Рішення

від 12.12.2024 по справі 342/738/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/738/24

Провадження № 2/342/420/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Матієк І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Городенківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовом до Городенківської міської ради (місцезнаходження: вул. Т.Шевченка, 77 м.Городенка Коломийського району Івано-Франківської області), ОСОБА_2 , яка зареєстрована по АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , який зареєстрований по АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , який зареєстрований по АДРЕСА_4 , в якому просить визнати за нею, в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на будинковолодіння до складу якого входить: житловий будинок, позначений літерою «А», сарай - «Б», навіс - «В», комора - «Г», сарай - «Д», сарай - «Е», сарай - «Є», стодола - «Ж», сарай - «З», сарай - «И», сарай - «І», вбиральня - «Ї», вбиральня - «Й», гараж - «К», погріб - «Л», літня кухня - «М», навіс - «Н», ворота, огорожа - «№1-4», відповідно до технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться АДРЕСА_3 .

Позовна заява мотивована тим, щоІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано - Франківської області, серія НОМЕР_1 . ОСОБА_5 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва на право власності, виданого 18 грудня 1989 року Виконкомом Городенківської районної Ради на підставі рішення №247 від 13 грудня 1989 року. Згідно довідки від 31 жовтня 2023 року №376, виданої Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради, станом на 15.04.1991 в господарстві за адресою АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 - 1935 р.н., голова домогосподарства; ОСОБА_6 - 1930 р.н., дружина; ОСОБА_7 - 1959 р.н., син; ОСОБА_2 - 1962 р.н., невістка; ОСОБА_1 - 1981 р.н., внучка; ОСОБА_3 - 1982 р. н., внук; ОСОБА_4 - 1987 р.н., внук. Заповіт від імені померлого ОСОБА_5 посвідчувався виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області 01 березня 2012 року за №6, який не змінювався і не скасовувався. Відповідно до заповіту, ОСОБА_5 , належний йому на праві особистої власності жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_3 , земельну ділянку, земельний пай та усе інше майно рухоме і нерухоме, цінні папери, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, що буде належати йому на день смерті, заповів своїй онуці - ОСОБА_1 . Спадщину після смерті діда, фактично прийняла ОСОБА_1 , оскільки на час його смерті, постійно проживала в будинку, управляла та володіла майном та продовжує проживати у ньому та утримувати його. ОСОБА_5 є батьком тата позивача - ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Городенківським райбюро ЗАГС Івано - Франківської області, серія НОМЕР_2 . Між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 14 листопада 1958 року було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Раковецькою сількою радою, серія НОМЕР_3 . Свідоцтвом про народження підтверджується, що ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Раковецькою сільської ради Городенківського району Івано - Франківської області, серія НОМЕР_4 . Після її смерті, в управління майном вступив ОСОБА_5 . ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано - Франківської області, серія НОМЕР_5 . 04 листопада 2000 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано - Франківської області, серія НОМЕР_6 . Відповідно змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Маючи намір прийняти спадщину після смерті діда, ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Городенківської державної нотаріальної контори Капріян С.В., із відповідною заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_5 . Згідно Свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок, вбачається, що господарство відноситься до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору не визначені, у зв`язку із чим, позивачу було рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно. ОСОБА_1 являється спадкоємицею за заповітом. Крім неї, право на спадщину мають ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які відмовляються від своїх спадкових прав, на її користь, також, відповідачі відмовляються від своїх часток в спірному будинковолодінні і не заперечують щодо визнання за позивачем права власності на весь будинок. Після смерті діда, позивач здійснювала його поховання та вступила в управління спадковим майном. Від часу смерті діда та по даний час, вона постійно здійснює догляд за будинком та прилеглою територією, обробляє город та сплачує комунальні платежі. Позивачем вживалися заходи для досудового врегулювання спору, але вирішення даного питання можливе тільки в судовому порядку.

Ухвалою від 29 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, викладених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 18 червня 2024 року представник позивача - адвокат Гринів Я.В. усунула недоліки позовної заяви.

19 червня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Витребувано від Городенківської державної нотаріальної контори Коломийського району Івано-Франківської області, належним чином засвідчені копії спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Раковець Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Раковець Городенківського району Івано-Франківської області, Витяг зі Спадкового реєстру щодо спадкових справ та заповітів даних спадкодавців. У разі відсутності спадкових справ, надати відомості про їх відсутність.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду на розгляд судді Федів Л.М. передано матеріали справи за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Городенківської міської ради про визнання права власності за кожним на 11/56 частки будинковолодіння, що знаходиться АДРЕСА_3 .

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано - Франківської області, серія НОМЕР_1 . ОСОБА_5 належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі свідоцтва на право власності, виданого 18 грудня 1989 року Виконкомом Городенківської районної Ради на підставі рішення №247 від 13 грудня 1989 року. Згідно довідки від 31 жовтня 2023 року №376, виданої Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради, яку було долучено до матеріалів справи первісним позивачем, станом на 15.04.1991 в господарстві за адресою АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 - 1935 р.н., голова домогосподарства; ОСОБА_6 - 1930 р.н., дружина; ОСОБА_7 - 1959 р.н., син; ОСОБА_2 - 1962 р.н., невістка; ОСОБА_1 - 1981 р.н., внучка; ОСОБА_3 - 1982 р.н., внук; ОСОБА_4 - 1987 р.н., внук. Заповіт від імені померлого ОСОБА_5 посвідчувався виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано - Франківської області 01 березня 2012 року за №6, який не змінювався і не скасовувався. Відповідно до заповіту, ОСОБА_5 , належний йому на праві особистої власності жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_3 , земельну ділянку, земельний пай та усе інше майно рухоме і нерухоме, цінні папери, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, що буде належати йому на день смерті, заповів своїй онуці - ОСОБА_1 , позивачу за первісним позовом. Житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , відноситься до колгоспного двору. Тобто право власності на житловий будинок як майно колгоспного двору після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах по 1/7 частці кожного. Колгоспний двір був припинений 15.04.1991 р., коли був введений вдію Закон України «Про власність», а тому станом на 15.04.1991р. ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , належало право власності на 1/7 частку майна у колгоспному дворі, як його членам, що не втратили право на частку в його майні. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Раковецькою сільської ради Городенківського району Івано - Франківської області, серія НОМЕР_4 . Після смерті ОСОБА_6 , спадщину фактично прийняв ОСОБА_5 , чоловік померлої, та ОСОБА_7 , син померлої, які є спадкоємцями першої черги за законом. Тому, її 1/7 частки житлового будинку ділиться в рівних частках по 1/14 частині кожному (1/7 : 2 = 1/14). ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано - Франківської області, серія НОМЕР_5 . ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності членів припиненого колгоспного двору належала 1/7 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/14 частки будинку, тобто, 3/14 частки жилового будинку. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_7 , є ОСОБА_2 , його дружина, сини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та його донька, позивач за первісним позовом, ОСОБА_1 . Відповідно 3/14 частки ділиться на кожного спадкоємця порівно (3/14:4=3/56) по 3/56 кожному. Таким чином, виходячи із аналізу норм Цивільного кодексу України, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , мають право на 11/56 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , як члени колгоспного двору.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Городенківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно (справа №342/738/24, провадження №2/342/596/2024) прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно (справа № 342/738/24, провадження №2/342/420/2024), присвоєно об`єднаній справі № 342/738/24, провадження №2/342/420/2024.

08.10.2024 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 - адвокат Гринів Я.В., через систему «Електронний суд», подала заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просила визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті діда, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 23/56 частки будинковолодіння, що знаходиться АДРЕСА_3 .

08.11.2024 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 - адвокат Гринів Я.В. подала заяву, в якій просила підготовче засідання проводити без їхньої участі та призначити справу до розгляду по суті.

08.11.2024 представник позивачів за зустрічним позовом (відповідачів за первісним позовом) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Вінтоняк Н.М. подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких просив визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 право власності на 11/56 частки кожному будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

11.11.2024 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) ОСОБА_1 - адвокат Гринів Я.В. подала клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке призначене на 11.11.2024, з метою уточнення часток власності сторін.

22.11.2024 представник позивачів за зустрічним позовом (відповідачів за первісним позовом) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Вінтоняк Н.М. подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно яких просив визнати за ОСОБА_2 на 2/14 (1/7) частки будинковолодіння та за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності по 3/14 частки кожному будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . В обґрунтування поданої заяви вказав, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належало право власності по 1/7 частки майна у колгоспному дворі, що знаходиться: АДРЕСА_3 , як членам, що не втратили право на частку в його майні. Крім того, у зв`язку з смертю батька, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 мають право на 1/14 частки майна кожному, оскільки покійному належала 1/7 частки майна, як члена колгоспного двору + 1/14 частки після смерті мами, що в сумі становить - 3/14 частки.

25.11.2024 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвокат Гринів Я.В., через систему «Електронний суд», подала заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просила визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , в порядку спадкування право власності на 6/14 (3/7) частки будинковолодіння, що знаходиться АДРЕСА_3 . В обґрунтування поданої заяви вказала, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , відноситься до колгоспного двору. Тобто, право власності на житловий будинок, як майно колгоспного двору, після припинення колгоспних дворів в Україні перетворилося на спільну часткову власність членів припиненого колгоспного двору в рівних частинах по 1/7 частці кожного. Колгоспний двір був припинений 15.04.1991р., коли був введений в дію Закон України «Про власність», а тому станом на 15.04.1991 р. всім членам колгоспного двору, належало право власності на 1/7 частку майна у колгоспному дворі, як його членам, що не втратили право на частку в його майні. Тобто, ОСОБА_1 належать 1/7 частки майна у колгоспному дворі, як його члену. Крім того, їй, в порядку спадкування за заповітом, після смерті діда ОСОБА_5 , належить 3/14 (до складу якого входить 1/7 частки, як члена колгоспного двору + 1/14 частки після смерті дружини ОСОБА_6 , як спадкоємця за законом) частки домоволодіння. Також, після смерті батька, вона має право на 1/14 (3/14 частки, які належали покійному батьку: 3 спадкоємців за законом) частки майна. Що в сумі становить 6/14 (3/7) часки будинковолодіння що знаходиться АДРЕСА_3 . Крім того, подала клопотання про долучення доказів, згідно якого просила долучити до матеріалів справи №342/738/24 копію по господарської книги №19 за 1986-1990 роки.

Призначені підготовчі засідання неодноразово відкладалися у зв`язку з неявкою учасників справи в підготовче засідання та за клопотаннями представників сторін.

26 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Городенківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , Городенківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09.15 год. 05.12.2024 в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області (м. Городенка вул. Героїв Євромайдану, 7, зал судових засідань № 2).

Судове засідання по справі № 342/738/24 (провадження № 2/342/420/2024), призначене на 09 год. 15 хв. 05.12.2024 не відбулося, у зв`язку з відключенням електропостачання в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області з 09 год. 02 хв. до 11 год. 04 хв.

Учасники справи в судове засідання 12 грудня 2024 року не з`явилися.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвокат Гринів Я.В., через систему «Електронний суд», подала заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі та без участі її довірительки. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Представник позивачів за зустрічним позовом (відповідачів за первісним позовом) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Вінтоняк Н.М. до суду надіслав заяву, в якій просив розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.

Відповідач Городенківська міська рада до суду надіслала заява, в якій просила розгляд справи проводити без участі представника Городенківської міської ради, за наявними в матеріалах справи документами прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи. Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, вважає необхідним зазначити таке.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої цієї статті).

Згідно статті 328 ЦК України - право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 18 грудня 1989 року Виконавчим комітетом Городенківської районної Ради народних депутатів Івано-Франківської області, на підставі рішення цього ж виконкому № 247 від 13 грудня 1989 року, в цілому жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_3 дійсно належить на праві особистої власності колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 . Дане домоволодіння зареєстроване в бюро технічної інвентаризації на праві особистої власності за колгоспним двором, головою якого є ОСОБА_5 та записано в реєстрову книгу за реєстрованим № 26.

Копією Виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» № 81652 від 29.08.2024 стверджується, що згідно архівних даних ОКП «Коломийське МБТІ» право власності на житловий будинок, будівлі та споруди по АДРЕСА_3 станом на 31.12.2012 зареєстровано в реєстровій книзі № 1 під реєстровим №26 за ОСОБА_5 (голова колгоспного двору) (форма власності - приватна; частка - 1/1) згідно свідоцтва про право власності, виданного 18.12.1989 р. Виконкомом Городенківської районної Ради на підставі рішення № 247 від 13.12.1989 р.

Як вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 396380354 від 25.09.2024, відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на житловий будинок АДРЕСА_3 , відсутні.

Адресний номер житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , не змінювався, вулиця перейменовувалась. Житловий будинок попередньо мав адрес АДРЕСА_3 , що доводиться копією довідки № 451 від 19.09.2024, виданою Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Згідно даних із по господарської книг Раковецької сільської ради, земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,09 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 надалася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що стверджується копією довідки № 414 від 12.08.2024, виданою Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.

З копії технічного паспорта на будинок садибний типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 встановлено, що житловий будинок споруджено в 1960 році (1983 рік реконструкції), господарські будівлі і споруди в 1960, 1970, 1980, 1983, 1990 та 1991 роках.

Згідно Звіту житлового будинку з надвірними спорудами, складеного ЕТВО "Придністров`я", ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_3 становить - 193950 грн.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003 р.) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як зазначено в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», за змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку. На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили). Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Цими Вказівками передбачено, що визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі, відомостей щодо членів та майна колгоспного двору було покладено на сільські ради. Суспільна група господарства визначалась сільською радою залежно від роду занять голови господарства (сім`ї).

Колгоспні двори, виникнення та існування яких пов`язувалося зі спільним вкладом у створення даного майна членами колгоспного двору, належали до спільної сумісної власності членів колгоспного двору.

Згідно ксерокопій погосподарських книг Раковецької сільської ради, наданих Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради, в домогосподарстві в с. Раковець Городенківського району Івано-Франківської області, що належало до суспільної групи - "колгоспники", проживали:

-за 1983-1985 р.р.: ОСОБА_5 , 1935 р.н., голова сім`ї, місце роботи - к-п ім. 60-Річчя СРСР, ланковий будівельної бригади, ОСОБА_6 , 1930 р.н., дружина, місце роботи - к-п ім. 60-Річчя СРСР, член ланки, ОСОБА_7 , 1959 р.н., син, ОСОБА_2 , 1962 р.н., невістка, ОСОБА_1 , 1981 р.н., внука, ОСОБА_3 , 1982 р.н., внук;

-за 1986-1990 р.р.: ОСОБА_5 , 1935 р.н., голова сім`ї, місце роботи - к-п ім. 60-Річчя СРСР, ланковий будівельної бригади, ОСОБА_6 , 1930 р.н., дружина, місце роботи - к-п ім. 60-Річчя СРСР, колгоспниця, ОСОБА_7 , 1959 р.н., син, ОСОБА_2 , 1962 р.н., невістка, ОСОБА_1 , 1981 р.н., внука, ОСОБА_3 , 1982 р.н., внук;

-за 1991-1995 р.р.: ОСОБА_7 , 1959 р.н., голова сім`ї, ОСОБА_2 , 1962 р.н., дружина, ОСОБА_1 , 1981 р.н., дочка, ОСОБА_3 , 1982 р.н., син, ОСОБА_4 , 1987 р.н., син.

Відповідно до статті 120 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI (далі - ЦК УРСР) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Виходячи зі змісту цієї статті, кожен член колгоспного двору є учасником спільної сумісної власності на все майно двору незалежно від того, чи брав він участь в його придбанні. Нетривале перебування працездатного члена колгоспного двору у складі двору або незначна участь працею та коштами у веденні господарства можуть бути підставою для зменшення його частини.

Згідно з частиною другою статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

15 квітня 1991 року набув чинності Закон України від 07 лютого 1991 року № 697-XII «Про власність», яким було передбачено право спільної власності громадян, гарантії захисту права власності, правомірності володіння майном.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права власності" передбачено, що Положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і зберіглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, були співвласниками у рівних частках у праві спільної власності на майно колгоспного двору.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті «г» пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила статті 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Станом на 15.04.1991 в господарстві за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: голова господарства - ОСОБА_5 , 1935 р.н., дружина - ОСОБА_6 , 1930 р.н., син - ОСОБА_7 , 1959 р.н., невістка - ОСОБА_2 , 1962 р.н., внучка - ОСОБА_1 , 1981 р.н., внук - ОСОБА_3 , 1982 р.н., внук - ОСОБА_4 , 1987 р.н., що стверджується довідкою №376 від 31.10.2023, виданою Раковецьким старостинським округом Городенківської міської ради.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після одруження 04 листопада 2000 року з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , присвоєно прізвище « ОСОБА_1 », що вбачається із копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_6 , виданого 04 листопада 2000 року.

Згідно статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , на праві спільної власності належав по 1/7 частці колишнім членам колгоспного двору- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

ОСОБА_6 , 1930 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Раковець Городенківського району Івано-Франківської області, про що в Книзі записів актів громадянського стану про смерть 10 липня 1999 року зроблено відповідний запис за № 12, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 , виданого 10 липня 1999 року. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами Цивільного кодексу України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом тощо.

Оскільки ОСОБА_6 померла до 1 січня 2004 року, застосовується Цивільний кодекс УРСР 1963 р. Згідно з ст. 524 згаданого кодексу спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР). Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій. Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Згідно ст.526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини. Відповідно до ст.525 згаданого кодексу часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Згідно ст. 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу) (ст. 553 ЦК УРСР).

На час смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в виконкомі сільської ради заповіта посвідчено не було. Склад сім`ї на день смерті померлої: чоловік ОСОБА_5 , син ОСОБА_7 , 1959 р.н., невістка ОСОБА_2 ., внука ОСОБА_1 ., внук ОСОБА_3 , внук ОСОБА_4 , що доводиться копією довідки Раковецької сільської ради від 16.08.2005.

Про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подружжям, одружилися 14.11.1958, стверджується копією свідоцтва про одруження.

Копією свідоцтва про народження (повторно) серія НОМЕР_2 , доводиться, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Городенківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконання ухвали суду, надала належним чином завірену копію спадкової справи № 536/2005, заведену після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі заяви спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_5 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. В даній спадковій справі міститься заява ОСОБА_7 від 16.08.2005, що подана після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, якою він відмовився від своєї частки спадщини матері ОСОБА_6 в користь батька ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що спадкоємцями в рівних частках першої черги за законом спадкодавця ОСОБА_6 , які прийняли спадщину після її смерті, вступили в управління та володіння спадковим майном були: її чоловік ОСОБА_5 та син ОСОБА_7 .

Як встановлено, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 успадкували після смерті ОСОБА_6 1/7 частку (кожний по 1/14 частці) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , однак не оформлено документи про спадкування.

Згідно ст. 1233 ЦК України - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч. 2 ст. 1236 ЦК України).

За життя, 01 березня 2012 року, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець с. Раковець, на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження, яким належний йому на правах особистої власності жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_3 , земельна ділянка, земельний пай та усе інше майно рухоме і нерухоме, цінні папери, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, що буде належати йому на день його смерті і на що він згідно закону матиме право запові внучці - ОСОБА_1 . Заповіт посвідчений секретарем Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, зареєстровано в реєстрі за № 6. Даний заповіт є чинний, зареєстрований у Спадковому реєстрі за № 52576190, що доводиться копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №34483190 від 09.07.2013.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років в м.Городенка Городенківського району Івано-Франківської області, про що 01 лютого 2013 року складено відповідний актовий запис № 3, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 01 лютого 2013 року виконкомом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України). За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ст. 1278 ЦК України).

На час смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним проживали та були зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 : син ОСОБА_7 , 1959 р.н., невістка ОСОБА_2 ., внука ОСОБА_1 , зять ОСОБА_19, внук ОСОБА_3 , внук ОСОБА_4 , правнук ОСОБА_17, правнука ОСОБА_18, що доводиться копією довідки Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 05.07.2013 за № 704.

Про те, що позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є внукою ОСОБА_5 , стверджується копіями: свідоцтва про народження серія НОМЕР_8 , виданого 08.08.1981, свідоцтва про одруження серія НОМЕР_6 , виданого 04.11.2000, свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 є його внука ОСОБА_1 (позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом), яка прийняла спадщину після його смерті. Спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині спадкодавця ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Городенківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконання ухвали суду, надала належним чином завірену копію спадкової справи № 317/2013 (Номер у Спадковому реєстрі № 54708549), заведену після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09.07.2013.

В.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори Білоконь К.С. ОСОБА_1 видано 6 (шість) свідоцтв про право на спадщину за заповітом на:

1) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом, площею 0,0819 гектара, кадастровий номер 2621683700:07:001:0142, що розташована на території Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області;

2) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом, площею 0,2492 гектара, кадастровий номер 2621683700:06:001:0055, що розташована на території Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області;

3) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом, площею 0,0819 гектара, кадастровий номер 2621683700:07:001:0143, що розташована на території Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області;

4) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом, площею 0,2490 гектара, кадастровий номер 2621683700:06:001:0056, що розташована на території Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області;

5) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом, площею 0,4653 гектара, кадастровий номер 2621683700:05:002:0033, що розташована на території Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області;

6) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом, площею 0,4653 гектара, кадастровий номер 2621683700:05:002:0034, що розташована на території Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, що належала померлому на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку.

До складу спадщини ОСОБА_5 входить також 3/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , оскільки 1/7 (2/14) частка даного житлового господарства належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору, та 1/14 частка даного житлового господарства, успадкована ним після смерті дружини ОСОБА_6 , однак не оформлено документи про спадкування.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст.1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

При зверненні ОСОБА_1 до Городенківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_2 , державний нотаріус Капріян С.В. відмовила, у зв`язку із тим, що дане господарство відносилось до колгоспного двору та кожному з членів колгоспного двору, які проживали станом на 15 квітня 1991 року належить відповідна частка житлового будинку, проте частки в цьому господарстві між членами бувшого колгоспного двору, не визначені, що доводиться постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 1755/02-31 від 01.12.2023.

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 57 років в с. Раковець Городенківського району Івано-Франківської області, про що 10 березня 2017 року складено відповідний актовий запис № 6, що доводиться копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 , виданого 10 березня 2017 року. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина.

На час смерті ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 а/з № 6 в господарстві за адресою: АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали: голова господарства ОСОБА_7 , 1959 р.н., дочка ОСОБА_1 , 1981 р.н., зять ОСОБА_9 , 1978 р.н., внук ОСОБА_16 , 2001 р.н., внучка ОСОБА_15 , 2005 р.н., син ОСОБА_3 , 1982 р.н., син ОСОБА_4 , 1987 р.н., що доводиться копією довідки Раковецького старостинського округу Городенківської міської ради № 450 від 19.09.2024.

Про те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , що вбачається із копії свідоцтва про народження (повторно) серія НОМЕР_9 , виданого 05.10.2024.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_13 також є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_10 , виданого 14.11.1987.

Судом встановлено, що спадкоємцями першої черги за законом ОСОБА_7 , які прийняли спадщину після його смерті є його діти:ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними.

Городенківська державна нотаріальна контора Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на виконання ухвали суду, надала належним чином завірену копію спадкової справи № 311/2017 (Номер у Спадковому реєстрі № 61006622), заведену після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , на підставі заяви спадкоємця першої черги за законом ОСОБА_1 про прийняття спадщини за законом.

В.о. державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори Білоконь К.С. 16.06.2018 ОСОБА_1 видано 2 (два) свідоцтва про право на спадщину за законом на:

1) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом, площею 0,0531 гектара, кадастровий номер 2621683700:07:001:0144, що розташована на території Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області;

2) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно з планом, площею 0,3868 гектара, кадастровий номер 2621683700:06:001:0057, що розташована на території Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, що належали померлому на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку.

До складу спадщини ОСОБА_3 входить також 3/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , оскільки 1/7 (2/14) частка даного житлового господарства належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору, та 1/14 частка даного житлового господарства, успадкована ним після смерті матері ОСОБА_6 , однак не оформлено документи про спадкування.

Як встановлено, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 успадкували після смерті батька ОСОБА_3 3/14 частки (кожний по 1/14 частки) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Відповідно до положень ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.

Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що спадковий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , належав до колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_5 ; станом на 15.04.1991 були зареєстровані та проживали: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Кожному із них належала частка в спадковому житловому будинку по 1/7 частці кожному. Проте, частки в колгоспному дворі не виділялися. Судом встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли в рівних частках спадкоємці першої черги за законом - ОСОБА_5 , ОСОБА_7 ; спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла спадкоємець за заповітом - ОСОБА_1 ; спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняли в рівних частках спадкоємці першої черги за законом - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Через реєстрацію житлового будинку як колгоспного двору, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, - визначено ч.3 ст. 1296 ЦК України.

Як вбачається із роз`яснень ч.ч.2, 3 п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1, 2 ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Відповідно до статті 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Частинами 1 та ч.2 ст.372 ЦК України передбачено, що майно, яке є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю (ч. 1 ст. 356 ЦПК України).

Частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом (ч. 1 ст. 357 ЦПК України).

Відповідно до ст.361 ЦК України розпорядження часткою у праві спільної часткової власності співвласником може здійснюватися самостійно. Отже, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі права власності, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена.

Судом встановлено, що частки у майні колгоспного двору належатьОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у силу закону. Неоформлення права власності документально не позбавляє їх права на належні їм частки у майні колгоспного двору.

Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що:

- зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, а саме за позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) слід визнати право власності на 6/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , оскільки3/14 частки успадкована нею після смерті діда ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом, 1/14 частки успадкована нею після смерті батька ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом та 2/14 (1/7) частки даного житлового господарства належала їй як колишньому члену колгоспного двору;

- зменшені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до задоволення, а саме за відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) слід визнати право власності на 2/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , що належала їй як колишньому члену колгоспного двору;

- збільшені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають до задоволення, а саме за відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) слід визнати право власності на 3/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , оскільки1/14 частки успадкована ним після смерті батька ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом та 2/14 (1/7) частки даного житлового господарства належала йому як колишньому члену колгоспного двору;

- збільшені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають до задоволення, а саме за відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним позовом) слід визнати право власності на 3/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 , оскільки1/14 частки успадкована ним після смерті батька ОСОБА_7 в порядку спадкування за законом та 2/14 (1/7) частки даного житлового господарства належала йому як колишньому члену колгоспного двору.

При винесенні рішення судом враховується те, що відповідно до вимог Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ від 17.07.2020 територія колишнього Городенківського району Івано-Франківської області на даний час відноситься до Коломийського району Івано-Франківської області.

На підставі ст.ст. 120, 123, 529, 548, 549, 553, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 328, 331, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1261, 1268-1270, 1296-1297, 355-356, 368-370, 372 ЦК України, керуючись ст.ст. 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Зменшені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати заОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на 6/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Зменшені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати заОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_14 право власності на 2/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Збільшені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати заОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_15 право власності на 3/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Збільшені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати заОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_16 право власності на 3/14 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Учасники справи:

-позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 ;

-відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_2 ;

-відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_11 ;

-відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_12 .

Судове рішення складено 12 грудня 2024 року.

Суддя: Федів Л. М.