається з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про основи національного спротиву», фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а не за рахунок роботодавців, які призупинили дію трудових договорів з працівниками.

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01.07.2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізацїї трудових відносин».

Законом №2352 внесені зміни до Кодексу законів про працю України та законів «Про оплату праці», «Про відпустки» та «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Зокрема, Законом №2352 внесено зміни до ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю, згідно з якими положення щодо збереження середнього заробітку за місцем роботи за працівниками на час призову на військову службу виключено зі змісту цієї статті.

З набранням чинності Закону №2352 частина 3 статті 119 КЗпП містить таку норму:

«За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову.

Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відшкодування пов`язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України відповідно до ст.15 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» буде здійснено за рахунок коштів держави-агресора. а також коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел, передбачених законодавством у порядку встановленим Кабінетом Міністрів України».

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мастер-Авіа» не прийняло рішення із-за самого факту військової агресії, а не може фактично здійснювати діяльність і забезпечувати роботою працівників у зв`язку закриттям повітряного простору України та з використанням будівель та споруд майнового комплексу TOB «Мастер-Авіа» Збройними силами України.

З урахуванням того, що суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним Наказу ТОВ «Мастер-Авіа» №МА-1.01-02-30-01 від 30.03.2022, яким призупинено дію трудового договору, укладеного між позивачем та відповідачем, то не підлягає задоволенню і позовна вимога про стягнення із відповідача на користь позивача невиплаченої заробітної плати, оскільки є похідною від попередньої вимоги.

Ураховуючи викладене, Київський апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року

№ 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі№ 640/18402/19(провадження № К/9901/27657/20).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі№ 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду нарозумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З матеріалів справи відомо, що між відповідачем (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Астрон» (далі - виконавець) «06» січня 2023 року укладено Договір №2/АО-ЮО/2023 про надання правової (правничої) допомоги та адвокатських послуг, відповідно до якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати КЛІЄНТУ консультаційні та правові послуги щодо захисту його інтересів, здійснювати представництво КЛІЄНТА в судових інстанціях, на досудовому слідстві, виконавчому провадженні на умовах і в порядку, що визначені договором, а КЛІЄНТ зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору пос праві.

За умовами п. 2.1 договору №2/АО-ЮО/2023 послуги надаються клієнту шляхом: усного та письмового консультування з правових питань; складання та підписання необхідних процесуальних документів: заяв, скарг, клопотань, запитів, претензій, позовних заяв, зустрічного позову, заперечень на позов (апеляційну, касаційну скаргу), апеляційних та касаційних скарг; особистої участі та представництва адвокатом клієнта на досудовому слідстві, в судових інстанціях, у виконавчому провадженні та вчиненні інших процесуальних дій; сплати в інтересах клієнта судового збору чи іншого платежу; отримання в інтересах клієнта судового збору чи відшкодування платежу у виконавчому провадженні на свій рахунок.

Згідно з п. 2.2 договору №2/АО-ЮО/2023 клієнт здійснює оплату послуг на підставі додаткової угоди, що є додатком до даного договору, у встановлені угодою строки та розмірі, а якщо вид (предмет) надання послуги не зазначені в угоді на підставі рахунку-фактури, виданого об`єднанням на адресу клієнта, в якому визначається вартість послуг, наданих клієнту.

28 жовтня 2024 року між виконавцем та клієнтом було укладено Додаткову угоду №2 до договору №2/АО-ЮО/2023, де адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правову допомогу та адвокатські послуги при розгляді в суді апеляційної інстанції апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 24 червня 2024 року по справі №760/9123/23.

Відповідно до п.2 Додаткової угоди, гонорар за надання послуг по супроводженню справи, вказаній у п.1 угоди, в суді першої інстанції, а саме: аналіз апеляційної скарги, вивчення судової практики щодо предмету спору, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подання інших заяв по суті та заяв з процесуальних питань обчислюється у фіксованому розмірі, розмір якого становить 12 000,00 грн.

Адвокатським об`єднанням було надано Клієнту наступні послуги:

- аналіз апеляційної скарги, вивчення судової практики щодо предмету спору, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подання інших заяв по суті та заяв з процесуальних питань - 12 000,00 грн.

Матеріалами справи дійсно підтверджується факт отримання ТОВ «Мастер-Авіа» послуг адвоката АО «Астрон» Виграненко С.П. з надання правової допомоги.

Разом з тим, при визначенні розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню, судова колегія виходить з того, що розгляд апеляційної скарги Кушнірюка М.В. для кваліфікованого юриста, не є справою значної складності, не потребує дослідження великого обсягу доказів та залучення інших доказів. Фактично адвокатом складено лише відзив на апеляційну скаргу.

З урахуванням категорії справи, виходячи з того, що адвокат Вигранеко С.П. приймала участі у справі в суді першої інстанції і в повній мірі обізнана з усіма матеріалами справи, його складання не потребує від професійного адвоката значної кількості часу і зусиль,

Отже, враховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих відповідачу ТОВ «Мастер-Авіа» послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, судова колегія дійшла висновку, що справедливим буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мастер-Авіа» в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 4000,00 грн., в ході апеляційного перегляду справи.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м.Києва від 24 червня

2024 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» (ЄДРПОУ 37053765 м. Київ просп. Повітряних Сил, 79) ) 4000 грн. понесених судових витрат на правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.Ф. Мазурик