Ухвала

від 12.12.2024 по справі 464/1517/24

СИХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 464/1517/24

пр.№ 1-кп/464/299/24

У ХВ АЛ А

12 грудня 2024 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 464/1517/24, внесеному 05.07.23. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000203, стосовно ОСОБА_3 , 1983.03.10., обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.307 КК України,

де сторонами виступають з боку:

обвинувачення прокурор ОСОБА_4 ;

захисту: обвинувачений ОСОБА_3 та захисники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , -

з участю прокурора, обвинуваченого та захисника ОСОБА_7 , -

в с т а н о в и в :

у провадженні суду на стадії дослідження доказів перебуває вказане кримінальне провадження.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого; за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18цього Кодексу.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, покликаючись на наявність обґрунтованого обвинувачення у кримінальних правопорушеннях та відповідних ризиків.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, а сторона захисту заперечила з підстав відсутності ризиків, якими прокурор обгрунтовує своє клопотання, вважаючи вказане кримінальне провадження замовним та сумнівним законність провоедення всіх слідчих дій в такому.

Заслухавши думку сторін провадження та дослідивши подане клопотання, суд дійшов наступного.

Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ст.ст.131, 132 КПК України).

Мета застосування запобіжного заходу - забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (ч.1ст.177 КПК України).

Під час досудового розслідування обвинуваченому ухвалою Львівського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 60 днів 13 січня 2024 року без визначення розміру застави (скасовано ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 листопада 2023 року). У подальшому такий захід забезпечення кримінального провадження продовжувався ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 09 січня 2024 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, до 07 березня 2024 року.

Під час підготовчого провадження суд ухвалою від 04.03.24. продовжив обвинуваченому строк дії запобіжного заходу до 02.05.24. Зазначена ухвала Сихівського районного суду м.Львова була предметом перевірки в апеляційній інстанції, за наслідками чого ухвалою Львівського апеляційного суду від 20.03.24. апеляційні скарги захисників залишено без задоволення, а ухвалу суду від 04.03.24. - без змін. Аналогічні наслідки перегляду в апеляційній інстанції мали під час судового слідства ухвали Сихівського районного суду м.Львова від 22 квітня 2024 року, 10 червня, 26 липня, 16 вересня та 11 листопада 2024 року, якою строк дії запобіжного заходу продовжено, зокрема, до 09 січня 2025 року.

Так, до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням інтересів суспільства у відношенні до суспільної небезпеки та неможливості застосування йому більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, що не зможе запобігти доведеним прокурором ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме:

- переховування від суду - підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжкого останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі, максимальною санкцією на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна (без урахування застосування положень ст.70 КК України) і це може стимулювати його до втечі. Окрім цього, тяжкість інкримінованих правопорушень та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для обвинуваченого, який не працює та має постійної зайнятості, до втечі;

- вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження злочинної діяльності - підтверджується характером, систематичністю і способом вчинення корисливих кримінальних правопорушень, що інкримінується обвинуваченому, незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах, повторно, особою без жодного легального джерела доходу та за умови невстановлення правоохоронними органами особи продавця наркотичних засобів обвинуваченому; повідомлення про підозру у вчиненні у лютому 2024 року (часу перебування в місцях попереднього ув`язнення) кримінального правопорушення за ч.3 ст.332 КК України, що полягає в організації та сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів.

Стороною захисту не надано доказів, які б свідчили про зменшення або зникнення/відсутність встановлених ризиків.

Щодо покликань прокурора на:

- незаконний вплив на свідків, то такі судом вже допитані, а вплив на свідка ОСОБА_8 неможливий, оскільки вказана особа залучена до кримінального провадження органом досудового розслідування в порядку ст.275 КПК України і має змінені анкетні дані, а судом постановлено допитати такого у закритому судовому засіданні з приміщення іншого суду;

- знищення, схов або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення до встановлення обставин кримінального провадження, то всі докази сторони обвинувачення судом досліджені, жодних додаткових речей чи документів не встановлено;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншими чином, прокурором не обгрунтовано.

Усі три перелічені ризики стороною обвинувачення не доведені, але зазначене в цілому не впливає на вирішення питання запобіжного заходу.

Зазначені обставини у своєму взаємозв`язку зумовлюють необхідність продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як запобіжний захід, що забезпечить його дієвість та сприятимевиконанню завданькримінального провадження,визначеним ст.2КПК України.КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак має реальну потенційну можливість їх здійснити в майбутньому.

Усвідомлення загрози реального покарання у виді позбавлення волі на значний строк у разі визнання винуватості, конкретні фактичні обставини злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, у сукупності підвищують суспільну небезпечність діяння та особи, на переконання суду свідчать про доцільність продовження обвинуваченому виняткового заходу у вигляді тримання під вартою, що зможе запобігти доведеним ризикам та сприятиме забезпеченню виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Більш м`які запобіжні заходи чи їх незастосування не забезпечать його належної поведінки з урахуванням сукупності наведених ризиків. Безпека суспільства вимагає ізоляції особи, яка з достатньою обґрунтованою ймовірністю здатна завдати згубного впливу на здоров`я населення та соціальне благополуччя суспільства. Продовження строкутримання підвартою можебути виправданоза наявностітого,що йоговимагають справжніінтереси суспільства,які,не зважаючина презумпціюневинуватості,переважають надпринципом повагидо особистоїсвободи.

З урахуванням викладеного та особи обвинуваченого відсутні обставини, які перешкоджають застосуванню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. Тому відсутні підстави для визначення розміру застави обвинуваченому, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів в умовах введеного в державі воєнного стану, що значно підвищує суспільну небезпеку вчиненого, а також наявність в іншому кримінальному правопорушенні підозри в кримінальному правопорушенні у сфері недоторканності державного кордону. За таких умов альтернативний запобіжний захід у вигляді застави не може виступати достатньо стримуючим фактором.

Відтак клопотання підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.369-372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

задоволити клопотання прокурора.

Продовжити ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 лютого 2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_9