Постанова

від 10.12.2024 по справі 380/24284/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/24284/21 пров. № А/857/11247/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (головуючий суддя Лунь З.І., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН», в якому просило, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» грошові кошти до бюджету в розмірі 48026 (сорок вісім тисяч двадцять шість) гривні 91 коп., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» грошові кошти до бюджету в розмірі 48026 (сорок вісім тисяч двадцять шість) гривні 91коп., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, які обслуговують такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» оскаржило його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що згідно з оскаржуваним рішенням представник позивача звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача борг з податку на додану вартість на суму 48026,91 грн. Також, представник позивача подав до суду клопотання від 03.04.2024 про долучення доказів до матеріалів справи, а саме, довідки про залишок податкового боргу від заявленої суми заборгованості з податку на додану вартість, який є предметом позову у цій справі.

ГУ ДПС у Львівській області скеровуючи до суду заяву про уточнення позовних вимог разом із долученою довідки про залишок податкового боргу від заявленої суми заборгованості з податку на додану вартість, який є предметом позову у цій справі, зобов`язане було копії вказаних матеріалів заздалегідь надіслати або надати відповідачу чи його представнику.

Недотримання процесуального обов`язку, передбаченого ч.9 ст.79 КАС України та ч.8 ст.47 КАС України позбавило відповідача можливості надати суду свої міркування, заперечення, додаткові пояснення щодо доводів, якими обґрунтовані позовні вимоги, чим було порушено одну із основних засад адміністративного судочинства змагальності сторін.

Також в оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання ст. 59 ПК України позивач скерував на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» №11103-55 від 29.12.2018. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено. Податковий борг відповідача з цього часу не переривався.

Проте вказані відомості є недостовірними та не відповідають фактичним обставинам справ, оскільки жодної податкової вимоги відповідачу скеровано не було, в матеріалах справи відсутні підтвердження надсилання такої вимоги.

Отже, суд першої інстанції ухвалив рішення на підставі неналежного дослідження доказів та грубо порушив норми процесуального права, позбавивши відповідача права ознайомитися із наданою позивачем інформацією, надати свої пояснення або заперечення щодо цих доказів.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, відповідач скористався правом на подання відзиву та подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Проте, відзив на позовну заяву було скеровано суду ще « 28» грудня 2021року.

Вище зазначене свідчить про недотримання однієї із основних засад адміністративного судочинства, а саме засади змагальності сторін.

Згідно правових позицій викладених в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 500/1970/19, № 580/207/20 від 30.11.2020, № 810/719/18 від 17.07.2019 та ін. чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, водночас обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Окремими положеннями статей 94 та 79 КАС України визначено особливості використання як засобів доказування письмових доказів (копій та оригіналів), а також особливості їх подання до суду та учасникам справи.

Важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.

Також апелянт вважає за необхідне звернути увагу, що наведені відносини вже були предметом судового розгляду, а саме Восьмий апеляційний адміністративний суд в справі №: 1.380.2019.006508 задовільнив апеляційну скаргу ТОВ «Топ Буд Дизайн».

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2023 року у справі № 1.380.2019.006508 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» грошових коштів до бюджету в розмірі 47880,66 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В постанові апеляційний суд вказав , що заборгованість яку просить стягнути позивач виникла на підставі:

по податку на додану вартість: податкова декларація від 18.12.2018 на суму 23672 грн; податкова декларація від 21.01.2019 на суму 36325 грн; податкова декларація від 20.02.2019 на суму 19918 грн; податкове повідомлення рішення № 0020771401 від 07.12.2018 на суму 1000000 грн, залишок несплаченої суми становить 888110,47 грн; податкове повідомлення рішення № 0021555512 від 12.03.2019 на суму 23902,57 грн; податкова декларація від 18.03.2019 на суму 16414 грн; податкова декларація від 21.04.2019 на суму 15829 грн; податкова декларація від 20.05.2019 на суму 943 грн; податкове повідомлення рішення № 0058915512 від 11.07.2019 на суму 170 грн; пеня 3321,62 грн, згідно інтегрованої картки платника податків по податку на прибуток: податкова декларація від 07.05. 2019 на суму 20005 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у судовому засіданні 12.12.2023 у контролюючого органу витребовувалася інтегрована картка платників податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» за період з 01.01.2018 по теперішній час (а. с. 57 том 2), зокрема, для зґясування обставин чи платник податків повністю погашав податковий борг чи зводився податковий борг до нуля, по всіх платежах по яких виник податкових борг, оскільки у такому випадку податкова вимога буде вважатись відкликаною в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України.

