Справа № 645/2192/24
Провадження № 2/645/1377/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 грудня 2024 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шарка О.П
секретаря судових засідань Мухіна В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням,
ВСТАНОВИВ:
Позивач Комунальне некомерційне підприємств «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради шкоду, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, у розмірі 287 305 грн. 89 коп.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач ОСОБА_1 працювала в комунальному некомерційному підприємстві «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради з 01.09.2005р. по 13.07.2020р., та після скасування наказу про звільнення до 04.11.2021р. 01.09.2005 року ОСОБА_1 була призначена на посаду акушерки закладу. 01.09.2008 року була призначена на посаду головної медичної сестри акушерського стаціонару, 30.06.2009 року було призначено на введену з 01.07.2009р. в штатний розпис посаду головної акушерки акушерського стаціонару. Наказом головного лікаря КНП «Міський перинатальний центр» ХМР № 367-к від 13.07.2020 року головну акушерку акушерського стаціонару ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади у зв`язку із втратою довір`я через порушення правил обліку матеріальних цінностей, що завдало збитків закладу, на підставі п. 2 ст. 41 КЗпП України. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 липня 2021 року залишеним без змін Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року, та Постановою Верховного Суду України від 06.11.2023 року - позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: Скасовано наказ Головного лікаря КНП «МПЦ» №367-К від 13.07.2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головної акушерки (акушерського стаціонару) загальнолікарняного персоналу у зв`язку з втратою довір`я через порушення правил обліку матеріальних цінностей, що завдало збитків закладу, п.2 ст.41 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головної акушерки акушерського стаціонару Комунального некомерційного підприємства «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради з 13.07.2020 року. З КНП «МПЦ» стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 83 905 грн. 20 коп. з відрахуванням в дохід держави податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. З КНП «МПЦ» стягнуто на користь ОСОБА_1 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. З КНП «МПЦ» стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 939 грн. 05 коп. Крім того, Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 11 серпня 2021 року було задоволено заяву представника позивача ОСОБА_1 Малойвана Є.І. про ухвалення додаткового рішення, і з КНП «МПЦ» було стягнуто також на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 133,33 грн. Всі нараховані виплати буди здійснені КНП «МПЦ» ХМР на користь ОСОБА_1 у повному обсязі. Наказом головного лікаря КНП «МПЦ» ХМР від 03.11.2021р. № 205 «Про поновлення на роботі» ОСОБА_1 за рішенням суду було поновлено на роботі, а 04.11.2021р. вона надала заяву про звільненні, і 04.11.2021 року наказом головного лікаря КНП «МПЦ» ХМР № 737-к «Про звільнення з роботи» ОСОБА_1 була звільнена з посади головної акушерки акушерського стаціонару за угодою сторін, п.1 ст.36 КЗпП України. Під час перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з КНП «МПЦ» ХМР заступнику головного лікаря з лікувальної роботи ОСОБА_2 було наказано призначити головну медсестру акушерського стаціонару ОСОБА_1 відповідальною особою за отримання, збереження подарункових фотоальбомів та їх видачу батькам новонароджених під час виписки із пологового будинку; наказом головного лікаря ОСОБА_3 №279 від 13.07.2018 року головна акушерка акушерського стаціонару ОСОБА_1 була призначена відповідальною особою за отримання, збереження альбомів для фотографій «Новонародженому міста Харкова», їх оприбуткування, облік, використання за призначенням, видачу батькам новонародженого під час виписки з КНП «Міський перинатальний центр» ХМР, ведення облікової документації та звітності покладено на ОСОБА_1 , тобто на ОСОБА_1 було покладено обов`язок отримувати, зберігати та забезпечувати видачу фотоальбомів батькам під час виписки. Згідно п.2.21Посадової інструкціїголовної акушеркиголовна акушеркаакушерського стаціонарукерує роботоюпідпорядкованого персоналуакушерського стаціонарущодо виконанняправил прийомута випискипісля перебуванняу стаціонарівагітних,породіль знемовлятами,гінекологічних хворихжінок.Оскільки зазначеніподарункові фотоальбомивручалися породіллямз немовлятамипід часвиписки зістаціонару,а ОСОБА_1 безпосередньо керувалацим процесом,вона булапризначена відповідальноюособою заотримання,збереження подарунковихфотоальбомів таїх видачубатькам новонародженогопід часвиписки ізпологового будинку,а відповіднодо п.1.4цієї жінструкції -головна акушеркау своїйдіяльності керується,окрім іншого,в томучислі наказами,розпорядженнями тадорученнями головноголікаря КНП«МПЦ» ХМР. ОСОБА_1 належним чиномбуло доведенодо відомащодо вказанихнаказів тапокладення нанеї зазначенихвище обов`язків,про щосвідчить їїпідпис проознайомлення якв наказах№№ 195,279,так ів посадовійінструкції .Про отримання ОСОБА_1 під звітальбомів дляфотографій такожсвідчать копіїнакладних проотримання альбомів№ 2від 30.01.2019р.,№ 18від 13.03.2019р.,№ 32від 30.05.2019р.,№ 37від 29.07.2019р.,№ 62/1від 30.10.2019р.,№ 66від 15.11.2019р.,№ 11від 25.02.2020р.з наявнимипідписами ОСОБА_1 ,а такожоблікові відомостіруху матеріалів,копія звітупро надходженняі відпускальбомів дляновонароджених.Позивач зазначає,що ОСОБА_1 була єдиноювідповідальною особоюза отримання,збереження тавидачу альбомівдля фотографій,які призначалисьдля новонародженихта булипридбані закошти місцевогобюджету,і отриманняальбомів,їх оприбуткування,облік,використання запризначенням,видачу батькамновонародженого,ведення обліковоїдокументації тазвітності входилодо трудовихобов`язків ОСОБА_1 в періодз 18.09.2008року додати свогозвільнення 13.07.2020р.Так, ОСОБА_1 22червня 2020року,о 17.00год.,після закінченняробочого часу,знаходячись наробочому місціу КНП«МПЦ» ХМРза адресом:м.Харків,Салтівське шосе,264,перебуваючи напосаді головноїакушерки акушерськогостаціонару,користуючись наданимиповноваженнями щодозбереження,оприбуткування,обліку,використання запризначенням альбомівдля фотографій«Новонародженому містаХаркова»,маючи доступдо приміщенняде зберігалисьфотоальбоми дляновонароджених,достовірно знаючивимоги наказуголовного лікаря№ 279від 13.07.2018р,та діючиумисно,здійснила безпідставнупередачу матеріальнихцінностей,у виглядіальбомів дляфотографій укількості 872шт.,на загальнусуму 254088,96грн.на користьневстановлених осіб,тобто умисновчинила виннідії щодорозпорядження ввіренимиїй товарно-матеріальними цінностями.При проведенніінвентаризації КНП«Міський перинатальнийцентр» ХМРстаном на26.06.2020року буловиявлено нестачуальбомів дляфотографій укількості 872шт.,на загальнусуму 254088,96грн.Відповідно доБухгалтерської довідкивід 26.06.2020р.та Звіряльноївідомості результатівінвентаризації запасівКНП «Міськийперинатальний центр»ХМР від26.06.2020р.нестача альбомівдля фотографій«Новонародженому м.Харкова» складає872шт.на суму254088,96грн.(щопідтверджується копіямибухгалтерської довідкивід 26.06.2020р.та звіряльноївідомості результатівінвентаризації запасівКНП «Міськийперинатальний центр»ХМР від26.06.2020р.). ОСОБА_1 надала головномулікарю КНП«Міський перинатальнийцентр» ХМРпояснювальну запискувід 26.06.2020року,в якійвона підтвердилафакт передачіальбомів дляфотографій 22.06.2020р.у кількості872шт.нібито напереробку,та пояснила,що документівпро передачуальбомів неотримала,керівництво закладупро фактпередачі альбомівне повідомилачерез халатність(щопідтверджується копієюпояснювальної записки ОСОБА_1 від 26.06.2020р.).15липня 2020року начальникомвідділення СВМосковського відділуполіції ГУНП Українив Харківськійобласті внесеновідомості доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42020221040000102за ознакамискладу злочину,передбаченого ч.1ст.191КК України,за фактомрозтрати товарно-матеріальних цінностейзакладу охорониздоров`я ОСОБА_1 ,у виглядіальбомів дляфотографій,які булиїй ввірені,що спричинилозбитки місцевомубюджету вособі комунальногонекомерційного підприємства«Міський перинатальнийцентр» Харківськоїміської ради(даліКНП «МПЦ»ХМР)на загальнусуму 254088,96грн.Постановою начальникавідділення СВМосковського відділуполіції ТУНП Українив Харківськійобласті капітана поліціїПилипова С.А.від 24.08.2020КНП «МПЦ»ХМР визнанопотерпілою особоюу даномукримінальному провадженні.Одночасно,02.09.2020р.,в рамкахкримінального провадження№ 42020221040000102,внесеного доЄдиного реєструдосудових розслідувань15.07.2020р.за ознакамискладу злочину,передбаченого ч.1ст.191КК України,КНП «МПЦ»ХМР бувподаний цивільнийпозов,відповідно дост.127КПК України,за фактомрозтрати товарно-матеріальнихцінностей закладу ОСОБА_1 ,у виглядіальбомів дляфотографій,які булиїй ввірені,чим неюбули спричиненізбитки місцевомубюджету вособі КНП«МПЦ» ХМРна загальнусуму 254088,96грн.,та відшкодуваннянею матеріальноїта моральноїшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням.Під часдосудового розгляду,04.09.2020р.відповідач ОСОБА_1 звернулась доадміністрації КНП«МПЦ» ХМРс заявоюпро частковевідшкодування завданихпозивачу збитківв рамкахкримінального провадження№ 42020221040000102від 15.07.2020р.,та повернула275альбомів дляфотографій (з872шт.),відповідно чогобуло складеноАкт КНП«МПЦ» ХМРвід 07.09.2020року проприйняття від ОСОБА_1 альбомів дляфотографій «Новонародженомум.Харкова» укількості 275шт.Тобто фактичнасума збитків,які спричиненідіями ОСОБА_1 ,з урахуваннямчасткового відшкодуваннясклала 174756,96грн.(597фотоальбомів дляновонароджених).Таким чином,позивач вважає,що фактична сумазбитків,які спричиненідіями ОСОБА_1 та підлягаютьвідшкодуванню,на теперішнійчас,з урахуваннямчасткового відшкодування,та зурахуванням індексуінфляції завесь часпрострочення,та трьохвідсотків річних,складає:287305,89грн.(двістівісімдесят сімтисяч тристап`ять гривень89копійок). Обґрунтування суми позову: Загальна сума збитків спричинених ОСОБА_1 кримінальним правопорушенням - 254 088, 96 грн.; Часткове відшкодування ОСОБА_1 спричинених збитків - 275 альбомів на суму 79332,00 грн.; Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 з урахуванням індексу інфляції за період з 04.09.2020р. по 31.03.2024р. склав 93812,68 грн.; Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 З % річних за період з 04.09.2020р. по 31.03.2024 р. склав 18736,25 грн. Сума заборгованості ОСОБА_1 складається з: 287305,89 грн. Під час проведення судового розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_1 були виявлені кваліфікуючі ознаки іншого кримінального правопорушення, а саме заподіяння майнової шкоди шляхом зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства у великих розмірах, тобто, було встановлено, що саме внаслідок умисних дій ОСОБА_1 , які полягали у самовільній, всупереч установленому законом порядку, передачі ТМЦ у вигляді альбомів для фотографій на адресу невстановлених осіб, КНП «МПЦ» ХМР було спричинено збитки, - у зв`язку з чим, дії ОСОБА_1 були перекваліфіковані та процесуальним керівником у вищезазначеному кримінальному провадженні, в порядку ст. 338 КПК України, було змінено обвинувальний акт з ч.І ст. 191 КК України на ч.2 ст.192 КК України. Обвинувальний акт зі зміною обвинувачення в порядку ст.338 КПК у кримінальному провадженні №42020221040000102 від 15.07.2020 стосовно ОСОБА_1 з кваліфікацією дій останньої за ч.2 ст.192 КК України було направлено до Октябрського районного суду м. Полтави для розгляду по суті. Обставинами, передбаченими ст. 66 КК Украіни, які пом`якшили покарання ОСОБА_1 , було її щире каяття, як зазначено у вказаному вище Обвинувальному акті. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10.04.2024 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.192 КК України, а кримінальне провадження №42020221040000102 від 15.07.2020 стосовно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України. Одночасно, цією ухвалою цивільний позов про стягнення з обвинуваченої на користь КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради матеріальної та моральної шкоди у розмірі 354 088, 96 грн. було залишено без розгляду. Позивач зазначає, що з вини ОСОБА_1 у формі зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства у великих розмірах заподіяна майнова шкода Комунальному некомерційному підприємству «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради на загальну суму 287305,89 грн. (двісті вісімдесят сім тисяч триста п`ять гривень 89 копійок), яку, на думку сторони позивача вона повинна відшкодувати відповідно до ст. 1166 ЦК України.
У ході судового розгляду представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Надав відзив на позовному заяву, в якому зазначив, що звертаючись до суду з позовом позивач посилається на те, що ОСОБА_1 завдала майнової шкоди позивачу шляхом зловживання за відсутності ознак шахрайства та в якості правової підстави для відшкодування шкоди визначено ст. 1166 ЦК України. Водночас, в тексті позову позивач весь час зазначає, що шкода була завдана внаслідок кримінальногоправопорушення, Відповідач переконаний, що в даній справі мова може йти виключно про майнову відповідальність на загальних підставах у відповідності до ст. 1166 ЦК України, а посилання на будь-які факти кримінального провадження №42020221040000102 від 15.07.2020 р. є неприпустимим, оскільки порушує презумпцію невинуватості, та виходить за межі предмета судового розгляду щодо відшкодування шкоди. На думку, сторони відповідача виключно у разі ухвалення обвинувального вироку у кримінальному провадження встановлюється взагалі подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, а також вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Оскільки в кримінальному провадженні №42020221040000102 від 15.07.2020 р. не було ухвалено обвинувального вироку, тому і стверджувати навіть про подію кримінального правопорушення неможливо. Відповідач вважає, що КНП «Міський перинатальний центр» ХМР не довело, що відповідно до посадової інструкції головної акушерки акушерського стаціонару передбачено обов`язки, пов`язані із обліком, контролем за рухом чи зберіганням альбомів для новонароджених м. Харкова; з боку КНП «Міський перинатальний центр» ХМР не доведено факту обізнаності ОСОБА_1 з правилами обліку матеріальних цінностей, в чому саме такі правила полягають та яким чином виконуються в установі відповідача, яким локальним нормативним актом по установі вони затверджені, чи була обізнана з ними позивачка, чи усвідомлювала в наслідок наявної в неї виключно медичної освіти та встановлених їй посадових обов`язків, як головної акушерки акушерського стаціонару. Первинна бухгалтерська документація на підтвердження від кого надходили альбоми від новонароджених, на підставі чого зараховувалися на баланс КНП «Міський перинатальний центр» ХМР суду не надані. До посадових обов`язків ОСОБА_1 не віднесено обслуговування (прийняття, збереження, транспортування, розподіл, тощо) альбомів для новонароджених м. Харкова, й це не становило основний зміст її трудових обов`язків; договір про повну матеріальну відповідальність з ОСОБА_1 , яка обіймала посаду головної акушерки не укладався; наказом №195 від 18.09.2008 р. не передбачено покладення на ОСОБА_1 будь-яких обов`язків щодо дій з подарунковими фотоальбомами, даних про доведення наказу ОСОБА_1 не мас; збереження та видача подарункових фотоальбомів «Новонароджений м. Харкова», а також ведення відповідної облікової документації та звітності щодо їх видачі батькам новонароджених дітей, не належить до трудових обов`язків позивачки; посадовою інструкцією головної акушерки акушерського стаціонару не визначено обов`язки ОСОБА_1 пов`язані з обліком, контролем за рухом чи зберіганням подарункових фотоальбомів, а також не було встановлено факту обізнаності ОСОБА_1 з правилами обліку матеріальних цінностей та в чому вони полягають. Із змісту договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного із ОСОБА_1 , як з медичною сестрою, 01.09.2006 року не вбачається, що він укладений в зв`язку із товаро-матеріальними цінностями у вигляді альбомів для новонароджених, а навпаки, у договорі мова йде про отримання готівки за виплату заробітної плати. Надаючи оцінку наказу КНП «Міський перинатальиий центр» від 13 липня 2018 №279, яким на ОСОБА_1 покладено відповідальність за прийняття, облік та зберігання, оприбуткування, відпуск фотоальбомів, суд першої інстанції зазначив, що за відсутності в неї відповідного фаху та компетенції згідно з посадовою інструкцією, наявність вказаного наказу не дає підстав для висновку про законність її звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України. На думку сторони відповідача, ОСОБА_1 не є матеріально відповідальною особою та до її посадових обов`язків не належить обслуговування (прийняття, збереження, транспортування, розподіл, тощо) альбомів для новонароджених м. Харкова, й це не становило основний зміст її трудових обов`язків.
Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідка ОСОБА_4 , яка фактично підтвердила обставини, викладені у позовні заяві, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову, виходячи з наступного.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.
Ключовими принципами статті 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Як вказує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобовязаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Відповідно до ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16ЦК встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу способі захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч.3 ст.12ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
Відповідач, зі свого боку, зобов`язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Згідно позиції Верхового Суду України, що викладена у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18.12.2003 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи та інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Статтями 78, 81ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду встановлено, що відповідач ОСОБА_1 працювала в комунальному некомерційному підприємстві «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради з 01.09.2005р. по 13.07.2020р., та після скасування наказу про звільнення до 04.11.2021р., що підтверджується відповідними наказами.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2024 року (справа 643/14288/20, провадження 1-кп/554/549/2024) задоволено клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_1 адвоката Малойвана Євгена Ігоровича прозвільнення обвинуваченої ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строківдавності та закриття кримінального провадження. Звільнено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України,у зв`язку із закінченням строків давності, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України. Кримінальне провадженнявідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 192 КК України закрити, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності, відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України. Цивільний позовКНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишено без розгляду. Роз`яснено представнику КНП«Міський перинатальний центр» Харківської міської радиправо, відповідно до положень ч.7 ст.128 КПК України,пред`явлено позов в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з зазначеної ухвали суду: "Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі наказу №193-к від 01.09.2005 року призначена на посаду акушерки «Міського клінічного пологового будинку, а наказом від 01.09.2006 року між старшою медичною медсестрою ОСОБА_1 та головним лікарем «Міського клінічного пологового будинку» ОСОБА_3 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. 18.09.2008 року, згідно наказу №195 по Міському клінічному пологовому будинку із неонатологічним стаціонаром «Про забезпечення новонароджених у пологових будинках м. Харкова подарунковими фотоальбомами», ОСОБА_1 була призначена відповідальною особою за отримання, збереження подарункових фотоальбомів та їх видачу батькам новонародженого під час виписки із пологового будинку без призначення особи яка її заміщує, або заміняє. Таким чином, ОСОБА_1 була єдиною відповідальною особою за отримання, збереження та видачу альбомів для фотографій, які призначались для новонароджених та були придбані за кошти місцевого бюджету. 30.06.2009 року, згідно наказу №250-к «Про призначення на посаду головної акушерки стаціонару», ОСОБА_1 була переведена з посади головної медсестри акушерського стаціонару на посаду головної акушерки акушерського стаціонару. Наказом головного лікаря КНП «Міський перинатальний центр» від 13.07.2018 року №279 відповідальною особою за отримання від Комунального закладу охорони здоров`я «Харківській міський центр здоров`я», збереження альбомів для фотографій «Новонародженому м. Харкова», їх оприбуткування, облік, використання за призначенням, видачу батькам новонародженого під час виписки з КНП «Міський перинатальний центр», ведення облікової документації та звітності покладено на ОСОБА_1 .
У період часу з 18.06.2020 по 26.06.2020 року, точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, ОСОБА_1 , знаходячись на робочому місці у КНП «Міський перинатальний центр» за адресою м. Харків, Салтівське Шосе 264, перебуваючи на посаді головної акушерки акушерського стаціонару, користуючись наданими їй повноваженнями щодо збереження, оприбуткування, обліку, використання за призначенням альбомів для фотографій «Новонародженому м. Харкова», сформувавши враження про себе як добропорядну особу, достовірно знаючи вимоги наказу головного лікаря №279 від 13.07.2018 року, діючи умисно, самовільно, без погодження із керівництвом, всупереч установленому порядку, не маючи відповідних документів (товарно-транспортних накладних, розпоряджень) на переміщення ТМЦ за межі комунального підприємства, здійснила безпідставну передачу матеріальних цінностей, у вигляді альбомів для фотографій у кількості 872 шт., на загальну суму 254 088,96 грн., на користь невстановлених осіб.
В подальшому, в процесі проведення позапланової інвентаризації, ОСОБА_1 , користуючись складеною про неї думкою, як про відповідального працівника, шляхом зловживання довірою керівництва та працівників підприємства, запевнила останніх, що ТМЦ у вигляді альбомів для фотографій у повному обсязі знаходяться на території КНП «Міський перинатальний центр» за адресою м. Харків, Салтівське Шосе, 264.
Так, при проведенні інвентаризації КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради, станом на 26.06.2020 року було виявлено нестачу альбомів для фотографій у кількості 872 шт., на загальну суму 254 088,96 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 , не будучи уповноваженою особою на здійснення господарських операцій, без складання будь-яких бухгалтерських документів та, діючи без розпорядження посадових осіб комунального некомерційного підприємства, шляхом зловживання довірою, самовільно вилучила та передала невстановленим особам, товарно-матеріальні цінності у вигляді альбомів для фотографій у кількості 872 шт., чим спричинила майнову шкоду у великих розмірах КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради на загальну суму 254 088,96 грн.
Дії обвинуваченої ОСОБА_1 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 192 КК України, якзаподіяння майнової шкоди шляхом зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства у великих розмірах.
Суд, відповідно до положень ч.3 ст. 285 КПК України, роз`яснив обвинуваченійсуть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Також, обвинуваченій роз`яснено, щозвільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав та роз`яснив їйправо на проведення судового провадження у повному обсязі в загальному порядку.
Обвинувачена надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України."
Згідно ізст. 3 ЦК Українизагальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно частини першої статті15, частини першої статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Відповідно до частини другоїстатті 11 ЦК Україниоднією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
За ч. ч. 1-3ст. 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини шостоїстатті 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Відповідно до ч.7ст.128 КПК Україниособа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено устатті 1166 ЦК України, частиною першої якої передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості при покладенні на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.
Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами.
При цьому причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди, перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди).
Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (частина першастатті 1177 ЦК України).
При цьому, нормамиЦПК Українине передбачено вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні під час закриття провадження у справі.
Разом із тим, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КПК Україниу зв`язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому в такому разі потерпілі не позбавлені можливості звернутись до суду з позовом про відшкодування заподіяної злочином шкоди в порядку цивільного судочинства.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2018 року у справі № 398/571/15-ц (провадження № 61-1059св20) зроблено висновок про те, що звільнення від кримінальної відповідальності в контексті розглядуваного правового інституту не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У такому випадкуКК Українивиходить із встановлення факту вчинення особою кримінально-караного діяння, а тому вказані підстави звільнення від кримінальної відповідальності є нереабілітуючими.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 346/4425/18 (провадження № 61-7008св21) зроблено висновок про те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставістатті 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини другоїстатті 284 КПК Україниє нереабілітуючими обставинами, тому відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну з його вини матеріальну шкоду.
Аналогічні висновки містяться й в інших рішеннях Верховного Суду, зокрема постановах від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16 к провадження № 51-1491 км19, від 17.11.2020 у справі № 333/6733/16-к провадження №51-4179км20, та ухвалах від 02.12.2020 у справі № 509/4247/17 провадження № 51-5696ск20, від 27.01.2021 у справі № 140/1547/15-к провадження №51-336ск 21, від 19.03.2021 у справі №451/1380/17 провадження №51-1253ск21.
Враховуючи вищевикладені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що всі умови, які необхідні для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування завданої позивачу шкоди знайшли своє підтвердження в ухвалі Октябрського районного суду м. Полтави від 10 квітня 2024 року (справа 643/14288/20, провадження 1-кп/554/549/2024) , якою відповідача хоча і звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.2ст. 192 КК України, а кримінальне провадження відносно неї закрито у зв`язку із звільненням підозрюваного від кримінальної відповідальності, однак звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вказаною вище нереабілітуючою обставиною не означає, що суд визнав його невинуватим у вчиненні кримінального проступку.
Як вже зазначалося, ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_1 , не будучи уповноваженою особою на здійснення господарських операцій, без складання будь-яких бухгалтерських документів та, діючи без розпорядження посадових осіб комунального некомерційного підприємства, шляхом зловживання довірою, самовільно вилучила та передала невстановленим особам, товарно-матеріальні цінності у вигляді альбомів для фотографій у кількості 872 шт., чим спричинила майнову шкоду у великих розмірах КНП «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради на загальну суму 254 088,96 грн.
Як вбачається з акту Акт КНП «МПЦ» ХМР від 07.09.2020 року про прийняття від ОСОБА_1 альбомів для фотографій «Новонародженому м. Харкова» у кількості 275 шт. Тобто фактична сума збитків, які спричинені діями ОСОБА_1 , з урахуванням часткового відшкодування склала 174756,96грн. (597 фотоальбомів для новонароджених).
Щодо заявлених позовних вимог позивача в частині стягнення інфляційних втрат за період з 04 вересня 2020 року по 31.03.2024 року в розмірі 93812 грн. 68 коп. та 3% річних за період з 04 вересня 2020 року по 31.03.2024 року у розмірі 299837 грн. 90 коп. позивачем надано відповідний розрахунок, який, на думку суду, відповідає вимогам законодавства та відповідачем не спростований.
Відповідно до частини 1статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно достатті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зістаттею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини 2статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат законні і підлягають задоволенню.
За приведених обставин, позовні вимоги позивача про відшкодування матеріальних збитків завданих кримінальним правопорушення, знайшли своє підтвердження.
У частинах першій, шостійстатті 141 ЦПК Українивстановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі п. 6 ч. 1ст.5 Закону України «Про судовий збір»у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
З огляду на викладене, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання вимоги про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, то відповідно такий збір 2875 грн. 30 коп. (дві тисячі вісімсот сімдесят гривень тридцять копійок).
Керуючись ст.2,12,18,76-77,81,141,263-265,268,354-355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Комунального некомерційного підприємства «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Комунального некомерційного підприємства «Міський перинатальний центр» Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 30290487, рахунок UA 598201720344311001100047821, отримувач ДКСУ м. Київ) шкоду, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення, у розмірі 287 305 грн. 89 коп. (двісті вісімдесят сім тисяч триста п`ять гривень всімдесят копійок)
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави в особі Держаної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 2875 грн. 30 коп. (дві тисячі вісімсот сімдесят гривень тридцять копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 12 грудня 2024 року.
Надруковано в нарадчій кімнаті.
Головуючий-суддя:
Суд | Фрунзенський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123708539 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Фрунзенський районний суд м.Харкова
Шарко О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні