Постанова

від 10.12.2024 по справі 520/5695/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року

м. Київ

справа №520/5695/23

адміністративне провадження № К/990/37826/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Бевзенка В.М., Кравчука В.М., Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г., Чиркіна С.М., Тацій Л.В., Єзерова А.А., Шарапи В.М., Стеценка С.Г., Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу №520/5695/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 (головуючий суддя: Котеньов О.Г.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 (колегія суддів: головуючий суддя - Жигилій С.П., судді: Русанова В.Б., Перцова Т.С.)

ВСТАНОВИВ:

ВСТУП:

Позивач з 12.01.2016 звільнений зі служби в поліції (за власним бажанням). Стаж служби в поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 16 років 02 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні - 22 роки 06 місяців 10 днів.

22.02.2023 позивач звернувся до ГУ Нацполіції із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ, однак отримав відмову, Відповідч відмову мотивував тим, що оскільки правове регулювання щодо реалізації права на призначення пенсії за вислугу років зазнало у 2022 році змін та пов`язує виникнення права на таку пенсію з наявністю певної вислуги років саме в календарному обчисленні, а не пільговому (як це було на момент звільнення зі служби позивача). У зв`язку з вказаним, стаж служби в календарному обчисленні (16 років 02 місяці 12 днів) є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.

Позивач оскаржив до суду дії ГУ Нацполіції щодо відмови в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням до вислуги років необхідної для призначення такої пенсії часу проходження служби на пільгових умовах.

Ключовими правовими питаннями у цій справі є: яке законодавство підлягає застосуванню суб`єктом владних повноважень для обрахунку вислуги років під час оформлення документів для призначення пенсії колишньому поліцейському? Те, яке було чинним на момент звільнення поліцейського чи те, яке було чинним на момент, коли колишній поліцейський почав реалізовувати своє право на призначення пенсії?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії ГУ Нацполіції щодо відмови в оформленні та направленні документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ), необхідних для призначення пенсії за вислугу років, із зарахуванням до вислуги років, необхідної для призначення такої пенсії, часу проходження служби на пільгових умовах;

- зобов`язати ГУ Нацполіції оформити та подати до ГУ ПФУ документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ), із зарахуванням до вислуги років, необхідної для призначення такої пенсії часу, проходження служби на пільгових умовах.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова ГУ Нацполіції в оформленні та направленні документів до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугу років ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Зокрема, позивач зазначив, що норми Порядку №393, в редакції чинній на момент звільнення позивача зі служби, передбачали для призначення пенсії за вислугу років можливість зарахування періодів служби в органах внутрішніх справ та Національної поліції в пільговому обчисленні.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023, позов задоволено.

Визнано протиправними дії ГУ Нацполіції щодо відмови в оформленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документів, які необхідні для призначення позивачеві пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років, необхідної для призначення такої пенсії, часу проходження служби на пільгових умовах.

Зобов`язано ГУ Нацполіції підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ, із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби на пільгових умовах.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Нацполіції на користь ОСОБА_1 суму сплаченого за подання позову судового збору в розмірі 858,88 грн.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, керувався тим, що зарахування періодів служби позивача в органах внутрішніх справ та Національної поліції в пільговому обчисленні не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

На підставі наведеного суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393, отже, позивач має право на призначення такої пенсії.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 13.11.2023 ГУ Нацполіції звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №520/5695/23 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

6. Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору неправильно застосували норми матеріального права, зокрема статті 12 Закону № 2262-XII та Порядку № 393 (який, на думку відповідача мав бути застосований в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» (далі - постанова №119), чинній на момент звернення позивача із заявою про оформлення документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років), оскільки не врахували висновок Верховного Суду стосовно застосування зазначених норм права, викладений в постанові від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку, що наявна в позивача вислуга років в пільговому обчисленні надає йому право на призначення пенсії за вислугу років.

7. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 підтримує висновки судів першої та апеляційної інстанцій та зазначає, що суди попередніх інстанцій правомірно застосували положення статті 12 Закону № 2262-XII та Порядку №393 (в редакції чинній на момент звільнення позивача зі служби) і дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову, в зв`язку з чим касаційна скарга ГУ Нацполіції має бути залишена без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. 13.11.2023 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Рибачук А.І., судді Коваленко Н.В., Бучик А.Ю.

10. Ухвалою Верховного Суду від 27.11.2023 касаційну скаргу скаржника залишено без руху та надано йому строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави оскарження судового рішення в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)), документа про сплату судового збору на суму 1717,76 грн та доказів направлення копій касаційної скарги іншим учасникам справи.

11. У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник усунув недоліки, які були у ній зазначені.

12. Верховний Суд ухвалою від 20.12.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

13. Здійснюючи попередній розгляд справи №520/5695/23 (касаційне провадження №К/990/37826/23), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а, де стверджується про поширення Порядку №393 в редакції змін, внесених постановою №119 на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності. Також, на думку колегії суддів, даний висновок містив положення про те, що згідно із пунктом 2-1 Порядку №393 (в редакції чинній на момент звернення колишнього поліцейського із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років), умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності постанови №119 і звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ після набрання чинності зазначеною постановою, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.

14. Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024 справу № 520/5695/23 за вищевказаним позовом передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав з підстави, визначеної частиною першою статті 346 КАС України.

15. Ухвалою судді Верховного Суду від 16.07.2024 призначено справу до розгляду судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 наказом ГУ Нацполіції від 12.01.2016 №5 о/с відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 12.01.2016 звільнений зі служби в поліції (за власним бажанням). Стаж служби в поліції на день звільнення в календарному обчисленні складає 16 років 02 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні - 22 роки 06 місяців 10 днів.

17. 22.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до ГУ Нацполіції із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ.

18. Листом від 01.03.2023 за № 8аз/119-29-2/01-2023 ГУ Нацполіції повідомлено ОСОБА_1 про те, що права на пенсію згідно із Законом №2262-ХІІ він не має, оскільки його вислуга років в календарному обчисленні становить 16 років 02 місяці 12 днів, натомість відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ право на призначення пенсії мають особи (звільнені зі служби в період з 01.10.2015 по 30.09.2016), які на день звільнення мають календарну вислугу 22 роки та 6 місяців і більше.

19. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Спір у цій справі виник у зв`язку з відмовою ГУ Нацполіції в оформленні та направленні до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, яка вмотивована тим, що наявної в позивача вислуги в календарному обчисленні недостатньо для призначення такої пенсії, а вислуга в пільговому обчисленні відповідно до статті 12 Закону № 2262-XII та Порядку №393 (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років) такого права не надає.

21. Зважаючи на підстави передачі цієї справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховним Судом встановлено, що суд касаційної інстанції у складі колегії суддів з цієї самої палати вже розглядав справу з подібними правовідносинами та у постанові від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а Верховним Судом викладено правовий висновок, відповідно до якого згідно з законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років; оскільки пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо перерахунку вислуги років із зарахуванням пільгової в календарну й, відповідно, щодо підготовки пакету документів для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII.

При цьому, зі змісту вказаної постанови вбачається, що Суд вважав часом виникнення спірних відносин момент звернення позивача з вимогою до відповідача про підготовку останнім пакету документів для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону № 2262-XII, а не момент звільнення з служби.

Отже, у постанові від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а Верховний Суд вважав, що на спірні правовідносини поширюються норми Порядку №393, зі змінами, внесеними постановою №119, які були чинними на момент звернення позивача з вимогою про підготовку останнім пакету документів для подачі до ГУ ПФУ у Чернівецькій області для призначення пенсії за вислугу років.

22. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав розглянула доводи, наведені колегією суддів у справі №520/5695/23 на обґрунтування підстав для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі №600/3836/22-а, а також аргументи сторін у справі щодо змісту спірних правовідносин та законодавства, яке регулює спірні відносини, та дійшла таких висновків.

23. Конституція України - це Основний Закон України, що закріплює головні засади організації держави та суспільства, утверджує конституційні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, конституційний (державний і суспільний) лад.

24. Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

25. Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

26. Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

27. У свою чергу, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

29. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

30. Судова палата нагадує, що у цій справі спірним є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років.

31. Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та поліції, визначає Закон № 2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

32. Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

33. Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону №2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

34. Стаття 2 Закону №2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

35. Згідно із пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01.10.2015 по 30.09.2016 і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

36. Частиною другою статті 17 Закону №2262-XII передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

37. Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

38. На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.1992 №393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.

39. Суд, на підставі аналізу чинного законодавства, вказує на існування двох різних правових вимірів вислуги років, які стосуються колишніх поліцейських:

- вислуга років для призначення пенсії відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ;

- вислуга років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ.

40. Так, враховуючи вказане в контексті спірних правовідносин, Судова палата звертає увагу на наступне.

41. На час звільнення позивача зі служби (12.01.2016) діяла редакція пункту 3 Порядку №393, яка визначала види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським, на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років.

42. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач був звільнений зі служби з органів Національної поліції з 12.01.2016 і на час звільнення стаж його служби в календарному обчисленні складав 16 років 02 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні - 22 роки 06 місяців 10 днів.

43. Разом з тим, постановою №119, яка набрала чинності 19.02.2022, до Порядку №393 внесено зміни, відповідно до яких Порядок №393 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.»

44. Пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.

45. Отже, пункт 3 Порядку №393 (в редакції постанови №119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.

46. Отже, правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв`язку з такими змінами, як Закон №2262-ХІІ, так і Порядок №393 (в редакції постанови №119) виникнення, зокрема, в колишнього поліцейського права на таку пенсію пов`язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.

47. Розглядаючи питання розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав бере до уваги, що різні аспекти дії закону у часі неодноразово досліджувалися Конституційним Судом України.

48. Зокрема, у рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

49. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

50. У рішенні Конституційного Суду України від 12.07.2019 № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

51. Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

52. Якщо під час вирішення суб`єктом владних повноважень певного питання (в даній справі щодо наявності підстав для направлення до пенсійного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років), до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

53. Такого ж висновку, вирішуючи можливість застосування до спірних правовідносин нормативно-правового акта, який зазнав змін з моменту звернення позивача до суб`єкта владних повноважень, до моменту прийняття останнім рішення за результатами розгляду такого звернення, дійшов Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16.

54. У вказаній постанові Судова палата також звернула увагу на те, що у теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

55. Правова визначеність, як елемент верховенства права, не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Як стверджує єдиний орган конституційної юрисдикції, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).

56. Постанову №119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і стаття 12 Закону №2262-XII, і Постанова №393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.

57. Так, виходячи з положень статті 12 Закону №2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови №393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.

58. Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

59. З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а, відповідно до якого умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності постанови №119, але звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.

60. При цьому, Судова палата вважає, що визначальним в цій справі є момент, коли позивач почав реалізовувати своє право на призначення пенсії. Ураховуючи те, що він звернувся з заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ у 2023 році, після набрання чинності постановою №119, то суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, відтак його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними.

61. В контексті спірних правовідносин варто вказати на сутність такого поняття як «юридичний факт». Велика українська юридична енциклопедія містить визначення, відповідно до якого юридичний факт - це конкретні соціальні обставини, які мають значення для суб`єкта права у зв`язку з реалізацією його потреб та інтересу, властивості яких описано в нормі права як знання про умови, що викликають юридичні наслідки [Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. - Харків: Право. Т.3: Загальна теорія права / редкол.: О.В. Петришин (голова) та ін.; Нац. акад. прав. наук України; Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. 2017. С. 922].

62. Отже, юридичні факти у вимірі справи, що розглядається, - це конкретні соціальні обставини у формі дії чи події, з якими норми права пов`язують юридичні наслідки, тобто виникнення, зміну чи припинення правовідносин, набуття певних прав і обов`язків. Визначальним юридичним фактом у справі, що розглядається, було саме звернення ОСОБА_1 до відповідача з приводу оформлення на направлення документів для призначення пенсії. Підкреслимо: не звільнення зі служби у 2016 році, а звернення до ГУ Нацполіції у 2023 році, коли чинне законодавство містило положення про врахування виключно календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років. Тим самим Суд акцентує увагу, що часом виникнення спірних відносин у цій справі був саме момент звернення позивача з вимогою до відповідача про підготовку пакету документів для подачі до пенсійного органу (2023 рік), а не час звільнення позивача зі служби в поліції (2016 рік).

63. Як вбачається з матеріалів справи, позивач одразу після звільнення зі служби у 2016 році не реалізував своє право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки не звернувся до ГУ Нацполіції з метою оформлення необхідних документів та їх направлення до пенсійного органу з метою призначення пенсії. Отже необхідно констатувати, що не настав юридичний факт, з яким закон пов`язував би виникнення, зміну чи припинення правовідносин щодо призначення пенсії за вислугу років. Суд наголошує, що наявність в особи певного права не означає його автоматичної реалізації. У позивача в 2016 році, при звільненні з поліції, було право на призначення пенсії (на підставі чинного тоді законодавства), натомість він його не реалізував шляхом вчинення визначених законодавством дій. Він вирішив реалізувати своє право на призначення пенсії через більш ніж 7 років з моменту виникнення такого права шляхом звернення до ГУ Нацполіції із заявою про оформлення та направлення документів для призначення пенсії за вислугу років. На цей час законодавство зазнало певних змін і вже по-іншому врегульовувало питання обрахунку вислуги років.

64. Судова палата наголошує, що за змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

65. Оспорювані дії відповідача щодо відмови позивачу в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, обумовлені саме відсутністю достатньої вислуги років у календарному обчисленні, як того вимагає чинне на момент вирішення цього питання законодавство.

66. Враховуючи наведене, Судова палата констатує, що на момент винесення відповідачем відмови в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, ГУ Нацполіції діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом № 2262-XII та Порядком № 393, у зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

67. Доцільно звернути увагу на те, що колегія суддів, передаючи справу на розгляд Судової палати, вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а про розповсюдження Порядку №393 в редакції змін, внесених постановою №119 на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності.

68. Разом тим, постанова Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а не містить такого висновку, а навпаки у цій постанові Суд вважав часом виникнення спірних відносин момент звернення позивача з вимогою до відповідача про підготовку останнім пакету документів для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області для призначення пенсії за вислугу років та, відповідно, застосував норми Порядку №393 в редакції змін, внесених постановою №119, які були чинними.

69. За таких обставин, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду з метою забезпечення однакового застосування норм права вважає за необхідне сформувати наступний висновок:

- призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись до ГУ Нацполіції для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19 лютого 2022 року (набрання чинності Постановою № 119, якою внесені зміни до Порядку № 393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.

70. Судами встановлено, що вислуга років позивача складає: в календарному обчисленні 16 років 02 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні - 22 роки 06 місяців 10 днів.

71. Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, які виникли у справі, що переглядається, Судова палата дійшла висновку про те, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 22 календарних років 06 місяців, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

72. Доводи касаційної скарги відповідача, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

73. Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

74. Таким чином, підсумовуючи викладене, судова палата дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій у повному обсязі встановили обставини справи, але допустили неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

75. За вказаних обставин, Судова палата дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2023 у справі №520/5695/23 - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.І. Рибачук

Судді Я.О. Берназюк А.А. Єзеров

А.Ю. Бучик С.Г. Стеценко

В.М. Кравчук Л.В. Тацій

О.П. Стародуб В.М. Шарапа

Т.Г. Стрелець Н.В. Коваленко

В.М. Бевзенко С.М. Чиркін

Повний текст постанови складено суддею Стеценком С.Г.