Постанова

від 11.12.2024 по справі 520/10034/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 р. Справа № 520/10034/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Шевченко О.В.) від 23.08.2024 року по справі № 520/10034/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД"

до Київської митниці

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Модус, ЛТД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив:

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000003/2 від 30.01.2024;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/000101.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000003/2 від 30.01.2024 та картка відмови №UA100100/2024/000101, прийняті Київською митницею, є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки відповідач під час їх прийняття не довів наявність застережень, передбачених частинами 1, 2 статті 58 Митного кодексу України, щодо неможливості визначення митної вартості за основним методом, а також не виконав обов`язку доведення того, що митна вартість, визначена ним за резервним методом, ґрунтується на раніше визначених митним органом митних вартостях, як це передбачено частиною 2 статті 64 Митного кодексу України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року по справі № 520/10034/24 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA100100/2024/000003/2 від 30.01.2024.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/000101.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Модус, ЛТД" (код ЄДРПОУ 21203457) судові витрати в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на те, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості вищезазначеного товару встановлено, що документи, зазначені у частині 2 статті 53 Кодексу, не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості та подані не в повному обсязі, що підтверджується наступними обставинами: 1) При перевірці наявності прийнятих митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору від 19.12.2023 № 20122023 з`ясовано наявність рішення про коригування митної вартості від 23.01.2024 № UA205030/2023/000197/2 на подібний товар «полімери вінілхлориду (100%) у первинних формах у вигляді порошку не змішаний з іншими речовинами: відсутні пігменти, барвники, наповнювачі, пластифікатори, отриманий суспензійним способом, марки: VYNOVA S5730 -22,00 тонн (25 кг у паперових мішках). CAS number: 9002-86-2. Значення К по Фікентшеру (К-Value) = 56,7. Призначені для виробництва ПВХ. Торгівельна марка: Vynova Виробник: Vynova Belgium NV Країна виробництва- DE». Декларантом не здійснено коригування митної вартості з врахуванням попереднього рішення про коригування митної вартості на ідентичний товар; 2) наданий SAFETY DATA SHEET (паспорт безпеки) без перекладу; 3) Наданий декларантом прайс-лист б/н від 02.01.2024 адресований виключно для фірми ТОВ "Модус, ЛТД" та не розповсюджується на інших суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що суперечить самій суті прайс-листа; 4) Копія митної декларації країни відправлення (Німеччина) від 23.01.2024 № 24DE531074069314J9 не містить відомостей щодо вартості товару (статистичної вартості), що унеможливлює перевірку заявленої митної вартості товарів шляхом співставлення числових значень. 5) Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року по справі № 520/10034/24 та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ МОДУС, ЛТД (як Покупцем) та VYNOVA Belgium NV, Бельгія (як Продавцем), укладено контакт купівлі-продажу від 19.12.2023 за № 20122023 (далі також - Контракт), за умовами якого VYNOVA зобов`язується продати, а Покупець купити Товари згідно з Умовами Продажу VYNOVA, які затверджені відповідною юридичною особою компанії VYNOVA, і умовами Контракту, наведеними нижче. Відповідно до розділу 2 Контракту, мета придбання товару покупцем - для власного виробництва та/або споживання, оптова торгівля. Країни походження товару: Німеччина, Нідерланди, Франція. Ціна товару в Євро за метричну тонну обговорюється окремо щомісяця і вказується у Додатках і рахунках (розділ 5 Контракту).

Відповідно до Додатку 2 від 05.01.2024 до Контракту, VYNOVA Belgium NV постачає ТОВ МОДУС, ЛТД Товар Vynova S5730 суспензійний полівінілхлорид, код ТНВЕД 3904100000, у кількості 65000 тон, 3 авто, упаковка в мішках по 25 кг на палетах; ціна 870,00 євро за тону, сума до сплати 57420,00 євро, умови платежу 100% предоплата; умови поставки FCA, Wilhelmshaven, Інкотермс 2020; терміни постачання 20 днів з моменту сплати.

Для митного оформлення придбаного товару ТОВ МОДУС,ЛТД оформило митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA100100022621U4 від 30.01.2024, в якій в графі 42 ціна Товару вказало 19140,00 євро, виходячи з вартості товару у одному авто (57420,00 євро/3 = 19140,00 євро).

На підтвердження заявленої у митній декларації ІМ 40 ДЕ 24UA100100022621U4 від 30.01.2024 митної вартості товару, яка становить 19140,00 євро, разом з декларацією позивачем до митного органу подані такі документи: сертифікат якості (Certificate of quality) № 80626639 від 23.01.2024; пакувальний лист (Packing list) № 3304010168 від 23.01.2024; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) A № 139569 від 23.01.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 24UA100100022477U7.00 від 29.01.2024; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA100100022477U7 від 29.01.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 24UA100100022477U7 від 29.01.2024; картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2024/000099 від 29.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 14 від 10.01.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2301/С1 від 23.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2301/Н1 від 23.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 02.01.2024; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини від 01.01.2024; додаток № 2 від 05.01.2024 до контакту купівлі-продажу від 19.12.2023 за № 20122023; контракт купівлі-продажу від 19.12.2023 за № 20122023; договір (контракт) про перевезення № 0208/П1 від 02.08.2019; договір (контракт) про перевезення № 1708/З1 від 17.08.2015; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються, не належать до товарів, шо підлягають державному експортному контролю від 30.01.2024; декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером № 3304010168 від 23.01.2024; копію митної декларації країни відправлення № 24DE531074069314J9 від 23.01.2024; копію митної декларації країни відправлення № MRN24DE531025227622 від 23.01.2024; інші некласифіковані документи.

Митну вартість придбаного товару заявлено за першим методом (ціною договору).

Під час митного оформлення товару за митною декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA100100022621U4 від 30.01.2024 відповідач звернувся до ТОВ МОДУС, ЛТД із повідомленням про надання додаткових документів, у якому зазначалося:

При перевірці наявності прийнятих митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору від 19.12.2023 за № 20122023 з`ясовано наявність рішення про коригування митної вартості від 23.01.2024 за № UA205030/2023/000197/2 на подібний товар Полімери вінілхлориду (100%) у первинних формах у вигляді порошку не змішаний з іншими речовинами: відсутні пігменти, барвники, наповнювачі, пластифікатори, отриманий суспензійним способом, марки: VYNOVA S5730 -22,00 тонн (25 кг у паперових мішках). CAS number: 9002-86-2. Значення К по Фікентшеру (K-Value) = 56,7. Призначені для виробництва ПВХ. Торгівельна марка: Vynova Виробник: VynovaBelgium NV Країна виробництва - DE.; декларантом не здійснено коригування митної вартості з урахуванням попереднього рішення про коригування митної вартості на ідентичний товар.

Також у повідомленні вказувалося, що наданий SAFETY DATA SHEET (паспорт безпеки) без перекладу; наданий декларантом прайс-лист від 02.01.2024 адресований виключно для фірми ТОВ "Модус, ЛТД" та не розповсюджується на інших суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що суперечить самій суті прайс-листа, оскільки прайс-лист - це комерційна пропозиція продавця необмеженому колу заінтересованих покупців, він не може мати адресну спрямованість, а тому такий прайс-лист не може розглядатись у якості підтвердження заявленої митної вартості та являє собою форму комерційної пропозиції даному покупцю; копії митних декларацій країни відправлення (Німеччина) не містять відомостей щодо вартості товару (статистичної вартості), що унеможливлює перевірку заявленої митної вартості товарів шляхом співставлення числових значень.

Декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення із зазначенням статичної вартості; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; паспорт безпеки без перекладу з перекладом відповідно до статті 254 МК України.

Листом за вих. № 12 від 30/01/2024 ТОВ МОДУС, ЛТД додатково надало до митного органу паспорт безпеки на товар українською мовою та повідомило, що не має впливу на формування прайс-листу від 02.01.2024 від виробника товару та експортної декларації країни відправлення; сировину ввезено для власного виробництва листів ПВХ і виписка з бухгалтерської документації відсутня, оскільки товар не реалізовувався контрагентам; інших документів надаватися не буде.

Рішенням про коригування митної вартості товару № UA100100/2024/000003/2 від 30.01.2024 Київською митницею відмовлено ТОВ МОДУС,ЛТД у митному оформленні товару.

В рішенні про коригування митної вартості товарів в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі статей 54, 55, 57, 58, 59 Митного кодексу України, зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів з посиланням на обставини, надіслані в окремому повідомленні, направленому митним органом ТОВ МОДУС, ЛТД, а саме: до митного оформлення не надано документи, які містять відомості про транспортні витрати від експедитора та безпосередніх перевізників, наведених у транспортних документах, надання яких передбачено вимогами Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01.07.2004 за № 1955-IV.

В рішенні про коригування митної вартості також наведено інформацію щодо джерел, якими користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: характеристики товару, а саме: полімери вінілхлориду у первинних формах, країна походження - EU; комерційних умов купівлі-продажу, стороною контракту якого є виробник товарів, торговельна країна - Бельгія; умови поставки товарів FCA, які не включають транспортування товару по митній території України. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно з джерелом інформації: 1,36 EUR/кг (митна декларація від 09.10.2023 за № 23UA400040033006U9 та 05.10.2023 за № 23UA400040032858U4, товар оформлений за подібною вагою 22500 кг та на тих же комерційних торговельних рівнях та умовах поставки FCA).

На підставі вказаного рішення про коригування митної вартості товару Київською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100100/2024/000101 з посиланням на приписи статті 54 Митного кодексу України.

30.01.2024 ТОВ МОДУС, ЛТД оформило митну декларацію ІМ 40 ДЕ 24UA1001000022717U1, відповідно до якої товари випущені у вільний обіг, визначено ціну товару за другорядним (резервним) методом та додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною декларантом в поданій ІМ 40 ДЕ 24UA100100022621U4 від 30.01.2024, та митною вартістю, визначеною митним органом в спірному рішенні, в сумі 64205,05 грн.

Скориставшись правом на оскарження рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, зазначених вище, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що у спірному рішенні митним органом не зазначено жодних обґрунтованих розбіжностей у документах, що стосуються числового значення заявленої митної вартості, також не наведено наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).

Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно із ч. ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Крім того, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному, з урахуванням вимог митного законодавства щодо необхідності проведення процедури митних консультацій.

Надаючи оцінку доводам апелянта, колегія суддів зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, відповідно до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

При цьому, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16.

Судовим розглядом встановлено, що На підтвердження заявленої у митній декларації ІМ 40 ДЕ 24UA100100022621U4 від 30.01.2024 митної вартості товару, яка становить 19140,00 євро, разом з декларацією позивачем до митного органу подані такі документи: сертифікат якості (Certificate of quality) № 80626639 від 23.01.2024; пакувальний лист (Packing list) № 3304010168 від 23.01.2024; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) A № 139569 від 23.01.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) № 24UA100100022477U7.00 від 29.01.2024; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 24UA100100022477U7 від 29.01.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду, що здійснюється при виконанні митних формальностей під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації) № 24UA100100022477U7 від 29.01.2024; картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2024/000099 від 29.01.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 14 від 10.01.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 2301/С1 від 23.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 2301/Н1 від 23.01.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 02.01.2024; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини від 01.01.2024; додаток № 2 від 05.01.2024 до контакту купівлі-продажу від 19.12.2023 за № 20122023; контракт купівлі-продажу від 19.12.2023 за № 20122023; договір (контракт) про перевезення № 0208/П1 від 02.08.2019; договір (контракт) про перевезення № 1708/З1 від 17.08.2015; заяву декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються, не належать до товарів, шо підлягають державному експортному контролю від 30.01.2024; декларацію-інвойс, складену уповноваженим (схваленим) експортером № 3304010168 від 23.01.2024; копію митної декларації країни відправлення № 24DE531074069314J9 від 23.01.2024; копію митної декларації країни відправлення № MRN24DE531025227622 від 23.01.2024; інші некласифіковані документи.

Додатково позивачем надано до митного органу паспорт безпеки на товар українською мовою та повідомлено митний орган, що не має впливу на формування прайс-листу від 02.01.2024 від виробника товару та експортної декларації країни відправлення. Також повідомлено, що сировину ввезено для власного виробництва листів ПВХ і виписка з бухгалтерської документації відсутня, оскільки товар не реалізовувався контрагентам.

Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що декларантом не здійснено коригування митної вартості з врахуванням попереднього рішення про коригування митної вартості на ідентичний товар, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідач посилається на те, що при перевірці наявності прийнятих митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору від 19.12.2023 № 20122023 з`ясовано наявність рішення про коригування митної вартості від 23.01.2024 № UA205030/2023/000197/2 на подібний товар «полімери вінілхлориду (100%) у первинних формах у вигляді порошку не змішаний з іншими речовинами: відсутні пігменти, барвники, наповнювачі, пластифікатори, отриманий суспензійним способом, марки: VYNOVA S5730 - 22,00 тонн (25 кг у паперових мішках). CAS number: 9002-86-2. Значення К по Фікентшеру (К-Value) = 56,7. Призначені для виробництва ПВХ. Торгівельна марка: Vynova Виробник: Vynova Belgium NV Країна виробництва- DE».

Судовим розглядом встановлено, що у листі вих. № 12 від 30/01/2024 ТОВ «МОДУС, ЛТД» повідомило, що рішення надається тільки на партію товару і ні як не може впливати на подальше оформлення цих товарів по ціні, вказаного у рішенні про коригуванні.

Для митних цілей згідно із положеннями ст. 59 МК України під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики, 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва, 4) виробник.

Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до положень Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказ Мінфіну України від 24.05.2012 № 598:

«Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.»

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 р. у справі № 520/10381/2020.

За змістом графи 33 рішення про коригування митної вартості товару «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом для визначення митної вартості» вбачається, що з технічних причин графа 33 надіслана окремим повідомленням (а.с. 89, т. 1).

