Постанова

від 05.12.2024 по справі 520/7750/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 р.Справа № 520/7750/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання - Щурової К.А.,

представників сторін: представника позивача - Шрамко І.С.,

представника відповідача - Федоренко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 20.05.24 року по справі № 520/7750/24

за позовом UAB "Axis Industries" в особі Представництва "АБ "ЕКСІС ІНДАСТРІЗ"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

UAB "Axis Industries" в особі Представництва "АБ "ЕКСІС ІНДАСТРІЗ" (далі по тексту позивач, Представництво "АБ "Ексіс Індастріз" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту - ГУ ДПС у місті Києві), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.12.2023 № 00799910702 та № 00799830702.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність прийнятих за результатами перевірки ГУ ДПС у місті Києві податкових повідомлень-рішень № 00799910702, № 00799830702, якими Представництву "АБ "Ексіс Індастріз" визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість (далі ПДВ) за серпень 2023 року на 9 006 203 грн та штраф у сумі 3 400 грн за порушення порядку реєстрації податкових накладних, оскільки висновки акту перевірки про порушення позивачем при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з ПДВ пункту 187.1 статті 187, пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 201.7, 201.10 статті 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі Порядок № 1307), у зв`язку з визнанням сумнівною дебіторської заборгованості контрагентів Представництва "АБ "Ексіс Індастріз" є хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Цитуючи положення підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України та П(С)БО № 10 Дебіторська заборгованість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 № 237, наполягав, що дебіторська заборгованість за зобов`язаннями з контрагентами ТОВ Інтерінвест-Груп (код 40839860); ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92 (код 42673255); ТОВ Тепло-Квар (код 34329599); ТОВ Група Компаній Сінерджи (код 39616396); ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775), ПП Полтавський будівельний центр (код 34825656) не підлягала включенню до резерву сумнівних боргів, так як станом на дату проведення перевірки вказана заборгованість могла б підпадати під ознаки безнадійної заборгованості за критерієм спливу строку позовної давності, а не сумнівної, як то визначено відповідачем. Водночас, навіть цей критерій відсутній, оскільки фактично відносини з контрагентами продовжуються. Так, протягом 2022 та 2023 років, у тому числі під час перевірки, та після її закінчення позивачем здійснювалось прийняття виконаних робіт, а разом з роботами приймались також і матеріали, що підтверджується відповідними актами, які надані до суду.

Отже, висновок про неможливість погашення заборгованості субпідрядників перед позивачем є передчасним і спростовується оформленням виконаних робіт, надання яких продовжується, та положеннями укладених із субпідрядниками договорів, строки та умови яких узгоджуються з положеннями Основного контракту.

Звернув увагу суду на те, що висновки відповідача, які ґрунтуються не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

З огляду на вищевикладене, стверджував про відсутність підстав для збільшення фінансового результату до оподаткування та зменшення податкового кредиту.

Повідомив суд, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач поніс і планує понести у зв`язку з розглядом даної справи, складається із суми судового збору 24 224, 00 грн та витрат на правову допомогу 280 000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №520/7750/24 позовну заяву компанії UAB "Axis Industries" в особі Представництва "АБ "ЕКСІС ІНДАСТРІЗ" (проспект Науки, 27-Б, місто Харків, Харківська область, 61072, код ЄДРПОУ: 26620119) до Головного управління ДПС у місті Києві (вулиця Шолуденка, 33/19, місто Київ, 04116, код ЄДРПОУ: 44116011) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 15.12.2023 № 00799910702.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 15.12.2023 № 00799830702.

Стягнуто на користь компанії UAB "Axis Industries" в особі Представництва "АБ "ЕКСІС ІНДАСТРІЗ" судовий збір у розмірі 24 224 ,00 грн (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні 00 копійок).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, викладення висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі № 520/7750/24 та прийняти постанову, якою відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Представництва "АБ "Ексіс Індастріз".

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про не надання судом першої інстанції належної правової оцінки матеріалам справи, зокрема, встановленню під час здійснення виходу за адресою розташування об`єкта оподаткування Представництва "АБ "Ексіс Індастріз" для проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей фахівцями ГУ ДПС у Харківській області відсутності ознак розміщення складських приміщень Представництва "АБ "Ексіс Індастріз", про що було складено акт від № 6682/20-40-07-13-06/26620119 про неможливість проведення інвентаризації в присутності працівників Головного управління ДПС у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Чуваська. 8, а також не зазначення у наданих до перевірки актах приймання - передачі обладнання, згідно з якими позивачем відпущено КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» основне та додаткове обладнання та матеріали, які обліковуються на рах. 15 Підприємства на загальну суму 19 343 964,52 грн, що товари передані для зберігання та адреси зберігання переданих матеріалів. Також до перевірки не надано документів, шо підтверджують перевезення товарно-матеріальних цінностей та договорів оренди приміщення або договорів відповідального зберігання.

Крім того, згідно з оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 15, станом на 30.08.2023 обліковуються придбані послуги та матеріали, а саме: монтаж теплового лічильника та кульової фланцевої запірної арматури, будівельні роботи, встановлення тепловимірювальної станції, включно з електромонтажними роботами, тестування, очищення ділянки після завершення, введення в експлуатацію та запуск, метрологічна експертиза проектної документації переробка модуля у дзеркальне положення, розробка проектно-кошторисної документації та інші, основними постачальниками яких є: ТОВ «Тепло-квар» (договір субпідряду № 31700 160291G6 від 22.02.2018), ТОВ «Екопавер» (договір 17004/31700 170486G2 від 01.12.2017), ТОВ «ІНТЕРІНВЕСТ-ГРУП» (договір субпідряду № 31700 160291G24), ТОВ «Група компаній Сінержи» (договір № 31700 16029Ю1 від 06.01.2017), TOB «АРОВАНА ВАЙЛЕТ ФЬЮЖН» (договір № 31700 160291G21 від 10.06.2019), ТОВ «ПУЛЬС АВТОМАТИЗОВАНІ РІШЕННЯ 92» (договір №31700 160291G26 від 21.08.2020), ТОВ «ЕКСІС ІНДАСТРІЗ» (договір купівлі - продажу № б/н від 01.06.2018) на загальну суму 24 141 555,34 грн, які на виконання умов договору, укладеного з КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» від 28.09.2016 № No.UDHEEP- КНТМ-ІСВ-17, мають бути передані замовнику.

Враховуючи вищевикладене, перевіркою не підтверджено наявність товарно- матеріальних цінностей та придбаних робіт, що обліковуються на рахунку 15 Підприємства на загальну суму 24 141 555,34 гривень.

Крім того, перевіркою встановлено, що на рахунку 3711 бухгалтерського обліку обліковується дебіторська заборгованість з постачальниками робіт по договорах субпідряду в межах договору, укладеного між Підприємством Представництва "АБ "Ексіс Індастріз" та КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» на встановлення теплових лічильників та допоміжного механічного та електричного обладнання в теплових пунктах житлових будинків м. Харкова відповідно до договору No.UDHEEP-KHTM-ICB-17 від 28.09.2016 на загальну суму 25 067 351,56 грн.

З огляду на вищевикладене, вважає, що дебіторська заборгованість у сумі 25 067 351.56 грн є сумнівною, у зв`язку з тим, що умови договорів не виконано, роботи щодо стягнення даної заборгованості не проводились, виконання даних зобов`язань не вимагалися, що в свою чергу свідчить про те, що дані зобов`язання не пов`язані з наданням послуг або робіт.

Враховуючи вищезазначене, стверджував, що Представництвом "АБ "Ексіс Індастріз" порушено вимоги пп. «г» п. 198.5 ст.198, п.200.1. п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за серпень 2023 року на 9 006 203 грн.

Вищевказане порушення мало наслідком порушення Представництвом "АБ "Ексіс Індастріз" вимог п.201.10 ст.201 ПК України в частині відсутності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 45 031 015 грн за серпень 2023 року.

Отже, прийняті ГУ ДПС у м. Києві податкові повідомлення-рішення від 15.12.2023 №00799910702 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 9 006 203 грн, та № 00799830702 про застосування штрафної санкції з податку на додану вартість за не реєстрацію податкових накладних у розмірі 3 400 грн є правомірними та скасуванню не підлягають.

У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, позивач вказав, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а фактично дублюють акт перевірки, висновкам якого повно та всебічно надав оцінку суд першої інстанції.

Звернув увагу суду апеляційної інстанції, що на підставі поверхневого та однобічного аналізу господарської діяльності позивача за спірний період в акті перевірки наведені відомості по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ Інтерінвест-Груп (код 40839860), ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92 (код 42673255), ТОВ Тепло-Квар (код 34329599), ТОВ Група Компаній Сінерджи (код 39616396), ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775), ПП Полтавський будівельний центр (код 34825656) з датами виникнення права вимоги у 2018-2021 роках, проте, станом на дату проведення перевірки, дебіторська заборгованість за зобов`язаннями з вказаними контрагентами могла б підпадати під ознаки безнадійної заборгованості за критерієм спливу строку позовної давності, а не сумнівної, як то визначено відповідачем. Водночас навіть цей критерій відсутній, оскільки фактично відносини з контрагентами продовжуються.

Крім того, з огляду на Закон № 2120-IX від 15.03.2022 (в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023) розділ Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, яким закріплено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. А відтак, у даному випадку відсутні правові підстави вважати наявними саме наведені відповідачем порушення.

Зауважив, що оскільки дата виникнення права вимоги повернення попередньої оплати перевіряючим органом по жодній з угод не аналізувалась, висновки про дату, від якої обліковується строк позовної давності, ґрунтуються виключно на припущеннях.

З посиланням на наявність вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 04.09.2023 (набрав законної сили після перегляду судом апеляційної інстанції і в частині стягнення грошових коштів на користь позивача перебуває на виконанні Харківського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 74882576), яким визнано винуватим директора ПП «ПОЛТАВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, стягнуто на користь АТ "ЕКСІС ІНДАСТРІЗ" грошові кошти в розмірі 6 798 963,37 грн, заперечив твердження відповідача про невжиття позивачем заходів для стягнення даної заборгованості, як встановленим самим контролюючим органом обставинам щодо стягнення такої заборгованості, так і укладенням додаткових угод з контрагентами.

Зауважив, що в апеляційній скарзі відповідач окремо зупиняється лише на відносинах, зокрема з ТОВ Тепло-Квар, і зазначає, що строк виконання робіт настав у 2018 році і ця обставина, на думку відповідача, має спростувати висновок суду щодо того, що по відносинам з контрагентами не сплив строк позовної давності. Однак, при цьому відповідачем проігноровано додаткову угоду з ТОВ Тепло-Квар від 07.11.2023, яка була долучена до заперечень на акт перевірки. Також під час процедури адміністративного оскарження залишено поза увагою багато інших документів та обставин, наведених в запереченнях на акт та скарзі на податкові повідомлення-рішення.

До того ж розрахунок строку позовної давності на стягнення суми невикористаної попередньої оплати з передбаченого договором дня закінчення виконання робіт, на переконання представника позивача, є доволі грубим тлумаченням норм Цивільного кодексу, оскільки обов`язок повернути попередню оплату не виникає автоматично, а детальний аналіз умов договорів для визначення строку саме позовної давності під час перевірки не проводився.

Разом з тим, зауважив, що навіть у випадку спливу позовної давності по всім відносинам з усіма контрагентами (що не відповідає дійсності, не встановлено перевіркою і є виключно наведеним в апеляційній скарзі припущенням), висновок відповідача щодо віднесення заборгованості до сумнівної був би хибним, оскільки в такому випадку, на підставі вищенаведених норм, заборгованість мала б бути віднесена до безнадійної.

Також повідомлено суд апеляційної інстанції, що орієнтовний розмір судових витрат, які позивач поніс і планує понести, у зв`язку з розглядом даної справи в суді апеляційної інстанції, становить 120000 грн витрат на правову допомогу, детальний розрахунок яких буде надано на відповідній стадії процесу.

В наданих до суду 06.11.2024 додаткових поясненнях представником позивача висвітлено інформацію щодо укладення з ТОВ Інтерінвест-Груп (код 40839860), ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92 (код 42673255), ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775), ТОВ Тепло-Квар (код 34329599), ТОВ Група Компаній Сінерджи (код 39616396) договорів субпідряду, із зазначенням строків виконання робіт за умовами додатків до договорів, дат закінчення робіт, додаткових угод та актів прийняття робіт, з яких вбачається, що роботи приймались постійно та продовжують прийматися.

В іншій частині пояснення дублюють зміст відзиву на апеляційну скаргу.

В наданих до суду 04.12.2024 додаткових поясненнях представником позивача зазначено, що позивачем у справі є UAB Axis Industries юридична особа зареєстрована у відповідності із законодавством Литовської республіки, про що свідчить долучений до позовної заяви Витяг з реєстру юридичних осіб з апостилем. На території України позивач здійснює свою діяльність через Представництво АБ ЕКСІС ІНДАСТРІЗ.

З посиланням на частину 2 статті 95 Цивільного кодексу України вказав, що Представництво АБ ЕКСІС ІНДАСТРІЗ є відокремленим підрозділом юридичної особи - UAB Axis Industries, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, було взято на облік як платник податків, має свідоцтво платника податків від 01.09.2015 №200230267, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 266201126594. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Представництву АБ ЕКСІС ІНДАСТРІЗ присвоєно код 26620119 без права юридичної особи.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав та мотивів, викладених в скарзі та у додаткових поясненнях.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала вимоги позову та додаткових пояснень з огляду на наведене у них обґрунтування, в задоволенні апеляційної скарги просила відмовити.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 18.10.2023 №18834/26-15-07-02-03, від 20.10.2023 №19045/26-15-07-02-03, від 25.10.2023 №19340/26-15-07-02-03, від 25.10.2023 №19341/26- 15-07-02-03, виданих Головним управлінням ДІІС у місті Києві, згідно з наказом Головного управління ДПС у місті Києві від 18.10.2023 №5132-п, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва "АБ "ЕКСІС ІНДАСТРІЗ" (код ЄДРПОУ 26620119) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2023 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2022 року, січень 2023 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19.09.2023 № 9243096868).

Результати перевірки оформлені Актом від 14.11.2023 № 74156/26-15-07-02-03-03/26620119, за наслідками якої встановлено порушення:

- пункту 187.1 статті 187, пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за серпень 2023 року на 9 006 203 гривень;

- пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями, пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 №137/28267, не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

За результатами перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у місті Києві від 15.12.2023 № 00799910702 та № 00799830702.

Позивачем було подано заперечення до Акту перевірки та скаргу на прийняті податкові повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 20.02.2024 Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у місті Києві від 15.12.2023 № 00799910702, № 00799830702, а скаргу - без задоволення.

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України (далі ПК України).

Також ПК України визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1, 19-1.1.46 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом;

Згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Порядок проведення документальних планових виїзних перевірок визначає стаття 77 ПК України, а строки їх проведення, в тому числі підстави для зупинення, визначено статтею 82 ПК України.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

За змістом пунктів 77.6-77.9 статті 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з вимогами пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

У розмінні пункту 86.1 статті 86 ПК України матеріалами перевірки - є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 № 1300/27745 (далі Порядок № 727).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу ГУ ДПС у м. Києві від 18.10.2023 № 5132-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва "АБ "ЕКСІС ІНДАСТРІЗ" (код ЄДРПОУ 26620119) з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2023 року, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2023 року.

Нормативною підставою для її проведення вказано підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК України.

Положеннями підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що документальна позапланова перевірка проводить на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, наведена у ньому податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в межах організації і проведення цієї перевірки, у тому числі представлена платником податків, результати її опрацювання слугувала підставою для висновку про порушення Представництвом "АБ "Ексіс Індастріз" пункту 187. 1 статті 187, підпункту «г» пункту 198.5 статті 198, підпунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, в результаті чого констатовано завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за серпень 2023 року на 9 006 203 грн та пункту 198.5 статті 198, пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 №137/28267, оскільки не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні.

Водночас, у податковому повідомленні-рішенні від 15.12.2023 № 00799910702, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, відповідач послався на порушення Представництвом "АБ "Ексіс Індастріз" пункту 189.1 статті 189, абзацу 2 пункту 198.5 статті 198 ПК України, тобто на інші, ніж зафіксовані в акті перевірки (пункт 187. 1 статті 187, підпункт «г» пункту 198.5 статті 198, підпункти 200.1, 200.4 статті 200 ПК України).

У податковому повідомленні-рішенні від 15.12.2023 № 00799830702, відповідач, вказавши на встановлення відсутності за даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі ЄРПН) складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 9006203 грн та обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, статті 58, статті 120-1, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України визначив загальну суму штрафу у розмірі 3440 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що фактичною підставою для висновку про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за серпень 2023 року на 9 006 203 грн є визнання контролюючим органом вказаної в акті перевірки (сторінки 10, 15) дебіторської заборгованості в сумі 25 067 351,56 грн сумнівною, у зв`язку з тим, що роботи щодо стягнення вказаної заборгованості за договорами субпідряду, укладеними між позивачем та його контрагентами ТОВ Інтерінвест-Груп (код 40839860); ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92 (код 42673255); ТОВ Тепло-Квар (код 34329599); ТОВ Група Компаній Сінерджи (код 39616396); ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775), ПП Полтавський будівельний центр (код 34825656) на виконання умов основного контракту на встановлення теплових лічильників та допоміжного механічного та електричного обладнання в теплових пунктах житлових будинків м. Харкова № UDHEEP-KHTM-ICB-17 від 28.09.2016, укладеного з КП «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 311557119), не проводилися, виконання зобов`язань не вимагалося, а тому дані зобов`язання не пов`язані з наданням послуг або роботами.

Крім того, перевіркою через відсутність матеріалів на складі неможливо підтвердити наявність товарно-матеріальних цінностей та придбаних робіт, що обліковуються на рахунку 15 Представництва "АБ "Ексіс Індастріз" станом на 30.08.2023 на загальну суму 24 141 555,34 грн, основними постачальниками яких є: ТОВ Тепло-Квар (код 34329599) за договором субпідряду № 31700_160292G6 від 22.02.2018); ТОВ «Екопавер» (код 39561947) за договором 17004/31700_170486G2 від 01.12.2017, ТОВ «ІНТЕРІНВЕСТ-ГРУП» (код 40839860) за договором субпідряду № 31700_160291G24, ТОВ «Група Компаній «Сінерджи» (код 39616396) за договором № 31700_160291G1 від 06.01.2017, ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775) за договором № 31700_160291G21 від 10.06.2019, ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92 (код 42673255) за договором № 31700_160291G26 від 21.08.2020, ТОВ «Ексіс Індастріз» (код 39050195) за договором купівлі-продажу № б/н від 01.06.2018).

Колегія суддів вважає такі висновки відповідача необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для зменшення позивачеві від`ємного значення з податку на додану вартість та нарахування штрафу, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку (пункт 22.1 статті 22 ПКУкраїни).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Положеннями підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому (п.п. 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Положеннями пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У пункті 198.6 статті 196 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктами «б» та «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

На виконання приписів пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована податкова накладна без будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже, законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

Таким чином, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Вказане також закріплене у пунктах 2.1, 2.4, 2.15 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з п. 2.4 якого первинні документи це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

А відтак, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо ця подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені частиною другою статті 9 Закону України №996-XIV, зазначена обставина є належним доказом реальності господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, при цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Наведене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 580/2490/19.

Колегія суддів зауважує, що в акті перевірки відсутні будь-які посилання на нереальність угод, укладених позивачем з його контрагентами за спірний період. Водночас, зроблено висновок, що оскільки роботи за договорами субпідряду не виконуються, при цьому на складі позивача відсутні матеріали, попередні оплати контрагентам постачальника мають бути повернені і відкориговані в бухгалтерському обліку та в деклараціях з податку на додану вартість, як такі, що підпадають під визначення відповідно до пункту 4 П(С)БО 10 сумнівного боргу, шляхом включення таких витрат до резерву сумнівних боргів, а на розмір такого резерву повинен збільшитись фінансовий результат до оподаткування і, як наслідок, зменшитись податковий кредит.

Такого висновку відповідач дійшов внаслідок того, що вважає, що відповідно до наданих позивачем документів, а саме, договорів субпідряду:

з ТОВ «Тепло-квар» (код 34329599) строк виконання робіт по договорах № 31700_16029G6 від 22.02.2018, № 31700_160291G8 від 24.04.2018, № 31700_160291G4 від 01.12.2017, № 31700_160291G18 від 01.10.2018 закінчується відповідно 20.12.2018, 22.06.2018, 30.04.2018 та 31.12.2018, наявна дебіторська заборгованість у розмірі 8 990 881 грн, у тому числі ПДВ 1 498 480,2 грн не буде погашена;

з ТОВ «ІНТЕРІНВЕСТ-ГРУП» (код 40839860) строк виконання робіт за договорами субпідряду № 31700_160291G23 від 10.03.2020, № 31700_160291G24 від 19.03.2020 закінчується відповідно 09.10.2020 та 01.12.2021, наявна дебіторська заборгованість у розмірі 2 897 448, 39 грн, у тому числі ПДВ 482 908,06 грн не буде погашена;

з ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92 (код 42673255) строк виконання робіт за договорами № 31700_160291G27 від 27.08.2020, № 31700_160291G26 від 21.08.2020, закінчується відповідно 20.03.2021 та 30.09.2021, наявна дебіторська заборгованість у розмірі 1 445 025,03 грн, у тому числі ПДВ 240 837,5 грн не буде погашена;

з ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775) строк виконання робіт за договорами № 31700_160291G20 від 07.06.2019, № 31700_160291G21 від 10.06.2019 закінчується відповідно 30.12.2021 та 30.09.2019, наявна дебіторська заборгованість у розмірі 3 358 002,83 грн, у тому числі ПДВ 559 667,1 грн не буде погашена;

з ТОВ «Група Компаній «Сінерджи» (код 39616396) строк виконання робіт за договором № 31700_160291G1 від 06.01.2017 не закінчився, однак існує дебіторська заборгованість у розмірі 1 524 530 грн, у тому числі ПДВ 254 088,4 грн;

з ПП «ПОЛТАВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» строк виконання робіт за договорами № 31700_160291G7 від 16.04.2018, № 31700_160291G12 від 16.04.2018 закінчився, однак роботи не виконано та існує дебіторська заборгованість у розмірі 6 851 463,37 грн, у тому числі ПДВ 1 441 910,562 грн, яка не погашена, що слугувало підставою для звернення Представництвом "АБ "Ексіс Індастріз" до суду з позовом щодо не виконання ПП «ПОЛТАВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» своїх зобов`язань за вказаними договорами.

Крім того, відповідач зауважив, що оскільки основний контракт з замовником КП «Харківські теплові мережі» (код ЄДРПОУ 31557119) відповідно до додаткових угод призупинений, згідно з умовами призупинення замовник повинен компенсувати всі збитки та витрати виконавця, пов`язані з розірванням контрактів із субпідрядниками.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 28 вересня 2016 року між АБ Ексіс Індастріз та Комунальним підприємством Харківські теплові мережі (далі - КП ХТМ) укладено контракт № UDHEEP-KHTM-ICB-17, згідно з умовами якого КП ХТМ (Замовник) винайняло АБ Ексіс Індастріз (Підрядник) для проектування, виготовлення, проведення випробувань, доставки, монтажу, завершення і введення в експлуатацію певних Об`єктів, а саме Встановлення теплових лічильників та іншого механічного і електричного обладнання пунктів в теплових пунктах житлових будинків в м. Харків (Об`єкти), і Підрядник погодився взяти на себе таке зобов`язання.

До виконання робіт за даним договором було залучено субпідрядників. Серед них є ТОВ «Тепло-квар» (код 34329599), ТОВ «ІНТЕРІНВЕСТ-ГРУП» (код 40839860), ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92, ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775), ТОВ «Група Компаній «Сінерджи» (код 39616396), ПП «ПОЛТАВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР», заборгованість яких в подальшому була визнана контролюючим органом сумнівною.

Відповідачем не заперечується, що до перевірки був наданий лист, направлений АБ "ЕКСІС ІНДАСТРІЗ" на адресу КП "Харківські теплові мережі" (код ЄДРПОУ 31557119) №10.1/2022-А1-9 від 24.02.2022 стосовно призупинення виконання контракту від 28.09.2016 №UDHEEP-KHTM-ICB-17, де повідомлено, що у зв`язку з військовими діями російської федерації на території України виконавець зобов`язаний призупинити виконання робіт відповідно до статті 37 загальних умов та положень контракту через обставини, що не залежать від можливостей та волі сторін контракту та лист № 10.1/2022-AI-23 від 29.04.2022 стосовно призупинення виконання контракту від 28.09.2016 № UDHEEP-KHTM-ICB-17, де повідомив, що про умови розірвання контракту, а саме:

1. Замовник приймає всі роботи та поставлене обладнання виконавця вартістю 1 279 655 євро за роботи, фактично виконані до 24.02.2022.

2. Протягом 30 днів після розірвання договору замовник повинен заплатити виконавцю за всі роботи, фактично виконані до 24.02.2022.

3. Протягом 30 днів після розірвання контракту замовник повинен, заплатити виконавцю всі утримані суми, які становлять 507 697,44 євро.

4. Замовник компенсує всі збитки та витрати виконавця, пов`язані з розірванням контрактів із субпідрядниками.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 07.02.2023 сторони погодили обладнання, що буде передано від підрядника замовнику.

На виконання додаткової угоди № 2 від 09.02.2023 сторони погодили перелік об`єктів для видачі сертифікату завершення робіт.

У додатковій угоді № 3 від 09.02.2023 сторони уточнили загальну вартість 71 об`єкта, яка складає 36 181,37 грн, та перелік установок і обов`язкових запасних частин, що поставляються з території країни замовника за контрактом, загальна вартість яких становить 4 238 580,32 грн.

Згідно з додатковою угодою № 4 від 23.02.2023 підтверджено приймання обладнання для 107 об`єктів.

Колегія суддів враховує, що доказів розірвання контракту від 28.09.2016 № UDHEEP-KHTM-ICB-17 матеріали справи не містять, а виконання договорів субпідряду, незважаючи на те, що з 24.02.2022 роботи не проводяться, триває, оскільки продовжується процес приймання - передачі вже виконаних робіт: визначається їх вартість та здійснюється приймання таких робіт (та обладнання) позивачем (від субпідрядників) та Замовником (від АБ "ЕКСІС ІНДАСТРІЗ"). В деяких випадках, зважаючи на можливості та побажання Замовника, роботи спершу приймає Замовник - Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», а вже потім Axis Industries (Литва).

Вказане вище підтверджується відсутністю позовів від Замовника та/чи установи, що здійснює нагляд за Проектом від імені кредитора - Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що не спростовано відповідачем у справі.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що підписання актів на роботи, що були виконані рік та більше тому) не суперечить закону - на період дії воєнного і надзвичайного стану продовжуються строки, зокрема, загальний і спеціальні строки позовної давності, тому і субпідрядники і позивач не звільняються від відповідальності за виконані більше 3 (трьох) років роботи, які не будуть прийняті Замовником або будуть прийняті із зауваженнями.

Так, колегією суддів встановлено, що за умовами додатків до укладеного позивачем з ТОВ Інтерінвест-Груп (код 40839860) договору субпідряду N 31700_160291G23 від 10.03.2020 строк виконання робіт за договору - жовтень 2020 року. Останній акт складено 09.06.2023.

За умовами договорів субпідряду № 31700_160291G27 від 27.08.2020 та № 31700_160291G27 від 21.08.2020, укладених з ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92 (код 42673255) дата закінчення робіт відповідно - березень та вересень 2021 року. Останній акт складено 16.08.2023.

За умовами договорів субпідряду № 31700_160291G21 від 07.06.2019 та №31700_160291G20 від 07.06.2019, укладених з ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775) дата закінчення робіт відповідно - березень та вересень 2021 року. Останній акт складено 17.06.2022.

За умовами договорів субпідряду № 31700_160291G15 від 01.10.2018, №31700_160291G18 від 01.10.2018, № 31700_160291G4 від 01.12.2017, № 31700_160291G6 від 22.02.2018, укладених з ТОВ Тепло-Квар (код 34329599), та додаткової угоди від 07.11.2023 про продовження строку виконання договорів кінцева дата закінчення робіт не визначалася, акти часткового приймання робіт було долучено до заперечень на Акт перевірки, однак залишено поза увагою контролюючого органу.

За умовами договору субпідряду № 31700_160291G1 від 06.01.2017, укладеного з ТОВ Група Компаній Сінерджи (код 39616396) та додаткової угоди від 05.07.2023 сторони погодили вартість робіт, умови та порядок оплати, тощо. З актів виконаних робіт вбачається, що роботи приймались та продовжують прийматись.

Крім того, відповідачем в акті перевірки не викладено сумнівів щодо можливості виконання позивачем контракту від 28.09.2016 № UDHEEP-KHTM-ICB-17.

Так, перевіркою встановлено і не спростовано під час апеляційного розгляду справи, що позивач станом на час проведення перевірки мав основні засоби (машини та обладнання, транспортні засоби), на балансі підприємства власні приміщення відсутні, проте ним орендувались приміщення площею всього 1 142,0 м2 (станом на 07.11.2023 всього 222 м2) (п. 2.7., 2.8. Акту перевірки). У третьому кварталі 2023 року позивач мав трьох найманих працівників (п. 2.10 Акту перевірки).

Також, з Акту перевірки вбачається, що по рахунку 15 обліковуються придбані у вказаних вище контрагентів послуги та матеріали, а саме: монтаж теплового лічильника та кульової фланцевої запірної арматури, будівельні роботи, встановлення тепловимірювальної станції, включно з електро-монтажними роботами, тестування, очищення ділянки після завершення, введення в експлуатацію та запуск, метрологічна експертиза проектної документації переробка модуля у дзеркальне положення, розробка проектно-кошторисної документації та інші, що, виходячи з предмету контракту від 28.09.2016 № UDHEEP-KHTM-ICB-17, відповідають розумній економічній меті.

Посилання відповідача на відсутність складських приміщень за адресою: м. Харків, вул. Чуваська, 8 не спростовує наявність у позивача об`єктів та адрес (перелік було наведено у запереченнях на Акт перевірки)), за якими знаходяться (закріплені) основне обладнання, що обліковується на його складі.

Також у запереченнях на Акт перевірки було повідомлено, що в дійсності ТМЦ, що обліковуються «на складі», були передані Замовнику та знаходяться на не закінчених будівництвом об`єктах або в окремих приміщеннях Замовника. Як пояснив позивач, враховуючи, що передача вказаного в актах приймання - передачі обладнання здійснювалась в період інтенсивних обстрілів міста, вимагати погодження всіх умов такої передачі в той час було неможливо.

Разом з цим, вказані заперечення на Акт перевірки враховані не були, а обставини, які в них викладено, відповідачем не перевірено.

Вказана інформація в сукупності з іншими доказами переконує суд, що виконання контракту від 28.09.2016 № UDHEEP-KHTM-ICB-17 є складним, відбувалось із залученням великої кількості контрагентів, приймання виконаних робіт здійснювалось тривалий час, у тому числі і після складання повідомлення про призупинення контракту.

Слід вказати, що аналіз положень підпункту 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України та пунктів 3, 4, 5 Порядку № 757 дозволяє дійти висновку, що обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, встановлюються при розгляді наданих платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини). При цьому, при розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

Акт документальної перевірки має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного законодавства, законодавства з єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податкове, валютне та інше законодавство, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи).

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Обов`язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.

Отже, податкове правопорушення встановлюється на підставі первинних документів, які надавались позивачем до перевірки, про що зазначено у додатках до акту перевірки та не заперечується відповідачем.

Однак, як вбачається зі змісту акту перевірки, дата виникнення права вимоги повернення попередньої оплати перевіряючим органом по жодній з угод не аналізувалась, висновки про дату, від якої обліковується строк позовної давності, ґрунтуються виключно на припущеннях. Акт перевірки не містить опису досліджених контролюючим органом документів бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, актів виконаних робіт, видаткових та податкових накладних, товаро-транспортних накладних, даних ЄРПН, виписок з баку та інших документів, які надавалися до перевірки, що підтверджується Додатком 1 до акту перевірки.

Зазначаючи в пункті 3.2 Акту перевірки про не встановлення порушень податкового законодавства при розрахунку показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації), в пункті 3.3. зроблено лише висновок про завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) за серпень 2023 року на суму 9 006 203 грн, однак обставин формування від`ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2023 року, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень, червень, серпень, вересень, листопад, грудень 2021 року, січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень 2022 року, січень 2023 року, з посиланням на первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, не відображено взагалі.

Ані в Акті перевірки, ані у податкових повідомленнях-рішеннях не наведено з посиланням на документи та інші фактичні дані, по яким саме господарським операціям та сумам у розрізі контрагентів відповідачем визначено суму завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) за серпень 2023 року на суму 9 006 203 грн.

Колегія суддів зауважує, що з урахуванням відсутності в Акті перевірки відповідного аналізу із зазначенням назв, дат, номерів первинних документів та сум, які увійшли до складу суми від`ємного значення за серпень 2023 року у розмірі 9 006 203 грн, твердження відповідача про завищення вказаної суми є такими, що не доведені в установлений законом спосіб.

Крім того, зі змісту Акту перевірки неможливо встановити, яким чином визначено «загальну суму обсягу постачання 45 031 015 грн за серпень 2023 року» (абз 4-ий на стор.16), на яку відсутня реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Колегія суддів наголошує, що відсутність в акті перевірки деталізації обставин податкового правопорушення суперечить приписам пункту 5 розділу ІІ Порядку № 727.

За таких умов, в силу приписів статей 72, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, акт перевірки не є належним і допустимим доказом вчинення позивачем порушення податкового законодавства в частині завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за серпень 2023 року.

Щодо твердження контролюючого органу про те, що заборгованість за зобов`язаннями з вказаними контрагентами підлягає включенню до резерву сумнівних боргів та на розмір такого резерву повинен бути збільшений фінансовий результат до оподаткування і відповідно зменшений податковий кредит, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності визначає П(С)БО № 10 Дебіторська заборгованість, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО 10 дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

Згідно з пунктом 4 П(С)БО 10 чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником.

За визначенням, наведеним у пункті 4 П(С)БО 10 безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.

Отже, П(С)БО 10 розрізняє сумнівний борг та безнадійну дебіторську заборгованість. Різниця між ними полягає в тому, що на суму сумнівного боргу створюється резерв сумнівних боргів, а на безнадійну дебіторську заборгованість - ні.

Як вбачається зі змісту пункту 8 П(С)БО 10, величина резерву сумнівних боргів визначається за одним із методів: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів.

Величина резерву сумнівної заборгованості повинна визначатись за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що сумнівна заборгованість може мати місце за умови, якщо строк виконання її настав (за аналогією визначення податкового боргу як суми узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та щодо неї існує невпевненість її погашення боржником).

Однак, у спірних правовідносинах строки виконання зобов`язань було продовжено (окрім ПП «ПОЛТАВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР»), і по жодному з об`єктів, на яких виконувались роботи, претензій від Замовника на адресу Представництва не надходило, а тому твердження відповідача про наявність підстав для визнання сумнівною дебіторської заборгованості по ТОВ «Тепло-квар» (код 34329599), ТОВ «ІНТЕРІНВЕСТ-ГРУП» (код 40839860), ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92, ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775), ТОВ «Група Компаній «Сінерджи» (код 39616396) є таким, що спростовано під час апеляційного перегляду справи.

Щодо правомірності обліку станом на 31.08.2023 на рахунку 3711 бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості по ПП «ПОЛТАВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» (код 34825656) у розмірі 6 851 463,37 грн, у тому числі ПДВ 1 141 910,56 грн, колегія суддів вважає за доцільне вказати наступне.

АТ « Ексіс Індастріз» заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушення в розмірі 6828963,37 грн у зв`язку з не виконанням ПП «ПОЛТАВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» своїх зобов`язань за вказаними договорами. В обґрунтування майнової шкоди представник АТ «Ексіс Індастріз» зазначив, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого за викладених вище обставин було завдано збитків товариству в розмірі 6828963,37 грн.

За наслідками розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019221040000092 від 25.07.2019 року, вироком Октябрького районного суду міста Полтави від 04.09.2023 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Цивільний позов АТ «Ексіс Індастріз» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ексіс Індастріз» в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в розмірі 6798963 (шість мільйонів сімсот дев`яносто вісім тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 37 копійок.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права ПП «Полтавський будівельний центр», виконуючи організаційно-розпорядчі функції, умисно, шляхом зловживання своїми повноваженнями, при виконанні договорів субпідряду № 31700_160291G7, № 31700_160291G12 в рамках контракту № UDHEEP-KHTM-ICB-17, укладеного між АВ «Axis Industries» (Акціонерним товариством «Аксис Индастрис» (код ЄДРПОУ 26620119) та КП «Харківські теплові мережі», вчинив дії, спрямовані на отримання неправомірної вигоди третіми особами, на загальну суму 6 798 963,37 грн, що спричинило тяжкі наслідки.

Зазначене підтверджено представником відповідача у судовому засіданні та відображено в Акті перевірки.

Вироком Полтавського апеляційного суду від 12.02.2024 апеляційну скаргу першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури Лимаря В.Л. задоволено.

Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасовано.

Ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 364-1 КК України у виді штрафу в розмірі 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 15300 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з організаційно-розпорядчими функціями строком на три роки.

В іншій частині вирок суду залишено без змін.

За встановлених у справі обставин, колегія суддів зазначає, що станом на 31.08.2023 дебіторська заборгованість по ПП «ПОЛТАВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ ЦЕНТР» (код 34825656) у розмірі 6 851 463,37 грн, у тому числі ПДВ 1 141 910,56 грн не могла підпадати під ознаки «сумнівного боргу», оскільки лише 12.02.2024 було ухвалено вирок апеляційної інстанції.

Проте, відповідачем вищенаведене було залишено поза увагою, що призвело до помилкового висновку про визнання вказаної заборгованості сумнівною станом на 31.08.2023.

Підсумовуючи вищевикладене, твердження відповідача про те, що позивачем не було вжито заходів для стягнення спірної заборгованості, суперечить встановленим ним самим обставинам щодо стягнення такої заборгованості та укладення додаткових угод з контрагентами.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у ТОВ «Тепло-квар» (код 34329599), ТОВ «ІНТЕРІНВЕСТ-ГРУП» (код 40839860), ТОВ Пульс автоматизовані рішення 92, ТОВ Арована Вайлет Фьюжн (код 40479775), ТОВ «Група Компаній «Сінерджи» (код 39616396) - контрагентів позивача, об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності надання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів найму тощо.

Крім того, податкова інформація самостійно не може безумовно підтверджувати фінансово-господарську неспроможність господарюючого суб`єкта щодо виконання узятих на себе зобов`язань. Зокрема, відсутність трудових та матеріальних ресурсів самостійно не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності у платника первинних документів, які спростовують такі доводи, які перш за все підлягають дослідженню та оцінці судом.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, за якою будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Згідно із частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, не доведено склад податкового порушення в частині завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за серпень 2023 року на 9 006 203 грн та, як наслідок порушення вимог пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 15.12.2023 № 00799910702, яким зменшено суму від`ємного значення суми податку на додану вартість на 9 006 203 грн.

Враховуючи, що під час апеляційного перегляду справи не знайшла свого підтвердження правомірність встановлення у діяльності позивача порушень вимог пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 201.7, 201.10 статті 200 ПК України, пункту 18 Порядку № 1307, оскільки висновки відповідача про наявність сумнівної дебіторської заборгованості контрагентів Представництва "АБ "Ексіс Індастріз" визнані судом хибними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, у Представництва "АБ "Ексіс Індастріз" відсутній обов`язок щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 45 031 015 грн за серпень 2023 року.

Отже, прийняте ГУ ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 15.12.2023 № 00799830702 про застосування штрафної санкції з податку на додану вартість за не реєстрацію податкових накладних у розмірі 3 400 грн є неправомірним та підлягає скасуванню.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено у пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків на підставі встановлених фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 по справі № 520/7750/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді С.П. Жигилій О.А. Спаскін Повний текст постанови складено та підписано 11.12.2024 року