Постанова

від 05.12.2024 по справі 143/1188/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 143/1188/23

Провадження № 22-ц/801/2301/2024

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бойко А. В.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 рокуСправа № 143/1188/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Шемети Т. М.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Погребищенського районного суду Вінницької області у складі судді Бойка А. В. від 04 вересня 2024 року,

встановив:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, за яким просив визначити йому додатковий строк в один місяць, який був пропущений з поважних причин, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

На обґрунтування позовних вимог покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина у виді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Борщагівського старостинського округу Погребищенськї міської ради Вінницького району Вінницької області.

Після смерті батька, у визначений законом шестимісячний строк, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини він не звертався через введений та території України воєнний стан. У свою чергу постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачалося, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Тобто строк для подання заяви про прийняття спадщини становив 10 місяців (до 27 серпня 2023 року). Проте постановою Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року було виключено.

Також звертав увагу, що після смерті ОСОБА_3 в судовому порядку вирішувалося питання його батьківства щодо нього. У зв`язку з зазначеними обставинами в теперішній час він не має можливості прийняти спадщину померлого через пропуск вказаного строку.

Рішенням Погребищенського районного суду Вінницької області від 04 вересня 2024 року позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю один місяць з моменту набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що причиною пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини були активні бойові дії на території України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, а також необхідність встановлення в судовому порядку факту батьківства спадкодавця щодо заявника ОСОБА_1 , що є поважними причинами пропуску такого строку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просила рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 04 вересня 2024 року скасувати і ухвалити нове про відмову у позові.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги покликалася на те, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний термін, встановлений частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), та десятиденний строк, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», для прийняття спадщини, а обставини, на які він посилався для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, не є поважними причинами пропуску строку для подання такої заяви.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Частинами першою третьою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 34021477 від 23 лютого 2015 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, індексний номер 36792974 від 25 квітня 2015 року після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у виді земельної ділянки площею 3,5561 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0523481200:01:000:0041, що розташована на території Бабинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

Рішенням від 12 жовтня 2023 року Володарський районний суд Київської області встановив факт батьківства ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

07 грудня 2023 року Володарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) видано свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , у якому в графі «батько» значиться ОСОБА_3 .

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) виклав правовий висновок, згідно з яким при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) Велика Палата Верховного Суду виснувала:

«49. З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців;

2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані

з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.

50. Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

51. Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від22 березня 2023 року

у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.

52. Практика суду касаційної інстанції у цій категорії справ є сталою та незмінною.

53. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

54. За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

55. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

56. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

57. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

58. Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою».

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 вказував на те, що ним пропущено строк, визначений статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини через зміну строків для подання заяви про прийняття спадщини та необхідністю встановлення в судовому порядку родинних відносин між ним та спадкодавем.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року на території Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.

Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Так пунктом 3 цієї постанови передбачалося, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

І хоча пункт 3 вказаної постанови в подальшому було виключено постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», проте апеляційний суд враховує, що на час визначений для подання заяви про прийняття спадщини положення останньої були чинними і ОСОБА_1 мав обґрунтовані сподівання на те, що він не пропустить строк звернення із заявою про прийняття спадщини, а сам строк продовжений до 10 місяців, тобто до 27 серпня 2023 року.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що саме держава несе відповідальність за прийняття органом державної влади нормативно-правового акту, що є незаконним, а не особи, яких той акт стосується. Принцип «належного врядування» передбачає, що ризик будь-якої помилки державного органу треба покладати на державу та не виправляти ці помилки за рахунок осіб, яких вони стосуються (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України від 20 січня 2012 року, заява № 29979/04).

Таким чином у цій справі дослідженню підлягають обставини щодо причин неподання заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 протягом 10 місяців з часу відкриття спадщини (до 27 серпня 2023 року) і строк, який минув до подання цього позову 12 грудня 2023 року.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до статті 51 Кодексу про шлюб і сім`ю Української РСР (далі КпШС Української РСР), чинного на час народження ОСОБА_1 , взаємні права та обов`язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дітей, засвідченому у встановленому законом порядку.

Отже для виникнення взаємних права та обов`язки батьків і дитини, яка народилась до 01 січня 20054 року (набрання чинності Сімейним кодексом України), зокрема й права на спадкування, походження дитини повинно було бути засвічене у встановленому законом порядку.

Як видно з матеріалів справи запис про батька ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в книзі записів народжень проведено за прізвищем матері, ім`я, по батькові та національність батька дитини записано за її вказівкою на підставі частини другої статті 55 КпШС Української РСР.

Із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення встановлення батьківства ОСОБА_1 звернувся до суду у серпні 2023 року (ухвала Володарського районного суду Київської області від 07 серпня 2023 року про відкриття провадження у справі), тобто до закінчення 10 місяців з часу смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 .

Ця заява була задоволена рішенням Володарського районного суду Київської області від 12 жовтня 2023 року та встановлено факт батьківства ОСОБА_3 відносно заявника ОСОБА_1 .

07 грудня 2023 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про народження, де в графі батько зазначено ОСОБА_5 , тобто саме із ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач набув прав і обов`язків сина померлого ОСОБА_3 , зокрема й права на спадкування.

З цим позовом ОСОБА_1 звернувся 14 грудня 2023 року, тобто фактично одразу після набуття прав спадкоємця померлого ОСОБА_3 .

Оскільки активні дії, спрямовані на прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_3 , зокрема набуття статусу його спадкоємця відповідно до закону, ОСОБА_1 розпочав вживати протягом строку на подання заяви про прийняття спадщини, визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» десятимісячного строку з часу відкриття спадщини, але об`єктивно не мав можливості до закінчення цього строку отримати свідоцтво про народження із зазначенням померлого ОСОБА_3 у графі «батько» як умови набуття ним прав і обов`язків спадкоємця першої черги за законом, то суд першої інстанції правильно визнав цю обставину поважною причиною пропущення позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно апеляційний суд відхиляє посилання апеляційної скарги на Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, яким не передбачено необхідності подання разом із заявою про прийняття спадщини документів, які підтверджують родинні зв`язки спадкоємця зі спадкодавцем, тому що для подання такої заяви відповідно до статті 1269 ЦК України необхідно бути спадкоємцем (мати право на спадкування), яке у позивача виникло 07 грудня 2023 року.

При цьому помилкове посилання суду на введення в Україні воєнного стану, як на поважну причину пропущення строку на подання заяви про прийняття спадщини, без наявності доказів, про те, що таке введення об`єктивно перешкоджало ОСОБА_1 подати таку заяву нотаріусу, не вплинуло на правильність вирішення спору по суті, а тому не може бути підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Таким чином доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Погребищенського районного суду Вінницької області від 04 вересня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

(Повний текст судового рішення виготовлено 10 грудня 2024 року)

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. Ю. Береговий

Т. М. Шемета