СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2024 року м. Харків Справа № 922/1778/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.
за участю представників Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С"
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх. № 2638 Х/1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С" (вх. № 2649 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 у справі №922/1778/24
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С" (місцезнаходження: 61036, місто Харків, вулиця Енергетична, будинок 6; код ЄДРПОУ: 33481323)
про стягнення 2 976 057,74 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С" - (відповідач) про стягнення суми авансового платежу у розмірі 2 485 830,00 грн, пені у розмірі 397 732,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 59 893,89 грн та 3% річних у розмірі 32 601,05 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 у справі №922/1778/24 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С" (місцезнаходження: 61036, місто Харків, вулиця Енергетична, будинок 6; код ЄДРПОУ: 33481323) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; код ЄДРПОУ:00100227) суму авансового платежу у розмірі 2 485 830,00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 37 287,45 грн; в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 397732,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 59 893,89 грн, 3% річних у розмірі 32 601,05 грн - відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у ТОВ "Арес-С" виник обов`язок повернути авансовий платіж у розмірі 2 485 830,00 грн, отриманий від ПрАТ "НЕК Укренерго" за укладеним договором, оскільки відповідач не виконав роботи, на які було спрямовано зазначені кошти, у строки, встановлені договором. Водночас суд визнав наявність у відповідача форс-мажорних обставин, що стало підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати частково в частині відмови стягнення пені в розмірі 397732,80 грн, інфляційних втрат у розмірі 59 893,89 грн, 3% річних у розмірі 32 601,05 грн та ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтуванні апеляційної скарги, позивач зазначає, що судом першої інстанції не враховано, ТОВ "Арес-С" порушив умови Договору, визначені пунктами 16.3, 16.5 та повідомив НЕК "Укренерго" про неможливість додержання строку виконання земельних робіт без доказів дії форс-мажору та звернення до Торгово-промислової палати України. Позиція скаржника також ґрунтується на висновках Великої Палати Верховного Суду у справах №703/2718/16-ц, №646/14523/15-ц, №922/3095/18, №902/417/18, №910/4590/19 та інших. Таким чином, на думку позивача, суд першої інстанції неправомірно відмовив у стягненні з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Арес-С" з відповідним рішенням суду не погодилось, звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати частково в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач вказує, що:
- у ТОВ «Арес-С» відсутня вина, яка передбачена п.3.6 Договору, на підставі якої суд першої інстанції частково задовольнив позовну заяву;
- судом першої інстанції не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду в справі №910/9072/17 (постанова від 26.06.2018), згідно з якою, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених зобов`язань, оскільки згідно зі ст.599 ЦК України, ч.1 ст.202 ГК України такою підставою є виконання проведене належним чином. Таким чином, ТОВ "Арес-С" вважає, що закінчення строку дії Договору не є підставою для припинення ним зобов`язань і не свідчить про неможливість виконання відповідачем землевпорядних робіт та їх прийняття позивачем.
Детально рух у справі на стадії апеляційного перегляду відображено в процесуальних документах суду.
27.11.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в якому останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С".
В обґрунтуванні свого відзиву, позивач вказує, що:
- не зважаючи на припинення строку дії спірного Договору 31.01.2024, фінансові зобов`язання сторін, що виникли між сторонами до закінчення строку дії цього Договору, не є припиненими (обов`язок підрядника повернути невикористану суму авансу, обов`язок замовника оплатити виконані роботи);
- аванс підлягає поверненню особі, яка його платила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за ким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
У судове засідання, яке відбулось 02.12.2024, з`явилися представники Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С".
На початку судового засідання колегія суддів з підстав оскарження Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арес-С" одного судового рішення, вирішила об`єднати розгляд апеляційних скарг в одне апеляційне провадження.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила такі обставини справи.
16.10.2020 між ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" як замовником та ТОВ «Арес-С» як підрядником укладений договір №01-078361-20 з додатковими угодами до нього, за умовами якого Підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника (Додаток № 1 до Договору ) роботи з реконструкції ПЛ 500 кВ Донська-Донбаська, Луганська та Донецька області (далі - роботи), з передачею Замовнику результату робіт (закінчені роботи), а Замовник зобов`язується здійснити оплату прийнятих належно виконаних робіт на умовах Договору. (п.1.1 договору). Предмет закупівлі: «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Реконструкція ПЛ 500 кВ Донська-Донбаська, Луганська та Донецька області» Інв. № 1116000 45454000-4 Реконструкція».
Відповідно до п.2.2 Договору Загальна ціна Договору розрахована відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, становить 56 000 000,00 грн. без ПДВ, крім того, ПДВ (20%) - 11 200 000,00 грн., всього 67 200 000,00 грн.з ПДВ, та складається з:
- вартості робіт із землеустрою, земельно кадастрових робіт, яка відповідно до Договірної ціни та локальних кошторисів до неї (Додаток № 2 до Договору) становить 4 143 050,00 грн. без ПДВ, крім того ПІДВ 20% - 828 610,00 грн., що разом становить 4 971 660,00 грн. з ПДВ. (пп.2.2.1);
- вартості будівельних робіт, яка відповідно до Договірної ціни та локальних кошторисів до н (Додаток № 2 до Договору) становить 46 545 982,93 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 9 309 196,59 грн., що разом становить 55 835 179,52 грн. з ПДВ.(пп.2.2.2);
- вартості обладнання (устаткування), яка відповідно до Договірної ціни та локальних кошторисів до неї (Додаток № 2 до Договору) становить 4 176 389,16 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% 835 277,83 грн., що разом становить 5 011 666,99 грн з ПДВ.
Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату на наступних умовах:
аванс не більше 50% від загальної вартості робіт та не більше 20% від вартості устаткування протягом 25 банківських днів з дати отримання від підрядника рахунку-фактури. Подальша оплата здійснюється Замовником за умови прийняття Замовником робіт/устаткування на всю суму авансового платежу. Замовник здійснює оплату протягом 25 банківських днів з дати підписання Сторонами двох примірників відповідних актів, зокрема:
-актів приймання-передачі виконаних робіт із землеустрою;
-актів приймання виконаних будівельних робіт (примірна форма № КБ-2в);
-довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (примірна форма №КБ-3);
-актів приймання-передачі змонтованого устаткування, та за наданим Підрядником (після підписання Замовником зазначених актів) Рахунком-фактурою.
Згідно п.3.6 Договору у разі порушення договірних зобов`язань з вини Підрядника, всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними Актами, підлягають поверненню Замовнику протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника з урахуванням індексу інфляції та процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, в розмірі облікової ставки НБУ від суми авансового платежу за кожен день користування авансом, починаючи з дня його зарахування на рахунок підрядника незалежно від того, припинені зобов`язання за Договором на дату отримання вимоги замовника чи ні.
Відповідно до п. 3.7 замовник здійснює попередню оплату (аванс) за умови надання підрядником забезпечення авансового платежу у формі безвідкличної та безумовної банківської гарантії на суму авансового платежу.
Під безумовною гарантією Сторони розуміють банківську гарантію, за якою Гарант у разі порушення Принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти Бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
Пунктом 3.7.2 Договору передбачено, що у разі ненадання Замовнику забезпечення на авансовий платіж на момент отримання Замовником рахунку-фактури підрядника, вважається, що Підрядник відмовився від порядку розрахунків на умовах авансового платежу. У такому разі відповідні положення цього Договору щодо сплати авансу не застосовуються до взаємовідносин між Сторонами, а розрахунки за Договором здійснюються на умовах післяоплати.
Крім того, п.3.7.3 Договору встановлено, що Забезпечення на авансовий платіж не повертається Підряднику у разі порушення підрядником зобов`язань за Договором, зокрема:
-невиконання Підрядником зобов`язань на суму авансового платежу;
-неповернення Підрядником авансового платежу у випадках, передбачених Договором.
У п .4.1.1 Договори сторони погодили, що обов`язком підрядника є, зокрема, виконання робіт відповідно до вимог Замовника, а також чинних на території України актів, норм, правил у встановлені Договором строки.
Крім того, відповідно до п.4.1.9 договору обов`язком підрядника є передати Замовнику у порядку, передбаченому чинним законодавством України та Договором, закінчені роботи (результат робіт).
Згідно пп.1 п.8.11 Договору станом на дату укладення Договору визначено залучення субпідрядників, зокрема, для виконання робіт із землеустрою - ФОП Скопіча Олексія Васильовича.
Розділом 12 Договору передбачено відповідальність сторін. Так, в пункті 12.3 Договору сторони передбачили, що за порушення строків виконання зобов`язань (виконания робіт, поставки устаткування/матеріальних ресурсів гощо), Підрядник сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% вартості зобов`язань, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочения, а за прострочення понад тридцять днів Підрядник повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.
Згідно п.12.5 Договору у разі невиконання договірних зобов`язань з вини Підрядника всі авансові платежі підлягають поверненню Замовнику (протягом трьох банківських з дня отримання відповідної вимоги Замовника) з урахуванням індексу інфляції, починаючи з дня його зарахування на рахунок Підрядника.
Згідно п.12.11 Договору для вимог про стягнення з Підрядника штрафних санкцій застосовується строк позовної давності три роки.
Розділом 16 Договору (Форc-Мажор) передбачено наступне.
Відповідно до п.16.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажору.
Форс-мажор означає надзвичайні та невідворотні обставини (техногенного, природного / соціально-політичного / військового характеру / обставин юридичного форс-мажору (дія / рішення органів державної влади, органів / установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають пряме (безпосереднє) відношення до виконання Договору)), які не існували під час укладення Договору, виникли поза волею Сторін та об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань Сторонами (п.16.2 Договору).
Згідно п. 16.3 Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії форс-мажору, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Пунктом 16.4 Договору встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.
Положеннями пункту 16.5 Договору передбачено, що доказом дії форс-мажору є документи (оригінали), видані Торгова промисловою палатою України / регіональними торгово-промисловими палатами, іншим компетентним органом / установою, який має право видавати такі документи.
При цьому, у п.16.6. Договору закріплено, що у разі дії обставин форс-мажору понад 30 календарних днів, кожна із Сторін вправі в установленому порядку розірвати договір.
Відповідно до п.18.2.1 Договору зміни до істотних умов договору можуть вноситись,зокрема, у разі продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робі, начання таке разі виникнення документально підтверджених обя товару, обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затриних фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі.
Пунктами 18.10.-18.11 Договору передбачено, що Сторони домовились, що надсилання повідомлення про розірвання Договору в односторонньому порядку здійснюється в письмовій формі. Сторона, на адресу якої відправлено повідомлення про розірвання Договору, вважається повідомленою про розірвання Договору після спливу 10 денного строку з дати направлення письмового повідомлення іншою Стороною. У разі розірвання Договору Підрядник повинен протягом 3 днів з дати розірвання Договору повернути Замовнику невикористаний ним аванс.
Відповідно до п.19.4 Договору банківська гарантія на забезпечення виконання договору надається замовнику не пізніше дати укладання договору.
Договір скріплено печатками та підписано уповноваженими представниками сторін.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, сторонами до договору укладались додаткові угоди, а саме Додаткова угода №1 від 29.12.2020 (Т.1, а.с.91), Додаткова угода №2 від 14.06.2021 (Т.1, а.с.96), Додаткова угода №3 від 13.08.2021 (Т.1, а.с.133), Додаткова угода №4 від 24.12.2021 (Т.1, а.с.97), Додаткова угода №5 від 28.03.2022 (т.1,а.с.179), Додаткова угода №6 від 31.01.2023 (Т.1,а.с.98).
Листом №02/23 від 11.01.2023 ТОВ «АРЕС-С» звернулось до НЕК «Укренерго» щодо розгляду можливості зменшення обсягів робіт по фарбуванню, а оформлення документів на встановлення земельних сервітутів залишити без змін (Т.1,а.с.194).
Враховуючи лист Відповідача від 11.01.2023 №02/23, Позивач листом від 23.01.2023 №01/4349 повідомив ТОВ «АРЕС-С» щодо необхідності направлення йому проекту Додаткової угоди з новою договірною ціною (Т.1,а.с.199).
Листом від 24.01.2023 №08/23 ТОВ «АРЕС-С» було повідомлено Позивача про продовження терміну виконання робіт із землеустрою, земельно кадастрових робіт до 31.12.2023 (Т.1,а.с.197).
При цьому, Додатковою угодою №6 від 31.01.2023 до Договору у зв`язку із зменшенням обсягів роботи, сторони погодили внести зміни до Договору, а саме: викласти Додаток №2 до Договору «Договірна ціна та локальні кошториси до неї» в новій редакції. Додатковою угодою №6 від 31.01.2023 було вилучено з Договору роботи, виконання яких неможливе у зв`язку з військовою агресією рф проти України, залишились лише земельно-кадастрові роботи, термін виконання яких подовжений до 31.12.2023, а термін дії Договору - до 31.01.2024
Листом від 27.09.2023 №01/48457 НЕК «Укренерго» було повідомлено ТОВ «АРЕС-С», що неможливість виконання зобов`язань субпідрядником не є підставою для внесення змін до Договору та невиконання зобов`язань сторонами у строк визначений умовами Договору, натомість запропоновано Відповідачу надати оригінал документу виданого Торгово-промисловою палатою України/регіональними промисловими палатами, іншим компетентним органом/установою, який має право видавати такі документи.(Т.1,а.с.196).
На лист Підрядника від 03.10.2023 №064/23 (Т.1, а.с.197) з пропозицією призупинення Договору була надана відповідь, що НЕК «Укренерго» не погоджується на дану пропозицію та може розглянути можливість подовження термінів виконання робіт та дії Договору у разі надання Підрядником підтверджуючих документів щодо неможливості вчасного виконання зобов`язань.
Листом Підрядника від 10.01.2024 №01/24, повідомлено НЕК «Укренерго» про неможливість додержання строку виконання земельних робіт, без підтверджуючих документів на це документів визначених п. 16.5. Договору (Т.1., а.с.198).
При цьому, НЕК «Укренерго» здійснено за умовами Договору авансовий платіж на користь ТОВ «АРЕС-С» у розмірі 2 485 830,00 грн. з ПДВ, на забезпечення якого АТ «Комерційний індустріальний банк» було видано банківські гарантії від 27.10.2020 №G8529/20 та від 09.12.2020 №G8728/20.
На забезпечення авансового платежу АТ «Комерційний індустріальний банк» було видано банківську гарантію № G8529/20 від 27.10.2020 на суму 15 960 460,28 грн. (Т.1, а.с.190). При цьому, відповідно до зміни №4 від 06.03.2023 до банківської гарантії № G8529/20 від 27.10.2020, станом на 06.03.2023 сума гарантії становить 994 332,00 грн.(Т.1, а.с.191 зворотня сторона).
Так, відповідно до гарантії виконання зобов`язань №G8728/20 від 09.12.2020 Акціонерним товариством "Комерційний Індустріальний Банк" прийнято на себе зобов`язання заплатити Бенефіціару (ПрАТ НЕК Укренерго") грошову суму у розмірі 1 491 498,00 грн. протягом 3 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги Бенефіціара, що містить твердження про те, що Принципал (ТОВ "Арес-С") не виконав або неналежно виконав зобов`язання на суму авансового платежу або не виконав вимоги Бенефіціара щодо поверненням авансового платежу у випадках та на умовах, передбачених Договором, гарантія набирає чинності 09.12.2020 та діє до 10.02.2022 (Т.1, а.с.192).
Відповідно до зміни №2 до Банківської гарантії №G8728/20 (Т.1.,а.с.193) термін дії гарантії було продовжено до 10.02.2024.
Листом від 26.03.2024 301/18115 Позивач звернувся до Відповідача про повернення суми авансового платежу (Т.1, а.с.200 зворотня сторона).
Проте, як зазначає позивач, станом на 25.04.2024 ТОВ «АРЕС-С» роботи із землеустрою, земельно кадастрові роботи визначені умовами Договору не виконані, відповідними актами не закриті, авансовий платіж у розмірі 2 485 830,00 грн. з ПДВ не повернуто.
Крім того, внаслідок прострочення виконання відповідачем зобов`язання з повернення авансового платежу, позивачем нараховано і заявлено до стягнення пеню у розмірі 397 732,80 грн., інфляційні втрати у розмірі 59 893,89 грн. та 3% річних у розмірі 32 601,05 грн.
Обставини щодо стягнення авансового платежу та вказаних нарахувань в примусовому порядку стали підставою для звернення ПрАТ "НЕК "Укренерго" до суду з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.
За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 ЦК України). При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України), зі змістом якої кореспондуються і приписи статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).
Частиною третьою статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно статті 193 ГК України та статті 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, за змістом статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Аналогічні застереження містить стаття 525 ЦК України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 ГК України).
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
З огляду на характер робіт, які відповідач, як підрядник, зобов`язався виконати за умовами укладеного між сторонами договору будівельного підряду №01-078361-20 від 16.10.2020, а саме: реконструкція ПЛ 500 кВ Донська-Донбаська, Луганська та Донецька області , які є будівельними, зазначений договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (абз.1 ст.879 ЦК).
Пункт 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, (у редакції, чинній на момент укладення спірного Договору, далі - Порядок) розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.
Відповідно до абз.2 п.19 Порядку замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.
Згідно зі ст.318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об`єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов`язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об`єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об`єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Сторонами у Договорі у редакції додаткової угоди №6 від 31.01.2023 визначені обсяги робіт, передбачені до виконання в окремі періоди, ціна таких робіт та кінцевий термін виконання таких робіт (до 31.12.2023 (включно)). Строк дії договору - до 31.01.2024, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Відтак, підрядник (ТОВ "Арес-С") з урахуванням договору у редакції додаткової угоди №6 від 31.01.2023 та визначенням ним сум фінансування, повинен був виконати відповідні роботи у строк до 31.12.2023 року.
Відповідно до ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Умовами п.3.3 Договору передбачено, що замовник здійснює оплату на наступних умовах: аванас не більше 50% від загальної вартості робіт та не більше 20% від вартості устаткування протягом 25 банківських днів з дати отримання від підрядника рахунку-фактури.
Пунктом 3.7 Договору встановлено, що замовник здійснює попередню оплату (аванс) за умови надання підрядником забезпечення авансового платежу у формі безвідкличної та безумовної банківської гарантії на суму авансового платежу.
На виконання цих пунктів договору позивач перерахував відповідачеві аванс у сумі 2 485 830,00 грн, що визнається сторонами.
Як зазналося судом вище, на забезпечення авансового платежу АТ «Комерційний індустріальний банк» було видано банківську гарантію № G8529/20 від 27.10.2020 на суму 15 960 460,28 грн (Т.1, а.с.190).
При цьому, відповідно до зміни №4 від 06.03.2023 до банківської гарантії № G8529/20 від 27.10.2020, станом на 06.03.2023 сума гарантії становить 994 332,00 грн (Т.1, а.с.191 зворотна сторона).
Крім того, на забезпечення авансового платежу АТ «Комерційний індустріальний банк» було видано банківську гарантію №G8728/20 від 09.12.2020 на суму 1 491 498,00 грн (Т.1,а.с.192)
Отже, загальна сума авансового платежу становить 2 485 830,00 грн (994 332,00 грн.+1 491 498,00 грн).
До відзиву на позовну заяву відповідачем додано сертифікат Харківської торгово-промислової палати №6300-24-0573 від 21.03.2024 (Т.2, а.с.10.), з якого вбачається, що відповідачем при зверненні до Харківської торгово-промислової палати було надано копії платіжних інструкцій №215 від 24.11.2020, №493 від 15.03.2021 щодо здійснення авансових платежів за Договором виконання робіт із землеустрою №11/11-2020 від 11.11.2020.
Крім того, під час розгляду справи №922/1778/24 в Господарських судах сторонами не заперечувався факт перерахування позивачем відповідачу авансового платежу у сумі 2 485 830,00 грн.
З огляду на викладене та положення договору апеляційний суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що перерахування позивачем відповідачу авансового платежу у сумі 2 485 830,00 грн доведено сторонами та підтверджено належними доказами.
Аналізуючи положення Договору №01-078361-20, що регламентують порядок повернення авансу, колегія суддів зазначає, що існують лише дві визначені підстави для такого повернення:
-порушення договірних зобов`язань з вини підрядника (п.3.6 Договору). У цьому випадку всі авансові платежі, які не підтверджені відповідними актами виконаних робіт, підлягають поверненню замовнику протягом трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. При цьому враховуються індекс інфляції, проценти за користування чужими коштами, розраховані відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України (облікова ставка НБУ);
-розірвання договору (п.18.11 Договору). У разі розірвання договору підрядник зобов`язаний протягом трьох днів з моменту розірвання повернути замовнику невикористаний аванс.
Таким чином, для реалізації права на повернення авансу замовнику необхідно довести наявність однієї з наведених підстав: вина підрядника у порушенні договірних зобов`язань, що спричинила невиконання робіт або неподання актів виконаних робіт або факт розірвання договору, що встановлює обов`язок повернення невикористаних коштів.
З приводу цього, колегія суддів зазначає таке.
Вина у цивільному та господарському праві розглядається як неприйняття особою об`єктивно можливих заходів щодо усунення або недопущення негативних результатів своїх дій, що диктуються обставинами конкретної ситуації.
Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України (ЦК України) вина боржника може проявлятися у формі умислу або необережності. Відсутність вини боржника виключає його відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.
Таким чином, для встановлення вини Підрядника у порушенні договірних зобов`язань необхідно довести, що він діяв (або не діяв) недобросовісно; у нього була можливість виконати зобов`язання, але він не вжив необхідних заходів для їх виконання.
У контексті п.3.6 Договору, вина Підрядника передбачає, що порушення зобов`язань стало наслідком його дій або бездіяльності, які можна було уникнути за наявності належного рівня обачності, ретельності та професіоналізму. Для того щоб позивач міг обґрунтовано вимагати повернення авансових платежів, йому необхідно довести наступне:
-підрядник мав можливість виконати свої зобов`язання у строк, визначений договором;
-підрядник не скористався об`єктивно доступними засобами для виконання своїх зобов`язань;
-причини порушення договору перебувають у межах його контролю (наприклад, неефективна організація роботи, некомпетентність працівників або відсутність відповідального підходу до управління ресурсами).
Тобто, щоб встановити вину підрядника, слід оцінити чи міг підрядник передбачити можливість виникнення перешкод для виконання зобов`язань; чи міг він запобігти таким перешкодам; чи були причини порушення викликані недоліками в його роботі або недобросовісною поведінкою.
З матеріалів справи вбачається, що листом №02/23 від 11.01.2023 ТОВ «АРЕС-С» звернулось до НЕК «Укренерго» щодо розгляду можливості зменшення обсягів робіт по фарбуванню, а оформлення документів на встановлення земельних сервітутів залишити без змін у зв`язку з тим, що частина лінії ПЛ 500 кВ Донська-Донбаська знаходиться в зоні бойових дій, а частина в тимчасовій окупації (на момент написання листа стан лінії невідомий) (Т.1,а.с.194).
Враховуючи лист Відповідача від 11.01.2023 №02/23, Позивач листом від 23.01.2023 №01/4349 повідомив ТОВ «АРЕС-С» щодо необхідності направлення йому проекту Додаткової угоди з новою договірною ціною (Т.1,а.с.199).
Листом від 24.01.2023 №08/23 ТОВ «АРЕС-С» було повідомлено Позивача про продовження терміну виконання робіт із землеустрою, земельно кадастрових робіт до 31.12.2023, знову ж з підстав того, що частина лінії ПЛ 500 кВ Донська-Донбаська знаходиться в зоні бойових дій, а частина на тимчасово окупованій території (Т.1,а.с.195).
При цьому, Додатковою угодою №6 від 31.01.2023 до Договору у зв`язку із зменшенням обсягів роботи, сторони погодили внести зміни до Договору, а саме: викласти Додаток №2 до Договору «Договірна ціна та локальні кошториси до неї» в новій редакції. Додатковою угодою №6 від 31.01.2023 було вилучено з Договору роботи, виконання яких неможливе у зв`язку з військовою агресією рф проти України, залишились лише земельно-кадастрові роботи, термін виконання яких подовжений до 31.12.2023, а термін дії Договору - до 31.01.2024.
Листом від 14.08.2023 №052/23 ТОВ «АРЕС-С» повідомив НЕК «Укренерго», що незавершеним на той час є роботи з землеустрою/земельно-кадастрової роботи, які виконує субпідрядник ФОП Скопіч О.В., який мешкає та провадить господарську діяльність на території Великолепетиської селищної територіальної громади, яка з 24.02.2022 віднесена до переліку територій тимчасово окупованих рф (Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022). Жодного зв`язку з наведеним субпідрядником встановити не вдається. (Т.2, а.с.8)
Вищенаведеним листом відповідач також вказує, що території (в межах Луганської та Донецької областей) через які проходить повітряна лінія донська-Донбаська, на даний час знаходиться або в тимчасовій окупації, або в зоні активних бойових дій. Таким чином, зазначені обставини об`єктивно свідчать про загрозу невиконання замовлених робіт у визначений договором строк з незалежних від сторін договору причин. Також відповідач просить призупинити дію договору на термін до звільнення з окупації і припинення бойових дій на територіях розташування повітряної лінії Донська-донбаська, та відновлення роботи органів місцевого самоврядування в громадах даних територій.
Листом від 27.09.2023 №01/48457 НЕК «Укренерго» було повідомлено ТОВ «АРЕС-С», що неможливість виконання зобов`язань субпідрядником не є підставою для внесення змін до Договору та невиконання зобов`язань сторонами у строк визначений умовами Договору, натомість запропоновано Відповідачу надати оригінал документу виданого Торгово-промисловою палатою України/регіональними промисловими палатами, іншим компетентним органом/установою, який має право видавати такі документи.(Т.1,а.с.196).
Листом від 03.10.2023 №064/23 (Т.1, а.с.197) ТОВ «АРЕС-С» зазначило, що відповідно о п.6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та п.16.1 Договору, питання настання форс-мажорних обставин та підтвердження їх існування виникає вже після порушення зобов`язання задля обґрунтування виключення відповідальності. Також відповідач у листі вказував про неможливість дотримання строку в майбутньому через обставини непереборної сили та знову просив призупинити дію договору до звільнення з окупації і припинення бойових дій на територіях розташування повітряної лінії Донська-донбаська, та відновлення роботи органів місцевого самоврядування в громадах даних територій.
Листом від 20.12.2023 №01/70299 НЕК «Укренерго» повідомило ТОВ «АРЕС-С», що не погоджується на пропозицію щодо призупинення договору від 16.10.2020 №01-078361-20(Т.1, а.с.200).
Листом Підрядника від 10.01.2024 №01/24, повідомлено НЕК «Укренерго» про неможливість додержання строку виконання земельних робіт, без підтверджуючих документів на це документів визначених п. 16.5. Договору (Т.1., а.с.198).
Разом з тим, відповідно до «Робочого проекту. Загальна пояснювальна записка і основні креслення 2811-373-ПЗ Зм.1» ПЛ 500 кВ Донська-Донбаська із півночі на південь від ПС 500 кВ «Кремінська» до ПС 750кВ «Донбаська». В адміністративному відношенні траса ПЛ проходить по землям Серебрянської сільської ради, Дронівської сільської ради, Сіверської сільської ради, Різниківської сільської ради, Васюківської сільської ради, Роздолівської сільської ради, Яковлівської сільської рад, Бахмутської сільської ради, Покровської сільської ради, Зайцівської сільської ради Бахмутського району, Ямпільської сільської ради Лиманського району та Бахмутської міської ради.
Території сіл Зайцеве, Покровське, Клинове Бахмутської міської територіальної громади Бахмутського району Донецької області, сіл Яковлівка, Бахмутське Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 є тимчасово окупованими територіями.
Території сіл Роздолівка, Васюківка Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області , міста Сіверськ Бахмутського району Донецької області, сіл Резниківка, Дронівка, Серебрянка Сіверської міської громади Бахмутського району Донецької області, селища Ямпіль Лиманської міської громади Краматорського району Донецької області відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 віднесені до переліку територій активних бойових дій.
Відповідачем зазначена інформація передавалась листом від 03.10.2023 №064/23.
Таким чином, відповідач у межах договірних зобов`язань неодноразово попереджав позивача про неможливість виконання робіт у визначений договором строк у зв`язку з обставинами, що виникли через військову агресію рф проти України.
Військові дії, тимчасова окупація територій та їх правовий статус були загальновідомими фактами, які публікувалися у відкритих джерелах і нормативно-правових актах, зокрема Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022. Позивач не міг не знати про ці обставини, оскільки вони прямо впливали на можливість виконання робіт.
Позивач несе ризики, пов`язані з тим, що роботи за договором здійснюються на територіях, де тривають бойові дії, а їх правовий статус змінюється через окупацію. Наполягання позивача на виконанні зобов`язань у строк без внесення необхідних змін до договору не враховує принцип справедливості (ст. 509 ЦК України) та порушує баланс інтересів сторін.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не враховано, ТОВ "Арес-С" порушив умови Договору, визначені пунктами 16.3, 16.5 та повідомив НЕК "Укренерго" про неможливість додержання строку виконання земельних робіт без доказів дії форс-мажору та звернення до Торгово-промислової палати України.
Відповідно до п.16.1 Договору Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення форс-мажору.
Форс-мажор означає надзвичайні та невідворотні обставини (техногенного, природного / соціально-політичного / військового характеру / обставин юридичного форс-мажору (дія / рішення органів державної влади, органів / установ, що містять заборону або обмеження з питань, які мають пряме (безпосереднє) відношення до виконання Договору)), які не існували під час укладення Договору, виникли поза волею Сторін та об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань Сторонами (п.16.2 Договору).
Згідно п. 16.3 Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії форс-мажору, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Положеннями пункту 16.5 Договору передбачено, що доказом дії форс-мажору є документи (оригінали), видані Торгова промисловою палатою України / регіональними торгово-промисловими палатами, іншим компетентним органом / установою, який має право видавати такі документи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано сертифікат Харківської торгово-промислової палати №6300-24-0573 від 21.03.2024 про форс-мажорні обставини.(Т.2, а.с.10), зі змісту якого вбачається , що у ТОВ "Арес-С" з 24.02.2022 по 31.01.2024 були наявні форс-мажорні обставини, які унеможливлювали виконання в зазначений термін зобов`язань за Договором.
Заперечуючи проти посилання відповідача на форс-мажорні обставини, позивач, вказує на п.16.4 Договору та зазначає, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань. Оскільки, як зазначає позивач, сертифікат Харківської торгово-промислової палати №6300-24-0573 від 21.03.2024 про форс-мажорні обставини отримано 21.03.2024, тобто після закінчення терміну дії Договору, а також після кінцевого терміну на виконання робіт, визначеного умовами Договору.
Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з частиною 4 статті 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14,141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21.
Листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
13 травня 2022 року ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.
Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків сторін. У разі судового процесу сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів суд приймає рішення.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлюється регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 926/2343/16, від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18 та від 25 листопада 2021 року у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Згідно п. 16.3 Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії форс-мажору, повинна протягом 10 (десяти) календарних днів повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі.
Пунктом 16.4 Договору встановлено, що неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї із Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов`язань, позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов`язань.
Як вбачається з матеріалів справи, листом №01/24 від 10.01.2024 відповідач повідомив позивача в порядку пп.16.1-16.3 Договору про неможливість виконати зобов`язання за договором унаслідок дії форс-мажору.
Апеляційний суд зазначає, що потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин. Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти наявність вказаних обставин та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21.
Отже, оскільки кінцевим терміном виконання відповідачем зобов`язань за договором було 31.12.2023 (включно), а відповідач повідомив позивача про форс-мажорні обставини листом від 10.01.2024, суд дійшов висновку, що в контексті п.16.3 Договору відповідач вчасно повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, а саме протягом 10 (десяти) календарних днів.
Обидві сторони, укладаючи договір до 24.02.2022, тобто до початку військової агресії проти України та настання обставин непереборної сили, об`єктивно не могли допустити та розрахувати на неможливість виконання зобов`язань за цим договором (отримання результатів за вказаним правочином) внаслідок активних бойових дій та в результаті тимчасово окупованих територій. А тому зазначені обставини є надзвичайними (тобто попри те, що факт настання таких обставин можливо пропустити, але час, місце, тривалість, наслідки їх настання передбачити неможливо) та невідворотними (знаходяться поза контролем сторін і не пов`язані з їх діями), об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, отже є обставинами непереборної сили.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вина відповідача, як ключовий елемент для застосування положень п.3.6 Договору, відсутня. Матеріали справи свідчать, що невиконання договірних зобов`язань відповідачем зумовлено виключно об`єктивними обставинами, які мають характер форс-мажорних, а не його умисними чи недбалими діями. Відповідач своєчасно та неодноразово повідомляв позивача про неможливість виконання робіт у встановлений строк через активні бойові дії, тимчасову окупацію частини територій та неможливість встановлення зв`язку із субпідрядниками.
Відповідач підтвердив наявність форс-мажорних обставин сертифікатом Харківської торгово-промислової палати №6300-24-0573 від 21.03.2024. Ці обставини відповідають вимогам законодавства, зокрема статті 617 ЦК України, та умовам договору (п.16.1 16.6), що визначають надзвичайні та невідворотні події, які унеможливлюють виконання зобов`язань. Відповідач дотримався передбаченого договором порядку повідомлення про форс-мажор (лист від 10.01.2024) та продемонстрував обґрунтованість своїх дій.
Водночас позивач, будучи обізнаним про правовий режим воєнного стану та наявність бойових дій, зобов`язаний був враховувати ці обставини під час висування вимог до виконання договору. Вимоги позивача щодо виконання зобов`язань у незмінних умовах договору, а також відмова призупинити його дію за наявності обставин непереборної сили, свідчать про недотримання принципів справедливості та добросовісності, передбачених статтею 509 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 614 ЦК України, вина боржника має бути доведена у кожному випадку. Позивач не надав достатніх доказів того, що відповідач мав можливість виконати зобов`язання, але не вжив усіх необхідних заходів. Усі наведені обставини свідчать, що причини порушення договору не перебували у межах контролю відповідача.
Таким чином, колегія суддів встановила, що дії відповідача були спрямовані на мінімізацію наслідків форс-мажорних обставин, відповідач дотримався порядку повідомлення позивача про їх настання та не вчинив жодних дій, які б свідчили про недобросовісність або ухилення від виконання договірних зобов`язань, а отже вина, яка передбачалась п. 3.6 Договору відсутня.
Разом з тим, п. 18.11 Договору передбачено, що у разі розірвання Договору підрядник повинен протягом 3 днів з дати розірвання Договору повернути замовнику невикористаний ним аванс.
Відповідно до ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з ч.3 ст.651 ЦК у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
У ст.653 ЦК визначені правові наслідки розірвання договору: зобов`язання сторін припиняються. з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Тобто одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, що виникли у сторін такого Договору відповідно до п.1 ч.2 ст.11 та ст.509 ЦК.
Згідно з статтями 598, 599 ЦК зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 631 ЦК та ч.7 ст.180 ГК передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Колегією суддів встановлено, що Договір №01-078361-20 не розірвано ані в судовому порядку, ані за домовленістю сторін, ані в односторонньому порядку. Разом з тим, строк дії договору припинився 31.01.2024.
Однак, чинне законодавство не передбачає такої підстави припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору. Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.
Даний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 19.03.2019 у справі №916/626/18.
Також Велика Палата Верховного Суду в справі №910/9072/17 (постанова від 26.06.2018), розглядаючи спір про повернення попередньої оплати за договором підряду, виклала правову позицію, відповідно до якої за приписами ст.509, 598, 599, 631 ЦК України, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення ним зобов`язань, оскільки, згідно з ст.599 ЦК України ч.1 ст.202 ГК України, такою підставою є виконання, проведене належним чином.
Таким чином, закінчення строку дії договору 31.01.2024 не є підставою для припинення зобов`язань сторін, оскільки відповідно до чинного законодавства такі зобов`язання припиняються лише у випадку їх належного виконання, розірвання договору або настання інших підстав, передбачених договором чи законом.
З огляду на це, невиконані зобов`язання, включаючи проведення землевпорядних робіт та виконання фінансових зобов`язань, продовжують залишатися чинними, а правовідносини між сторонами врегульовуються умовами договору навіть після завершення строку його дії. Наявність форс-мажорних обставин, підтверджених відповідними документами, унеможливлює виконання робіт у визначені строки та виключає вину відповідача за затримку виконання зобов`язань.
Разом із цим договір станом на момент розгляду спору не розірвано, а тому умови пункту 18.11 договору, які передбачають повернення невикористаного авансу у разі розірвання договору, не можуть бути застосовані. Позиція Великої Палати Верховного Суду в справі №910/9072/17 додатково підтверджує, що закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання сторін, якщо вони залишаються невиконаними. Таким чином, зобов`язання за договором зберігають свою чинність, а їх виконання можливе лише після усунення форс-мажорних обставин, які наразі унеможливлюють проведення підрядних робіт на об`єкті.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні обов`язкові умови для повернення авансу, передбачені п.3.6 та п.18.11 Договору, а саме наявність вини з боку підрядника та факт розірвання договору, відтак позовні вимоги про стягнення авансу є передчасними, відповідно, відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).
У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго". Доводи апелянта не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не підлягає задоволенню з підстав викладених вище. Натомість, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С", тому рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 у справі №922/1778/24 має бути скасоване.
Керуючись статтями 269, п.2 ч.1 ст. 275, ч. 1 ст. 277, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С" задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 07.10.2024 у справі №922/1778/24 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арес-С" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" суму авансового платежу у розмірі 2 485 830,00 грн, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки касаційного оскарження передбачено ст.286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 12.12.2024
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 02.12.2024 |
Оприлюднено | 13.12.2024 |
Номер документу | 123710847 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Россолов Вячеслав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні