Постанова

від 10.12.2024 по справі 910/10820/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2024 р. Справа№ 910/10820/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Смаголь А.О.

за участю представників: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 (повний текст ухвали складено 17.09.2024)

у справі №910/10820/20 (суддя Н.І. Зеленіна)

за скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона

на дії державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) під час виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канал-Тепло Сервіс»

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона

про стягнення 109 773,26 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави скарги на дії/бездіяльність органу ДВС

13.08.2024 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона подав до Господарського суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» скаргу на бездіяльність начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі, Скарга), відповідно до якої скаржник просить:

- визнати протиправною бездіяльність начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо не скасування постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 02.02.2021;

- визнати неправомірним рішення начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо відмови в задоволенні скарги КЕВ м. Херсона від 11.06.2024 №570/1178, поданої у виконавчому провадженні НОМЕР_1, із підстав передбачених частиною 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 02.02.2021.

Скарга мотивована тим, що відповідно до пункту 1 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсон, затвердженого наказом начальника Миколаївського КЕУ від 04.06.2024 №70, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона є державною установою та входить до складу Збройних Сил України, а тому судовий наказ мав виконуватися органами казначейства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03.08.2011 №845.

Боржник наголошує на тому, що державний виконавець не мав підстав для відкриття виконавчого провадження, а зобов`язаний був згідно з пунктом 9 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» повернути стягувачу без прийняття до виконання виконавчий документ; у свою чергу ТОВ «Канал-Тепло Сервіс» мало подати виконавчий документ безпосередньо до органів казначейства.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/10820/20 відмовлено у задоволенні скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на дії державного виконавця під час виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/10820/20.

Приймаючи вказану ухвалу, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії державного виконавця вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень і право боржника - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона не було порушено, а тому Скарга не підлягає задоволенню.

Так, суд зазначив, що боржником у даній справі є державна неприбуткова організація, а згідно норм чинного законодавства держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі, проте примусове виконання рішення суду про стягнення коштів з боржника як з державної організації в розумінні статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» має відбуватись державним виконавцем в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». При цьому, процедура примусового виконання рішення має відбуватись з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятою ухвалою суду, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у даній справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Узагальнені доводи апеляційної скарги боржника зводяться до того, що висновки суду є незаконними та необґрунтованими, а ухвала суду підлягає скасуванню.

Скаржник наголошує на тому, що боржник є державною організацією (установою), у зв`язку з чим судовий наказ має виконуватися органами казначейства відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 №845.

При цьому, апелянтом заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи проти апеляційної скарги

27.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Канал-Тепло Сервіс» через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому стягувач просив суд залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу суду без змін.

У відзиві стягувач наголосив на тому, що спірні правовідносини не унормовані приписами статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2024 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/10820/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10820/20; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

17.10.2024 матеріали справи №910/10820/20 надійшли до суду апеляційної інстанції та буди передані судді-доповідачу.

У період з 19.10.2024 по 25.10.2024 головуючий суддя Михальська Ю.Б. перебувала у відрядженні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/10820/20 залишено без руху; роз`яснено Квартирно-експлуатаційному відділу міста Херсона, що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн та належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи - Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Канал-Тепло Сервіс».

07.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №1160 від 01.11.2024 про сплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн та докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів учасникам справи - Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Канал-Тепло Сервіс».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/10820/20, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 10.12.2024.

У судовому засіданні 10.12.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка учасників судового процесу

У судове засідання 10.12.2024 представники учасників справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/10820/20 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Канал-Тепло Сервіс» задоволено частково; присуджено до стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Канал-Тепло Сервіс» 81 829,33 грн 33 коп. основного боргу, 13 722,61 грн 61 коп. пені, 1 309, 26 грн 26 коп. інфляційних втрат, 2 767,25 грн 25 коп. 3% річних, 1 907 грн 78 коп. судового збору та 5 441 грн 40 коп. витрат на правову допомогу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

11.01.2021 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ.

02.02.2021 державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.01.2021 у справі №910/10820/20.

11.06.2024 за вих.№570/1178 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона подав скаргу до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просив скасувати постанову Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 від 02.02.2021, оскільки на думку боржника державний виконавець не мав підстав для відкриття виконавчого провадження, а зобов`язаний був згідно з пунктом 9 частини 4 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» повернути стягувачу без прийняття до виконання виконавчий документ й такий виконавчий документ мав виконуватись виключно органами Казначейства у відповідності до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відповідь на вказану скаргу повідомив листом від 25.06.2024 №34021 про те, що відповідні дії/бездіяльність органів ДВС можуть бути оскаржені до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З огляду на вказане 13.08.2024 Квартирно-експлуатаційний відділ м. Херсона подав до Господарського суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» Скаргу, мотивовану, як уже вказано вище, тим, що відповідно до пункту 1 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсон, затвердженого наказом начальника Миколаївського КЕУ від 04.06.2024 №70, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона є державною установою та входить до складу Збройних Сил України, а тому судовий наказ мав виконуватися органами казначейства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» від 03.08.2011 №845.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови, оцінка аргументів учасників справи

Згідно частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції (абз. 1 частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями частин 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Аналогічне положення закріплено в частині 1 статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

З 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», нормами якого встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

За змістом частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємство, установа, організація (далі за термінологією цього Закону «державне підприємство»), юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

У статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» зазначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Приписами статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» унормований порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (установи, організації) або юридичної особи, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Отже, норми статей 3 та 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» розмежовують порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу та державного підприємства.

Так, статтею 4 цього Закону встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п.п. 2-4, 9 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень, не здійснює заходів з примусового виконання рішень в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» особою, яка здійснює гарантоване державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника, зокрема, у випадку невиконання рішення суду про стягнення коштів з державної організації протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Тобто, вказаним Законом визначена процедура виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства, і обов`язок забезпечення його виконання покладається на керівника відповідного органу державної виконавчої служби, який подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

За змістом пункту 1 Положення про квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсон, затвердженого наказом начальника Миколаївського КЕУ від 04.06.2024 №70, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона є юридичною особою, веде самостійний баланс, має реєстраційні рахунки у відділеннях Державної казначейської служби України; є неприбутковою державною установою.

З огляду на викладене, боржником у даній справі є державна неприбуткова організація, а згідно з наведеними нормами держава відповідальна за виконання рішення, ухваленого на користь стягувача у цій справі, проте примусове виконання рішення суду про стягнення коштів з боржника як з державної організації в розумінні статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» має відбуватись державним виконавцем в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

При цьому, процедура примусового виконання рішення має відбуватись з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Спірні правовідносини, як вірно зазначив суд першої інстанції, не унормовані приписами статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Судом при цьому взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.05.2019 у справі №905/2838/17.

Окрім того, суд враховує, що Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

У свою чергу Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», що має вищу юридичну силу ніж Порядок, визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу, державного підприємства або юридичної особи.

Разом із тим, п.п. 1 п. 9 розділу VI Бюджетного кодексу України було врегульовано порядок виконання рішень суду про стягнення коштів державного бюджету виключно Казначейством України до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів. Проте, 03.08.2011 затверджено вищевказаний Порядок, а з 01.01.2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», тобто станом на час розгляду даної Скарги, питання виконання рішень суду про стягнення коштів державного бюджету врегульовано Порядком та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

За таких обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправними дій та бездіяльності начальника відділу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Оскаржувані дії державного виконавця вчинені відповідно до закону, в межах його повноважень і право боржника - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона не було порушено, а тому Скарга не підлягає задоволенню.

Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/10820/20 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Судовий збір за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається скаржника.

Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Херсона на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/10820/20 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/10820/20 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Херсона.

Матеріали справи №910/10820/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у статтях 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.12.2024.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.А. Іоннікова