Однак, контролюючий орган, всупереч абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, не надав вказані документи.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, а також те, що відповідачем, як субґєктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього КАС України обовґязку подання суду всіх необхідних доказів, та не спростовано доводи відповідача про те, що податкова вимога форми «Ю» № 11103-55 від 29.12.2018 повинна була бути відкликана та надіслана нова, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ Буд Дизайн» грошових коштів до бюджету в розмірі 47880,66 грн є безпідставними.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позов в частині стягнення податкового боргу в розмірі 47880,66, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову у цій частині.

Відтак зважаючи на рішення в справі №: 1.380.2019.006508 апелянт просить врахувати вимоги ч. 4. ст.78 КАС України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом,

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» зареєстроване як юридична особа, з 01.10.2017 є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності є 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Податковий борг відповідача виник у зв`язку з нарахуванням контролюючим органом грошового зобов`язання по податку на додану вартість, в сумі 3700846,50грн, а саме:

-податкове повідомлення-рішення №0103155204 від 09.12.2019 на суму 2394,05грн;

-податкове повідомлення-рішення №0103115204 від 09.12.2019 на суму 17697,20грн;

-податкове повідомлення-рішення №0020761401 від 07.12.2018 на суму 3000000,00грн;

-податкова декларація від 22.06.2020 на суму 10,00грн.

Згідно з інтегрованою карткою платника податків пеня в сумі 680745,21грн.

Згідно довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 19.10.2021 №12003/5/13-01-13-07-13 про податкову заборгованість станом на 18 жовтня 2021, заборгованість Товариства перед бюджетом становила 3700846,50грн.

Крім того суд встановлено, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №380/4463/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0020761401 Форми «Р» від 07.12.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість на загальну суму 3000000,00 грн.

Вказане судове рішення було оскаржене до Восьмого апеляційного суду та ухвалою від 30.11.2021 відкрито апеляційне провадження у справі №380/4463/21.

17.08.2021 рішенням Львівського окружного адміністративного суду в позові відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 скасоване рішення суду першої інстанції та прийнята нова постанова, якою позов залишено без розгляду.

05.10.2022 Постановою Верховного Суду, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022 суд скасував, а справу №380/4463/21 передав для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

16.11.2022 Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.08. 2021 у справі № 380/4463/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0020761401 Форми «Р» від 07.12.2018. Судове рішення набрало законної сили 30.11.2022.

Згідно інформації, наданої позивачем щодо заборгованості відповідача по податку на додану вартість, то станом на 07.02.2024 така заборгованість становить 48026,91грн.

Також, з довідки про залишок податкового боргу від заявленої суми заборгованості з податку на додану вартість, який є предметом позову у цій справі вбачається, що станом на 25.03.2024, заборгованість Товариства перед бюджетом становила 48026,91грн.

На виконання ст. 59 ПК України позивач скерував на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» №11103-55 від 29.12.2018. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено. Податковий борг відповідача з цього часу не переривався.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно з ст.15 ПК України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному вказаним Кодексом.

Як вбачається із положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Згідно з п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

У відповідності до положень норм ст. 95 ПК України, податкова заборгованість платників податків стягується контролюючим органом на підставі рішення суду шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та за рахунок реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Позивачем дотримано вимоги пункту 95.2 та пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки.

У даній спірній ситуації судом першої інстанції зґясовано, що відповідно до долученої до матеріалів справи довідки за підписом заступника начальника Головного управління ДПС у Львівській області В.Кресяка про залишок податкового боргу від заявленої суми заборгованості з податку на додану вартість заборгованість Товариства перед бюджетом станом на 25.03.2024 становить 48026,91грн,

На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» №11103-55 від 29.12.2018. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено. Податковий борг відповідача з цього часу не переривався.

З огляду на наведене, суд дійшов підставного висновку, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою та становить 48026,91грн. Докази вжиття заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 48026,91грн. у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, суд дійшов підставного висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП БУД ДИЗАЙН» - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі №380/24284/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула