Постанова

від 11.12.2024 по справі 420/23316/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/23316/23

Перша інстанція: суддя Марин П.П.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі за позовом адвоката Карпенка Максима Борисовича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року адвокат Карпенко М.Б., який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АВІС» (далі ТОВ «ТД АВІС») звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС в Одеській області), Державної податкової служби України (далі ДПС України), в якому просив:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.05.2023:

- №8856870/43360330 про відмову в реєстрації податкової накладної №3804 від 31.03.2023;

- №8856874/43360330 про відмову в реєстрації податкової накладної №3813 від 31.03.2023;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.03.2023 № 3804 та № 3813, датою їх подання.

Також в позовній заяві адвокат просив стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, понесені товариством судові витрати.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов ТОВ «ТД АВІС» - задоволено.

Суд визнав протиправними та скасував рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 23.05.2023 за №8856870/43360330 та №8856874/43360330.

Зобов`язав ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 31.03.2023 №3804 та №3813, датою їх подання.

Суд стягнув з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ТД АВІС» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368 грн.

29 лютого 2024 року адвокат Карпенко М.Б., посилаючись на положення статей 134, 139 КАС України, подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь товариства судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн. (а.с.169, т.1).

В обґрунтування даної заяви адвокат указує, що під час підготовки подання позову, його складення, розгляду даної справи в суді ТОВ «ТД АВІС» отримало послуги адвоката.

Указане, як стверджує адвокат, підтверджується копіями договору про надання правової допомоги від 20.02.2022, акта приймання-передачі наданих послуг №ТДА-3-23.

При цьому, заявник зауважує на тому, що розмір понесених витрат на оплату послуг адвоката є документально підтвердженим та обґрунтованим; співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 420/23316/23 про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу задоволено частково.

Суд стягнув з ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ТД АВІС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції визнав, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 4500 грн. і така сума, на думку суду, відповідає критерію співмірності, наведеному у частині 5 статті 134 КАС України, та підтверджується наданими доказами.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове - про відмову в задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник покликаючись на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №905/1795/18, зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

На переконання скаржника, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Також скаржник зауважував на тому, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Скаржник вважає, що розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, заявлений адвокатом, не доведений належними доказами.

ТОВ «ТД АВІС» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає про необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим в задоволенні скарги просить відмовити, а додаткове рішення - залишити без змін..

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За правилами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положення статті 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VІ встановлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частини 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлюють, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, зауважила на тому, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України визначає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене свідчить, що норми КАС України передбачають такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Скаржник, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанови від 27.06.2018 у справі №905/1795/18, зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також скаржник зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження понесення ТОВ «ТД АВІС» витрат на правничу допомогу, адвокат Карпенко М.Б. (свідоцтво №21/1487 від 20.06.2018) надав договір про надання правової допомоги № 01-02-ТДА-23 від 20.02.2023, який укладений між адвокатським об`єднанням «Карпенко і партнери» в особі Карпенка М.Б. з однієї сторони та ТОВ «ТД АВІС» в особі директора Бондар М.В., з іншої сторони, відповідно до умов якого, сторони узгоджують суму гонорару у відповідних актах наданих послуг, складених відповідно до цього договору (а.с.24, т.1).

Також адвокатом наданий акт приймання-передачі наданих послуг №ТДА-3-23 від 13.10.2023, згідно якого Виконавцем позивачу надані такі послуги:

- предметна консультація з вивченням, аналізом наявної у Замовника документації (2 години) 3000 грн;

- написання та подача позовної заяви до ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (3 години) 4500 грн.

Сторони погодили, що оплата послуг з представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції здійснюється протягом 20 (двадцяти) днів з моменту ухвалення рішенням суду у справі.

Згідно акта наданих послуг, підписаного сторонами, під час розгляду судової справи №420/23316/23 вартість послуг адвоката, становить 7500 грн.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що розмір витрат на правничу допомогу визначений судом є завищеним та не відповідає критеріям розумності, колегія суддів виходить з такого.

Так, висновуючи з того, що в цьому випадку слід оцінювати обсяг фактично наданих адвокатом послуг, зокрема, кількість витраченого часу, співмірність послуг категорії складності справи, колегія суддів установила, що справа, яка є предметом даного розгляду відноситься до справ незначної складності, розглядалася судом у порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також додані до заяви документи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, зміст, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, суд першої інстанції оцінюючи складність справи, з урахуванням ціни позову, виконану представником роботу (надані послуги), обсяг наданих послуг та виконаних робіт, дійшов правильного висновку, співмірним є розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у сумі 4500 грн.

Водночас, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції стосовно наявності підстав лише для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ТД АВІС», за результатом апеляційного перегляду скарги ГУ ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.02.2024, на підставі положень статті 139 КАС України слід зменшити суму, що належить до стягнення у вигляді компенсації судових витрат позивача на правову допомогу.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь ТОВ «ТД АВІС» слід стягнути судові витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2000 грн.

Водночас, на переконання колегії суддів, скаржник не довів того, що надані послуги були необґрунтованими, та вважає, що визначена апеляційним судом сума витрат на правничу допомогу адвоката відповідає обсягу наданих послуг з урахуванням результатів вирішення спору у судовому порядку.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 317 КАС України підставою для зміни рішення суду першої інстанції рішення є, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зміни судового рішення шляхом викладення другого абзацу резолютивної частини, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 252, 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в такій редакції.

«Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД АВІС» (код ЄДРПОУ 43360330) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень)».

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 11.12.2024.