Рішення

від 09.12.2024 по справі 381/273/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2-др/381/19/24

381/273/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі:

головуючого судді: Осаулової Н.А.,

за участю секретаря: Слюсар Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастів в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Будової Наталії Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №381/273/24 запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

в с т а н о в и в:

18 листопада 2024 року Фастівським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 простягнення грошовихкоштів залишено без задоволення.

Так, від сторони відповідача направлено докази понесення витрат на правову допомогу лише 25.11.2024 року, тобто після ухвалення рішення у справі, зробивши до закінчення судових дебатів у справі про це відповідну заяву, а саме зазначено у судовому засіданні 18.11.2024 року. Таким чином, виникла необхідність в окремому вирішенні даного питання.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).

При цьому, оскільки п`ятиденний термін, визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України, закінчується 23.11.2024 року, тобто у вихідний день, останній день на подачу даної заяви є наступний робочий, тобто 25.11.2024 року.

Ухвалою суду від 03.12.2024 року заяву про розподіл судових витрат призначено до розгляду у судовому засіданні.

Сторона позивача у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. При цьому, представник позивача направив заяву в якій просив залишити без розгляду дану заяву, а у випадку її розгляду зменшити витрати на правову допомогу до 1000,00 грн.

Сторона відповідача в судове засідання не з`явилася, представник направила до суду заяву, про розгляд справи у їх відсутність.

Суд,що ухваливрішення,ухвалює додатковесудове рішенняв томусамому складіпротягом десятиднів іздня надходженнявідповідної заяви.Додаткове судоверішення ухвалюєтьсяв томусамому порядку,що йсудове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України).

В силу вимог ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України, враховуючи строки розгляду даної заяви та те, що неявки сторін не перешкоджає розгляду заяви, суд не вбачає перешкод для розгляду заяви.

Суд, повно та всебічно вививши матеріали вищезазначеної справи вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках.

Згідно п.3ч.1ст.270ЦПКУкраїни,суд,що ухваливрішення,може зазаявою учасниківсправи чиз власноїініціативи ухвалитидодаткове рішення,якщо судом не вирішено питання про судові витрати .

В п. 20Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від18грудня 2009року №14«Просудове рішенняу цивільнійсправі» зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (у редакції 2004 року ); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

П.1ч.3ст.133 ЦПК України передбачено, щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору пронадання правничої допомоги на підставі відповіднихдоказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З метою отримання професійної правничої допомоги 10.07.2024 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_3 . Договір про надання правничої допомоги.

За умовами вказаного договору, адвокат взяла на себе зобов`язання надати необхідну правничу допомогу клієнту, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати

Розділом №1 вказаного договору сторони узгодили вартість певного виду виконаних робіт.

Також адвокатом надано Акт №1 приймання-передачі наданих послуг та детальний опис наданих послуг за договором б/н від 10 липня 2024 року, які підписано 19 листопада 2024 року на загальну сумі 65628,15 грн.

Таким чином, загальна сума коштів, яка підлягає сплаті Швець А.В. на рахунок адвоката, складає 65628,15 грн., що має бути сплачено протягом 90 днів з дати підписання акту наданих послуг, про що зазначено у договорі.

В той же час, ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено, щопри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, за умовами ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009,пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналізуючи перелік наданих послуг та матеріали справи суд зауважує, що адвокат 10.07.2024 року дійсно подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи, з якими ознайомилася в повному обсязі 20.08.2024 року.

При цьому, консультація, вивчення практики, подача різного роду документів, таких як пояснень 21.08.2024 року, заперечень 16.10.2024 року, додаткових пояснень 17.11.2024 року, не потребує додаткового відшкодування коштів на їх складання, оскільки фактично позиція сторони відповідача не змінювалась протягом усього розгляду даної справи. Подане клопотання про зупинення провадження у справі хоч було підготовлено і подано до суду 21.08.2024 року, однак не розглядалося судом, оскільки в судовому засіданні 16.10.2024 року представник просила залишити його без розгляду.

На думку суду, стягненню підлягають лише витрати які мають обґрунтований розмір, є неминучими та ті, які вплинули на вирішення даного спору, якими, серед іншого, так званий «гонорар успіху» не являється.

Умовами договору передбачено, що вартість участі адвоката в одному судовому засідання складає 1500,00 грн. З огляду на те, що адвокат Будова Н.М. приймала участь у судових засіданнях 21.08.2024 року, 16.10.2024 року та 18.11.2024 року, загальну вартість 4500,00 грн. має бути стягнуто за рахунок позивача.

Крім того, оскільки на вирішення даного спору безпосередньо вплинуло саме подача заяви про застосування строків позовної давності, сума на підготовку якої є обгрунтованою, з урахуванням принципів розумності та справедливості.

Беручи до уваги вимоги ч.ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України, враховуючи відмову у задоволенні даного позову, дотримуючись принципів розумності, справедливості, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача до 10500,00 грн..

На думку суду, такий розмір витрат є обґрунтованим, враховуючи поведінку сторони відповідача під час розгляду справи, професійну підготовку представника до її розгляду та значення даної справи для відповідача.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 144, 259, 260, 270, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00 грн.

В задоволенні іншої частини вимог заяви представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додатове рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, визначенихЦивільним процесуальним кодексом, не подані апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Реквізити сторін:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя: Осаулова Н.А.

Додаткове рішення суду виготовлено 09.12.2024 року