Постанова

від 05.12.2024 по справі 922/1782/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/1782/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М. , суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників учасників справи:

позивача О.Ю. Батракова; П.С. Черепов;

відповідача О.М. Романенко;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Харківгаз (вх.№2314Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 (суддя Л.С. Лаврова, повний текст рішення складено 10.09.2024) у справі №922/1782/24

за позовом Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Харківгаз (61109, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Безлюдівська, будинок, 1, ідентифікаційний код особи 03359500)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут (61093, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Болбочана Петра, будинок, 54, ідентифікаційний код особи 39590621)

про визнання правочинів недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Харківгаз звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут та просить суд визнати недійсними правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, проведені ТОВ «Харківгаз Збут» на підставі Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7 210 843,75 грн, Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 року в сумі 3 025 788,44 грн. (982 082,77 пені, 231 916,68 грн. 3% річних, 1 811 788,99 грн. інфляційних втрат), Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623 від 09.06.2023 в сумі 45 219 657,58 грн. (з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 10.06.2024 за вх.№14936)

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/1782/24 відмовлено в задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Харківгаз про визнання недійсними правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, проведених ТОВ Харківгаз Збут на підставі заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7210843,75 грн, заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 року в сумі 3025788,44 грн., заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 в сумі 45219657,58 грн.

АТ Оператор газорозподільної системи Харківгаз звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/1782/24 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ Харківгаз задовольнити в повному обсязі. Одночасно позивач просить провести розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області є таким, що постановлено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи; висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи; обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, недоведені позивачем; судом всебічно не з`ясовано обставини справи та не надано об`єктивної неупередженої оцінки доказам; рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення судом першої інстанції судового рішення, яке не відповідає закону.

Апелянт вважає, що Господарським судом Харківської області безпідставно не застосовано правові позиції, викладені в Постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №918/539/18, Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 листопада 2019 року у справі №910/16135/18, які в сукупності не дають можливості відповідачеві права проведення одностороннього заліку зустрічних вимог у зв`язку із недотриманням критеріїв їх безспірності.

Зазначає, що залік можливий при наявності 3-х умов одночасно: зобов`язання мають бути зустрічними, однорідними та такими, строк виконання за якими настав. Зазначає АТ «Харківгаз» зазначає, що зобов`язання щодо повернення забезпечувального платежу за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018, здійсненим позивачем на користь відповідача, є таким, що не настав, оскільки вимогу про повернення коштів АТ «Харківгаз» не надсилало.

Посилається на те, що судом не враховано викладену у постановах Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №1340/3649/18; від 16.04.2019 у справі №911/483/18; від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц позицію щодо неможливості проведення одностороннього заліку зустрічних вимог, відповідно до якої проведення відповідачем одностороннього заліку зустрічних вимог є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем самостійно проведено залік за рахунок коштів забезпечувального платежу АТ «Харківгаз», про повернення яких позивачем не надсилалось вимоги, а отже строк виконання зобов`язання щодо повернення даного платежу в розумінні вимог чинного законодавства не настав.

Вважає, що судом не враховано, що відповідно до існуючої усталеної практики Верховного Суду, підстав для проведення одностороннього заліку зустрічних однорідних вимог за заявою №61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 у ТОВ «Харківгаз Збут» не виникло.

Спірність вимог ТОВ «Харківгаз Збут» випливає не із розрахунку заборгованостей, а із самої природи даних зобов`язань, тобто, аргументами щодо скасування правочинів є не невірний розрахунок відповідачем сум заборгованостей, а відсутність встановленого чинним законодавством права на проведення заліку зустрічних вимог у зв`язку із відсутністю їх однорідності - спірністю, ненастанням строку виконання зобов`язання щодо повернення забезпечувального платежу АТ «Харківгаз» за договором №41GP617-445-19 від 28.12.2018 через відсутність відповідної вимоги про повернення коштів.

Відтак, посилання суду на позицію Верховного Суду щодо визначення чи невизначення розміру заборгованості та обов`язку позивача самостійно розрахувати розмір заборгованості є помилковим, оскільки правовідносини у даній справі не є релевантними із правовідносинами у справі №911/94/23, спір виник не у зв`язку із розміром заборгованості, а у зв`язку із відсутністю права на проведення заліку зустрічних вимог.

Оскільки односторонні правочини зарахування зустрічних однорідних вимог, проведені ТОВ «Харківгаз Збут» на підставі Заяв про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №№61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023, №61704-Сл-4918-0623від 08.06.2023, №61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 не відповідає нормам чинного законодавства та усталені судові позиції щодо безспірності, даний правочини підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Крім того апелянт просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що отримав повний текст оскаржуваного рішення в електронний кабінет через підсистему Електронний суд 10.09.2024 о 17 год. 20 хв.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.102024 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 задоволено заяву судді Крестьянінова О.О. про самовідвід у справі №922/1782/24, а вказану справу передано для повторного автоматизованого розподілу.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 у справі №922/1782/24 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Харківгаз на рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/1782/24. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1782/24. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 10 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на "20" листопада 2024 р. о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Запропонувано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

18.10.2024 від відповідача ТОВ «Харківгаз Збут» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив апеляційну скаргу АТ «Харківгаз» на рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 року у справі № 922/1782/24 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області без змін; покласти на Відповідача судові витрати у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у тому числі витрати Позивача на професійну правничу допомогу шляхом їх стягнення на користь Позивача; врахувати, що докази розміру витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції будуть надані до суду протягом п`яти днів з дати ухвалення рішення суду згідно ч.8 ст.129 ГПК.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024, у зв`язку з перебуванням на навчанні судді Плахова О.В., визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Слободін М.М., суддя Терещенко О.І.

В судовому засіданні 20.11.2024 протокольною ухвалою оголошено перерву до 05.12.2024 до 10:00 години.

04.12.2024 від ТОВ «Хпарківгаз Збут» надійшла заява (вх.№15517), в якій він просить в пункті 2 прохальної частини відзиву ТОВ «Харківгаз Збут» на апеляційну скаргу вважати вірним в наступній редакції: « 2. Покласти на Позивача судові витрати у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у тому числі витрати Відповідача на професійну правничу допомогу шляхом їх стягнення на користь Відповідача.»

У судовому засіданні 05.12.2024 представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень ч. 1 ст. 269 ГПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

З матеріалів справи вбачається, що 07.06.2023 АТ «Харківгаз» отримало від ТОВ «Харківгаз Збут» Заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4649-0623, після проведення якого грошові зобов`язання АТ «Харківгаз» перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» за природний газ по Договору на постачання в розмірі 7 210 843,75 грн припиняються у повному обсязі; грошові зобов`язання ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» перед АТ «Харківгаз» з повернення забезпечувального платежу по Договору на постачання в розмірі 55 456 289,77 грн припиняються частково - у розмірі 7 210 843,75 грн.

08.06.2023 АТ «Харківгаз» отримало від ТОВ «Харківгаз Збут» Заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623, після проведення якого грошові зобов`язання АТ «Харківгаз» перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» за природний газ по Договору на постачання в розмірі 3 025 788,44 грн, що складається з 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних, 1 811 788,99 грн інфляційних втрат припиняються у повному обсязі; грошові зобов`язання ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» перед АТ «Харківгаз» з повернення забезпечувального платежу по Договору на постачання в розмірі 48 245 446,02 грн припиняються частково у розмірі 3 025 788,44 грн.

09.06.2023 АТ «Харківгаз» отримало від ТОВ «Харківгаз Збут» Заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4922-0623, після проведення якого грошові зобов`язання ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» перед АТ «Харківгаз» з повернення забезпечувального платежу за Договором на постачання у розмірі 45 219 657,58 грн припиняються у повному обсязі; грошові зобов`язання АТ «Харківгаз» перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з повернення переплати за Договором на розподіл припиняються частково у розмірі 45 219 657,58 грн, залишок Заборгованості АТ «Харківгаз» перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» по вказаному Договору складає 8 870 864,36 грн.

Із вказаними зарахуваннями зустрічних однорідних АТ «Харківгаз» не погодилось та звернулося до господарського суду з позовом про визнання цих правочинів недійсними (з урахуванням заяви про зміну предмету позовних вимог), позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Так, позивач зазначає, що 25 червня 2015 року між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (на момент укладання - ПАТ «Харківгаз») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» (ТОВ «Харківгаз Збут», Відповідач) було укладено Договір на розподіл природного газу №ХГЗ-2015-Н-1. За вказаним договором утворилась переплата в сумі 63 239 176,61 грн.

Згідно платіжної інструкції № 1 від 19.04.2021 АТ "Харківгаз" частково повернуло на рахунок ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» переплату по договору в сумі 9 202 654,67 грн після чого залишкова сума переплати склала 54 090 521,94 грн.

Зазначає, що при цьому між тими ж сторонами існує Договір №41GP617-445-19 від 28.12.2018 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (зареєстрований АТ «Харківгаз» за № 41GP617-445-19/35S610-1920-19), за яким АТ «Харківгаз» було проведено оплату забезпечувальних платежів на загальну суму 66 000 000,00 грн. (підтверджується платіжними інструкціями від 30.07.2019 № 12935, № 12936, № 12937, № 12938).

14.12.2021 ТОВ «Харківгаз Збут» повернуло АТ «Харківгаз» частину забезпечувального платежу по договору №41GP617-445-19 від 28.12.2018 в сумі 10 543 710,23 грн (копія платіжної інструкції № 81 від 14.12.2021).

Після цього забезпечувальний платіж АТ «Харківгаз» по договору №41GP617-445-19 від 28.12.2018 становить 66000000,00-10543710,23=55 456 289,77 грн.

ТОВ «Харківгаз Збут» з метою отримання (повернення) належних йому коштів в сумі 54 090 521,94 грн, відповідно до п.5.5 Договору на розподіл, направило АТ «Харківгаз» Вимогу від 09.03.2023 за вих. №617-Сл-782-0323, яку АТ «Харківгаз» отримало 20.03.2023.

Також, з метою погашення заборгованості по Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41GP617-445-19 від 28.12.2018 ТОВ «Харківгаз Збут»» направило АТ «Харківгаз» претензію від 09.03.2023 за вих. №617-Сл-781-0323, у якій вимагало оплати заборгованості по зазначеному договору у розмірі 10 236 632,19 грн, з них: 7 210 843,75 грн сума заборгованості за спожитий природний газ, 982 082,77 грн пені, 231 916, 68 грн 3% річних; 1 811 788,99 грн інфляційних втрат.

Позивач стверджував, що у листі від 27.03.2023 АТ «Харківгаз» зазначає, що не визнає нараховані в односторонньому порядку ТОВ «Харківгаз Збут» пеню, 3% річних та інфляційні втрати, які ТОВ «Харківгаз Збут» нараховує на суму заборгованості, отже, пеня, 3% річних та інфляційні втрати є неузгодженим між сторонами боргом.

ТОВ «Харківгаз Збут» листом від 18.04.2023 за вих. №617-Сл-1468-0423 наполягало на необхідності сплати заборгованості по Договору на постачання у розмірі 10 236 632,19 грн, з них: 7 210 843,75 грн сума заборгованості за спожитий природний газ, 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних; 1 811 788,99 грн інфляційних втрат.

Листом від 28.04.2023 за вих. № 1499 АТ «Харківгаз» надіслало ТОВ «Харківгаз Збут» проект Додаткової угоди щодо погашення заборгованості 10 236 632,19 грн, з них: 7 210 843,75 грн сума заборгованості за спожитий природний газ, 982 082,77 грн пені, 231 916, 68 грн 3% річних; 1 811 788,99 грн інфляційних втрат за рахунок забезпечувального платежу в сумі 55 456 289,77 грн з поверненням АТ «Харківгаз» залишку коштів забезпечувального платежу в сумі 45 219 657,58 грн.

Позивач зазначає, що фактичного визнання сум заборгованості у самому листі від 28.04.2023 за вих.№1499 АТ «Харківгаз» не зазначало, а проект вказаної додаткової угоди підписаний не був.

Після, зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою ТОВ «Харківгаз Збут» від 09.06.2023, залишилися частково непогашеними зобов`язання АТ «Харківгаз» перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» щодо повернення переплати по Договору № ХГЗ-2015-Н-1 від 25.06.2015 в сумі 8 870 864,36 грн. За стягненням зазначеної суми ТОВ «Харківгаз Збут» звернулось до суду (справа №922/3850/23), під час розгляду якої було встановлено, що АТ «Харківгаз», незважаючи на наявні заперечення щодо порядку проведення заліку зустрічних однорідних вимог, в судовому порядку вказаний залік не оскаржено. У зв`язку з чим АТ «Харківгаз» звернулося до суду щодо визнання заліків зустрічних однорідних вимог, проведених ТОВ «Харківгаз Збут» за заявами про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023, №61704-Сл-4918-0623від 08.06.2023, № 61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 недійсними.

АТ «Харківгаз» не визнає заявлених ТОВ «Харківгаз Збут» до стягнення вимог, а отже, вважає, що проведення їх зарахування як зустрічних однорідних вимог є недійсним.

Позивач наголошував, що у зв`язку із тим, що відсутнє відповідне судове рішення про стягнення з АТ «Харківгаз» на користь ТОВ «Харківгаз Збут» 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних, 1 811 788,99 грн інфляційних втрат, зазначені суми не визнані АТ «Харківгаз» як боржником у зобов`язанні, вказані суми нараховані ТОВ «Харківгаз Збут» самостійно, наявність пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат підлягає доведенню в судовому порядку саме у визначеному розмірі, а розмір штрафних санкцій може бути зменшений за рішенням суду вказані платежі не мають ознак однорідності та не підлягають до зустрічного зарахування шляхом направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відтак, і вимоги щодо зарахування вимог в сумі 45 219 657,58 грн, проведені після зарахування вимог ТОВ «Харківгаз Збут» 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних, 1 811 788,99 грн інфляційних втрат, проведених з порушенням вимог чинного законодавства, - не визнаються АТ «Харківгаз» у зв`язку із неузгодженістю суми заборгованості.

Наведене стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду до відповідача про визнання недійсними правочинів щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, проведених ТОВ Харківгаз Збут на підставі заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7210843,75 грн, заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 року в сумі 3025788,44 грн., заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 в сумі 45219657,58 грн.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач вказував, що Позивач безпідставно та необґрунтовано посилається, як на підставу заперечення та не визнання одностороннього зарахування, на свій лист від 27.03.2023 року № 752 за яким ним начебто на той час не визнавалася вимога ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в розмірі 3 025 788,44 грн. відносно сплати Позивачем заборгованості по Договору на постачання, з них: 982 082,77 грн. пені, 231 916, 68 грн. 3% річних та 1 811 788,99 грн. інфляційних втрат, - як підстава для визнання оспорюваного правочину не дійсним, оскільки: по-перше, Позивачем у зазначеному листі не визнавалася вимога в цій частині, а зазначалось про неможливість на тай час об`єктивного розгляду та врахування претензії в цій частині за ненаданням за твердженням АТ «ХАРКІВГАЗ» детального розрахунку нарахування пені, інфляційних та 3% річних; по-друге, ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в подальшому було надано АТ «ХАРКІВГАЗ» розрахунок вимоги ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в розмірі 3 025 788,44 грн. відносно сплати АТ «ХАРКІВГАЗ» заборгованості по Договору на постачання, з них: 982 082,77 грн. пені, 231 916, 68 грн. 3% річних та 1 811 788,99 грн. інфляційних втрат, а АТ «ХАРКІВГАЗ» в подальшому фактично було визнано зазначену вимогу ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ», що підтверджується відповідним листуванням (зазначено вище (лист ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» від 18.04.2023 року за вих. № 617-Сл-1468-0423 та лист АТ «ХАРКІВГАЗ» від 28.04.2023 року за вих. № 1499), а по-третє, з урахуванням наведеного, позов Позивача не містять в собі обґрунтування та підстав відносно зазначених ним вимог про визнання недійсними односторонніх правочинів ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» здійснених Заявою про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7 210 843,75 грн, Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4918-0623 від 09.06.2023 в сумі 45 219 657,58 грн.

Відповідач наголошував, що АТ «ХАРКІВГАЗ» не надало належних та допустимих доказів відносно спірності вимоги ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в розмірі 3 025 788,44 грн. відносно сплати Позивачем заборгованості по Договору на постачання, з них: 982 082,77 грн. пені, 231 916, 68 грн. 3% річних та 1 811 788,99 грн. інфляційних втрат. Доводи Позивача не є належно аргументовані відносно його вимог. Сам факт не згоди або твердження про спірність проведеного зарахування не може бути підставою для визнання такого зарахування недійним. Окрім того, позивач взагалі не навів обґрунтування (підстави) відносно визнання недійними Заяви ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7 210 843,75 грн. та Заяви ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4918-0623 від 09.06.2023 в сумі 45 219 657,58 грн.

Також, відповідач вказував, що з урахуванням наведеного вбачається, що Договором на постачання не передбачено необхідність направлення вимоги АТ «ХАРКІВГАЗ» про повернення забезпечувального платежу, а умови, порядок та строк його використання та повернення визначені умовами Договору на постачання. З метою врегулювання заборгованості АТ «ХАРКІВГАЗ» з повернення наявної переплати по Договору на розподіл в сумі 54 090 521,94 грн. ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» відповідно до п.5.5 Договору на розподіл направило Відповідачу Вимогу від 09.03.2023 року за вих. № 617-Сл-782-0323, яку Відповідач отримав 20.03.2023 року. За наслідками розгляду вимоги та претензії АТ «ХАРКІВГАЗ» в порушення вимог умов Договору на розподіл - суми переплати не повернув, в порушення вимог умов Договору на постачання - суми боргу не сплатив, а листом від 27.03.2023 року за вих. №752 запропонував врегулювати заборгованості іншим варіантом, зокрема шляхом погашення його основної заборгованості в розмірі 7 210 843,75 грн. по Договору на постачання за рахунок коштів саме забезпечувального платежу (за наслідком чого залишок забезпечувального платежу складатиме 48 245 446,02 грн.) та частково погашення заборгованості в розмірі 48 245 446,04 грн. з повернення переплати по Договору на розподіл за рахунок також коштів залишку забезпечувального платежу і з відтермінуванням остаточного розрахунку в сумі 5 845 075,92 грн. після закінчення дії воєнного стану. При цьому, у зазначеному листі (від 27.03.2023 року за вих. № 752) АТ «Харківгаз»: за наслідком розгляду вимоги - визнало обґрунтованими зазначеними у ній вимоги щодо повернення переплати в сумі 54 090 521,94 грн. по договору на розподіл; за наслідком розгляду претензії визнало обґрунтованими зазначені у ній вимоги лише щодо суми основного боргу в повному обсязі (7 210 843,75 грн.) по договору на постачання, а також підтвердило наявність у розпорядженні ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» забезпечувального платежу в сумі 55 456 289,77 грн. здійсненого АТ «ХАРКІВГАЗ» по Договору на постачання та його використання у рахунок погашення заборгованості АТ «ХАРКІВГАЗ» по Договору на постачання та по Договору на розподіл. Згідно листа АТ «ХАРКІВГАЗ» від 28.04.2023 року за вих. № 1499 АТ «ХАРКІВГАЗ» за результатами розгляду листа ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» від 18.04.2023 року за вих. № 617-Сл-1468-0423 фактично визнало обґрунтованими зазначені у ній вимоги відносно заборгованості по Договору на постачання у розмірі 10 236 632,19 грн., з них: 7 210 843,75 грн. сума заборгованості за спожитий природний газ, 982 082,77 грн. пені, 231 916, 68 грн. 3% річних; 1 811 788,99 грн. інфляційних втрат, зазначивши на її погашенні за рахунок саме забезпечувального платежу в сумі 55 456 289,77 грн., та з необхідністю поверненням АТ «Харківгаз» залишку коштів забезпечувального платежу в сумі 45 219 657,58 грн.

З урахуванням наведеного, оскільки АТ «ХАРКІВГАЗ» мало не виконане зобов`язання по Договору на постачання з оплати ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» за природний газ за Договором на постачання у розмірі 10 236 632,19 грн., з них: 7 210 843,75 грн. сума заборгованості за спожитий природний газ, 982 082,77 грн. пені, 231 916, 68 грн. 3% річних; 1 811 788,99 грн. інфляційних втрат, АТ «ХАРКІВГАЗ» наголошувало зокрема в листі від 28.04.2023 року на необхідності погашення зазначеної заборгованості саме за рахунок забезпечувального платежу з поверненням АТ «ХАРКІВГАЗ» залишку забезпечувального платежу в розмірі 45 219 657,58 грн. то ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» мало усі підстави для зарахування забезпечувального платежу у рахунок погашення зазначеної заборгованості АТ «ХАРКІВГАЗ» в силу характеру забезпечувального платежу як задатку, умов його повернення та використання, пропозиції АТ «ХАРКІВГАЗ» та положень ст. 601 ЦК України.

Окрім того, після погашення боргу АТ «ХАРКІВГАЗ» з оплати за природний газ за Договором на постачання у розмірі 10 236 632,19 грн., з них: 7 210 843,75 грн. сума заборгованості за спожитий природний газ, 982 082,77 грн. пені, 231 916, 68 грн. 3% річних; 1 811 788,99 грн. інфляційних втрат, шляхом погашення за рахунок забезпечувального платежу згідно Заяви ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» від 07.06.2023 року про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4649-0623 та згідно Заяви ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» від 08.06.2023 року про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623, обов`язок АТ «ХАРКІВГАЗ» з оплати природного газу по Договору на постачання (зобов`язання) є виконаним, а тому в силу положень п. 4.11 Договору на постачання, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 7 від 04.04.2019 року, за яким Постачальник повертає Забезпечувальний платіж Споживачу протягом 10 (десяти) робочих днів від дати припинення Договору за умови виконання Споживачем обов`язків по цьому Договору (п.4.11), враховуючи обставину припинення з 31.10.2022 року дії Договору на постачання - настала умова (вимога) згідно Договору на постачання для повернення залишку забезпечувального платежу в сумі 45 219 657,58 грн. після зазначеного зарахування.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що АТ «ХАРКІВГАЗ» не надало належних та достатніх доказів відносно спірності вимоги ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» в розмірі 3025788,44 грн. (982 082,77 грн. пені, 231 916, 68 грн. 3% річних та 1 811 788,99 грн. інфляційних втрат). Суд вказав, що сам факт не згоди або твердження про спірність проведеного зарахування не може бути підставою для визнання такого зарахування недійним. Судом вказано, що позивачем не спростовано ні підстави виникнення зобов`язань зі сплати пені, 3% річних та інфляційних втрат, ні правильність розрахунків здійснених відповідачем нарахувань. В той же час, судом було перевірено наявні в матеріалах справи розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат і вони визнаються такими, що є арифметично вірними та відповідають вимогам до відповідних нарахувань, а також умовам Договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41GP617-445-19 від 28.12.2018 року.

Суд першої інстанції також дійшов висновку, що юридичний характер здійснених нарахувань, а також існування процесуальної можливості зменшення судом пені за клопотанням боржника (у випадку розгляду позову про стягнення таких нарахувань), не виключає можливість проведення зустрічного зарахування такого грошового зобов`язання (нарахувань), як і основної заборгованості, а тому за відсутності належного обґрунтування заяви сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, та перевірки судом обґрунтованості таких нарахувань, - суд не вбачає підстав для визнання недійсною Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023.

Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Відповідно до частин першої третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною третьою статті 203 ГК України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. У такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):

-бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

-бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

-строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 ГК України, статтею 601 ЦК України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №910/21652/17, від 11.09.2018 у справі №910/21648/17, від 11.10.2018 у справі №910/23246/17, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі №910/21566/17, від 25.09.2019 у справі №910/21645/17, від 01.10.2019 у справі №910/12968/17, від 05.11.2019 у справі №914/2326/18.

Узгодженим є безспірне зобов`язання, визнане обома сторонами при його обліковуванні.

Важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи відсутність будь-якої з названих вище умов, виключає проведення зарахування у добровільному порядку (аналогічні висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах від 24.01.2018 по справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 по справі № 910/13205/17, від 25.04.2018 по справі №910/6781/17, від 25.07.2018 по справі № 916/4933/15, від 22.08.2018 по справі №910/21652/17, від 11.09.2018 по справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 по справі №910/23246/17 (в даній постанові застосовано термін «прозорість вимог»), від по справі № 914/163/14, від 02.04.2019 по справі № 918/539/18).

Так, у постанові від 15.01.2020 у справі №305/2082/14-ц Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру.

Також, згідно правової позиції Постанови Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №918/539/18, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема, грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги

4) водночас, ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань.

З позовної заяви вбачається, що АТ «Харківгаз» не визнає заявлених ТОВ «Харківгаз Збут» до стягнення вимог, а отже, вважає, що проведення їх зарахування як зустрічних однорідних вимог недійсними.

Колегія суддів зазгначає, що у зв`язку із тим, що відсутнє відповідне судове рішення про стягнення з АТ «Харківгаз» на користь ТОВ «Харківгаз Збут» 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних, 1 811 788,99 грн інфляційних втрат, зазначені суми не визнані АТ «Харківгаз» як боржником у зобов`язанні, вказані суми нараховані ТОВ «Харківгаз Збут» самостійно, наявність пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат підлягає доведенню в судовому порядку саме у визначеному розмірі, а розмір штрафних санкцій може бути зменшений за рішенням суду - вказані платежі не мають ознак однорідності та не підлягають до зустрічного зарахування шляхом направлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Вказане узгоджується із позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 13 листопада 2019 року у справі №910/16135/18.

Відтак, і вимоги щодо зарахування вимог в сумі 45 219 657,58 грн, проведені після зарахування вимог ТОВ «Харківгаз Збут» 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних, 1 811 788,99 грн інфляційних втрат, проведених з порушенням вимог чинного законодавства, не визнаються АТ «Харківгаз» у зв`язку із неузгодженістю суми заборгованості.

Господарським судом Харківської області безпідставно не застосовано правові позиції, викладені в Постанові Верховного Суду від 2 квітня 2019 року у справі №918/539/18, Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 листопада 2019 року у справі №910/16135/18, які в сукупності не дають можливості відповідачеві права проведення одностороннього заліку зустрічних вимог у зв`язку із недотриманням критеріїв їх безспірності.

09.06.2023 АТ «Харківгаз» отримало Заяву про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4922-0623, після проведення якого грошові зобов`язання ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» перед АТ «Харківгаз» з повернення забезпечувального платежу за Договором на постачання у розмірі 45 219 657,58 грн припиняються у повному обсязі; грошові зобов`язання АТ «Харківгаз» перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» з повернення переплати за Договором на розподіл припиняються частково - у розмірі 45 219 657,58 грн, залишок Заборгованості АТ «Харківгаз» перед ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» по вказаному Договору складає 8 870 864,36 грн.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в низці судових рішень дотримуються послідовної позиції щодо умов, яким мають відповідати вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, зокрема, вони мають: « 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань із передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог поширюється на їхню правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги» (постанова від у справі №1340/3649/18; постанова від 16.04.2019 у справі №911/483/18; постанова від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц).

Залік можливий при наявності 3-х умов одночасно: зобов`язання мають бути зустрічними, однорідними та такими, строк виконання за якими настав.

Як зазначає АТ «Харківгаз», зобов`язання щодо повернення забезпечувального платежу за договором №41СР617-445-19 від 28.12.2018, здійсненим позивачем на користь відповідача, є таким, що не настав, оскільки вимогу про повернення коштів АТ «Харківгаз» не надсилало.

Судом не враховано викладену у постановах Верховного Суду від у справі №1340/3649/18; від 16.04.2019 у справі №911/483/18; від 21.11.2018 у справі №755/9929/15-ц позицію щодо неможливості проведення одностороннього заліку зустрічних вимог, відповідно до якої проведення відповідачем одностороннього заліку зустрічних вимог є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачем самостійно проведено залік за рахунок коштів забезпечувального платежу АТ «Харківгаз», про повернення яких позивачем не надсилалось вимоги, а отже - строк виконання зобов`язання щодо повернення даного платежу в розумінні вимог чинного законодавства - не настав.

Відтак4, колегія суддів зазначає, що підстав для проведення одностороннього заліку зустрічних однорідних вимог за заявою №61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 у ТОВ «Харківгаз Збут» не виникло.

Окрім того, проведення одностороннього заліку зустрічних однорідних вимог за рахунок залишку забезпечувального платежу АТ «Харківгаз» за договором №41СР617-445-19 від 28.12.2018 на суму залишку заборгованості перед ТОВ «Харківгаз Збут» в сумі 45 219 657,58 грн, проведеного після зарахування вимог ТОВ «Харківгаз Збут» 982 082,77 грн пені, 231 916,68 грн 3% річних, 1 811 788,99 грн інфляційних втрат, є спірними внаслідок неузгодженості суми заборгованості після проведення одностороннього заліку вимог, що мають спірний характер та не могли бути зараховані як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України, оскільки не є основним зобов`язанням за договором, а є штрафними санкціями та іншими нарахуваннями у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань, про що вже зазначалось АТ «Харківгаз».

При цьому, суд першої інстанції помилково посилався на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №910/11116/19, оскільки в даному випадку позивач зазначає саме про спірність вимог, які зараховуються.

Крім того, суд першої інстанції помилково посилається на викладену в п. 44 постанови від 14 лютого 2024 року Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №911/94/23 позицію, де зазначено, що саме позивач, оспорюючи односторонній правочин, яким є заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, мав спростувати на підставі відповідних доказів факт безспірності вимог, що мають місце в заяві. Тобто позивач мав довести невідповідність вимоги дійсному розміру заборгованості. Водночас відсутність доказу, який підтверджує безспірність вимог, не спростовує презумпцію безспірності.

Колегія суддів приймає до уваги доводи позивача, що спірність вимог ТОВ «Харківгаз Збут» випливає не із розрахунку заборгованостей, а із самої природи даних зобов`язань, тобто, аргументами щодо скасування правочинів є не невірний розрахунок відповідачем сум заборгованостей, а відсутність встановленого чинним законодавством права на проведення заліку зустрічних вимог у зв`язку із відсутністю їх однорідності - спірністю, ненастанням строку виконання зобов`язання щодо повернення забезпечувального платежу АТ «Харківгаз» за договором №41СР617-445-19 від 28.12.2018 через відсутність відповідної вимоги про повернення коштів.

Відтак, посилання суду на позицію Верховного Суду щодо визначення чи невизначення розміру заборгованості та обов`язку позивача самостійно розрахувати розмір заборгованості - є помилковим, оскільки правовідносини у даній справі не є релевантними із правовідносинами у справі №911/94/23, спір виник не у зв`язку із розміром заборгованості, а у зв`язку із відсутністю права на проведення заліку зустрічних вимог.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції зазначив, що «юридичний характер здійснених нарахувань а також існування процесуальної можливості зменшення судом пені за клопотанням боржника (у випадку розгляду позову про стягнення таких нарахувань) не виключає можливість проведення зустрічного зарахування такого грошового зобов`язання (нарахувань) як і основної заборгованості, а тому за відсутності належного обґрунтування заяви сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, та перевірки судом обґрунтованості таких нарахувань, - суд не вбачає підстав для визнання недійсною Заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог№ 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023».

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача про те, що вказаний висновок суду не узгоджується із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у Постанові від 13 листопада 2019 року у справі №910/16135/18, якому судом не надано оцінки під час ухвалення оскаржуваного рішення, в якому, зокрема, вказано, що вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю правовою природою не є основним зобов`язанням, а є заходом відповідальності за порушення зобов`язань, а відтак ці вимоги не можуть бути зараховані, як зустрічні в порядку статті 601 ЦК України.

Тому, суд помилково визначив про можливість заліку вимог щодо стягнення пені, інфляційних втрат, відсотків річних. Натомість, таке зарахування можливе виключно у разі наявності відповідного судового рішення про стягнення пені, інфляційних втрат, відсотків річних, яке набрало законної сили. За відсутності відповідного рішення дані вимоги про сплату штрафних санкцій та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань не мають ознак безспірності та не відповідають вимогам законодавства щодо можливості їх зарахування заліком без згоди другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Статтею 602 Цивільного кодексу України передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог у випадках, встановлених договором або законом.

Системний аналіз положень статей 6, 12, 13, 602 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що свобода сторін в укладенні договору про зарахування зустрічних позовних вимог може бути обмежена у випадках, передбачених законом. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №925/965/16.

За правовою природою припинення зобов`язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї із сторін, згідно вимог ст. 601 Цивільного кодексу України, однак якщо ця угода суперечить вимогам чинного законодавства, то сторона має право звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав з позовом до суду про визнання її недійсною, з урахування ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Оскільки односторонні правочини - зарахування зустрічних однорідних вимог, проведені ТОВ «Харківгаз Збут» на підставі Заяв про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №№61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023, №61704-Сл-4918-0623від 08.06.2023, №61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 - не відповідають нормам чинного законодавства, вказані правочини підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

Враховуючи спірність правовідносин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявності порушення його прав зі сторони позивача, які б могли стати обґрунтованою підставою для проведення одностороннього заліку за спірними зобов`язаннями.

Таким чином, колегія суддів доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визнання недійсними спірних правочинів.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Харківгаз Збут» зазначає, що АТ «Харківгаз» отримало оскаржуване рішення в Електронному суді 10.09.2024 року об 10-41 год., а тому доводи Позивача про отримання оскаржуваного рішення в Електронному суді 10.09.2024 року об 17-20 год. не відповідають дійсності. Відтак, відповідач вважає, що АТ «Харківгаз» пропустивши 20 денний строк на поновлення апеляційного строку з дати отримання оскаржуваного рішення, ввівши суд в оману, безпідставно порушило питання відносно поновлення строку на апеляційне оскарження з наведених ним підстав.

Колегія суддів оцінює критично такі доводи відповідача та зазначає, що з системи «Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що Документ в електронному вигляді "Рішення" від 03.09.24 по справі №922/1782/24 (суддя Лаврова Л.С.) було надіслано одержувачу Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" в його електронний кабінет - Документ доставлено до електронного кабінету: 10.09.24 17:35.

Згідно з ч. 1 , 2 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/1782/24 з прийняття нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Керуючись статтями 129, 269, п. 2 ч.1 ст.275, п.3, 4 ч.1 статті 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Харківгаз задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 03.09.2024 у справі №922/1782/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати недійсними правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, проведених ТОВ Харківгаз Збут на підставі заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог №61704-Сл-4649-0623 від 07.06.2023 в сумі 7210843,75 грн, заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4918-0623 від 08.06.2023 року в сумі 3025788,44 грн., заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог № 61704-Сл-4922-0623 від 09.06.2023 в сумі 45219657,58 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Харківгаз Збут (61093, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Болбочана Петра, будинок, 54, ідентифікаційний код особи 39590621) на користь Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи Харківгаз (61109, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Безлюдівська, будинок, 1, ідентифікаційний код особи 03359500) 3028,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 13626,00 грн. судового збору судового збору за подання апеляційної скарги.

Видати накази.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 12.12.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Терещенко