Постанова

від 04.12.2024 по справі 902/1014/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2024 року Справа № 902/1014/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Юзефович Д.О.

за участю представників сторін:

від кредитора ОСОБА_1 - Андрєєв М.А. (адвокат),

від кредитора АО "А.С.-Груп" - Слівенко В.Р. (адвокат),

від боржника - Тарасов С.О. (адвокат),

від апелянтів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 : Цурка Н.О. (адвокат),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ухвали Господарського суду Вінницької області від 28.06.2024, від 15.07.2024 та від 05.09.2024, постановлені суддею Лабунською Т.І. у м. Вінниця у справі № 902/1014/23

за заявою ОСОБА_6

про неплатоспроможність

в судовому засіданні 03.12.2024 оголошувалась перерва до 04.12.2024

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024 у справі № 902/1014/23 постановленою за результатами попереднього засідання, серед іншого, визнано грошові вимоги кредитора Адвокатського об`єднання "А.С.-Груп" до боржника ОСОБА_6 . В розмірі 997741,62 грн основного боргу (друга черга задоволення) та 6056 грн судового збору за подання заяви про визнання кредитором (до задоволення вимог кредиторів). Також встановлено перелік та розмір не визнаних судом вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_6 .

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитор ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати останню в частині визнання грошових вимог Адвокатського об`єднання "А.С.-Груп" та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про визнання грошових вимог Адвокатського об`єднання "А.С.-Груп".

Мотивуючи доводи скарги зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для правильного рішення за наслідками розгляду заяви даного кредитора. Зокрема, щодо удаваності та фраудаторності правочину - договору про надання правової допомоги від 03.07.2023, укладеного між ОСОБА_6 та Адвокатським об`єднанням "А.С.-Груп", який став підставою для виникнення грошових вимог кредитора. Апелянт вважає, що підписуючи договір про надання правової допомоги 03.07.2023, фактично за декілька тижнів до подання ОСОБА_6 заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (01.08.2023), адвокатське об`єднання і боржник усвідомлювали і спеціально передбачили неможливість виконання ОСОБА_6 зобов`язань з оплати послуг. Однак заборгованість за договором в подальшому стане штучною підставою для заявлення грошових вимог, які в свою чергу будуть конвертовані в голоси на зборах кредиторів. На фраудаторність правочину вказує те, що сторони договору ясно розуміли і знали про неможливість виконання ОСОБА_6 зобов`язань з оплати послуг, що підтверджується власне і справами в яких брали участь адвокати (про стягнення грошових коштів з ОСОБА_6 , в межах яких було арештовано все його майно). Відповідно представники адвокатського об`єднання не могли не знати про майновий стан їхнього клієнта. Поряд з цим викликає обгрунтований сумнів розмір гонорару адвокатів - 10% ціни позову у кожній справі, який варіюється від 25 до 87 тисяч гривень не дивлячись на те, що всі справи є типовими (з однаковими підставами, в одному суді та з одними і тими ж процесуальними заявами. Звертає увагу також на порушення судом норм процесуального права, оскільки дійсні кредитори у запереченнях проти вимог адвокатського об`єднання просили суд витребувати документи та письмові пояснення від боржника та кредитора стосовно можливості виконання боржником зобов`язань на момент укладення договору; підтвердження прояву належної обачності адвокатського об`єднання щодо платоспроможності ОСОБА_6 ; надання копій документів (заяв, клопотань, скарг тощо) в підтвердження дійсності послуг за договором про надання правової допомоги. Однак судом такі докази не витребувано, що призвело до визнання грошових вимог кредитора на підставі документів, які не відповідають вимогам ст.ст. 75-79 ГПК України. При цьому судом не враховані правові висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах.

З апеляційними скаргами на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024 у справі № 902/1014/23 звернулись також кредитори, вимоги яких судом відхилено. Зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Враховуючи, що у визнанні грошових вимог вказаних кредиторів відмовлено з однакових підстав, а апеляційні скарги аргументовані одними і тими ж доводами, суд викладає узагальнені твердження скаржників.

Зокрема скаржники відзначають, що кредиторські вимоги останніх грунтуються на укладених між ними та боржником попередніх договорах купівлі-продажу нерухомості та за умовами яких на підтвердження намірів сторін покупцями здійснені оплати в обумовлених сумах, а саме:

- нежитлового приміщення площею 117 кв.м. у житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . (за попереднім договором від 14.03.2021 між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець)). Згідно п. 4 договору покупець передав, а продавець прийняв кошти в розмірі 51950 доларів США;

- двокімнатних квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та однокімнатної квартири АДРЕСА_8 . (за попереднім договором від 30.11.2018 між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець)). Згідно п. 4 договору покупець передав, а продавець прийняв кошти в розмірі 98200 доларів США;;

- квартир АДРЕСА_9 площею 28,7 кв.м., АДРЕСА_10 площею 28,8 кв.м., АДРЕСА_11 . (за попереднім договором від 08.02.2021 між ОСОБА_7 , який діє від імені ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_4 (покупець)). Згідно п. 4 договору покупець передав, а продавець прийняв кошти в розмірі 38700 доларів США;

- нежитлового приміщення площею 90 кв.м. у житловому будинку, що розташований в АДРЕСА_1 . (за попереднім договором від 14.03.2021 між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_5 (покупець)). Згідно п. 4 договору покупець передав, а продавець прийняв кошти в розмірі 39950 доларів США.

Відмовляючи у визнанні грошових вимог зазначених кредиторів, суд першої інстанції зазначив, що у зв`язку з недотриманням вимог щодо форми укладання правочину (нотаріальне посвідчення), Попередній договір купівлі-продажу нерухомості є нікчемним і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Таким чином, у заявників відсутнє право вимоги до боржника ОСОБА_6 за попередніми договорами. Отже, заяви з грошовими вимогами не підтверджені належними та допустимими доказами, внаслідок чого суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні.

Апелянти не погоджуються з такими висновками суду та вважають, що місцевим господарським судом не в повному обсязі досліджено та не надано належної оцінки поданим сторонами доказам і не з`ясовано всіх обставин справи в їх сукупності.

Відмічають, що судом встановлено та також визнається боржником ОСОБА_6 , що на виконання попереднього договору Кредиторами вчинено реальні дії з виконання умов Попереднього договору, а саме, передано грошові кошти. Отже, як застосування наслідків недійсного правочину в даному випадку, судом мало бути застосовано до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України та визнані вимоги до Боржника з підстав безпідставно отриманих коштів. При цьому суд, в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, зазначає про те, що нікчемний попередній договір не створив юридичних наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю, але при цьому зробив передчасний висновок про відсутність права вимоги до Боржника за Попереднім договором, оскільки, згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 13.02.2013 року у справі № 6-176цс12 та Постанові від 02.09.2015 року у справі №6-226цс14, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов`язання може мати місце лише в разі наявності зобов`язання. Якщо договору, який б за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, передана грошова сума є авансом, який підлягає поверненню. Поверненню підлягає й аванс, отриманий за попереднім договором. Враховуючи вимоги закону до форми договору купівлі-продажу нерухомості, який повинен бути нотаріально посвідчений, попередній договір в такому випадку також має бути нотаріально посвідченим. Тобто, за змістом вказаної постанови будь-яких підстав утримувати аванс у продавця не існує, якщо попередній договір або договір про наміри укласти договір не було укладено у нотаріальній формі. В даному випадку між сторонами фактично було укладено договір про наміри лише у простій письмовій формі, що свідчить про не виникнення у сторін належним чином оформленого зобов`язання щодо укладення договору купівлі-продажу об`єктів нерухомого майна, а виникли лише наміри, які не були реалізовані, а тому сума авансу, яка передана Кредитором Боржникові підлягала поверненню останнім.

Виходячи із змісту ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)). Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18)). Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. В даному випадку підтверджено факт отримання грошових коштів Боржником доказами наявними в матеріалах справи та поясненнями сторін. Зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми ст. 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Факт повернення грошових коштів Боржником не доведено, а отже за відсутності правової підстави для отримання грошових коштів у Кредитора є наявне право вимоги до Боржника, а отже висновок господарського суду про відмову у визнанні заявлених вимог кредитора не грунтується на нормах матеріального права та є неправомірним.

В судовому засіданні 03.12.2024-04.12.2024 представники апелянтів підтримали аргументи апеляційних скарг.

Боржником було подано до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому останній просить залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024 у справі № 902/1014/23 без змін. Звертає увагу, що судом першої інстанції під час розгляду заяви з грошовими вимогами Адвокатського об`єднання "А.С.-Груп" підставно відмовлено у задоволенні клопотання заявників про витребування додаткових доказів та пояснень, адже останніми не наведено причин неможливості самостійного отримання таких доказів. При цьому прохальна частина апеляційної скарги не містить будь-яких клопотань про їх витребування, що вказує на згоду скаржника з висновками суду першої інстанції у вирішенні даного питання. Зважаючи, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, посилання апелянта на нез`ясування судом всіх обставин справи є необгрунтованим. Наведену апелянтом судову практику в аналогічних правовідносинах вважає нерелевантною, оскільки остання стосується банкрутства юридичних осіб, містить різні правовідносини і суб`єктний склад сторін. Щодо укладеного договору на правову допомогу відмічає, що в період часу з 03.07.2023 по 01.04.2024 боржнику надавалась професійна правова допомога в якій була необхідність останнього. При цьому ні боржник ні його кредитори не могли передбачити на майбутнє розвиток подій стосовно справи про неплатоспроможність боржника, а право боржника на правову допомогу є гарантованим згідно ст. 59 Конституції України, і не може бути обмежене навіть у період воєнного стану.

Також боржником вказано про понесення судових витрат у вигляді наданої правової допомоги, орієнтовний розмір якої становить 25000,00 грн. Про подання відповідних доказів після ухвалення рішення у справі представником заявлено до закінчення судових дебатів.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Андрєєвим М.А., який одночасно є представником кредиторів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 подано спільні відзиви на апеляційні скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які є ідентичними за своїм змістом.

У вказаних спільних відзивах кредитори просять апеляційні скарги залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зазначають, що вважають укладені правочини - попередні договори купівлі-продажу фіктивними, оскільки апелянти є близькими друзями бізнес-партнера ОСОБА_6 по діяльності житлового комплексу. Також відмічають, що оскільки попередні договори купівлі-продажу є нотаріально незасвідченими, останні мають усі ознаки боргової розписки, оскільки в них чітко зазначена сума переданих коштів, а також обставини їх повернення. При цьому наголошують, що відповідно до усталеної судової практики під час дослідження грошових вимог за борговими розписками, суди повинні надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. У вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної заборгованості за борговою розпискою з метою збільшення голосів кредитора на зборах та можливості впливу на процедуру неплатоспроможності боржника. Задля уникнення таких загроз на заявника покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування у разі виникнення вмотивованих сумнівів сторін у справі про неплатоспроможність.

В судовому засіданні представники сторін підтримали викладені у відзивах на апеляційні скарги заперечення.

Судовою колегією розглянуто подані учасниками справи клопотання та заяви, за наслідками розгляду яких останні залишено без задоволення.

Зокрема, представником боржника у поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 заявлено клопотання про витребування оригіналу пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.10.2023 для огляду в судовому засіданні та визнати обов`язковою явку ОСОБА_1 в судове засідання. Останнє мотивоване тим, що в апеляційній скарзі кредитор ОСОБА_1 не вказує про наявність у неї оригіналу пенсійного посвідчення, а надана копія викликає у боржника сумніви в його справжності. Разом з цим відмічає, що в інших справах кредитор ОСОБА_1 надавала копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 08.09.2022 (відповідна копія додається).

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

Судом було оглянуто дані докази та встановлено, що до апеляційної скарги ОСОБА_1 додано фотокопію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 25.10.2023, з призначенням виду пенсії: по інвалідності 2 гр., загальне захворювання. Термін дії посвідчення - до 30.09.2025.

Натомість боржником додано ксерокопію пенсійного посвідчення ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , виданого 08.09.2022, з призначенням виду пенсії: по інвалідності 2 гр., загальне захворювання. Термін дії посвідчення - до 31.08.2023.

Викладене вказує на те, що боржник ставить під сумнів дійсне пенсійне посвідчення кредитора (видане 25.10.2023 з терміном дії до 30.09.2025) лише з мотивів наявності у нього ксерокопії аналогічного пенсійного посвідчення кредитора, термін дії якого скінчився 31.08.2023. Доводів про те, що в межах розгляду попередніх судових справ за участю ОСОБА_1 було спростовано існування вищевказаних посвідчень, їх підробки тощо, не наведено.

Разом з цим судовою колегією здійснено пошук на веб-порталі Пенсійного фонду України (розділ пошук пенсійного посвідчення) пенсійного посвідчення ОСОБА_1 за його ідентифікаційним номером НОМЕР_4 , та встановлено що останнє має статус діючого, з датою видачі - 25.10.2023.

Враховуючи наведене, клопотання про витребування оригіналу пенсійного посвідчення ОСОБА_1 та визнання її явки в судове засідання обов`язковою судом відхиляється.

Також представником боржника було подано до суду клопотання про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху, яке мотивоване тим, що остання не відповідає вимогам ст. 258 ГПК України. Зокрема, остання не містить відомостей про наступних кредиторів:

- ОСОБА_17 ;

- ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_10 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_16 ;

- ОСОБА_18 ;

- ОСОБА_19 ;

- ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_20 ;

- ОСОБА_14 ;

- ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_21 .

У поданій скарзі не вказано дати отримання копії ухвали Господарського суду Вінницької області від 05.09.2024 у справі № 902/1014/23, а також кредитолром не виконано свій процесуальний обов`язок щодо надсилання копії апеляційної скарги всім учасникам справи, а саме:

- ОСОБА_17 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_10 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_16 ;

- ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_14 ;

- ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_21 .

Розглянувши зазначене клопотання судова колегія врахувала наступне.

Після надходження апеляційної скарги ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 дану апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні скарги недоліки шляхом надання суду доказів надсилання її копії з доданими документами наступним учасникам справи:

- ОСОБА_18 ( АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_5 );

- ОСОБА_8 ( АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_6 );

- ОСОБА_9 ( АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_7 );

- ОСОБА_10 ( АДРЕСА_15 , РНОКПП НОМЕР_8 );

- ОСОБА_11 ( АДРЕСА_16 , РНОКПП НОМЕР_9 );

- ОСОБА_20 ( АДРЕСА_17 , РНОКПП НОМЕР_10 );

- ОСОБА_12 ( АДРЕСА_18 , РНОКПП НОМЕР_11 );

- ОСОБА_13 ( АДРЕСА_19 , РНОКПП НОМЕР_12 );

- ОСОБА_14 ( АДРЕСА_20 , РНОКПП НОМЕР_13 );

- ОСОБА_15 ( АДРЕСА_21 , РНОКПП НОМЕР_14 );

- ОСОБА_19 ( АДРЕСА_22 , РНОКПП НОМЕР_15 );

- ОСОБА_16 ( АДРЕСА_23 , РНОКПП НОМЕР_16 );

- ОСОБА_17 ( АДРЕСА_24 , РНОКПП НОМЕР_17 ).

На виконання вимог суду апелянтом подано заяву про усунення недоліків, до якої додані докази надсилання копії скарги кредиторам ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 . При цьому звернуто увагу, що адреса ОСОБА_19 знаходиться на окупованій території України, а тому копія скарги направлена за адресою її представника (адвоката Цурки Н.О.). Стосовно направлення копії скарги таким сторонам як ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 повідомлено, що вказаних кредиторів представляє той самий адвокат, що і апелянта - ОСОБА_22 . В підтвердження даної обставини додано відповідні ордери на надання правничої допомоги.

Судом вказані обставини враховано як належне виконання апелянтом обов`язку з направлення копії скарги іншим учасникам та відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.

Відповідно посилання боржника на недотримання апелянтом обов`язку з направлення копії скарги іншим учасникам (представником яких є один і той же адвокат) суд вважає безпідставним.

Також судовою колегією не приймається до уваги в якості порушення норм ст. 258 ГПК України невказання апелянтом дати отримання оскаржуваного процесуального документа. Зазначення інформації про дату отримання копії судового рішення, що оскаржується є необхідним для встановлення обставин пропуску строку на подання апеляційної скарги. Однак в даному випадку апелянтом подано скаргу в межах десятиденного строку з моменту оголошення оскаржуваної ухвали, а відтак наявність чи відсутність інформації про дату отримання оскаржуваного рішення жодного впливу не має.

Так само в даному випадку не має істотного впливу зазначення повного переліку (найменувань учасників) в апеляційній скарзі, оскільки наявні інші обов`язкові реквізити скарги, які дають змогу суду ідентифікувати сторін спору, номер справи та оскаржуване судове рішення.

Залишення апеляційної скарги без руху повторно з наведених боржником підстав свідчить лише про застосування надмірного формалізму, який в свою чергу не призводить до об`єктивного розгляду апеляційної скарги.

За таких обставин клопотання боржника не підлягає задоволенню.

Разом з цим, представником апелянтів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокатом Цурка Н.О. 13.11.2024 було подано клопотання про відкладення розгляду апеляційних скарг. Останнє мотивоване тим, що існує можливість мирного врегулювання та погашення вимог кредиторів-апелянтів боржником в добровільному порядку. З даного приводу підготовлено проекти мирових угод, які мають бути розглянуті та погоджені на зборах кредиторів боржника (збори призначено на 14.11.2024). Укладення таких мирових угод і затвердження їх судом є підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність. В підтвердження вказаного додано проект мирової угоди між кредитором ОСОБА_3 та боржником ОСОБА_6 , яка за викладеними в ній умовами набирає чинності з моменту її затвердження господарським судом.

В судовому засіданні 03.12.2024-04.12.2024 представник апелянтів підтвердила актуальність вказаного клопотання на день розгляду скарг, оскільки збори кредиторів 14.11.2024 не відбулись та питання укладення мирових угод залишилось не вирішеним.

Судовою колегією з даного приводу враховано наступне.

За умовами ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали, прийняті господарським судом у справі про неплатоспроможність, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства не зупиняє провадження у справі про неплатоспроможність. Положення ст.ст. 47, 123 КУзПБ, які встановлюють вимоги до ухвал за наслідками попереднього засідання, інших умов щодо набрання законної сили ухвалою не встановлюють.

Оскаржуваною ухвалою від 05.09.2024 апелянтів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не визнано кредиторами боржника. Оскільки ухвала набрала законної сили з моменту її прийняття, відповідно апелянти позбавлені процесуального статусу кредитора у справі. Як учасники справи, останні користуються обмеженими процесуальними правами, зокрема, правом на оскарження ухвали лише в частині розгляду їх кредиторських вимог. Відповідно укладення мирових угод між не визнаними судом кредиторами та боржником, може відбуватися виключно в позапроцесуальному добровільному порядку (за межами розгляду справи про неплатоспроможність), а отже такі угоди не підлягатимуть розгляду та затвердженню судом.

За наведених обставин клопотання представника апелянтів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

За умовами ст.. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, відзиви на них, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду враховує наступне.

За правилами ст.ст. 45-47, 122 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів, поданих в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 45, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнаня чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Як свідчать матеріали справи, вимоги кредитора Адвокатського об`єднання "А.С.-Груп" були розглянуті місцевим господарським судом в судовому засіданні 28.06.2024, за наслідками якого винесено постановлено ухвалу, яка не підлягає окремому оскарженню від ухвали за наслідками попереднього засіданні від 05.09.2024.

Зокрема судами встановлено, що заява обгрунтована укладенням 03.07.2023 між ОСОБА_6 та АО "А.С. -Груп" Договору про надання правової допомоги.

Відповідно до цього договору між ОСОБА_6 та АО "А.С. -Груп" було укладено 20 додаткових угод про представництво ОСОБА_6 як Відповідача у цивільних судових справах із зазначенням розміру гонорару.

29.04.2024 Клієнт ОСОБА_6 за власною ініціативою припинив повноваження АО "А.С.-Груп" на представництво Клієнта як Відповідача у зазначених вище 20 цивільних судових справах: № 369/4784/23, № 369/6681/23, № 369/7066/23, № 369/9195/23, № 369/10237/23, № 369/10280/23, № 369/10286/23, № 369/10365/23, № 369/11148/23, № 369/11623/23, № 369/12330/23, № 369/12862/23, № 369/14572/23, № 145/1420/21, № 145/156/22, № 145/200/22, № 145/201/22, № 145/488/22, № 145/751/22 та № 145/864/22.

Повноваження Адвокатського об`єднання були припиненні Клієнтом ОСОБА_6 у зв`язку із укладенням договору про надання правничої допомоги з іншим адвокатом та із відкриттям Господарським судом Вінницької області провадження у справі № 902/1014/23 про неплатоспроможність.

Для фіксації факту припинення повноважень Адвокатського об`єднання та проведення розрахунків Клієнта Малиша Д.В. з Адвокатським об`єднанням були погоджені та підписані акти наданої правничої допомоги від 29.04.2024 за кожною додатковою угодою, у яких установлені остаточні розміри гонорарів АО "А.С. -Груп".

Згідно з актом звірки від 29.04.2024 між Клієнтом ОСОБА_6 та Адвокатським об`єднанням про надану правничу допомогу за Додатковими угодами до Договору надання правової допомоги від 03.07.2023 загальна сума боргу Клієнта ОСОБА_6 перед Адвокатським об`єднанням складає 990 000 грн.

Крім цього, у Клієнта ОСОБА_6 є борг зі сплати судового збору у розмірі 7 741,62 грн., який був сплачений адвокатом при поданні апеляційної скарги у судовій справі № 369/7066/23.

Таким чином, у АО «А.С.-Груп», виникло право вимоги до фізичної особи ОСОБА_6 , ідентифікаційний код НОМЕР_18 щодо сплати заборгованості на загальну суму 997 741,62 грн.

Посилаючись на наведені обставини та положення ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, АО «А.С.-Груп» просить визнати кредиторські вимоги до боржника в сумі 997 741,62 грн.

На підтвердження обставин, викладених у заяві, заявником додані відповідні докази.

Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/441 від 23.05.2024 визнає грошові вимоги АО «А.С.-Груп» в сумі 997 741,62 грн. в повному обсязі.

Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог АО «А.С.-Груп» від 20.05.2024 заявлені вимоги визнає в повному обсязі в сумі 997 741,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

За умовами Договору про надання правової допомоги Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання щодо надання Клієнту на платній основі правової допомоги згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність (п.1.1. Договору).

П. 3.1.2 Договору Клієнт зобов`язаний оплачувати послуги Адвокатського об`єднання в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатковими угодами.

Згідно п. 4.1. Договору за послуги, надані Адвокатським об`єднанням, Клієнт оплачує працю адвоката згідно домовленості.

П. 5.1. Договору визначено, що факт надання послуг фіксується Сторонами у відповідному акті/актах приймання - передачі наданих послуг або іншим домовленим способом.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та є укладеним на строк до 31.12.2023 року. Строк дії договору може бути продовжений Сторонами додатковою угодою (п.7.1. Договору).

Відповідно до вказаного договору між ОСОБА_6 та АО "А.С.-Груп" було укладено 20 додаткових угод про представництво ОСОБА_6 як Відповідача у цивільних судових справах із зазначенням розміру гонорару, а саме: 1) № 369/4784/23 від 03.07.2023, розмір гонорару - 33 268 грн; 2) № 369/6681/23 від 03.07.2023, розмір гонорару - 86 762 грн; 3) № 369/7066/23 від 03.07.2023, розмір гонорару 50 966 грн; 4) № 369/9195/23 від 03.07.2023, розмір гонорару 24 852 грн.; 5) № 369/10237/23 від 10.07.2023, розмір гонорару 47 861 грн; 6) № 369/10280/23 від 10.07.2023, розмір гонорару - 58 341 грн.; 7) № 369/10286/23 від 10.07.2023, розмір гонорару 54 857 грн; 8) № 369/10365/23 від 10.07.2023, розмір гонорару 52 187 грн; 9) № 369/11148/23 від 19.07.2023, розмір гонорару 74 967 грн; 10) № 369/11623/23 від 02.08.2023, розмір гонорару 60 061 грн; 11) № 369/12330/23 від 10.08.2023, розмір гонорару 51 075 грн; 12) № 369/12862/23 від 24.08.2023, розмір гонорару 51 888 грн; 13) № 369/14572/23 від 13.09.2023, розмір гонорару 45 425 грн; 14) № 145/1420/21 від 03.07.2023, розмір гонорару 43 213 грн; 15) № 145/156/22 від 03.07.2023, розмір гонорару 47 807 грн; 16) № 145/200/22 від 03.07.2023, розмір гонорару 33 864 грн; 17) № 145/201/22 від 03.07.2023, розмір гонорару 38 471 грн; 18) № 145/488/22 від 03.07.2023, розмір гонорару 30 539 грн; 19) № 145/751/22 від 03.07.2023, розмір гонорару 50 229 грн; 20) № 145/864/22 від 03.07.2023, розмір гонорару 46 702 грн.

Взаємовідносини між кредитором та боржником виникли на підставі Договору про надання правничої допомоги, які за правовою природою є договорами надання послуг.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Факт надання АО "А.С.-Груп" та отримання Клієнтом послуг за договором про надання правової допомоги від 03.07.2023 на суму 990 000,00 грн. підтверджується актами: 1) № 369/4784/23 від 29.04.2024 на суму 34 000 грн; 2) № 369/6681/23 від 29.04.2024 на суму 87 000 грн; 3) № 369/7066/23 від 29.04.2024 на суму 51 000 грн; 4) № 369/9195/23 від 29.04.2024 на суму 25 000 грн; 5) № 369/10237/23 від 29.04.2024 на суму 48 000 грн; 6) № 369/10280/23 від 29.04.2024 на суму 59 000 грн; 7) № 369/10286/23 від 29.04.2024 на суму 55 000 грн; 8) № 369/10365/23 від 29.04.2024 на суму 53 000 грн; 9) № 369/11148/23 від 29.04.2024 на суму 75 000 грн; 10) 369/11623/23 від 29.04.2024 на суму 60 000 грн; 11) № 369/12330/23 від 29.04.2024 на суму 51 000 грн; 12) № 369/12862/23 від 29.04.2024 на суму 52 000 грн; 13) № 369/14572/23 від 29.04.2024 на суму 46 000 грн; 14) 145/1420/21 від 29.04.2024 на суму 44 000 грн; 15) № 145/156/22 від 29.04.2024 на суму 48 000 грн; 16) № 145/200/22 від 29.04.2024 на суму 34 000 грн; 17) № 145/201/22 від 29.04.2024 на суму 39 000 грн; 18) № 145/488/22 від 29.04.2024 на суму 31 000 грн; 19) № 145/751/22 від 29.04.2024 на суму 51 000 грн; 20) № 145/864/22 від 29.04.2024 на суму 47 000 грн.

Акти підписані обома сторонами без жодних зауважень чи застережень.

Однак, боржник свої договірні зобов`язання щодо сплати за надані послуги не виконав, у зв"язку з чим наявна заборгованість на суму 990 000,00 грн.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Положеннями статей 525, 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 ГК України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Отже заборгованість боржника перед кредитором є не погашеною та становить 990 000,00 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 29.04.2024, підписаний сторонами.

Окремо судами відзначається, що Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2022 у справі № 927/738/19.

Крім цього, у ОСОБА_6 є борг зі сплати судового збору у розмірі 7 741,62 грн., який був сплачений адвокатом при поданні апеляційної скарги у судовій справі № 369/7066/23.

Вказаний борг визнано ОСОБА_6 у акті наданная правової допомоги № 369/7066/23 від 29.04.2024.

Таким чином, у АО «А.С.-Груп», виникло право вимоги до ОСОБА_6 щодо сплати заборгованості на загальну суму 997 741,62 грн.

Судами встановлено, що АО «А.С.-Груп» звернувся до суду у встановлений ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали заяви та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що кредиторські вимоги АО «А.С.-Груп» документально і нормативно обґрунтовані, визнані боржником і розпорядником майна, а тому підлягають визнанню в повному обсязі.

Також визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.

Посилання апелянта ОСОБА_1 на фіктивність заявлених вимог та фраудаторність правочину - договору про надання правової допомоги судовою колегією відхиляються, оскільки скаржником дані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Разом з цим судом відмічається, що згідно ч.ч. 1, 4 ст. 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкурутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд ухвалює рішення.

Вказане свідчить про те, що питання визнання недійсним правочину, вчиненого боржником, з підстав фіктивності чи фраудаторності, вирішується шляхом подання окремої заяви (фактично позовної заяви) в межах справи про банкрутство, за наслідками розгляду якої ухвалюється рішення. Однак в даному випадку кредитор (апелянт) намагається спростувати майнові дії боржника шляхом подання заперечень на заяву з грошовими вимогами іншого кредитора, що не відповідає визначеному законом процесуальному порядку розгляду таких вимог. Тобто фактично ініціюється спір (зустрічний), який виходить за межі перевірки та дослідження вимог кредитора і відповідно не може бути розглянутий по суті зважаючи на порушення процесуального порядку його заявлення.

Зважаючи на вказане судова колегія вважає доводи апелянта ОСОБА_1 безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглядаючи доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.06.2024 відмовлено у визнанні грошових вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Відповідно до ухвали місцевого господарського суду від 15.07.2024 відмовлено у визнанні грошових вимог ОСОБА_2 до боржника.

Зокрема, ОСОБА_4 звернувся з заявою від 01.05.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1 482 384,78 грн., з яких 1 417 581,00 грн. - основний борг, 32 118,89 грн. - 3% річних, 32 684,89 грн. інфляційних втрат.

Вказана заява мотивована тим, що 08.02.2021 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, відповідно до умов якого, ОСОБА_6 зобов`язався в строк до 30.06.2022 передати у власність ОСОБА_4 з укладенням договору купівлі-продажу квартири, а ОСОБА_4 зобов`язався прийняти і оплатити квартиру.

На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв прийняв кошти в розмірі 38 700 доларів США.

Основний договір купівлі-продажу квартири, у визначений в п. 1 Попереднього договору не укладений, кошти в сумі та строк, визначений п. 5 Попереднього договору не повернуті.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_4 просить визнати борг в сумі 1 417 581,00 грн., що еквівалентно 37 800 доларів США по курсу долара 36,63 грн., станом на 01.05.2024.

Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 20.12.2022, і протягом місяця від зазначеної дати кошти Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 32 118,89 грн., інфляційні втрати в сумі 32 684,89 грн. за період з 31.07.2023 по 01.05.2024.

Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/443 від 23.05.2024 зазначив, що до реєстру вимог кредитоірв можуть бути включені грошові вимоги ОСОБА_4 в сумі 1 515 255,38 грн. (1 509 199,38 грн. - авансового платежу за договором (38 700,00 доларів США по курсу НБУ 38,9974 грн. за 1 долар США станом на 01.04.2024 - дату відкриття провадженян у справі про банкрутство та судовий збір в сумі 6 056,00 грн), інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість в іноземній валюті не нараховуються.

Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_4 від 20.05.2024 заявлені вимоги в сумі 1 482 384,78 визнає в повному обсязі.

Судами встановлено, що 08.02.2021 між ОСОБА_4 (Покупець) та ОСОБА_7 , що діє від імені ОСОБА_6 (Продавець) було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі продажу квартири.

Згідно п. 1 Попереднього договору, у строк до 30 червня 2022 року Продавець зобов`язується передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_25 кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в селі Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, по вулиці Дорошенка, під № 23 (двадцять три) та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, електроенергії), у порядку та на умовах, передбачених відповідно цим та Основним договором.

Згідно п. 4 Попереднього договору, при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв суму в розмірі 38 700 доларів США.

У відповідності до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об`єкту будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкту будівництва побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього суму на протязі одного місяця.

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його підписання (п. 10 Попереднього договору).

ОСОБА_3 звернувся з заявою від 01.05.2024 про визнання грошових вимог до боржника в сумі 6 122 565,96 грн., з яких 3 597 066,00 грн. - основний борг, 494 818,31 грн. - 3% річних, 2 030 681,65 грн. інфляційних втрат.

Вказана заява мотивована тим, що 30.11.2018 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений Попередній договір, відповідно до умов якого, ОСОБА_6 зобов`язався в строк до 30.08.2019 передати у власність ОСОБА_3 з укладенням договору купівлі-продажу квартири, а ОСОБА_3 зобов`язався прийняти і оплатити квартири.

На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв прийняв кошти в розмірі 98 200 доларів США.

Основний договір купівлі-продажу квартири, у визначений в п. 1 Попереднього договору не укладений, кошти в сумі та строк, визначений п. 5 Попереднього договору не повернуті.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_3 просить визнати борг в сумі 3 597 066,00 грн., що еквівалентно 98 200 доларів США по курсу долара 36,63 грн., станом на 01.05.2024.

Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 30.08.2019, і протягом місяця від зазначеної дати кошти Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 494 818,31 грн., інфляційні втрати в сумі 2 030 681,65 грн. за період з 01.10.2019 по 01.05.2024.

Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/442 від 23.05.2024 зазначив, що до реєстру вимог кредитоірв можуть бути включені грошові вимоги ОСОБА_3 в сумі 3 835 600,68 грн. (3 829 544,68 грн. - авансового платежу за договором (98 200,00 доларів США по курсу НБУ 38,9974 грн. за 1 долар США станом на 01.04.2024 - дату відкриття провадженян у справі про банкрутство та судовий збір в сумі 6 056,00 грн), інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість в іноземній валюті не нараховуються.

Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_3 від 20.05.2024 зазанчив, що грошових зобов"язань перед ОСОБА_3 не має, кошти йому повернув.

Судами встановлено, що 30.11.2018 між ОСОБА_3 (Покупець) та ОСОБА_6 (Продавець) було укладено Попередній договір.

Згідно п. 1 Попереднього договору, у строк до 30 вересня 2019 року Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити: двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 (дев`ятнадцять) загальною площею 41,9 кв.м.; двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 (двадцять дев`ять) загальною площею 41,9 кв.м.; двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 42,8 кв.м.; двокімнатну квартиру АДРЕСА_26 квартиру №49 (сорок дев`ять) загальною площею 41,9 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, за кадастровим номером 3222486200:03:006:0032, що розташована в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області по вулиці Дорошенка, під № 23, та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення, та електропостачання) у порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.

Згідно п. 4 Попереднього договору, при укладені цього договору Сторони, однаково розуміючи, що цей договір носить характер організаційних відносин, керуючись ст. 3, ст. 6 ЦК України, дійшли згоди про те, що Покупець передав, а Продавець прийняв кошти в розмірі 98 200 (дев`яносто вісім тисяч двісті) доларів США. Залишок коштів у сумі 45 (сорок п`ять) доларів США Покупець зобов`язується сплатити Продавцеві у термін до 30 (тридцятого) вересня 2019 (дві тисячі дев`ятнадцятого) року.

У відповідності до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу вищевказаних квартир у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або будівництва визнання об`єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкта будівництва побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцеві одержану від нього відповідно до п. 4 цього договору суму.

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його підписання (п. 10 Попереднього договору).

ОСОБА_5 звернувся з заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 072 748,63 грн., з яких 1 463 368,50 грн. - основний борг, 102 435,83 грн. - 3% річних, 506 943,80 грн. інфляційних втрат.

Вказана заява мотивована тим, що 14.03.2021 між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був укладений Попередній договір, відповідно до умов якого, ОСОБА_6 зобов`язався в строк до 31.12.2021 передати у власність ОСОБА_5 з укладенням договору купівлі-продажу квартири, а ОСОБА_5 зобов`язався прийняти і оплатити нежитлове приміщення.

На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв прийняв кошти в розмірі 39 950 доларів США.

Основний договір купівлі-продажу квартири, у визначений в п. 1 Попереднього договору не укладений, кошти в сумі та строк, визначений п. 5 Попереднього договору не повернуті.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_5 просить визнати борг в сумі 1 463 368,50 грн., що еквівалентно 39 950 доларів США по курсу долара 36,63 грн., станом на 01.05.2024.

Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 30.08.2019, і протягом місяця від зазначеної дати кошти Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 102 435,83 грн., інфляційні втрати в сумі 506 943,80 грн. за період з 01.01.2022 по 01.05.2024.

Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/431 від 23.05.2024 зазначив, що до реєстру вимог кредиторів можуть бути включені грошові вимоги ОСОБА_5 в сумі 1 564 002,13 грн. (1 557 946,13 грн. - авансового платежу за договором (39 950,00 доларів США по курсу НБУ 38,9974 грн. за 1 долар США станом на 01.04.2024 - дату відкриття провадженян у справі про банкрутство та судовий збір в сумі 6 056,00 грн), інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість в іноземній валюті не нараховуються.

Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_5 від 20.05.2024 зазанчив, що грошові вимоги ОСОБА_5 визнає в повному обсязі в повному обсязі в сумі 2 072 748,13 грн.

Судами встановлено, що 14.03.2021 між ОСОБА_5 (Покупець) та ОСОБА_6 (Продавець) було укладено Попередній договір.

Згідно п. 1 Попереднього договору, у строк до 31 грудня 2021 року Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість нежитлового приміщення, загальною площею 90 кв.м., у житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, за кадастровим номером 3222486200:03:006:0032, що розташована в АДРЕСА_1 , та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення, та електропостачання) у порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.

Згідно п. 4 Попереднього договору, при укладені цього договору Сторони, однаково розуміючи, що цей договір носить характер організаційних відносин, керуючись ст. 3, ст. 6 ЦК України, дійшли згоди про те, що Покупець передав, а Продавець прийняв кошти в розмірі 39 950 (тридцять дев`ять тисяч, дев`ятсот п`ятдесят) доларів США.

Залишок коштів у сумі 50 (п`ятдесят) доларів США Покупець зобов`язується сплатити Продавцеві у термін до 31 (тридцять першого) грудня 2021 (дві тисячі двадцять першого) року.

У відповідності до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу нежитлового приміщення у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або будівництва визнання об`єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкта будівництва побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцеві одержану від нього відповідно до п. 4 цього договору суму.

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його підписання (п. 10 Попереднього договору).

ОСОБА_2 звернувся з заявою про визнання грошових вимог до боржника в сумі 2 695 349,84 грн., з яких 1 902 928,50 грн. - основний борг, 133 204,96 грн. - 3% річних, 659 216,88 грн. інфляційних втрат.

Вказана заява мотивована тим, що 14.03.2021 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 був укладений Попередній договір, відповідно до умов якого, ОСОБА_6 зобов`язався в строк до 31.12.2021 передати у власність ОСОБА_2 з укладенням договору купівлі-продажу квартири, а ОСОБА_2 зобов`язався прийняти і оплатити нежитлове приміщення.

На підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв прийняв кошти в розмірі 51 950 доларів США.

Основний договір купівлі-продажу квартири, у визначений в п. 1 Попереднього договору не укладений, кошти в сумі та строк, визначений п. 5 Попереднього договору не повернуті.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_2 просить визнати борг в сумі 1 902 928,00 грн., що еквівалентно 51 950 доларів США по курсу долара 36,63 грн., станом на 01.05.2024.

Оскільки основний договір між Кредитором та Боржником не були укладені у строк до 31.12.2021, і протягом місяця від зазначеної дати кошти Кредитору повернуто не було, кредитором нараховано 3% річних від простроченої суми, відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 133 204,96 грн., інфляційні втрати в сумі 659 216,88 грн. за період з 01.01.2022 по 01.05.2024.

Керуючий реструктуризацією боржника згідно повідомлення про результати розгляду вимог кредитора № 01-28/432 від 23.05.2024 зазначив, що до реєстру вимог кредиторів можуть бути включені грошові вимоги ОСОБА_2 в сумі 2 031 970,93 грн. (2 025 914,00 грн. - авансового платежу за договором (39 950,00 доларів США по курсу НБУ 38,9974 грн. за 1 долар США станом на 01.04.2024 - дату відкриття провадженян у справі про банкрутство та судовий збір в сумі 6 056,00 грн), інфляційні втрати та 3% річних на заборгованість в іноземній валюті не нараховуються.

Боржник згідно повідомлення щодо розгляду грошових вимог ОСОБА_2 від 20.05.2024 зазначив, що грошові вимоги ОСОБА_2 визнає в повному обсязі в повному обсязі в сумі 2 695 349,84 грн.

Судами встановлено, що 14.03.2021 між ОСОБА_2 (Покупець) та ОСОБА_6 (Продавець) було укладено Попередній договір.

Згідно п. 1 Попереднього договору, у строк до 31 грудня 2021 року Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вартість нежитлового приміщення, загальною площею 117 кв.м., у житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, за кадастровим номером 3222486200:03:006:0032, що розташована в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області по вулиці Дорошенка, під № 23, та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання, водовідведення, та електропостачання) у порядку та на умовах, передбачених цим та Основним договором.

Згідно п. 4 Попереднього договору, при укладені цього договору Сторони, однаково розуміючи, що цей договір носить характер організаційних відносин, керуючись ст. 3, ст. 6 ЦК України, дійшли згоди про те, що Покупець передав, а Продавець прийняв кошти в розмірі 51 950 (п"ятдесят одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) доларів США.

Залишок коштів у сумі 50 (п`ятдесят) доларів США Покупець зобов`язується сплатити Продавцеві у термін до 31 (тридцять першого) грудня 2021 (дві тисячі двадцять першого) року.

У відповідності до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу нежитлового приміщення у строк, передбачений цим договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або будівництва визнання об`єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкта будівництва побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцеві одержану від нього відповідно до п. 4 цього договору суму.

Цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його підписання (п. 10 Попереднього договору).

За результатами розгляду вказаних заяв судом враховується, що вимоги вказаних кредиторів грунтуються на попередніх договорах купівлі-продажу, укладених в простій письмовій формі.

Відповідно до положень ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Положеннями ст. 635 ЦК України встановлено, що Попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Відтак, Попередній договір мав бути укладений в тій самій формі, що і основний договір, тобто у письмовій формі і нотаріально посвідчений.

Згідно положень ст. 220 ЦК України вбачається, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У зв`язку з недотриманням вимог щодо форми укладання правочину (нотаріальне посвідчення), Попередні договори купівлі-продажу квартир та нежитлових приміщень, які укладені між боржником та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є нікчемними і не створють юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з їх недійсністю.

Відтак, у заявників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутнє право вимоги до боржника ОСОБА_6 за Попередніми договорами купівлі-продажу.

Твердження апелянтів про те, що факт передачі коштів на виконання даних нікчемних правочинів є доведеним, а відтак суду першоїі нстанції необхідно було самостійно застосувати правові норми, на які заявник не посилався (приписи ст. 1212 ЦК України), судова колегія відхиляє як безпідставні.

В даному випадку судом враховується, що з огляду на встановлену нікчемність вищевказаних правочинів за відсутності нотаріального засвідчення, останні мають усі ознаки боргової розписки, оскільки в них чітко зазначена сума переданих коштів, а також обставини їх повернення. Відповідно до усталеної судової практики під час дослідження грошових вимог за борговими розписками, суди повинні надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. У вказаній категорії справ існує ризик обопільної недобросовісної поведінки певного кредитора та боржника щодо створення фіктивної заборгованості за борговою розпискою з метою збільшення голосів кредитора на зборах та можливості впливу на процедуру неплатоспроможності боржника. Задля уникнення таких загроз на заявника покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування.

Як вказано в тексті попередніх договорів, грошові кошти у відповідних розмірах передані від покупця до продавця фактично "з рук в руки". Визнання боржником, як учасником договору, факту передачі коштів не є для суду обставиною, яка не потребує доказування. Поряд з цим, відсутність нотаріального посвідчення таких правочинів, зумовлює необхідність доказування не тільки факту передачі коштів (нотаріус діє як податковий агент), а і дати їх укладення, дійсність підписів учасників тощо. Такі обставини в даному випадку можуть підтверджуватись, з поміж іншого, показами свідків.

Натомість заяви вищевказаних кредиторів обгрунтовані лише попередніми договорами і будь-яких інших доказів в підтвердження їх дійсності не надано.

Отже, враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вказані заяви з грошовими вимогами до боржника не підтверджені належними та допустимими доказами, а спірні договори є нікчемними. Відповідно такі вимоги підлягають відхиленню.

Таким чином, доводи апеляційних скарг не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного процесуального рішення.

Поряд з цим судовою колегією відмічається, що здійснивши розгляд заяви ОСОБА_4 з грошовими вимогами до боржника та відмовивши в їх задоволенні згідно ухвали від 28.06.2024 року, місцевий господарський суд не відобразив вказане в резолютивній частині ухвали від 05.09.2024, постановленій за наслідками попереднього засідання. Отже, резолютивна частина ухвали Господарського суду Вінницької області від 05 вересня 2024 року у справі №902/1014/23 підлягає зміні в частині встановленого переліку та розміру не визнаних судом вимог кредиторів (п. 9 резолютивної частини) шляхом зазначення серед невизнаних вимог: ОСОБА_4 у розмірі 1417581,00 грн основного боргу, 32118,89 грн 3 % річних, 32684,89 грн інфляційних втрат.

Оскільки апеляційні скарги не підлягають задоволенню, відповідно до ст. 129 ГПК України витрати апелянтів по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за ними.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 28 червня 2024 року у справі № 902/1014/23 в частині розгляду вимог кредиторів: Адвокатського об`єднання "А.С.-Груп", ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15 липня 2024 року у справі № 902/1014/23 в частині розгляду вимог кредитора ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 05 вересня 2024 року у справі №902/1014/23 змінити в частині встановленого переліку та розміру не визнаних судом вимог кредиторів (п. 9 резолютивної частини) шляхом зазначення серед невизнаних вимог: ОСОБА_4 у розмірі 1417581,00 грн основного боргу, 32118,89 грн 3 % річних, 32684,89 грн інфляційних втрат.

В інших частинах ухвалу суду від 05 вересня 2024 у справі № 902/1014/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/1014/23 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "11" грудня 2024 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Юрчук М.І.