Постанова

від 06.12.2024 по справі 711/7420/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/636/24 Справа № 711/7420/24 Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАП Головуючий у І інстанції Комплєктова Т. О. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Черкаси

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Конопатського О.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. 00 коп.

Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ

З постанови судді вбачається, що 30 серпня 2024 року близько 10.30 год. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , застосовував фізичну силу до свого пасинка ОСОБА_3 , а саме відштовхнув останнього, чим завдав фізичного болю, чим скоїв правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та провадження по справі закрити за відсутністю у діях його ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом при винесенні рішення, в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 покладено пояснення потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_5 , які на думку захисника, слід оцінювати критично, через перебування з ними у неприязних відносинах.

Посилаючись на лист Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області від 20 вересня 2024 року № 29785-2024, відзначає, що відносно ОСОБА_5 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за фактом виражання нецензурною лайкою у бік ОСОБА_1 , погрози фізичною розправою та нанесенням удару по обличчю. Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 вересня 2024 року у справі № 711/6976/24 ОСОБА_5 визнано винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Таким чином ОСОБА_5 вчинила фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_1 .

Також захисник вказує, що потерпілий ОСОБА_3 ніде не працює та перебуває на повному утриманні ОСОБА_5 , тобто повністю від неї залежний.

Водночас ОСОБА_3 повідомив, що усі його пояснення як потерпілого та заяви від його імені поліцейський, який прибув на виклик, записував зі слів ОСОБА_5 .

Захисник вважає, що до наявних у справі фотознімків також слід відноситися критично, оскільки неможливо встановити де, коли та за яких обставин вони були зроблені.

З урахуванням наведеного, захисник вважає, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 застосовував до ОСОБА_3 будь-які умисні дії фізичного, психологічного чи економічного спрямування з метою нанести шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. А докази, які містяться в матеріалах справи, не є такими, що переконливо свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

При апеляційному розгляді були заслухані ОСОБА_1 та його захисник Конопатський О.О., які підтримали вимоги апеляційної скарги, пославшись на доводи, що в ній викладені.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону суддею дотримано було.

У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення судді місцевого суду є обґрунтованим, а його висновки підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 30 серпня 2024 року серії ВАВ №026568 в якому приведені обставини вчиненого правопорушення.

Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, серед іншого в ньому зазначена суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

У відповідності до національного законодавства протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.

Зазначені обставини в цьому протоколі підтверджуються іншими доказами, на які послався суд першої інстанції.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 30 серпня 2024 року мама була на роботі, а він і молодший брат були вдома. ОСОБА_1 також був вдома. Брат пішов в туалет, а потім коли повертався, хлопнув дверима, ОСОБА_1 зайшов до кімнати почав кричати на сина, щоб він ходив тихіше, погрожував, що вб`є його. Тому він подзвонив до матері і повідомив, що її колишній чоловік кричить і погрожує, щоб вона йшла додому. Потім прийшла мама, а ОСОБА_1 почав на неї кричати, вдарив по обличчю, він вийшов з кімнати і хотів заступитися за маму, але ОСОБА_1 почав відштовхувати його і подер спину. До лікаря він не звертався. Мама викликала поліцію.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 30 серпня 2024 року вона була на роботі, їй подзвонив старший син і попросив прийти додому, бо ОСОБА_1 кричить на молодшого братика, погрожує, що вб`є. Вона прийшла додому і зразу пішла до санвузла, бо подумала, що син там, але його там не було, спитала колишнього чоловіка де син, а він почав кричати, штовхатися і вдарив її кулаком по обличчю. Вона впала і вдарилась головою об поріг, в цей час вийшов старший син з кімнати, хотів заступитися за неї, але ОСОБА_1 почав його заштовхувати в кімнату і об кровать подер сину спину. Вона підвелася і виштовхала колишнього чоловіка з кімнати, закрилася там з дітьми, потім викликала поліцію. Ця квартира їх спільна, тому вони там всі разом і проживають.

Будь-яких даних, які б спростовували показання потерпілого та свідка, свідчили, що вони обумовлюють ОСОБА_1 в матеріалах адміністративного провадження відсутні.

Попри доводи апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Всупереч позиції захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, про те, що конфлікти між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 виникають через створення останньою несумісних для спільного проживання умов, не спростовує висновок суду першої інстанції про його винуватості у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Застосування до ОСОБА_5 усного зауваження у зв`язку з вчиненням нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за обставин, що відбувались 30 серпня 2024 року, о 10.30 год. за адресою: АДРЕСА_1 , щодо вчинення домашнього насилля у відношенні ОСОБА_1 не свідчить про наявність підстав для закриття адміністративного провадження щодо ОСОБА_1 за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Конопатського О.О. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - без змін.

Постанова набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ф. Люклянчук