Дослідивши зміст цього повідомлення (а.с. 90,93, т. 1), судом встановлено, що в ньому міститься посилання лише дату та номери митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості імпортованих товарів, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки митним органом не зазначено, тобто відсутня детальна інформація щодо товару, з яким зроблено порівняння товару, який був імпортований підприємством позивача.

Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що наданий SAFETY DATA SHEET (паспорт безпеки) без перекладу, судом встановлено, що до листа вих. № 12 від 30/01/2024 ТОВ «МОДУС, ЛТД» додано переклад українською мовою паспорт безпеки (SAFETY DATA SHEET).

Що стосується посилання митного органу на те, що наданий декларантом прайс-лист б/н від 02.01.2024 адресований виключно для фірми ТОВ "Модус, ЛТД" та не розповсюджується на інших суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, що суперечить самій суті прайс-листа, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19, прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.

Крім того, митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість відомостей прайс-листа, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2020 р. у справі № 810/690/17, а також у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 року у справі № 460/2674/20.

Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що копія митної декларації країни відправлення (Німеччина) від 23.01.2024 № 24DE531074069314J9 не містить відомостей щодо вартості товару (статистичної вартості), що унеможливлює перевірку заявленої митної вартості товарів шляхом співставлення числових значень, колегія суддів зазначає, що митна декларація 24DE531074069314J9 (Т2) - це транзитна декларація між VYNOVA WILHELMSHAVEN та ТОВ «МОДУС, ЛТД» (див. графу 2 та графу 8 зазначеної декларації). Ціни в митній декларації 24DE531074069314J9 (Т2) немає, є тільки вага нетто та вага брутто, тобто ця декларація підтверджує лише вагові показники.

Крім того, колегія суддів зазначає, що декларація країни відправлення є документом, який складений в країні, звідки здійснювався експорт товару (в межах цих правовідносин - в Німеччині), та цей документ підприємство позивача отримує від експортера, не маючи жодного впливу на процес його складання, при цьому, що правила складання, датування, форма та зміст такого документу визначаються правовими нормами країни відправлення.

Що стосується доводів апелянта про те, що до митного оформлення не надано документи, які містять відомості про транспортні витрати від експедитора та безпосередніх перевізників, наведених у транспортних документах, надання яких передбачено вимогами Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01.07.2004 за № 1955-IV, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ МОДУС,ЛТД надало відповідачу Договір про надання експедиційних послуг № 1708/31 від 17.08.2015, Договір про надання послуг № 0208/П1 від 02.08.2019, довідку про транспортні витрати № 2301/Н1 від 23.01.2024, рахунок-фактуру № 2301/С1 від 23.01.2024. Надані до митного органу довідка про транспортні витрати № 2301/Н1 від 23.01.2024, рахунок-фактуру № 2301/С1 від 23.01.2024 повністю підтверджують вартість транспортно-експедиційних послуг.

Згідно правовими висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14, якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

З матеріалів справи судом встановлено, що в довідці про транспортні витрати № 2301/Н1 від 23.01.2024 повідомлено, що витрати з транспортування вантажу для ТОВ МОДУС, ЛТД згідно з договором № 1708/31 від 17.08.2015 за маршрутом Wilhelmshaven (Німеччина) м. Харків по іноземній території до кордону України (м/п Яготин) складають 121000,00 грн.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, на підставі документів, поданих позивачем з митною декларацією, відповідач мав змогу визначити вартість транспортної складової та ідентифікувати її як таку, що відноситься до конкретної поставки.

Крім того, відповідно до платіжної інструкції № 3299 від 02.02.2024 ТОВ МОДУС,ЛТД оплатило послуги згідно з рахунком-фактурою № 2301/СІ від 23.01.2024.

Посилання митного органу на необхідність врахування того, що платіжна інструкція № 3299 від 02.02.2024 не була надана під час прийняття спірних рішень, є безпідставними, оскільки з огляду на дату здійснення платежу (02.02.2024), така платіжна не могла бути подана позивачем до прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000003/2 від 30.01.2024 та картки відмови №UA100100/2024/000101.

Посилання відповідача на ненадання позивачем під час митного оформлення товару документів, передбачених положеннями Наказу № 599, для підтвердження транспортних витрат суд відхиляє, оскільки це не було підставою прийняття оскаржуваного рішення митного органу.

Таким чином, в межах спірних правовідносин судом встановлено, що позивачем при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості окремої поставки товару та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), було надано усі документи, передбачені чинним законодавством, зокрема, ч. 2 ст. 53 МК України. Надані документи містять інформацію про товар та його ціну, у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не надано доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності або ознаки підробки, відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також не надано доказів на підтвердження того, що декларант у декларації митної вартості зазначив не усі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснив розрахунок.

На підставі наведених вище обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірні рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року по справі № 520/10034/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко