Номер провадження: 22-ц/813/7849/24
Справа № 519/851/24
Головуючий у першій інстанції Барановська З. І.
Доповідач Заїкін А. П.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2024 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер судової справи: 519/851/24
Провадження номер: 22-ц/813/7849/24
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),
- суддів: - Таварткіладзе О.М., Погорєлової С.О.,
учасники справи:
- позивач ОСОБА_1 ,
- відповідачі 1) Акціонерне товариство «Укртранснафта», 2) Об`єднана профспілкова організації АТ «Укртранснафта»,
розглянув у передбаченому ст. 369 ЦПК України порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Аціонерного товариства «Укртранснафта», Об`єднаної профспілкової організації Акціонерного товариства «Укртранснафта» про стягнення заробітної плати, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Южного міського суду Одеської області, постановлену у складі судді Барановської З.І. 24 жовтня 2024 року, про передачу справи на розгляд іншого суду,
встановив:
2. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути з АТ «Укртранснафта» на користь ОСОБА_1 1) різницю заробітної плати за травень-червень 2020 року в сумі 4855,37 грн; 2) матеріальну допомогу в зв`язку з відпусткою за 2021 та 2022 роки в сумі 28258,00; 3) виплати до професійного свята за 2020-2022 рік у сумі 42 387 грн; 4) невиплачений КПЕ за 2020-2023 рік у сумі - 202044,7 грн; 5) виплати до міжнародного жіночого дня та виплати одноразової премії до новорічних та різдвяних свят у сумі 17129 грн.. Також позивачка просить стягнути судові витрати (Т. 1, а. с. 1 - 7).
Ухвалою Южного міського суду Одеської області 19 червня 2024 року відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи провести у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання на 10 вересня 2024 року (Т. 1, а. с. 173).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків
Ухвалою Южного міського суду Одеської області 24 жовтня 2024 року цивільну справу за вищевказаним позовом ОСОБА_1 передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області..
Ухвала суду, з посиланням на положення ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 28 ЦПК України, мотивована тим, що позивачка на час відкриття провадження у справі була зареєстрована з 20.04.2022, як внутрішньо переміщена особа, за адресою - АДРЕСА_1 . За вказаних обставин справа підсудна Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області (Т. 3, а. с. 45 46).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить вищевказану ухвалу суду першої інстанції скасувати. Справу направити до Южного міського суду Одеської області для продовження розгляду справи.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції при невідпоідності висноків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права.
Апелянт зазначає,що суддійшов помилковоговисновку пронаявність правовихпідстав дляпередачі цієїсправи длярозгляду до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області. Станом на час відкриття провадження у справі вона не проживала у м. Івано-Франківську. Вона до 31.12.2023 року знаходилася у трудових відносинах з МНТ «Південний», яке знаходиться на відстані п`яти кілометрів від м. Южне. З 2024 р. вона на праві власності має житло у м. Южне, в якому проживає разом із членами своєї родини, неповнолітня донька відвідує школу у м. Южне. Станом на дату подання апеляційної скарги вона не має статусу внутрішньо переміщеної особи, зареєстрована адреса її проживання АДРЕСА_2 . Позивач самостійно має визначитися до якого суду подавати позовну заяву. Дії відповідача щодо подання заяви про передачу справи на розгляд іншого суду направлені на затягування розгляду справи (а. с. 50 - 52).
Позиція відповідача в апеляційному суді
Акціонерне товариство «Укртранснафта» у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Представник відповідача посилається на те, що місце реєстрації позивачки, як внутрішньо переміщеної особи, і є її зареєстрованим місцем проживання. Позивачка мала статус внутрішньо переміщеної особи і була зареєстрована за адресою - АДРЕСА_1 . Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою (Т. 2, а. с. 64 66).
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 15.11.2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Южного міського суду Одеської області від 24 жовтня 2024 року (т. 3, а. с. 60 - 60 зворотна сторона).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 19.11.2024 року документ в електронному вигляді «01 (У) Відкриття» від 15.11.2024 року доставлено до електронного адресу ОСОБА_1 (т. 3, а. с. 61 зворотна сторона).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 16.11.2024 року документ в електронному вигляді «01 (У) Відкриття» від 15.11.2024 року доставлено до електронного кабінету АТ «Укртранснафта» (Т. 3, а. с. 62).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 16.11.2024 року документ в електронному вигляді «01 (У) Відкриття» від 15.11.2024 року доставлено до електронного кабінету Об`єднаної профспілкової організації АТ «Укртранснафта» (Т. 3, а. с. 62 зворотна сторона).
25 листопада 2024 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшов відзив від АТ «Укртранснафта» (Т. 3, а. с. 64 - 66).
За вищевказаних обставин сторони по справі є повідомленими про надходження апеляційної скарги та розгляд справи апеляційним судом.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.12.2024 закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників (Т. 3, а. с. 71).
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6. 9, 10, 14, 19, 37 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.
3. Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
Згідно наявних у справі матеріалів встановлено, що ОСОБА_1 з 25.03.2009 р. була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 (Т. 1, а. с. 9 10). З 20.04.2024 року позивачка була зареєстрована як внутрішньо переміщена особа за адресою - АДРЕСА_1 (Т. 2, а. с. 193). З 21.09.2023 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 (Т. 1, а. с. 172).
Таким чином, як на час подання позову (18.06.2024 р.), так і на час відкриття провадження у справі (19.06.2024 року) місце проживання ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку зареєстровано за адресою - АДРЕСА_2 .
По справі виникли правовідносини щодо територіальної юрисдикції (підсудності) справи.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дослідивши наявніу справіматеріали,колегія суддіввважає,що судпершої інстанціїдійшов помилковоговисновку пропередачу справи на розгляд за встановленою підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
У пунктах 1, 2 та 36 Постанови №3 Пленуму «Про деякі питання визначення юрисдикції та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону №2453-VI).
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають: місце проживання відповідача, місце заподіяння шкоди, місце знаходження спірного майна, місце розгляду первісного позову тощо.
Згідно з частиною другою статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Статтею 28 ЦПК України визначено підсудність справ за вибором позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Частиною 8 статті 187 ЦПК України встановлено, що суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру зареєстрованим місцем проживання позивачки з 21.09.2023 року є АДРЕСА_2 (Т. 1, а. с. 172).
Відтак, позивачка ОСОБА_1 , звернувшись до суду за захистом своїх трудових прав, визначила на власний розсуд місце пред`явлення позовної заяви, а саме - за зареєстрованим місцем її проживання, скориставшись своїм абсолютним правом, передбаченим ст. 28 ЦПК України.
З вищезазначеного вбачається, що на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом вона вже була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 .
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про передачу позовної заяви за встановленою підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо помилкових висновків суду про непідсудність справи Южному міському суду Одеської області знайшли своє підтвердження.
Доводи та вимоги щодо здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат є передчасними, оскільки відповідно до змісту ст. 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами за результатами розгляду справи.
Підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до п. п. 3, 4 ст. 379 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена при невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції (Южного міського суду Одеської області) для продовження розгляду справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
Згідно з п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Підстави, порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 353, п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду після її перегляду в апеляційному порядку оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
4. Резолютивна частина
Керуючись ст. ст. 367,379,381-384,389-391 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Южного міського суду Одеської області від 24 жовтня 2024 року про передачу справи на розгляд іншого суду скасувати. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя: А. П. Заїкін
Судді: С. О. Погорєлова
О. М. Таварткіладзе
Суд | Одеський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123702531 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Одеський апеляційний суд
Заїкін А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні