Постанова

від 12.12.2024 по справі 915/375/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/375/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді С.І. Колоколова,

суддів: Я.Ф. Савицького, А.І. Ярош,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,Енергоатом

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2024

у справі №915/375/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,Александр

до відповідача: Акціонерного товариства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу ,,Південноукраїнська атомна електрична станція Акціонерного товариства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,Енергоатом

про стягнення грошових коштів у сумі 19 868,31 грн,

головуючий суддя суду першої інстанції: Т.М. Давченко

місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Александр» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення грошових коштів за договором на постачання товару №53-123-01-21-06912 від 11.05.2021 у загальній сумі 19868,31 грн., з якої: 15213,60 грн сума основного боргу, 917,50 грн 3% річних, 3737,21 грн інфляційні збитки.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2024 позов задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Александр» грошові кошти у загальному розмірі 19868,31 грн, з яких: 15213,60 грн основний борг, 917,50 грн 3% річних, 3737,21 грн. інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 3028,00 грн.

Приймаючи вказане рішення, місцевий господарський суд зазначив, що умови договору щодо поставки товару згідно специфікації до договору та підписаних накладних позивачем виконані. Суд заважив, що редакція п. 2.2 договору, на який посилається відповідач, передбачає, що за даним договором оплата відбувається впродовж 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. При цьому, п. 3.2 договору встановлює обов`язок постачальника надати покупцю з товаром відповідну документацію, а п. 6.1 договору передбачає, що приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції внутрішнього використання покупця. Отже, зі змісту договору не вбачаються дії постачальника щодо виконання умов п. 6.1 договору. Отже, суд дійшов висновку про те, що кінцевий термін оплати не знаходиться у прямому зв`язку з розділом 6 договору. Так, відповідач з огляду на положення п. 2.2, п. 3.2 договору мав остаточно оплатити поставлений товар: за видатковою накладною № ЗП-00009365 від 12 жовтня 2021 року на загальну суму 9669,60 грн. з ПДВ 30.12.2021(включно); за видатковою накладною ЗП-00000463 від 20 січня 2022 року на загальну суму 5544,00 грн. з ПДВ 29.03.2022 (включно). Проте, відповідач у строк передбачений умовами договору не здійснив оплату поставленої на його адресу партії товару, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім цього, судом за допомогою програми IpLex перевірено розрахунок 3% річних, а також інфляційних втрат та встановлено, що вони є арифметично правильними та вірними, а отже, вимога в цій частині позову є законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окремо суд зазначив про відсутність підстав для задоволення заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення 3% річних.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Акціонерне товариство ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,Енергоатом звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2024 частково, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 917,50 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначив, що відповідно до умов укладеного договору, строк на оплату товару, з врахуванням виконання позивачем умов п. п.3.2, 6.1 договору закінчився у наступний термін:

- на суму 9669,60 грн. за видатковою накладною від 12.10.2021 №ЗП-00009365, який почав свій перебіг з 23.10.2021 (наступний день з дати остаточного виконання позивачем пункту 6.1 Договору, а саме проходження вхідного контролю продукцією на ВП ПАЕС, ярлик на придатну продукцію №5-725 від 22.10.2021) та закінчився 24.12.2021 (після спливу 45 робочих днів на оплату);

- на суму 5544,00 грн. за видатковою накладною від 20.01.2022 №ЗП-00000463, який почав свій перебіг з 01.02.2022 (наступний день з дати остаточного виконання позивачем пункту 6.1 договору, а саме проходження вхідного контролю продукцією на ВП ПАЕС, ярлик на придатну продукцію №5-773 від 31.01.2022), та закінчився 04.03.2022 (після спливу 45 робочих днів на оплату).

Скаржник зазначає, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних може здійснюватися лише після виконання позивачем останньої з перелічених у п.2.2. Договору умов та після закінчення 45-ти днів (строку на оплату).

Окремо скаржник зазначає, що суд безпідставно відмовив йому у зменшенні суми 3% річних.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді С.І. Колоколова, суддів: Я.Ф.Савицького, А.І. Ярош, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали справи №915/375/24. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2024 у справі №915/375/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Миколаївської області.

02.10.2024 матеріали справи №915/375/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2024 у справі №915/375/24. Встановлено позивачу строк до 24.10.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Роз`яснено учасникам справи про їх право в строк до 24.10.2024 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

Згідно із частинами першої, другої статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі; розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини десятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду ціну позову у даній справі, апеляційним господарським судом постановлено здійснювати перегляд оскаржуваного рішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Торговий Дім ,,Александр про розгляд справи у суді апеляційної інстанції повідомлене належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету, своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.

В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

11.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Александр» (постачальник) та ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (покупець) було укладено договір поставки №53-123-01-21-06912.

Згідно п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар CPV 14810000-2 по ДК 021:2015 абразивні вироби (Круг абразивний, шкурка шліфувальна, паста полірувальна) (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару не раніше березня 2021 року.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість товару є твердою та складає: разом 611654,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20%: 122330,80 грн., всього з ПДВ: 733984,80 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації № 1 (додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Згідно п. 3.1 договору постачання здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.07.2021, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», відповідно до Правил Інкотермс 2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.2 договору з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по позиційно;

- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлену чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- документ, що підтверджує якість товару, згідно вимог технічних специфікацій.

Відповідно до п. 3.3 договору датою постачання товару є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Згідно п.6.1 договору приймання товару за якістю та кількістю здійснюється згідно з вимогами нормативних та виробничих документів ДП «НАЕК «Енергоатом», зокрема Стандарту ДП «НАЕК «Енергоатом» - «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції ВП Компанії» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about- 6/company_standards-82 ).

Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань до повного їх виконання. Продовження строку дії договору можливе до його закінчення, шляхом укладення відповідної додаткової угоди (п. 13.1 договору).

Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов`язань за договором (п.13.2 договору).

Договір містить підписи та печатки сторін.

11.05.2021 сторонами підписано специфікацію №1 до договору поставки №53-123-01-21-06912, в якій визначено перелік, найменування, кількість, ціна товару. Сума товару 611654,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20%: 122330,80 грн., всього з ПДВ: 733984,80 грн.

Вказане підтверджується копією специфікації № 1 до договору поставки №53-123-01-21-06912, яка міститься в матеріалах справи.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 15213,60 грн., що не заперечено відповідачем, а саме:

- за видатковою накладною № ЗП-00009365 від 12 жовтня 2021 року на загальну суму 9669,60 грн. з ПДВ;

- за видатковою накладною ЗП-00000463 від 20 січня 2022 року на загальну суму 5544,00 грн. з ПДВ.

Вказане підтверджується копіями видаткових накладних, які містять підписи та печатки представників сторін.

Позивачем на виконання положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України складено та зареєстровано податкові накладні: № 834 від 12.10.2021 на суму 9669,60 грн. (квитанція № 1, документ доставлено до центрального рівня ДПС України 27.10.2021) та №321 від 20.01.2022 на суму 5544,00 грн. (квитанція №1, документ доставлено до центрального рівня ДПС України 24.01.2022).

Вказане підтверджується копіями податкових накладних, квитанцій з відмітками про реєстрацію ПН в ЄРПН, які містяться в матеріалах справи.

Відповідачем до відзиву надані надано копії ярликів на придатну продукцію №5-725 від 22.10.2021 та №5-773 від 31.01.2022.

Ярликом на придатну продукцію № 5-725 від 22.10.2021 підтверджується, що вхідний контроль товару за видатковою накладною № ЗП-00009365 від 12 жовтня 2021 року було здійснено 22.10.2021.

Ярликом на придатну продукцію №5-773 від 31.01.2022 підтверджується, що вхідний контроль товару за видатковою накладною ЗП-00000463 від 20 січня 2022 року було здійснено 31.01.2022.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 17.01.2024 № 10, в якій просив протягом тридцяти днів з дня одержання претензії перерахувати на рахунок позивача основний борг по договору поставки в сумі 15213,60 грн. Вказане підтверджується копією претензії від 17.01.2024 № 10.

У відповідь на претензію відповідач на адресу позивача скерував лист від 20.02.2024 щодо виконання зобов`язань за договором, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому послався на складну економічну ситуацію, що склалася в АТ «НАЕК «Енергоатом» у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, та як наслідок відсутність можливості здійснення оплати в частині поставленого товару по договору поставки № 53-123-01-21-06912 від 11.05.2021 та повідомив, що підприємство здійснює вичерпні заходи для погашення наявної заборгованості.

Позивач вказує, що на дату подання позову, вартість поставленого товару відповідачем не оплачена, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що факт укладання договору, його умови, факт поставки, наявність основної заборгованості сторонами справи не заперечується.

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду в частині стягнення суми 3% річних, з огляду на що оскаржуване рішення переглядається лише в цій частині.

Так, як встановлено судом, та не заперечується сторонами, за відповідачем рахується прострочена заборгованість у сумі 15213,60 грн.

За змістом статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Скаржник зазначає, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних може здійснюватися лише після виконання позивачем останньої з перелічених у п.2.2. Договору умов та після закінчення 45-ти днів (строку на оплату).

Так, за змістом пункту 2.2. Договору за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації № 1 (додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Таким чином, останньою з перелічених у п.2.2. Договору умов, яку постачальник має виконати, є пункт 6.1., згідно якого приймання товару за якістю та кількістю здійснюється згідно з вимогами нормативних та виробничих документів ДП «НАЕК «Енергоатом», зокрема Стандарту ДП «НАЕК «Енергоатом» - «Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції ВП Компанії» СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК «Енергоатом» в розділі Стандарти НАЕК «Енергоатом» за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about- 6/company_standards-82 ).

На виконання пункту 6.1. відповідачем складено ярлики на придатну продукцію №5-725 від 22.10.2021 та №5-773 від 31.01.2022.

Таким чином, від 22.10.2021 та 31.01.2022 відраховуються 45 робочих днів, після закінчення яких оплата по товару вважається простроченою.

Так за видатковою накладною №ЗП-00009365 від 12 жовтня 2021 року на загальну суму 9669,60 грн. з ПДВ строк оплати закінчився 24.12.2021

За видатковою накладною №ЗП-00000463 від 20 січня 2022 року на загальну суму 5544,00 грн. з ПДВ строк оплати закінчився 04.03.2022.

При цьому, вказані обставини в апеляційній скарзі підтверджує і сам скаржник, зазначаючи : «з врахуванням виконання позивачем умов п. п.3.2, 6.1 договору закінчився у наступний термін: на суму 9669,60 грн. за видатковою накладною від 12.10.2021 №ЗП-00009365, який почав свій перебіг з 23.10.2021 (наступний день з дати остаточного виконання позивачем пункту 6.1 Договору, а саме проходження вхідного контролю продукцією на ВП ПАЕС, ярлик на придатну продукцію №5-725 від 22.10.2021) та закінчився 24.12.2021 (після спливу 45 робочих днів на оплату); на суму 5544,00 грн. за видатковою накладною від 20.01.2022 №ЗП-00000463, який почав свій перебіг з 01.02.2022 (наступний день з дати остаточного виконання позивачем пункту 6.1 договору, а саме проходження вхідного контролю продукцією на ВП ПАЕС, ярлик на придатну продукцію №5-773 від 31.01.2022), та закінчився 04.03.2022 (після спливу 45 робочих днів на оплату).»

При цьому, скаржник зазначає, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних може здійснюватися лише після виконання позивачем останньої з перелічених у п.2.2. Договору умов та після закінчення 45-ти днів (строку на оплату).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до вказаних вище обставин, можливість нарахування 3% річних на суму 15213,60 грн (загальна сума боргу за двома накладними) виникає у позивача з 05.03.2022, тобто після виконання позивачем умов п.п. 3.2, 6.1 Договору та після спливу після цього 45-ти робочих днів.

При цьому, дослідивши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, колегія суддів звертає увагу скаржника, що початком періоду для нарахування 3% річних позивачем зазначено 01.04.2022, що відповідає умовам договору. Вказаний розрахунок є арифметично правильним.

Апеляційний господарський суд зазначає, що незрозумілою для суду є позиція скаржника, який зазначає, що строк на оплату за накладними №ЗП-00009365 та №ЗП-00000463 закінчився 24.12.2021 та 04.03.2022 відповідно, при цьому просить скасувати рішення суду в частині стягнення 3% річних, які нараховано вже після 04.03.2022 (а саме з 01.04.2022). При цьому, можливість нарахування 3% річних після 04.03.2022 скаржник визнає в апеляційній скарзі.

З огляду на зазначене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника у цій частині, а висновок суду про задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 917,50 грн є правильним та таким, що відповідає умовам укладеного між сторонами договору та нормам чинного законодавства.

Окремо скаржник зазначає, що суд безпідставно відмовив йому у зменшенні суми 3% річних. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, як складову грошового зобов`язання та особливу міру відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язань,

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказала, зокрема, про те, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (пункт 8.38 постанови).

В ухвалі Велика Палата Верховного Суду від 28.02.2024 року у справі № 915/534/22, якою справу повернуто колегії Касаційного суду у складі Верховного Суду для розгляду, зокрема, вказала таке: "Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справі №902/417/18, від висновків у якій вважає за необхідне відступити Касаційний господарський суд, зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшувати розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку".

Вирішуючи питання про зменшення розміру процентів річних, Велика Палата Верховного Суду виходила з конкретних встановлених обставини справи № 902/417/18, які мали юридичне значення для такого зменшення.

Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду нею у справі № 902/417/18 зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України. Про зазначене вказала й об`єднана палата Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.05.2024 зі справи №910/2440/23, повертаючи зазначену справу колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 (провадження № 12-189гс19)) вказано, таке: "Водночас інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги.

Водночас у цій справі суд першої інстанції не врахував зазначених вище висновків Верховного Суду, помилково зазначивши про те, що на стягнення 3% річних, передбачених статтею 625 ЦК України не поширюються положення щодо можливості їх зменшення, як і не врахували того, що у справі № 902/417/18 Великою Палатою Верховного Суду зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що розмір 3% річних становить 917,50 грн.

Колегія суддів зазначає, що, враховуючи незаявлення позивачем позовних вимог про стягнення пені та/або штрафу, враховуючи, що прострочення оплати суми основного боргу перевищує 2 роки, 3% річних у розмірі 917,50 грн не є надмірними до сплати в порівнянні з сумою основного боргу, їх стягнення компенсує в певній мірі позивачу негативні наслідки у вигляді неотримання оплати за поставлений товар, а відтак підстав для зменшення розміру 3% річних у даній справі апеляційний господарський суд не вбачає.

Таким чином, суд першої інстанції хоч і зазначив помилково, що на стягнення 3% річних не поширюються положення щодо можливості їх зменшення, однак вказаний висновок суду не призвів до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 284 ГПК України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ,,Національна атомна енергогенеруюча компанія ,,Енергоатом залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.09.2024 у справі №915/375/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.12.2024.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

СуддяЯ.Ф. Савицький

СуддяА.І. Ярош