Повістка

від 05.12.2024 по справі 908/2428/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/170/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2024 Справа № 908/2428/24

м.Запоріжжя Запорізької області

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

про стягнення суми 162 968,11 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

ВСТАНОВЛЕНО:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.11.2024 у справі №908/2428/24 (повний текст рішення складено 22.11.2024) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» задоволено. З Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» стягнуто суму 95021,99 грн основного боргу, суму 32229,81 грн інфляційних втрат та суму 35716,31 грн 15% річних. Також з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» стягнуто суму 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.

25.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 20 000,00 грн, що понесені позивачем під час розгляду справи № 908/2428/24.

Згідно з протоколом передачі від 25.11.2024 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі складу суду головуючому судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 26.11.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Враховуючи, що справа №908/2428/24 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та без проведення судового засідання, суд ухвалив здійснювати розгляд заяви без виклику сторін. Також вказаною ухвалою запропоновано відповідачу надати письмове пояснення/заперечення щодо поданої позивачем заяви.

Відповідач письмового пояснення/заперечення щодо поданої позивачем заяви не надав.

За змістом частин 1, 3, 4 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов`язані з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою завою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/2428/24, позивач у позовній заяві зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 33028,00 грн, який складається з судового збору у розмірі 3028,00 грн, а також орієнтовно 30 000,00 грн витрат на оплату професійної правничої допомоги. Також позивачем було заявлено, що докази на підтвердження понесення ним судових витрат на правничу допомогу будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2428/24 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.

05.12.2024 заяву розглянуто, за наслідками її розгляду прийнято додаткове рішення.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, суд дійшов до висновку про її часткове задоволення виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126).

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Разом із тим, згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями тощо.

В частині 5 статті 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в повному розмірі, якщо керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, та неспіврозмірним зважаючи на складність справи, ціну позову та витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, в якій зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (пункти 5.40-5.44), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика Європейського суду з прав людини, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У справі East/West Alliance Limsted проти України, заява № 19336/04 (п. 269) Суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити суму в якості гонорару та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Матеріали справи № 908/2428/24 свідчать, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» здійснювалось адвокатом Корнієнко Мариною Миколаївною, яка діяла на підставі Ордеру серія АА № 1482742 від 07.09.2024 на підставі Договору про надання правничої допомоги №01-01 від 01.08.2024, укладеного між Адвокатом та ТОВ «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Адвокат зобов`язується надати Клієнту правничу допомогу (надалі Послуги) стосовно представництва інтересів Клієнта у господарських судах усіх інстанцій, а також у Верховному Суді у справах за позовами ТОВ «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» про стягнення заборгованості.

У пункті 3.1 вказаного Договору сторони погодили, що вартість Послуг складає 4000,00 грн за одну годину надання Послуг.

Остаточна сума вартості наданих в рамках даного Договору Послуг узгоджується Сторонами у відповідному акті приймання-передачі наданих послуг з зазначенням деталізованого розрахунку погодинної вартості послуг та загальної кількості годин обслуговування (п. 3.2 Договору).

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг (детальний опис наданих послуг) від 22.11.2024 до Договору, який був доданий до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступну правничу допомогу: аналіз документів щодо наявності дебіторської заборгованості; складання господарського позову про стягнення заборгованості з ФОП ОСОБА_1 на користь Клієнта; формування додатків до позовної заяви; проведення розрахунку заборгованості відповідно до умов укладеного між Клієнтом та Відповідачем договору, а саме розрахунку інфляційних втрат та п`ятнадцять відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання; направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу (у паперовому вигляді) та до Господарського суду Запорізької області з використанням підсистеми «Електронний суд». Кількість годин надання послуг 5 (п`ять) годин. Вартість однієї години надання послуг 4000,00 грн. Загальна вартість наданої послуги 20000,00 грн.

Згідно з висновками, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 (п. 119, п. 120 Постанови), під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З огляду на предмет спору та обставини справи, відсутність заперечень (відзиву) з боку відповідача по суті заявлених позивачем вимог, враховуючи обсяг наданих послуг та документів, які підлягали вивченню, ціну позову (162968,11 грн), а також те, що справа розглядалась в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, суд дійшов до висновку, що заявлена сума 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (у розмірі 12,27 % від ціни позову) є явно завищеною.

Крім того, зазначені в Акті приймання-передачі наданих послуг від 22.11.2024 послуги щодо формування додатків до позовної заяви та проведення розрахунку заборгованості (розрахунку інфляційних втрат та п`ятнадцять відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання) фактично входять до складу такої послуги, як складання позову. Послуги ж з направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу (у паперовому вигляді) та направлення позовної заяви до Господарського суду Запорізької області не потребують спеціальних знань у сфері права.

Враховуючи все вищевикладене, приймаючи до уваги положення статті 129 ГПК України, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката у даній справі, та визнати обґрунтованим при розподілі судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 15000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2428/24 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «ВОКС ЛЕКС», код ЄДРПОУ 43275990 (02068, м. Київ, вул. Степана Олійника, буд. 9, офіс 105) суму 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 12.12.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва