Постанова

від 03.12.2024 по справі 279/3575/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/3575/24 Головуючий у 1-й інст. Недашківська Л. А.

Категорія 76 Доповідач Талько О. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді: Талько О.Б.,

суддів: Шевчук А.М., Галацевич О.М.,

за участю секретаря Антоневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 279/3575/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради" про визнання недійсним та скасування наказу про оголошення догани, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Недашківської Л.А.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що працює водієм автотранспортного засобу на підприємстві Комунальне некомерційне підприємство «Коростенська міська лікарня Коростенської міської ради».

23 квітня 2024 року, під час виконання своїх посадових обов`язків, він доставив до приймального відділення лікарні ОСОБА_2 , яку супроводжував ОСОБА_3 . В подальшому, на його телефонний номер від чергового приймального відділення надійшов дзвінок та йому було зазначено про те, що необхідно доставити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із приймального відділення до місця проживання.

Оскільки до його посадових обов`язків не входить транспортування осіб із приймального відділення до місця їхнього проживання, він відмовився виконувати цю вказівку.

У подальшому йому стало відомо про те, що ОСОБА_3 , який супроводжував ОСОБА_2 , звернувся зі скаргою на його дії, у зв`язку з чим наказом генерального директора лікарні від 13 травня 2024 року його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме: оголошена догана за порушення трудової дисципліни.

Позивач вважає цей наказ незаконним, оскільки до його посадових обов`язків не входить надання послуг із транспортувати хворих до місця проживання.

Окрім того, вказаний наказ не містить інформації про те, які положення посадової інструкції чи норми законодавства він порушив, не вказано, у чому саме полягає порушення.

Наголошує на тому, що сама ОСОБА_2 безпосередньо зі скаргою не зверталась, натомість скарга була від особи, яка її супроводжувала.

Таким чином, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача № 45 від 13 травня 2024 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Зокрема, зазначає, що до його посадових обов`язків не входить транспортування осіб з приймального відділення до місця проживання, тим більше за кошти, про що зазначено відповідачем.

Посилається на супровідний лист відповідача від 10 травня 2024 року , в якому вказано, що в його обов`язки входить транспортування важкохворих, однак не зазначено, що до місця проживання.

Вважає, що надання послуги з транспортування осіб з лікарні до місця їхнього проживання на платній основі свідчить про те, що така послуга є незаконною, такою, що не передбачена його посадовою інструкцією.

Окрім того, наголошує, що під час такого транспортування в медичній машині відсутні лікарі. Він є водієм транспортного засобу та особою, яка не має медичних знань й не бажає брати на себе відповідальність за стан пацієнтів, яких перевозить додому, адже у разі ускладнення стану здоров`я пацієнта він не зможе надати необхідну медичну допомогу.

Звертає увагу суду на те, що черговий лікар, не госпіталізувавши ОСОБА_2 , зробив висновок про те, що остання є здоровою людиною, отже відсутня необхідність доставляти її до місця проживання.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін.

Зокрема, зазначає, що в наказі про оголошення позивачеві догани чітко зазначене формулювання порушення трудової дисципліни, яке узгоджується з вимогами статті 147 КЗпП України. Також вказано, на підставі яких документів був виданий спірний наказ.

10 травня 2024 року позивача було повідомлено письмово про необхідність надати пояснення щодо факту порушення ним трудової дисципліни, яке мало місце 23 квітня 2024 року. Вказане повідомлення було отримано позивачем того ж дня, про що зазначено на копії повідомлення. Однак будь -які пояснення з даного приводу ОСОБА_1 категорично відмовився надавати, у зв`язку із чим складено відповідний акт.

Розгляд скарги ОСОБА_3 є законним та здійснений відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян».

Наголошує на тому, що питання про стан здоров`я ОСОБА_2 виходить за межі предмета позову. Таким чином, вважає, що позивачу було оголошено догану у законний спосіб.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що відмовився транспортувати ОСОБА_2 , оскільки її потрібно було госпіталізувати й надавати медичну допомогу, а не відвозити з лікарні до місця її проживання. Також зауважив, що відповідно до наданої йому вказівки транспортування пацієнтки мало відбутися без присутності лікаря. Водночас, він не має медичної освіти, й у разі погіршення стану її здоров`я, який міг статися в салоні автомобіля, він не зміг би надати необхідну медичну допомогу. У подальшому ОСОБА_2 таки було госпіталізовано й вона проходила необхідне лікування у медичному закладі.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працює водієм автотранспортного засобу на підприємстві Комунальне некомерційне підприємство «Коростенська міська лікарня Коростенської міської ради» .

Посадовою інструкцією водія автотранспортних засобів, затвердженою 17 грудня 2021 року, зокрема, передбачено, що водій зобов`язаний дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; виконувати всі інші вказівки безпосереднього керівництва та керівництва підприємства, що стосуються його роботи; транспортувати тяжкохворих ( пункти 2.22, 2.24, 2.25 посадової інструкції).

23 квітня 2024 року, о 01 год. 30 хв., до травмпункту КНП "Коростенська ЦМЛ КМР" каретою екстренної медичної допомоги була доставлена гр. ОСОБА_2 з підозрою на перелом шийки стегна. Останню було обстежено та встановлено діагноз: закритий перелом шийки лівого стегна з допустимим зміщенням, запропоновано амбулаторне лікування. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дставлено до медичного закладу у супроводі її сина ОСОБА_3 .

Черговим лікарем ОСОБА_5 було надано вказівку водію ОСОБА_1 про транспортування важкохворої пацієнтки ОСОБА_2 до місця її проживання.

ОСОБА_1 відмовився транспортувати гр. ОСОБА_2 до місця її проживання.

В судовому засіданні також встановлено, що 23 квітня 2024 року ОСОБА_3 звернувся до адміністрації Комунального некомерційного підприємства «Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради» зі скаргою, в якій зазначив, що після встановлення діагнозу його матері й надання рекомендацій щодо лікування, о 2 годині ночі, лікар-травматолог, вказавши про неможливість госпіталізації пацієнтки, порадив їхати додому.

Зазначив, що додатковий огляд його матері ніхто не проводив, хоча у неї й був високий артеріальний тиск та серцеві захворювання. У її госпіталізації було відмовлено.

На його прохання надати машину швидкої допомоги, яка перебуває на балансі лікарні, йому повідомили про необхідність сплати 300 грн. за надання послуги із транспортування матері додому. На цю пропозицію він погодився, однак водій швидкої допомоги відмовився надавати таку послугу.

Таким чином, він разом із хворою матір`ю, якій виповнився 81 рік, о 2 годині ночі змушені були перебувати у коридорі лікарні, без будь-якої можливості отримати медичну допомогу. Ні лікарем-травматологом, ні медичним персоналом лікарні не були запропоновані належні умови перебування хворої матері під наглядом лікаря.

Враховуючи вищезазначене, заявник просив адміністрацію лікарні вжити заходів щодо притягнення винних осіб до відповідальності за неналежне виконання ними посадових обов`язків.

До матеріалів справи також долучено доповідну записку механіка транспортного відділу ОСОБА_6 про те, що 23 квітня 2024 року, в нічний час, під час чергування водій ОСОБА_1 відмовився виконувати вказівку чергового лікаря по транспортуванню важкохворої пацієнтки, чим порушив посадову інструкцію. Від надання пояснень водій відмовився.

Окрім того, в судовому засіданні досліджено письмові пояснення чергового лікаря ОСОБА_5 від 25 квітня 2024 року про те, що 23 квітня 2024 року водій транспортного відділу ОСОБА_1 відмовився виконувати його вказівку про транспортування лежачої пацієнтки.

10 травня 2024 року адміністрацією лікарні повідомлено позивача про необхідність надання пояснень щодо факту порушення ним посадових обов`язків, а саме відмови транспортувати важкохвору пацієнтку ОСОБА_2 , внаслідок чого її син звернувся зі скаргою.

Цього ж дня комісією КНП « Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради» складено акт про те, що водій автотранспортних засобів транспортного відділу ОСОБА_1 відмовився від надання письмових пояснень на скаргу ОСОБА_3 .

Наказом генерального директора Комунального некомерційного підприємства « Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради» № 45 від 13 травня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначено: скаргу ОСОБА_3 , доповідну записку механіка транспортного відділу ОСОБА_6 , доповідну записку ОСОБА_5 , акт про відмову ОСОБА_1 від надання письмового пояснення.

Відповідно до положень статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі ( розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

У постанові Верховного суду від 22 липня 2020 року у справі №554/9493/17 зазначено, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є: дії ( бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Матеріали справи свідчать, що транспортування хворих входить до безпосередніх обов`язків позивача.

Транспортування хворого як будь-який вид медичної допомоги здійснюється за суворими показаннями, які визначаються медичними працівниками. При цьому термін «транспортування» передбачає як переміщення пацієнта до медичного закладу, так й переміщення з медичного закладу до місця проживання чи перебування пацієнта.

Однак, незалежно від виду транспортування хворого, таке переміщення має відбуватися виключно під наглядом медичних працівників.

Так, за правилами пункту 8 Порядку транспортування пацієнтів бригадами екстренної ( швидкої) медичної допомоги у закладах охорони здоров`я, затвердженого наказом МОЗ України від 26 березня 2021 року №583, протягом усього часу транспортування медичні працівники бригади екстренної (швидкої) медичної допомоги повинні перебувати поряд із пацієнтом.

Отже, транспортування ОСОБА_2 23 квітня 2024 року з лікарні до місця її проживання повинно було здійснюватися за участю медичних працівників.

Саме невиконання цієї вимоги й слугувало підставою відмови ОСОБА_1 виконувати вказівку чергового лікаря.

Як пояснив позивач в судовому засіданні, за вказівкою чергового лікаря транспортування ОСОБА_2 до місця її проживання мало здійснюватися ним самостійно, без присутності медичних працівників бригади екстренної медичної допомоги.

Такі твердження не спростовані відповідачем.

Слід зазначити, що у трудових правовідносинах працівник є слабшою стороною, й саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Матеріали справи не містять доказів того, що, надавши вказівку транспортувати тяжкохвору пацієнтку, відповідач забезпечив таке перевезення під наглядом медичних працівників, які повинні були протягом усього часу транспортування перебувати поруч ОСОБА_2 .

Отже, відсутні підстави стверджувати про те, що позивач умисно, без поважних причин, не виконав вказівку чергового лікаря.

Окрім того, в наказі №45 від 13 травня 2024 року не зазначено пункти посадової інструкції, які були порушені позивачем, не міститься фактичних даних щодо допущених порушень, а лише зазначене загальне формулювання « за порушення трудової дисципліни».

Таким чином, рішення слід скасувати та ухвалити нове судове рішення,- про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 5 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Визнати незаконним та скасувати наказ генерального директора Комунального некомерційного підприємства "Коростенська центральна міська лікарня Коростенської міської ради" від 13 травня 2024 року № 45 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Судді: