Рішення

від 12.12.2024 по справі 369/14799/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14799/23

Провадження № 2/369/2203/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.

за участю секретаря судового засідання: Херенкової К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/14799/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , представник позивача адвокат Клапчук Ф.П., третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 25 квітня 2012 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. Позивач та відповідач мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2022 року у справі №369/3294/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, шлюб між сторонами було розірвано.

Ще до розірвання шлюбу у квітні 2017 року відповідач переїхав на постійне місце проживання до Канади. Зі слів позивачки, сторони домовилися, що після того, як відповідач облаштується, позивачка з сином переїдуть до нього на постійне проживання. До того часу позивач разом з дитиною залишились проживати в Україні, в с. Софіївська Борщагівка.

Проте, з квітня 2017 року по серпень 2023 року відповідач жодного разу не повертався до України, особисто бачився з позивачем та сином ОСОБА_3 лише в жовтні 2018 року на території Туреччини. Спілкування відповідача з позивачем та сином відбувалось виключно онлайн за допомогою месенджерів та відеочатів. Доглядом, вихованням, навчанням та розвитком дитини займалась виключно позивач. В червні 2020 року позивач разом з сином переїхали до м. Полонне Хмельницької області до батьків позивача, де проживали до лютого 2022 року.

В лютому 2022 року з початком повномасштабної війни росії проти України, позивач з міркувань безпеки вирішила вивезти дитину за межі України, проте відповідач жодним чином не допоміг позивачу та навіть не запропонував свою допомогу. В кінці лютого 2022 року позивач разом із сином виїхали спочатку до Франції, а в подальшому переїхали до Канади.З моменту як позивач зв`язавсь із відповідачем після переїзду в Канаду, відповідач жодного разу не зв`язався з позивачем, не поцікавився дитиною, не надав будь-якої допомоги, взагалі був відсутній у житті дитини. З часом позивач дізналася, що відповідач починаючи з 2021 року почав проживати з іншою жінкою у Канаді.

Позивач зазначає, що відповідач не приймав і не приймає участі житті дитини з квітня 2017 року, не цікавиться ним, не надає ніякої допомоги, не приймає участі у його вихованні взагалі, а тому позивач вважає за можливе позбавити відповідача батьківських прав.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 вересня 2023 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2024 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05 червня 2024 року постановлено замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на СЛУЖБУ У СПРАВАХ ДІТЕЙ БОРЩАГІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ БУЧАНСЬКОГО РАЙОНУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ (код ЄДРПОУ: 45031835, адреса: 08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул.Шкільна, буд. 5).

У судове засідання позивачка не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи її було повідомлено належним чином, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягала та просила їх задовольнити, не заперечувала щодо винесення заочного рішення.

У судове засідання відповідач не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи його було повідомлено належним чином, не надав заяву про розгляд справи без його участі, правом надати відзив не скористався, причини неявки суду не відомі.

У судове засідання представник третьої сторони не з`явився, надали висновок щодо недоцільності позбавлення батьківських прав відповідача.

Оскільки відповідно до положень ЦПК України розгляд вказаної справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, тому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За письмовою згодою позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. ст. 280-281 ЦПК України.

У зв`язку із відсутністю заперечень позивача суд ухвалив, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст.280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз`яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 25 квітня 2012 року між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області, про що було внесено актовий запис про шлюб №45.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22 липня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві складено відповідний актовий запис № 1869. Батьками особи зазначено: батько - громадянин України ОСОБА_2 , мати - громадянка України ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2022 року у справі №369/3294/22, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано.

Згідно з довідкою, виданою Полонським ліцеєм №4 Полонської міської ради Хмельницької області 04 серпня 2023 року №141, ОСОБА_3 , 2015 року народження, навчався у Полонському ліцеї №4 з 01 вересня 2021 року по 01 вересня 2022 року. За період навчання батько ОСОБА_3 навчанням та вихованням дитини не займався, контакту з класним керівником та адміністрацією не підтримував. Питаннями, пов`язаними з навчанням дитини, вирішувала мати - ОСОБА_1 .

Згідно з листом Центру «Kids Come First Child Care Services» від 01 лютого 2024 року, ОСОБА_3 зареєстрований у дошкільній та позашкільній програмі у центрі «Kids Come First Child Care Services» у Мейпл-Крік за адресою: 210 Хоукер-Роуд, м. Мейпл, провінція Онтаріо. Він відвідує заняття з вересня 2022 року. За даними Центру, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 зі своєю матір`ю, ОСОБА_1 , яка вказана як основний піклувальник щодо догляду за дитиною та відповідає за те, щоб забирати та відвозити ОСОБА_3 на заняття за програмою та з них.

Згідно з листом Державної школи Мейпл-Крік (без дати), ОСОБА_3 відвідує вказану школу з 07 вересня 2022 року, опікуном дитини значиться ОСОБА_1 .

Згідно з листом установи «Sylvian Learning»від 15 лютого 2024 року, ОСОБА_3 зареєстрований у групі продовженого дня в центрі «Sylvian Learning», що знаходиться за адресою: 3120 Ратефорд-Роуд, корпус 1, м. Вон, провінція Онтаріо, L4K 0B1. Він відвідує заняття з жовтня 2023 року, щосереди та щочетверга. За даними Центру, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 зі своєю матір`ю, ОСОБА_1 , яка вказана як основний піклувальник. Вона відповідає за те, щоб забирати та відвозити ОСОБА_3 на заняття та з них.

Рішенням виконавчого комітету Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 26 вересня 2024 року №614/38 «Про затвердження висновку щодо визначення недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 » затверджено Висновок Служби у справах дітей та сім`ї Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 04 жовтня 2024 року №860 щодо визначення недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 16ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки останній тривалий час нехтує своїми батьківськими обов`язками, не приймаючи участь у вихованні та утриманні дитини ОСОБА_3 .

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктами 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Суд оцінивши докази, надані позивачем, дійшов висновку, що ОСОБА_2 безвідповідально ставиться до питання виховання своєї дитини та її матеріального забезпечення.

Відповідач ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що встановлено безпосередньо наданими доказами позивачем. Він не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Досліджені судом докази підтверджують посилання позивачки на те, що відповідач ухиляється від своїх батьківських обов`язків та не приймає участі в житті дитини.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні ОСОБА_2 його дитини, судом не встановлено. Також, судом не встановлено жодних об`єктивних даних, які б вказували на те, що відповідач ОСОБА_2 намагався виконувати батьківські обов`язки.

На переконання суду позбавлення батьківських прав не зашкодить інтересам дитини, його подальшому вихованню та утриманню.

При цьому суд відхиляє висновок Служби у справах дітей та сім`ї Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 04 жовтня 2024 року №860 щодо визначення недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виходячи з наступного.

Судом враховано, що вказаний висновок щодо недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав щодо його дитини зроблений Службою у справах дітей та сім`ї Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області на підставі того, що Службі не вдалось поспiлкуватись з батьком, а також через те, що дитина не проживає на територiї Борщагiвської сiльської ради. У той же час, вказані обставини об`єктивно не залежать від позивачки та не можуть бути підставою для відмови у захисті її прав. Крім того, Службою не встановлено обставин, які свідчили б про виконання відповідачем батьківських обов`язків щодо дитини або хоча б його бажання опікуватися дитиною, займатися її утриманням, вихованням, розвитком, лікуванням.

На підставі викладеного, Суд вважає за доцільне відхилити висновок щодо недоцільності позбавлення відповідача батьківських прав щодо його дитини, зроблений Службою у справах дітей та сім`ї Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської областівід 04 жовтня 2024 року №860.

Приймаючи рішення про позбавлення відповідача батьківських прав, з метою забезпечення належного захисту дитини, суд виходить з того, що позивачкою було доведено та підтверджено доказами свідоме нехтування відповідачем батьківськими обов`язками та ухилення від їх виконання, тому з урахуванням усіх обставин справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 164-166 СК України, ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 206, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ: 23570148, адреса місцезнаходження: 08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вул. Шкільна, буд. 5).

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА